Ухвала суду № 136764575, 21.05.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/550/26

Провадження № 2-др/279/7/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року місто Коростень

Коростенський міськрайонний суду Житомирської області в складі судді Пацко О.О. з участю секретаря Зубкової І.М., розглянувши заяву представника відповідача адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21.04.2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", заборгованість за кредитним договором № 3080817346-89828 від 28.06.2021 у загальному розмірі 2546 ( дві тисячі п`ятсот сорок шість ) гривень , а також витрати напрофесійну правничу допомогу в розмірі 737,50 гривень та 78,54 гривень судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

04.05.2026 року представник ОСОБА_1 адвокат Калінін С.К. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу. В обгрунтування заяви зазначив, що в резолютивні частині відзиву поданому до суду на позовну заяву представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати на правничу допомогу в розмірі 9704,71 грн. Однмак, при виготовленні тексту рішення, зважаючи на часткове задоволення позову, судом не було вирішено питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із розглядом справи за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали заяви представника відповідача, матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. ч. 2, 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема судом не вирішено питання про судові витрати .Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку навиконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частиною першою, другою статті 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат".

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2025 рокуу справі № 756/15736/18.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (висновки постанови Верховного Суду від 22.10.2018 у справі № 826/856/18).

Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару. Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18.

Таким чином, для документального доведення понесених стороною витрати на правову допомогу, необхідно надати: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат (висновки постанови Верховного Суду від 28.09.2023 у справі№ 686/31892/19.

Так, на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу представником відповідача до відзиву на позовну заяву було долучено копію Договору № б/н 26 від 09.03.2026 року про надання правової допомоги , Додаток №1 до договору( в якому сторони домовились про гонорар) , Рекомендовані ставки адвокатського гонорару , Акт виконаних робіт від 20.03.2026 до договору про надання правничої допомоги на суму 6500 грн.. Інших доказів представником відповідача не зазначено та не додано.

При цьому, представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення не надано документів, що свідчать про оплату гонорару або інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Причини неможливості надання даних документів стороною відповідача не повідомлялись.

Враховуючи те, що у матеріалах справи відсутній документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, суд позбавлений можливості, в тому числі, пересвідчитись щодо пов`язаності витрат на правничу допомогу з вказаною справою, дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару, фактичної оплати гонорару, тощо.

Суд наголошує, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

З огляду на викладене вище, а також враховуючи той факт, що фактичні витрати відповідача на професійну правничу допомогу не підтвердженні належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку про відмову в стягненні з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 89, 134, 137, 141, 270, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення.

Суддя О.О.Пацко