Рішення № 136765485, 21.05.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/306/26

Провадження №2/377/385/26

21 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області в складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на статті 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021 у розмірі 78704,81 грн; судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ( первісним кредитором) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 183833828 на суму 8 000,00 грн у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV9Q33S. Відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки. Отже, позивачем доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 8 000,00 грн шляхом перерахування через банк-провайдер. Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 22 000,00 грн.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (далі договір факторингу 1). У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 132 від 04.05.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 (далі договір факторингу 2). ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу 2 підписали реєстр прав вимоги № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу 2, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 11/07/25-Е (далі договір факторингу 3), відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 14.07.2025 за договором факторингу 3 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 78 704,81 грн.

Позивач вказував, що ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором, у період перебування прав вимоги у ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» від відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 78 704,81 грн, яка складається із: 22 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 56 704,81 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом ( а.с. 3-9).

Ухвалою судді від 16 квітня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 11 травня 2026 року, задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ «Державний ощадний банк України» ( а.с. 121-124).

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року судовий розгляд справи відкладено на 21 травня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с.146-147).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 11 травня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Полякова О.В., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.153-154). У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «ФК «Ейс» та відсутність заперечень щодо ухвалення судом заочного рішення ( а.с.9 зв.ст.).

Відповідач ОСОБА_1 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 11 травня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача, що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.155, 157). Відзив на позов відповідач не подав, заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 21 травня 2026 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що наказом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за №17/09-03 від 17.09.2019 затверджено алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (а. с. 22 30. )

Відповідачу надано одноразовий ідентифікатор MNV9Q33S, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а. с. 28).

22.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» із заявкою на отримання грошових коштів, в результаті чого між сторонами укладено договір за №183833828 від 22.02.2021, підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором (а. с. 21, 11-13).

Відповідно до п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит на суму 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно з пунктом 1.4. договору за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

1.4.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.2 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 160,60 (сто шістдесят цілих шість десятих) процентів річних, що становить 0,44 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним.

1.4.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 ( шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

1.4.3. У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Згідно з пунктом 1.7. договору сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку користування кредитом (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:

1.7.1. зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

1.7.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев`ять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно з пунктом 4.3. договору сторони погодились, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, у розмірі визначеному в пункті 1.7.2. договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (а.с. 11-13).

Додатком за №1 до договору за №183833828 від 22.02.2021 є графік платежів, яким зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою складає 8 704,00 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 704,00 грн та суму кредиту у розмірі 8 000,00 грн ( а.с.13 зв.ст.).

24.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду до договору №183833828 від 22.02.2021, в якій сторони домовились збільшити суму кредиту на суму 6 000,00 грн з 24.02.2021 на строк дії договору №183833828 від 22.02.2021 на умовах зворотності, строковості, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору ( п.1), а також викласти графік розрахунків ( додаток №1 до договору) в новій редакції ( додаток №1 до цієї додаткової угоди) та відобразити у графіку розрахунків єдиний порядок сплати непогашеної суми кредиту, збільшеної на суму, зазначену в п.1. додаткової угоди ( п.2.) ( а.с.14).

Додатком за №1 додаткової угоди від 24.02.2021 до договору за №183833828 від 22.02.2021 є графік платежів, яким зазначено, що орієнтовна загальна вартість кредиту за дисконтною процентною ставкою складає 15 179,00 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 1 179,00 грн та суму кредиту у розмірі 14 000,00 грн ( а.с.14 зв.ст.).

З даних довідки щодо дій позичальника в Інформаційній-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» убачається, що акцепт оферти підписано позичальником одноразовим ідентифікатором MNV9Q33S, відправленим на номер телефону НОМЕР_1 , дата та час 22.02.2021 о 18:35:03. Ідентифікатором введено позичальником 22.02.2021 о 18:35:56, перерахування коштів здійснено 22.02.2021 о 18:36:07.

Окрім цього, із наданої довідки убачається збільшення суми кредиту: 24.02.2021 на суму 6 000,00 грн; 26.02.2021 на суму 5 000,00 грн; 28.02.2021 на суму 3 000,00 грн (а.с.28).

Відповідно до платіжного доручення від 22.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 8 000,00 грн. У графі отримувач вказано « ОСОБА_1 », у графі призначення платежу вказано « переказ коштів згідно договору № 183833828 від 22.02.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Mоneyveo SFD Visa Transfer ( а.с.31).

Згідно з платіжним дорученням від 24.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 6 000,00 грн. У графі отримувач вказано « ОСОБА_1 », у графі призначення платежу вказано « переказ коштів згідно договору № 183833828 від 22.02.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Mоneyveo SFD Visa Transfer ( а.с.33 зв.ст.).

Відповідно до платіжного доручення від 28.02.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 3 000,00 грн. У графі отримувач вказано « ОСОБА_1 », у графі призначення платежу вказано « переказ коштів згідно договору № 183833828 від 22.02.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 , для зарахування на картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Mоneyveo SFD Visa Transfer ( а.с.32).

Крім того, відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 05.05.2026 № 46/12-11/63680/2026/25, картки клієнта; меморіальних ордерів №7541052826 від 24.02.2021 на суму 8 000,00 грн, №8849475826 від 26.02.2021 на суму 6 000,00 грн, №0085926326 від 28.02.2026 на суму 5 000,00 грн, № 0931192426 від 02.03.2026 на суму 3 000,00 грн та виписки про рух коштів по картці за період з 22.02.2021 по 05.03.2021 на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , на рахунок якої зараховані платежі: у сумі 8 000,00 грн 21.02.2021; у сумі 6 000,00 грн 25.02.2021; у сумі 5 000,00 грн 26.02.2021; у сумі 3000,00 грн 28.02.2021 ( а.с.149-150).

Також відповідно до листа АТ «Ощадбанк» від 05.05.2026 № 46/12-11/63680/2026/25 за платіжною карткою № НОМЕР_4 , яка належить ОСОБА_1 , наявний фінансовий номер НОМЕР_5 , який знаходиться в анкетних даних ( а.с.134).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (пункт 4.1 договору).

Отже, предметом договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 8.1 договору факторингу договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони).

Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року (пункт 8.2 Договору) (а.с. 40-44).

28.11.2019 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року, для чого пункт 8.2 договору викладено у новій редакції. Всі інші умови договору залишилися без змін (а.с. 45 зв.ст.).

31.12.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, згідно зі змістом якої викладено текст договору факторингу в редакції, наведеній у додатковій угоді. Зокрема, продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2021 року, для чого пункт 8.2 договору викладено у новій редакції (а.с. 46-50).

31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2022 року (а.с. 51).

31.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2023 року (а.с. 51 зв.ст.).

31.12.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2024 року. Крім цього, викладено пункти 3.1., 3.2., 3.3., 11.10. договору в новій редакції (а.с. 52).

04.05.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги № 132 від 04.05.2021. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021 щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 52 393,33 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по основному боргу; 30 939,33 заборгованість по відсоткам ( а.с.53-54).

31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано акт взаємних розрахунків зі сплати суми фінансування за реєстровм прав вимоги №132 від 04.05.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якого сторони підтвердили, що станом на 31.12.2021 фактором здійснено оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за реєстром прав вимоги №132 від 04.05.2021 за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (а.с.55).

04.05.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» склали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги №132 від 04.05.2021, відповідно до п.2 якого, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов щодо відступлення клієнтом фактору прав грошових, визначених в реєстрі, правочин щодо їх передачі є завершеним та згідно з п. 5 клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 3 329 осіб, загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 48 820 399,79 грн (а.с.55 зв.ст.).

05.08.2020 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором ( а.с.56-58).

Згідно з п. 4.1 договору право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку.

Додатком №1 до договору факторингу затверджено форму реєстру прав вимог (а.с.59).

03.08.2021 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, якою продовжено строк дії договору факторингу до 31 грудня 2022 року (а.с. 60 зв.ст.).

30.12.2022 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, якою продовжено строк дії договору факторингу до 30 грудня 2024 року (а.с. 61).

30.05.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» підписано реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021 щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по основному боргу; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам ( а.с. 62-63).

30.05.2023 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» склали протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023, відповідно до п.2 якого, сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов щодо відступлення клієнтом фактору прав грошових, визначених в реєстрі, правочин щодо їх передачі є завершеним та згідно з п. 5 клієнт передав, а фактор прийняв за реєстром прав вимоги до боржників в кількості 19 691 осіб, загальна сума заборгованості переданої за реєстром становить 666 162 445,3 грн ( а.с.64).

Відповідно до платіжної інструкції від 30.05.2023 №4097 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перерахувало на рахунок ТОВ «Таліон Плюс» оплату за відступлення права вимоги згідно з реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023 та договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 ( а.с.64 зв.ст.).

11.07.2025 ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу, відповідно до якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язання за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1, є невід`ємною частиною договору ( а.с.65-70).

