Ухвала суду № 136760449, 19.05.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3139/26

У Х В А Л А

19 травня 2026 року

Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Волкова Н.Я., розглянувши матеріали цивільної справи №279/3139/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Іршанська селищна рада Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

У провадження суду надійшла цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Іршанська селищна рада Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Дослідивши матеріали вказаної вище заяви, суд дійшов наступного висновку:

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Як слідує із поданої заяви заявниця ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 при цьому зареєстрованим місцем її проживання є АДРЕСА_2 , що за межами територіальної юрисдикції (підсудності) Коростенського міськрайонного суду Житомирської області.

У даному випадку, належним судом, юрисдикція якого поширюється на адміністративно-територіальний район, в межах якого знаходиться зареєстроване місце проживання заявника, та який відповідно до законодавства уповноважений здійснювати розгляд даної справи, є Хорошівський районний суд Житомирської області.

При цьому суд зазначає, що вказана заявницею фактична адреса її проживання в с.Старики Коростенського району Житомирської області, не може бути підставою для визначення підсудності даному суду, оскільки для визначення територіальної підсудності (юрисдикції) цивільної справи має значення зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування фізичної особи.

Крім того, терміни «місце проживання (перебування, знаходження)» чинне законодавство пов`язує саме з зареєстрованим у встановленому Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку проживанням особи, а не за її фактичним перебуванням.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, що слугує підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Згідно п 1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на викладене вище, з метою недопущення порушення правил підсудності та дотримання процесуальних гарантій особи на судовий захист, дана цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Іршанська селищна рада Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає передачі на розгляд до Хорошівського районного суду Житомирської області.

Керуючись ст. 31, 261, 316, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Іршанська селищна рада Коростенського району Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення передати за підсудністю до Хорошівського районного суду Житомирської області.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду в 15-денний строк, який обчислюється з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя