Рішення № 136762301, 21.05.2026, Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №334/9844/25

Провадження №2/377/167/26

21 травня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої- судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1172543 в розмірі 119050,00 грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 11.12.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №1172543 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу в особистий кабінет. Відповідно до п. 9.6 кредитного договору договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного з боку товариства електронним підписом в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону, повідомленого останнім товариству. Введенням споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору. За умовами договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку клієнта, зазначену ним в особистому кабінету та у кредитному договорі. 30.05.2024 ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №30052024, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.05.2024 до договору факторингу №30052024 від 30.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 119 050,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 94 050,00 грн - сума заборгованості за процентами. Всупереч умовам кредитного договору, не зважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, останній не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 30.05.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №1172543 в розмірі 119050,00 грн, з яких: 25 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 94 050,00 грн - сума заборгованості за процентами.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 26 листопада 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано за підсудністю на розгляд до Славутицького міського суду Київської області.

Матеріали цивільної справи №334/9844/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшли до Славутицького міського суду Київської області 23 грудня 2025 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено суддю Бабич Н.С.

Ухвалою судді від 31 грудня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28 січня 2026 року ( а.с. 48-49).

Ухвалою суду від 28 січня 2026 року поновлено представнику позивача строк для подання клопотання про витребування доказів, витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк» докази. У підготовчому засіданні оголошено перерву до 17 лютого 2026 року на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 198 ЦПК України ( а.с. 63-66).

17 лютого 2026 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Бабич Н.С. у відпустці за сімейними обставинами з 16.02.2026 по 20.02.2026 та у період з 23.02.2026 по 03.03.2026 на лікарняному, підготовче засідання призначено на 16 березня 2026 року ( а.с.80-81).

16 березня 2026 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Бабич Н.С. на лікарняному з 05.03.2026 по 25.03.2026, призначено підготовче засідання на 06 квітня 2026 року ( а.с.87).

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 21 квітня 2026 року (а.с.93-94).

21 квітня 2026 року цивільну справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючої у справі судді Бабич Н.С. у відпустці 21.04.2026, призначено судове засідання на 05 травня 2026 року (а.с. 102).

Ухвалою суду від 05 травня 2026 року судове засідання відкладено на 21 травня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України ( а.с.109-110).

Позивач свого представника у призначене судове засідання не направив, про дату, час і місце якого повідомлений належним чином шляхом доставки судової повістки та копії ухвали суду від 05 травня 2026 року до зареєстрованого електронного кабінету позивача та його представника Степанчук О.А., що підтверджується довідками про доставку електронного документу ( а.с.113-116). У позовній заяві зазначено клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи ( а.с.6).

Відповідачка ОСОБА_1 повторно у призначене судове засідання не прибула, про дату, час і місце якого повідомлялась в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким їй за зареєстрованим місцем перебування направлялась судова повістка, копія ухвали суду від 05 травня 2026 року, повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідачка не подала, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суду не повідомила..

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 21 травня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає приписам частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Суд встановив, що 11 грудня 2023 року ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543, який позичальник підписала електронним підписом, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора Н627 (а.с. 7-11).

Згідно з п.1.2 цього договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

За умовами договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 грн, тип кредиту- кредит (п.1.3. договору).Строк кредиту 350 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів 25 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору ( п.1.4. договору). Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5. договору).

Згідно з п.1.5.1 вказаного договору стандартна процента ставка становить 2,2 % за день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 договору.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування: на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу № НОМЕР_1 ( п.2.1. договору).

Виходячи зі змісту п.4.1. договору, товариство має право, зокрема: вимагати від споживача повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, встановлених договором; укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.

Споживач зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором ( п.4.4. договору).

Пунктом 9.6. договору передбачено, що цей договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі сторони Товариства електронним підписом в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Споживач підписує договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично ІТСЧ товариства для кожного випадку використання та направляється споживачу текстовим повідомленням на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства та/або зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Відповідно до п.9.8. договору підписуючи цей договір, відповідач підтверджує, зокрема, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх зміст, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

В графіку платежів, який є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023, зазначено дату видачі кредиту 11.12.2023 у сумі 25 000 грн; розраховано платежі за період з 05.01.2024 по 25.11.2024 через кожні 25 днів; вказано загальну вартість кредиту 214 750,00 грн (а.с.10 зв. ст.)

11 грудня 2023 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н 627 інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, що є додатком № 2 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023 ( а.с. 11).

Крім того, перед підписанням договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023 відповідачка ознайомилась з паспортом споживчого кредиту, який підписала електронним підписом, що відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора Н 627 (а.с. 12-13).

Відповідно до інформації АТ КБ «ПриватБанк» від 16.02.2026 № 20.1.0.0.0/7-260209/71182-БТ, яка отримана судом на виконання вимог ухвали суду від 28 січня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) (а.с. 75).

Як вбачається із виписки по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 за період з 11.12.2023 16.12.2023, 11 грудня 2023 року, наявне зарахування на рахунок суму 25 000,00 грн ( а.с. 76-77).

30 травня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) уклали договір факторингу №30052024, згідно з п. 1.1. якого за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору ( а.с. 18-22).

За п.1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в день підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 3.3. договору факторингу ціна продажу за договором становить 1 942 903,82 грн.

30 травня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників, відповідно до якого на виконання п.1.2. договору факторингу №30052024 від 30.05.2024 клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого з урахуванням п.1.2. договору факторингу №30052024 від 30.05.2024 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей ( а.с.23).

Згідно з платіжною інструкцією №21391 від 31.05.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило ТОВ «Селфі Кредит» 1 942 903,82 грн. оплати за відступлення прав вимоги згідно з договором факторингу №30052024 від 30.05.2024 ( а.с. 25).

Як вбачається з витягу реєстру боржників, що є додатком №1 до договору факторингу №30052024 від 30.05.2024, підписаного директором ТОВ «Селфі Кредит» та генеральним директором ТОВ «ФК «ЄАПБ», право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1172543 на суму заборгованості 119 050,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000,00 грн; суми заборгованості за відсотками 94 050,00 грн, перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» ( а.с. 24).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Селфі Кредит», загальна заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1172543 від 11.12.2023, станом на 30.05.2024, 119 050,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000,00 грн; суми заборгованості за відсотками 94 050,00 грн, нарахованими за період з 11.12.2023 по 30.05.2024, тобто в межах строку кредитування відповідно до умов кредитного договору ( а.с. 14-17).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ, зазначеним у позовній заяві, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1172543 від 11.12.2023, станом на дату подання позову, становить 119 050,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000,00 грн; суми заборгованості за відсотками 94 050,00 грн (а.с.4).

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( стаття 204 ЦК України).

За змістом частин першої та другої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Приписами частини першої статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України « Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом частини восьмої статті 11 Закону України « Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України « Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно із статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України « Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Способи, строки та порядок розрахунків у сфері електронної комерції визначаються в електронному договорі з урахуванням вимог законодавства України.

Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

Так, на підтвердження своїх вимог позивач надав паперову копію договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023, укладеного ТОВ «Селфі Кредит» із ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства позикодавця, який містить інформацію про його підписання ОСОБА_1 електронним підписом, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, та особисті дані останньої: ПІБ, РНОКПП, реквізити паспорта, адресу місця проживання, номери мобільних телефонів ( а.с. 7-11).

Доказів на спростування відповідності анкетних даних ОСОБА_1 , вказаних у договорі про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023, матеріали справи не містять.

Для підписання кредитного договору ОСОБА_1 використала електронний підпис, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора відповідно до вимог частини шостої та восьмої статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Таким чином, вказаний договір підписано електронним підписом, використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Зазначений висновок узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20-ц, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Отже, договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023, укладений ТОВ «Селфі Кредит» з ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства позикодавця шляхом ідентифікації позичальника ОСОБА_1 , зазначення нею своїх персональних даних, та використання останньою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договорів, укладених в письмовій формі, за своїм змістом відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення, та є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених в ньому.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У пункті 1 частини 1 статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Так, ТОВ «Селфі Кредит» виконало свої зобов`язання та надало ОСОБА_1 кредит у сумі 25 000,00 грн шляхом перерахування вказаної суми на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений нею у договорі про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023.

Належність відповідачці ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_4 та зарахування на нього коштів підтверджено інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 16.02.2026 № 20.1.0.0.0/7-260209/71182-БТ та випискою по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) ОСОБА_1 за період з 11.12.2023 16.12.2023, з якого вбачається, що 11 грудня 2023 року, наявне зарахування на рахунок коштів у сумі 25 000,00 грн ( а.с.75-77).

Вказані докази в їх сукупності є достатніми для встановлення обставини виконання свого обов`язку первісним кредитором ТОВ «Селфі Кредит» за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023, щодо надання відповідачу ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 25 000,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву не скористалась та не надала жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора.

