Рішення № 136768470, 20.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/29001/25

Провадження № 2/752/1958/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 травня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Хоменко В.С.

при секретарі Павлюх П.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

у листопаді 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobаnk» від 24.10.2022 року в розмірі 75 015,35 грн і 3 028,00 грн сплаченого судового збору.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 24.10.2022 року відповідач встановив мобільний додаток monobank - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнту в банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Онбординг - встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 відбувається в тому числі дистанційно шляхом.

Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів, відповідач підписав Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Підписання документів цифровим власноручним підписом узгоджується Постановою НБУ від 20.12.2023 року № 172 та ст. 207 ЦК України.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK/Універсал Банк), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.

Отже, підписанням Анкети-заяви цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону в мобільному додатку monobank 24.10.2022 року відповідач підтвердив: отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; що ознайомлений з умовами договору; укладення договору та зобов`язання виконувати умови договору.

В Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг Monobank, відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % на місяць.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 32 000,00 грн у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

На суму вказаного кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Погашення кредиту та відсотків здійснюється клієнтом щомісяця.

Відповідач має заборгованість станом на 05.10.2025 року в розмірі 75 015,35 грн, яка складається із 74 938,97 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 76,38 грн - заборгованість за пенею.

В зв`язку з викладеним, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 02.12.2025 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 79).

Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Отже, суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 24.10.2022 року відповідач встановив мобільний додаток monobank - сервіс банку, що дозволяє надавати клієнту в банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку «Monobank» - це мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank.

Онбординг - встановлення ділових відносин з клієнтом, починаючи з травня 2020 відбувається в тому числі дистанційно шляхом: верифікації працівником банку дистанційно; дії шеренг на точці дистанційно та селфі клієнта; спрощеної процедури через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом.

Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id карта та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за наявності).

Пройшовши реєстрацію та, надавши один із пакетів документів, відповідач підписав Анкету-заяву клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Підписання документів цифровим власноручним підписом узгоджується Постановою НБУ від 20.12.2023 року № 172 та ст. 207 ЦК України.

Положеннями Анкети-заяви визначено, що Анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в Акціонерному товаристві «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (MONOBANK/Універсал Банк), таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають Договір про надання банківських послуг.

Отже, підписанням Анкети-заяви цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank 24.10.2022 року відповідач підтвердив: отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; що ознайомлений з умовами договору; укладання договору та зобов`язався виконувати умови договору.

В Анкеті-заяві до договору про надання банківських послуг Monobank, відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану в мобільному додатку.

Пільговий період за користування кредитним лімітом становить 62 дні. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % на місяць.

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 32 000,00 грн у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

На суму вказаного кредиту банк нараховує відсотки.

Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах. Погашення кредиту та відсотків здійснюється клієнтом щомісяця.

Відповідач має заборгованість станом на 05.10.2025 року в розмірі 75 015,35 грн, яка складається із 74 938,97 грн - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), 76,38 грн - заборгованість за пенею.

Банк 03.08.2025 року направив повідомлення пуш про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

При цьому, судом з`ясовано, що відповідач активно користувався кредитними коштами в період з 02.11.2022 року по 14.05.2025 року шляхом їх зняття та повернення, здійснював купівлю товарів, продуктів, оплату комунальних послуг та Інтернету, поповнення мобільного тощо, що підтверджується випискою про рух коштів по картці НОМЕР_1 від 05.10.2025 року. Сума витрат за період становить -3 731 950,25 грн, а сума зарахувань 3 633 934,99 грн.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, підписанням відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним відкритим його ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису в мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором і визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях, а також підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредитодавцеві ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору. Розмір зобов`язання щодо повернення суми кредиту визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманого кредиту в рамках договору.

У судовому засіданні з`ясовано, що на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, порушуючи вимоги ст. 526 ЦК України, не виконав свої зобов`язання за договором належним чином.

Добровільно повернути зазначену суму боргу за спірним Кредитним договором відповідач не зміг та сума заборгованості відповідачем не спростована.

Аналізуючи докази в справі, суд вважає, що ОСОБА_1 порушено права АТ «Універсал Банк», які підлягають захисту шляхом стягнення з нього на користь позивача заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobаnk» від 24.10.2022 року в розмірі 74 938,97 грн в частині наданого кредиту (тіла кредиту).

Частиною 2 ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналогічна за змістом норма закріплена у п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 року № 75.

Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами і така наявна в матеріалах справи.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16.09.2020 року в справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 року в справі № 554/4300/16-ц, від 26.05.2021 року в справі № 204/2972/20, від 13.10.2021 року в справі № 209/3046/20, від 26.10.2022 року в справі № 333/5483/20 та інших.

За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідач використав на власний розсуд кошти, надані йому позивачем, порушив умови договору про надання банківських послуг, у добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за цим договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24.10.2022 року, яка станом на 05.10.2025 року становить 74 938,97 грн.

Щодо стягнення пені в розмірі 76,38 грн, то суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої пені відсутні.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений судовий збір пропорційно до суми задоволених позовних вимог у розмірі 3 024,97 грн (99,90 %).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 19, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 74 938,97 грн (сімдесят чотири тисячі дев`ятсот тридцять вісім гривень 97 копійок) заборгованості за кредитним договором.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 3 024,97 грн (три тисячі двадцять чотири гривні 97 копійок) сплаченого судового збору.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, 04080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.С. Хоменко