Рішення № 136766391, 21.05.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/278/26

Провадження № 2/559/850/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

21 травня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Коллект Центр» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 13.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено кредитний договір №5137420. Відповідно до умов даного Договору позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3000.0 грн., які нараховуються за ставкою 2,5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Видача кредитних коштів здійснюється безготівково, шляхом переказу коштів на картковий рахунок. У розділі 2 Договору сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту. Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі. 13.01.2022 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №13-01/2022-79 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників-боржників, в тому числі за договором кредиту №5137420 щодо відповідача. Надалі, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023, в тому числі і за договором №5137420 щодо відповідача. Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує належним чином, у зв`язку з чим у нього перед товариством утворилася заборгованість у розмірі 50482 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту - 7528грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги - 41434 грн., заборгованість за комісіями - 1520 грн., яку і просить стягнути позивач, а також судові витрати у справі.

Ухвалою суду від 04.02.2026 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано термін на усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Ухвалою суду від 23.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Головуючий суддя перебував у планових відпустках з 13.04.2026 по 17.04.2026 включно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно позовної заяви просить розгляд справи проводити без його участі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся належним чином згідно з вимогами ЦПК України. При цьому з огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд взяв до уваги правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, відповідно до якого направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

До суду від відповідача не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, у встановлений судом строк відзив на позов до суду не подав.

За відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ст. 280 ч.1 п.4 ЦПК України суд ухвалює проводити розгляд справи у заочному порядку та ухвалює заочне рішення по справі на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 21.05.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 13.10.2021 між ТОВ «Мілоан » та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №5137420 шляхом його підписання позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, у вигляді електронного документа у відповідності до ст.11, ст.12, ЗУ "Про електронну комерцію". Відповідно до п.1 договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (фінансовий кредит ) у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти у встановлений у п.1.4. Договору термін.

Згідно п.2 Договору, позичальнику надано кредит у розмірі 8000 грн. строк кредитування 15 днів, дата отримання позики - 13.10.2021, дата повернення позики - 28.10.2021. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 3000 грн., які нараховуються за ставкою 2,5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені у п.п.2.2, 2.3 Договору. Комісія за надання кредиту 1520 грн., яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово. П.2.3 Договору передбачена пролонгація договору. (а.с.23-25).

Згідно Додатку №1 до договору сторони погодили та підписали Графік платежів, відповідно до якого визначили розмір та дату внесення позичальником платежів. Визначено, що загальна вартість кредиту становить 12520 грн., що складається з основної суми кредиту - 8000 грн., відсотків у розмірі - 3000 грн., комісії за надання кредиту - 1520 грн.(а.с.42).

Також до матеріалів справи надано Анкету-заяву на кредит та Паспорт споживчого кредиту, які підписані відповідачем та в якому містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.52-53).

Видача ОСОБА_1 грошових коштів у сумі 8000 грн. підтверджується долученою до справи квитанцією про перерахування коштів через платіжну систему Ligpay на банківську картку № НОМЕР_1 , дата та час платежу 14.10.2021 о 15:29 (а.с.60).

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором №5137420, у нього виникла заборгованість перед ТОВ «Мілоан», яка згідно розрахунку заборгованості за період з 14.10.2021 по 02.01.2022 становить 34673,20 грн., з яких 7528 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25625 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1520 грн. - заборгованість по комісії (а.с.61-62).

13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу №13-01/2022-79, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до позичальників-боржників, в тому числі і за договором позики №5137420, що підтверджено також підписаним сторонами та скріпленим їх печатками Актом прийому - передачі Реєстру боржників від 13.01.2022. На виконання умов Договору факторингу ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» грошові кошти у розмірі 3686675,52 грн. згідно платіжного доручення №321170001 (а.с.11-13, 16-18).

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу від 13.01.2022, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в сумі 34673,20 грн., з яких: 7528 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; 25625,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1520 грн. - заборгованість по комісії (а.с.22).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі і за договором №75133527 щодо відповідача, що підтверджено і Актом прийому - передачі Реєстру боржників від 10.01.2023 (а.с.26-38).

Відповідно до Реєстру боржників від 10.01.2023 до Договору факторингу, ТОВ «Коллект центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 50482 грн. (а.с.7).

Разом з тим, згідно наданого ТОВ «Вердикт Капітал» розрахунку заборгованості за Договором кредиту №5137420, заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 50482 грн., з яких: 7528 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 25625 грн. - сума заборгованості за відсотками на дату відступлення прав вимоги, 1520 грн. - заборгованість по комісії 15808,80 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору (а.с.9).

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за договором станом на день формування позовної заяви заборгованість відповідача за кредитним договором №5137420 не погашена та згідно розрахунку наданого ТОВ «Коллект центр» складає 50482 грн., з яких: 7528 грн. - заборгованість по основній сумі кредиту, 41434 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1520 грн. - заборгованість по комісії, тобто з даного розрахунку вбачається, що ТОВ «Коллект Центр» не здійснювало жодних нарахувань після отримання прав вимоги (а.с.10).

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання згідно із ст.526 ЦК України має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палатою Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, згідно якої надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв`язку з укладенням 13.10.2021 Договору про споживчий кредит №5137420, відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 8000 грн. у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку належну відповідачу, що підтверджено матеріалами справи. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку у повному обсязі не повернуті, тому суд дійшов висновку про наявність заборгованості відповідача за основним тілом кредиту у розмірі 7528 грн. та комісії у розмірі 1520 грн. (що нараховується одноразово в момент видачі кредиту та не є відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України), та сплата якої була погоджена сторонами при укладенні договору, підлягають стягненню, оскільки відповідають умовам договору та строку його дії. Окрім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок заборгованості за відсутності альтернативного розрахунку від відповідача, в цій частині приймається судом, як достовірний.

Щодо стягнення відсотків за даним кредитним договором, то суд зазначає наступне. За умовами договору №5137420 сторонами погоджено, що строк кредитування складає 15 днів (дата повернення кредиту 28.10.2021), проценти за користування кредитом складають 3000 грн., що нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту. Згідно умов договору передбачена його пролонгація. Для продовження строку кредитування на пільгових умовах (п.2.3.1.1.) позичальник має вчинити дії передбачені у розділі 6 Правил та сплатити комісію за обслуговування та управління кредиту , а також певну частку заборгованості по кредиту. З наданого суду розрахунку заборгованості здійсненого первісним кредитором «Мілоан» вбачається, що відповідач після 15-денного строку кредитування частково сплатив тіло кредиту, проценти то комісію за пролонгацію, тобто вивявив бажання продовжити строк дії договору. Відтак, суд вважає, що нарахування відсотків первісним кредитором ТОВ «Мілоан» відповідно до п. 1.6, 2.3.1.2 Договору здійснені правомірно згідно погоджених умов договору. Однак, в подальшому нарахування відсотків вже іншим кредитором ТОВ «Вердикт капітал» станом на 10.01.2023 у розмірі 15808,80 грн. здійснено поза межами строку дії кредитного Договору, та не підтверджено детальними належними розрахунками, які суд самостійно арифметичним шляхом вирахувати немає можливості, що дає підстави зробити висновок, що нарахування процентів за користування кредитом після отримання прав вимоги (13.01.2022) ТОВ «Вердикт капітал» здійснено неправомірно, отож вимоги позивача щодо стягнення відсотків за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 25625,20 грн. Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню суми, що відповідають умовам Договору та строку його дії, а саме: заборгованості за тілом кредиту - 7528 грн., заборгованості за відсотками - 25625,20 грн., та комісії у розмірі 1520 грн.

Отже, в підсумку, суд задовольняє позовні вимоги частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 16000 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу надано: заявку на надання юридичної допомоги № 1049 від 01.10.2025 укладену між позивачем та АО «Лігал Ассістанс», прайс-лист АО «Лігал Ассістанс», договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, витяг з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 (а.с.47-51).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1828,65грн. (34673,20*2662,40/50482)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №5137420 від 13.10.2021 в розмірі 34673 (тридцять чотири тисячі шістсот сімдесят три) гривні 20 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 1828,65 грн. витрат на оплату судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а разом 8828 (вісім тисячвісімсот двадцять вісім )гривень 65 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 21.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"; код ЄДРПОУ 44276926; місцезнаходженя: вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, м. Київ, 01133, електронна адреса: info@collect-center.com.ua

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.М.Томілін