На підтвердження факту переходу прав вимоги до боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач надав копії: договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ»; платіжної інструкції № 21391 від 31.05.2024 про виконання умов договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024; акту прийому- передачі реєстру боржників до договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ»; витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ «ФК «ЄАПБ», згідно з якими право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором №1172543 на суму заборгованості 119 050,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000,00 грн; суми заборгованості за відсотками 94 050,00 грн, перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» ( а.с. 18-25).

Оскільки матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем кредитних коштів за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» №1172543 від 11.12.2023, сплати процентів за користування ними, то у позивача виникло обґрунтоване право на стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 1172543 в розмірі 119050,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000,00 грн; суми заборгованості за відсотками 94 050,00 грн

Виходячи з викладених обставин, та установлених правовідносин, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 25 000,00 грн підлягають задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення нарахованих процентів у розмірі 94 050,00 грн, суд виходить з такого.

22 листопада 2023 року прийнятий Закон України № 3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Вказаним Законом внесено зміни та доповнення і до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування». Зокрема, статтю 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. При цьому, згідно пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону, яким власне і запроваджено максимальний розмір денної процентної ставки, поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Відтак, згідно вказаного Закону максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати: протягом перших 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 22 квітня 2024 року - 2,5 %; протягом наступних 120 днів з дня набрання ним чинності, тобто, до 20 серпня 2024 року - 1,5 %; починаючи з 241 дня з дня набрання ним чинності, тобто, з 21 серпня 2024 року, - 1%.

Наведені обмеження мають імперативний характер і поширюються на всі договори про споживчий кредит, за якими нарахування процентів здійснювалося після набрання чинності Законом № 3498-ІХ, незалежно від дати укладення таких договорів.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Селфі Кредит» за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1172543 від 11.12.2023, станом на 30.05.2024, заборгованість становить - 119 050,00 грн, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000,00 грн; суми заборгованості за відсотками 94 050,00 грн, нарахованими за період з 11.12.2023 по 30.05.2024, тобто в межах строку кредитування відповідно до умов кредитного договору, зокрема: за період з 11.12.2023 по 30.05.2024 ( за 171 день) проценти нараховані за стандартною процентною ставкою, передбаченою умовами договору ( п.1.5.1) (2,2% в день , тобто по 550,00 грн ( 25 000,00 грн х 2,2 % : 100% = 550,00 грн) ( 171 день х 550,00 грн = 94 050,00 грн)

Виходячи з викладених обставин, за кредитним договором №1172543 від 11.12.2023 ОСОБА_1 проценти повинні були бути нараховані у розмірі 2,2 % в період до 22 квітня 2024 року, а починаючи з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року у розмірі 1,5 %.

З урахуванням вимог статті 8 Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування» в редакції Закону України № 3498-ІХ від 22.11.2023, розмір процентів за період 11.12.2023 по 30.05.2024 (171 день) має бути розрахований: за період з 11.12.2023 по 22.04.2024 (133 дні із розрахунку 2,2 %), а за період з 23.04.2024 по 30.05.2024 (38 днів із розрахунку 1,5%). Отже, сума процентів за користування кредитом у розмірі 25 000,00 грн за період з 11.12.2023 по 30.05.2024 буде складати у загальному розмірі 87 400,00 грн, зокрема: за період з 11.12.2023 по 22.04.2024 73 150,00 грн (133 дні х 550,00 грн ( 25 000,00 грн х 2,2 %:100% = 550,00 грн) та за період з 23.04.2024 по 30.05.2024 14 250,00 грн ( 38 днів х 375,00 грн ( 25 000,00 грн х 1,5 %:100% = 375,00 грн).

Отже, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за процентами у сумі 87 400,00 грн.

Виходячи з викладених обставин та встановлених правовідносин, позов підлягає частковому задоволенню, оскільки стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягає заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1172543 від 11.12.2023 в розмірі 112 400,00 грн, а саме: 25 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 87 400,00 грн - сума заборгованості за процентами.

За правилами пункту 6 частини першої статті 264 під час ухвалення судового рішення, суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 3 частини другої статті 141 ЦПК України).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу № 140853 від 24.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 3 028,00 грн (а.с. 2). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 39,44).

З огляду на викладене, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» пропорційно розміру задоволених позовних вимог (112 400,00 грн х100 %: 119 050,00 грн = 94,4 %), з урахуванням часткового задоволення позову, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 858,43 грн ( 3 028,00 грн х 94,4 %:100%).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1172543 від 11 грудня 2023 року в розмірі 112 400 гривень, яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу 25 000 гривень, суми заборгованості за відсотками 87 400 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 858 гривень 43 копійки.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок № 30.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце перебування як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення суду складено 21 травня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич