Ухвала суду № 136766941, 19.05.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/18/26

Провадження № 2/690/243/26

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання

19 травня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суд у Черкаської області в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 (на даний час ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Багачевського міського суду Черкаської області перебуває цивільна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 (на даний час ОСОБА_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22.02.2024 року № 7610675 в сумі 22 970 грн.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Представником відповідача Бабенком Р.В., повноваження якого підтверджено довіреністю від 17.12.2025 року, через систему «Електронний суд» 07.05.2026 року подано клопотання за змістом яких:

?заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить постановити ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження;

?просить витребувати в оператора телекомунікацій інформацію про те, чи дійсно абоненський номер був закріплений за відповідачкою, якщо так, то яким чином та на підставі яких документів можна дійти такого висновку, чи надходили на абонентський номер будь-які вхідні SMS-повідомлення від відправника (альфа-імені) від позивача або інших коротких номерів, пов`язаних із направленням кодів-ідентифікаторів, а також деталізований звіт (роздруківку) вхідних з`єднань (зокрема, вхідних SMS-повідомлень) щодо абонентського номера за дату із зазначенням точного часу та номерів/альфа-імен відправників таких SMS;

?витребувати в позивача оригінал електронного доказу електронний файл кредитного договору разом із метаданими та кваліфікованими електронними позначками часу, записаний на портативний електронний носій (USB-флеш-накопичувач або CD/DVD-диск), а також оригінали електронних доказів (серверних лог-файлів), що містять інформацію про дії, IP-адресу, User-Agent пристрою (браузер, операційна система) та точний час (з точністю до секунди) авторизації відповідача в особистому кабінеті та проставлення ним нібито електронного підпису, а також математично-алгоритмічне обґрунтування розрахунку заборгованості, а саме: детальний опис формул (із зазначенням конкретних математичних дій, відсоткових ставок та бази нарахування для кожного дня прострочення), які були застосовані програмним забезпеченням позивача для формування суми боргу.

Клопотання про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження мотивований складністю справи та обсягом доказування, оскільки відповідач категорично заперечує як факт укладення з позивачем у електронній формі кредитного договору, так і факт отримання грошових коштів на його підставі, тож характер спірних правовідносин вимагає ретельного дослідження. Також вказано, що дана справа не є малозначною для відповідача, оскільки заявлена до стягнення сума становить для неї значний фінансовий тягар, а розгляд справи за правилами спрощеного провадження обмежує процесуальні стадії та істотно порушує право відповідача на ефективний судовий захист, подання доказів, зустрічного позову та надання усних пояснень щодо обставин справи.

Крім цього, зазначено, що для повноти та об`єктивності розгляду справи, спростування доводів позивача сторона відповідача на стадії підготовчого провадження має намір подати клопотання про витребування доказів від банківських установ щодо руху коштів по рахунках (банківських картках), на які позивач нібито перераховував кошти, ініціювати витребування у позивача оригіналів електронних доказів (логів, системних записів генерації АПЕП одноразового ідентифікатора) з метою перевірки факту проходження процедури ідентифікації та верифікації відповідача під час нібито підписання договору в інформаційно телекомунікаційній системі Позивача. Детально дослідити наданий позивачем розрахунок заборгованості, який містить нараховані проценти та неустойки, що суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та висновкам Великої Палати Верховного Суду (зокрема, щодо неможливості нарахування процентів поза межами строку кредитування).

Клопотання про витребування доказів, а саме інформації та документів у оператора телекомунікацій, заявлене в порядку ст. 84 ЦПК України, мотивоване тим, що з урахуванням заперечення відповідачем фактів надання згоди на укладення з позивачем кредитного договору та отримання від позивача буквено-цифрового коду в формі смс-повідомлення, який використовувався для акцептування оферти кредитного договору, для правильного вирішення спору критично важливим є встановлення факту реального доставлення SMS-повідомлення з ідентифікатором від позивача на номер телефону відповідача у час, зазначений у позові, так як роздруківки самого позивача не є належними доказами доставки повідомлення, оскільки генеруються зацікавленою стороною в односторонньому порядку.

Клопотання про витребування оригіналів електронних доказів та алгоритмів розрахунку, заявлене в порядку ч. 5 ст. 100 ЦПК України, мотивоване тим, що позовні вимоги ґрунтуються виключно на копіях електронних доказів паперових роздруківках договору та розрахунку заборгованості, справжність і відповідність оригіналам яких відповідач заперечує. Також під сумнів поставлено достовірність наданого позивачем розрахунку заборгованості та вказано на неможливість сторони відповідача за відсутності розуміння застосованого позивачем алгоритму перевірити правильність нарахувань та їх відповідність вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Представником позивача Сахаровою О.І., повноваження якої підтверджено довіреністю від 31.03.2026 року № 57, через систему «Електронний суд» надано до заперечення на подані представником відповідача клопотання. Заперечуючи щодо розгляду справи за правилами позовного провадження вказала, що в розумінні ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, оскільки ціна позову становить лише 22 970 грн.

Також вказано, що клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам ч. 2 ст. 84 ЦПК України та в силу необґрунтованості не підлягає задоволенню.

Окрім цього зазначено, що алгоритм нарахування процентів за користування кредитом узгоджено умовами кредитного договору, який відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», за фіксованою процентною ставкою в розмірі 2,2% в день від тіла кредиту, а розрахунок заборгованості за кредитним договором створений та підписаний ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», а не позивачем, та жодним з факторів додаткових нарахувань за кредитним договором не здійснювалось.

Додатково вказано, що інформацією АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено факт перерахування первинним кредитором відповідача грошових коштів у розмірі 7 000 грн. на її банківську картку, а внесення відповідачем часткового платежу в сумі 200 грн. свідчить про усвідомлення нею існування даного кредитного договору та визнавання зобов`язань за ним. Таким чином, підтверджуючи факт укладення та розуміння його правил.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, тож відповідно до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно п. 4) ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Вивчивши доводи представників сторін щодо заявлених клопотань, суд вважає, що відсутні достатні підстави для їх задоволення.

Відповідно до змісту ч.ч. 1, 4 ст. 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження в справі, однак відповідач має право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Оцінюючи доводи представника відповідача про необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, суд не вбачає належного підґрунтя зважати як на обґрунтовані доводи щодо складності справи, обсягу доказування, необхідності витребування доказів, подання зустрічного позову, а також правового статусу відповідача як споживача.

Згідно змісту п. 1) ч. 4, п. 1) ч. 6 ст. 19, п. 1) ч. 1 ст. 274 ЦПК України справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаються малозначними, та підлягають розгляду в спрощеного позовного провадження.

Представником відповідача не доведено вагоме значення даної справи для його довірителя, складність справи та обсяг доказів, які за наявності передумов для розгляду даної малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження, свідчать про безумовну необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Положеннями ч. 3 ст. 193 ЦПК України передбачено, що самостійною підставою для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, є подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою суду від 10.03.2026 року, якою відкрито провадження в справі, відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строку з дня її отримання як на подання відзиву на позовну заяву, так і зустрічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач 17.04.2026 року отримала примірник ухвали суду від 10.03.2026 року, тобто строк на подачу як відзиву на позовну заяву, так і зустрічного позову, з урахуванням ч. 3 ст. 124 ЦПК України, закінчився 04.05.2026 року.

Приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вказаного, враховуючи ціну позову в розмірі 22 970 грн., що свідчить про малозначність даної справи, в розумінні п. 1) ч. 6 ст. 19 ЦПК України, недоведеність вагомості значення даної справи для відповідача, складність справи та обсяг доказів, які підлягають дослідженню, враховуючи те, що стороною відповідача жодних доказів суду не надано, а також неподання відповідачем у визначені судом строки зустрічного позову до позивача, суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання представника відповідача.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України передбачено вимоги щодо підстав, порядку та строку подачі клопотання про витребування доказів, а також його змісту.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 64, ч. 3 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України клопотання про витребування доказів, у разі неможливості самостійно їх надати, має бути подано відповідачем чи його представником у строк для подання відзиву на позовну заяву.

З урахуванням вже вказаного судом закінчення строку на подачу відзиву на позовну заяву 04.05.2026 року, представником відповідача клопотання про витребування доказів 07.05.2026 року подано з пропуском встановлено строку.

Згідно ч. 1 ст. 84 ЦПК України враховуючи, що клопотання про витребування доказів представником відповідача заявлено з пропуском встановленого строку, без обґрунтування неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї, суд залишає його без задоволення.

Приписами ч. 1 ст. 100 ЦПК України передбачено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Відповідно до ч. 3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

За змістом ч. 5 ст. 100 ЦПК України в разі подання подано копії (паперової копії) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу.

Таким чином, приписи ч. 5 ст. 100 ЦПК України передбачають дискрецію, а не обов`язок, суду щодо витребування оригіналів електронних доказів.

Критично оцінюючи доводи представника відповідача щодо необхідності витребування у позивача оригіналів електронних доказів електронного файлу кредитного договору разом із метаданими та кваліфікованими електронними позначками часу, а також оригіналів електронних доказів (серверних лог-файлів), що містять інформацію про дії, IP-адресу, User-Agent пристрою (браузер, операційна система) та точний час (з точністю до секунди) авторизації відповідача в особистому кабінеті та проставлення нею нібито електронного підпису, з підстав наявності сумнівів достовірності наданих представником позивача паперових копій, суд вважає, що такі сумніви невмотивованими, та відсутність підстав для задоволення поданого клопотання в цій частині.

З системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.

Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа.

Таким чином, якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» сформована в системі «Електронний суд» та скріплена електронним цифровим підписом представника позивача, що свідчить відсутність у суду на даній стадії судового розгляду справи сумнів відповідності поданих копій їх оригіналам.

При цьому, ні відповідачем, ні її представником, не подано до суду відзиву на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

З урахуванням вказаного, взаємосуперечливою видається позиція представника відповідача щодо необхідності витребування в позивача математично-алгоритмічного обґрунтування розрахунку заборгованості, а саме: детального опису формул (із зазначенням конкретних математичних дій, відсоткових ставок та бази нарахування для кожного дня прострочення), які були застосовані програмним забезпеченням позивача для формування суми боргу, з урахуванням заперечення стороною відповідача факту укладення відповідачем кредитного договору за яким здійснено запитуваний розрахунок заборгованості, як наслідок, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання і в цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 64, 83, 84, 95, 100, 124, 247, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.

Клопотання представника відповідача Бабенка Р.В. про витребування доказів залишити без задоволення.

Клопотання представника відповідача Бабенка Р.В. про витребування оригіналів доказів та математично-алгоритмічного обґрунтування розрахунку заборгованості залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення на ухвалу суду може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Линдюк В.С.