Рішення № 136761397, 14.05.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2253/26

Провадження № 2-а/359/63/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.

за участі секретаря судового засідання - Кулакевич В.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Милової Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення

В С Т А Н О В И В :

11.03.2026 ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про скасування постанови ЕНА №6391867 від 22 грудня 2025 року, винесену поліцейською взводу №2 роти №4 БПП в м.Бориспіль лейтенантом поліції Золотоус Ольгою Миколаївною, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а. с. 1-4).

Свої вимоги, позивач обґрунтовує тим, що 22.12.2025 його зупинила поліцейська без поважної причини, закривала рукою відеокамеру, а потім поросила показати документи, мотивуючи тим, що транспортний засіб знаходиться у розшуку. Потім підійшов інший поліцейський, який почав казати, що автомобіль не застраховано. Позивач, будучи впевненим, що звільнений від обов`язку придбання полісу ОСЦПВ, оскільки не був обізнаний щодо змін у законодавстві, пред`явив посвідчення інваліда війни. Копію постанови про накладення адміністративного стягнення йому не було надано. Оскаржувану постанову позивач отримав лише 04.03.2026 у державного виконавця Лавренчук Н.М. Він просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, звертає увагу, що поліцейський мав діяти з дотриманням чинного законодавства, зокрема Закону України «Про Національну поліцію». Також просить поновити строк на подання адміністративного позову.

05.05.2026 від представника Департаменту патрульної поліції Милової Р.С. надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.27-31), за змістом якого зазначає, що позивач вводить суд в оману стосовно питання з поновлення строку на оскарження постанови ЕНА №6391867 від 22.12.2025, зокрема вказує, що така постанова була оголошена позивачу безпосередньо на місці її винесення 22.12.2025, що зафіксовано на відео з нагрудної камери поліцейського та від отримання якої ОСОБА_1 відмовився. Тому про порушення свого права позивачу стало відомо 22.12.2025. Також вказують, що копію оскаржуваної постанови позивачу було направлено засобами поштового зв`язку. Крім того, 30.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до БПП в м.Бориспіль УУП у Київській області із письмовою заявою про надання відео з нагрудних камер працівників поліції за 22.12.2025, та отримав нарочно відповідь 02.02.2026, проте з позовом до суду звернувся лише 11.03.2026. На думку відповідача доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивачем надано не було.

Ухвалою від 16.03.2026 було відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.22-23).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, пояснив, що був зупинений без будь-яких належних підстав, Правил дорожнього руху не порушував. Відсутність в нього полісу обов`язкового страхування було виявлено інспектором поліції, якому він пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія. На місці зупинки постанова не виносилася та йому не вручалася. Він звернувся до БПП, щоб тримати відеозапис, проте постанову йому надано не було, а повідомлено, що її направлено по пошті. Тому, отримавши повідомлення про відкриття виконавчого провадження, він звернувся до відділу виконавчої служби, де отримав копію оскаржуваної постанови.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Милова Р.С. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала та підтримала клопотання щодо залишення позову без розгляду. Також звертає увагу, що на момент зупинки автомобіля позивача у поліцейський було орієнтування про розшук арештованого автомобіля, марки, модель і колір якої відповідав автомобілю, яким керував позивач.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, а також відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч.2 вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що 22.12.2025 о 12:01:41 поліцейською взводу №2 роти №4 БПП в м.Бориспіль лейтенантом поліції Золотоус Ольгою Миколаївною було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксована не в автоматичному режимі серії ЕНА №6391867, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень (а. с. 13-14).

За змістом оскаржуваної постанови зазначено, що ОСОБА_1 22.12.2025 об 11:56:28 в м.Бориспіль, вул.Чумацька, 2, керував ТЗ без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ, чим порушив п.2.1 «ґ» ПДР відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ.

Так, пунктом 2.1 «ґ» ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до частини 1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил користування засобами транспорту (частини перша статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в чинній на 22.12.2025 редакції) керування на території України транспортним засобом, щодо якого відсутній чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Невиконання власником транспортного засобу обов`язку з укладення внутрішнього договору страхування щодо такого транспортного засобу тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється:

1) відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Так, відповідно до підпункту «а» пункту 2.4 зазначених Правил на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

За змістом ст.32 Закону України «Про національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Відповідно до положень ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.

При цьому відповідно до вимог ч.3 цієї статті, поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особи, яка керує ним, мати при собі страховий поліс (сертифікат), а також, що контроль за наявністю полісів (договорів) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів може здійснюватись відповідними підрозділами Національної поліції - при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та/або при оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Як встановлено з переглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейської, вона разом з іншим поліцейським, перебувала на проїзній частині (згідно із даними постанови) вул.Чумацька, 2 в м.Бориспіль та зупиняла транспортні засоби для перевірки документів та військово-облікових документів.

Так, після зупинки транспортного засобу, яким керував позивач ОСОБА_1 , автомобіль FIAT DOBLO AI971ЕВ, об 11:46:41 поліцейська Золотоус О.М. попросила надати документи, не уточнюючи, які саме, документи слід пред`явити, та після запитання про причини зупинки повідомила, що має орієнтування на його автомобіль.

Проте, конкретної причини та детального опису підстав зупинки визначеної ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейською ОСОБА_2 роз`яснено не було. Зокрема не було зазначено, яке саме орієнтування вона має, а саме: інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення чи інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або що транспортний засіб перебуває в розшуку.

Суд звертає увагу, що об 11:50 водій ОСОБА_1 пред`явив свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія іншому поліцейському, який здійснював подальшу перевірку.

Жодним з поліцейських не вимагалося від водія надати для перевірки чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та, як визнано представником позивача, інформація на базі Національної поліції про наявні поліси обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відсутня та, що таку інформацію поліцейські перевіряють за даними МТСБУ.

Доказів того, що автомобіль позивача перебував у розшуку водію на місці зупинки, а також суду не надано.

Таким чином встановлено, що поліцейська ОСОБА_2 без будь-якої визначеної законом підстави здійснила зупинку транспортного засобу, не надавши відповідні роз`яснення, як того вимагає ч.3 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Виявивши, що транспортний засіб, яким керував водій ОСОБА_1 не має чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліцейська Золотоус О.М. повідомила позивачу, що ним було порушено вимоги п. 2.1 «ґ» ПДР України та він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.

Судом встановлено, що поліцейська не розглянула усне клопотання водія щодо відкладення розгляду справи, а також не в повному обсязі ознайомила його з правами, передбаченими ст..268 КУпАП, зокрема не роз`яснила право: знайомитися з матеріалами справи, подавати докази; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження. Не було запропоновано водію надати пояснення.

Так, згідно із записом на неодноразові прохання ОСОБА_3 завершити з ним розгляд справи та не відволікатися на інші транспортні засобі, що неодноразово робила ОСОБА_2 , поліцейська повідомила, що нею спільно з іншим поліцейським прийнято рішення притягти його до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1 «ґ» ПДР України за ч.1 ст.126 КУпАП, а також повідомлено, що фіксована сума штрафу становить 425 грн., та що розгляд справи цим завершений.

Таким чином, оскаржувана постанова водію не оголошувалася та була складена після того, як водію було дозволено поїхати. Час завершення відеофіксації об 11:57:38. Час складання постанови о 12:01:41.

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст..279 КУПАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ч. ч. 1-3 ст. 283 КпАП України розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до п.п. 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395), розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з п.п. 1, 5 розділу IV Інструкції №1395, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХІV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП).

Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено.

З огляду на викладене поліцейська Золотоус О.М., здійснюючи розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, не дотрималася процедури здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення, яка передбачена ст.ст.279, 285 КУпАП, а також Інструкцією № 1395, а саме: не повідомила, хто саме розглядає справу, не роз`яснила усіх прав, не запропонувала надати пояснення, не оголосила постанову про адміністративне правопорушення та не вручила копію.

В силу вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ч.3 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог пунктів 1-3 ч.1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу.

Пунктом 1 ст. 247 КУпАП, передбачено обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Крім того відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

З наданих позивачем доказів встановлено, що копія оскаржуваної постанови йому не вручалась, та була ним отримана лише 04.03.2026.

За таких обставин суд вважає наведені причини пропуску строку звернення до суду поважними та приходить до висновку про наявність підстав для поновлення позивачу строку звернення з адміністративним позовом до суду відповідно до ст.ст.122, 123 КАС України.

Оскільки відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності дій працівника поліції під час зупинки транспортного засобу, перевірки документів та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності було допущено істотні порушення процедури, зокрема не роз`яснено підстави зупинки транспортного засобу, права, передбачені ст. 268 КУпАП, не забезпечено можливості реалізації своїх прав, а також не дотримано порядку винесення та оголошення постанови, розгляду клопотань, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Враховуючи наведене, а також положення ст. ст. 247, 268, 280, 283, 288, 293 КУпАП та ч. 3 ст. 286 КАС України, суд висновує, що допущені під час розгляду справи порушення процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності є істотними та такими, що унеможливлюють визнання оскаржуваної постанови законною й обґрунтованою, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 74-77, 122, 123, 139, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Поновити строк ОСОБА_1 для подання позовної заяви про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6391867 від 22 грудня 2025 року, винесену поліцейською взводу №2 роти №4 БПП в м.Бориспіль лейтенантом поліції Золотоус Ольгою Миколаївною, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду,або через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, та у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 15.05.2026.

Суддя І.В. Муранова-Лесів