Згідно з п.1.2. договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

14.07.2025 ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ « ФК «Онлайн Фінанс» підписано реєстр боржників до договору факторингу №11/07/25 Е від 11.07.2025. Згідно даних витягу із вказаного реєстру до ТОВ «ФК «Ейс» перейшло право вимоги за кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021 щодо боржника ОСОБА_1 на загальну суму 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по основному боргу; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам ( а.с. 71-72).

14.07.2025 ТОВ «ФК «Ейс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписали акт прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 ( а.с. 73).

Відповідно до платіжних інструкцій від 24.09.2025 №360, від 19.09.2025 №357, від 19.09.2025 №358, від 18.09.2025 №355, від 19.09.2025 №356, від 12.08.2025 №317, від 04.09.2025 №344 ТОВ «ФК «Ейс» сплатило на рахунок ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» оплату за фінансування за відступлення права вимоги згідно з договором факторингу № 11/07/25 Е від 11.07.2025 ( а.с. 74-77).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що заборгованість відповідача з урахуванням часткової сплати на суму 194,00 грн, становить 52 393,33 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по тілу кредиту; 30 393,33 грн заборгованість по відсоткам ( а.с. 78).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021, складеного ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача становить 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по тілу кредиту; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам ( а.с. 80).

Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021 боржника ОСОБА_1 станом на 26.12.2025 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по тілу кредиту; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам ( а.с.81).

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Водночас не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Суд встановив, що договір № 183833828 від 22.02.2021 та додаткову угоду до нього від 24.02.2021 ОСОБА_1 підписав з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, позивач довів факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 22.02.2021 кредитного договору №183833828 від 22.02.2021 та 24.02.2021 додаткової угоди до нього в електронній формі, які підписані за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Вказаний договір та додаткова угода до нього підписані електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

У свою чергу, доказів того, що персональні дані відповідача були використані товариством для укладення кредитного договору від його імені відповідач суду не надав.

Підписавши вказаний договір та додаткову угоду до нього, відповідач добровільно погодився на визначені у них умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

Відповідно до Закону договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цих договорів у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

У постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 372/223/17, провадження № 61-10667св18) міститься правовий висновок, згідно з яким факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Позивач надав суду платіжні доручення від 22.02.2021, 24.02.2021, 26.02.2021 та 28.02.2021, відповідно до яких ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку № НОМЕР_3 грошові кошти в розмірі 8 000,00 грн, 6 000,00 грн, 5 000,00 грн та 3 000,00 грн згідно з договором № 183833828 від 22.02.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_2 ( а.с. 31-32).

Листом АТ «Ощадбанк» від 05.05.2026 № 46/12-11/63680/2026/25 та карткою клієнта підтверджується, що в банку на ім`я ОСОБА_1 емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 та за вказаною платіжною карткою наявний фінансовий номер НОМЕР_5 ( а.с.134). Відповідно до меморіальних ордерів №7541052826 від 24.02.2021 на суму 8 000,00 грн, №8849475826 від 26.02.2021 на суму 6 000,00 грн, №0085926326 від 28.02.2026 на суму 5 000,00 грн, № 0931192426 від 02.03.2026 на суму 3 000,00 грн та виписки про рух коштів по рахунку, до якого емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 , за період з 22.02.2021 по 05.03.2021 зараховано безготівкові платежі на суму 8 000,00 грн 21.02.2021; у сумі 6 000,00 грн 25.02.2021; у сумі 5 000,00 грн 26.02.2021; у сумі 3000,00 грн 28.02.2021 ( а.с.149-150).

Номер цієї картки був зазначений відповідачем у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 22.02.2021. У платіжних дорученнях від 22.02.2021, 24.02.2021, 26.02.2021, 28.02.2021, доданих до позовної заяви, вказано платником ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримувач - ОСОБА_1 , призначення платежу «для зарахування на картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Mоneyveo SFD Visa Transfer» ( а.с. 31-32).

Доказів протилежного матеріали справи не містять, як з приводу укладення договору, так і належності відповідачу зазначеного номеру телефону чи ненадходження на нього смс-кодів, а також не отримання зазначених коштів, тобто відповідачем не спростовано факту отримання кредиту, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов`язком.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позивачем доведено обставини щодо укладення 22.02.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі кредитного договору № 183833828 від 22.02.2021 та додаткової угоди до нього від 24.02.2021, за умовами яких відповідач отримав кредитні кошти.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до положень статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

В обґрунтування заявлених вимог позивач на підтвердження переходу до нього права вимоги за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021 надав: договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, додаткові угоди до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018: №19 від 28 листопада 2019 року, №26 від 31 грудня 2020 року, №27 від 31 грудня 2021 року, №31 від 31 грудня 2022 року, №32 від 31 грудня 2023 року, витяг з реєстру прав вимог №132 від 04.05.2021, акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2021 зі сплати суми фінансування за реєстром прав вимоги №132 від 04.05.2021 за договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги №132 від 04.05.2021; договір факторингу № 05/0820-1 від 05.08.2020, додаткові угоди до договору факторингу № 05/0820-1 від 05.08.2020: № 2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022, реєстр прав вимоги №9 від 30.05.2023, протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно з реєстром прав вимоги №9 від 30.05.2023, платіжну інструкцію від 30.05.2023 № 4097 про оплату за відступлення прав вимоги згідно реєстру прав вимог № 9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-1 від 05.08.2020; договір факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, реєстр боржників від 14.11.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, акт прийому-передачі реєстру боржників від 14.07.2025 за договором факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025, платіжні інструкції №317 від 12.08.2025, №344 від 04.09.2025, № 355 від 18.09.2025, № 356 від 19.09.2025, №357 від 19.09.2024, №358 від 19.09.2025, №360 від 24.09.2025 про оплату фінансування за договором факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025 ( а.с. 40-77).

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором та додатковою угодою до нього.

Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованості за кредитним договором, а договори факторингу відповідачем не оспорювалися, у даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідач має заборгованість по кредитному договору №183833828 від 22.02.2021 у розмірі 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн- заборгованість по тілу кредиту; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам ( а.с.81).

Надана позивачем виписка з особового рахунку за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021 у сукупності з розрахунками заборгованості, складеними ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ТОВ «Таліон Плюс», підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових заборгованості за кредитом ( а.с. 78-81).

За вказаних обставин суд доходить висновку, що передана за правом вимоги до нового кредитора ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021 з урахуванням додаткової угоди становить 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам за користування кредитом, які нараховані в межах строку кредитування відповідно до умов кредитного договору.

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів за договором кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021, сплати процентів за користування ними, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача вказаної заборгованості у заявленому позивачем розмірі в судовому порядку.

Виходячи з викладених обставин позов підлягає задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021 та додаткової угоди до нього, у розмірі 78 704,81 грн, з яких: 22 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 56 704,81 грн- заборгованість по відсоткам.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Частиною другою статті 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд встановив, що адвокат адвокатського бюро «Соломко та партнери» Соломко О.В. надавав позивачу ТОВ «ФК «Ейс» професійну правничу допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, ордера серії АІ №2004328, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №7073/10 від 19.10.2018 (а.с. 36, а.с. 85, 86).

Пунктом 3.1 договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 визначено, що отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

Гонорар складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (додаток №1 до договору) (п. 3.3).

Гонорар сплачується шляхом перерахування коштів в безготівковій формі на рахунок Адвокатського бюро (п. 3.7 договору).

01 вересня 2025 року між Адвокатським бюро «Соломко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Соломка О.В. та ТОВ «ФК «Ейс» в особі директора Полякова О.В. укладено додаткову угоду №25770904089 до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025, відповідно до п.1 якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів, по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами, відносно позичальника ОСОБА_1 , кредитний договір №183833828 від 22.02.2021 (а.с. 84).

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг ( який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025), складеного 29 грудня 2025 року між виконавцем адвокатським бюро «Соломко та партнери» та клієнтом ТОВ «ФК «Ейс», виконавець надав, а клієнт отримав наступні послуги: складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №183833828 від 22.02.2021 2 години (вартість послуг 5 000,00 грн); вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, 2 години (вартість послуг 1 000,00 грн); підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника, - 1 година (500,00 грн); підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором на рахунок боржника, - 1 година ( вартість послуг 500,00 грн), всього на суму 7000,00 грн ( а.с.85).

У попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на правову допомогу, наведеному у позовній заяві, зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу позивача становлять 7000,00 грн.

Відповідач клопотання про зменшення судових витрат на правову допомогу не подав.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір понесених позивачем витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги, в сумі 7000,00 грн., є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі. Вказані витрати є фактичними і неминучими, оскільки позивачу необхідна була правова допомога для звернення до суду з позовною заявою для захисту свого порушеного права.

ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за подання в підсистемі «Електронний суд» позовної заяви сплатило судовий збір в сумі 2662,40 грн згідно з платіжною інструкцією від 24.03.2026 №40812, яка зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.1,2).

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягають стягненню судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень та судові витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 гривень.

Керуючись статями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 183833828 від 22.02.2021 у розмірі 78 704 гривні 81 копійку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на оплату судового збору в сумі 2 662 гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Юрія Поправки, будинок №6, кабінет №13.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 21 травня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич