Ухвала суду № 136757869, 22.05.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/9018/25

Провадження № 2-о/159/46/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі

головуючого судді - Смалюха Р.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

заявника - не з`явилась,

представника заявника - не з`явилась,

заінтересованих осіб - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи Ковельська міська рада Волинської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі - заявник), від імені якої діє представник ОСОБА_2 (далі - представник заявника), звернулась у суд із заявою, в якій просить встановити факти, що вона з 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала з мамою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересованими особами заявник вказала Ковельську міську раду Волинської області, ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 обґрунтовує заяву тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_4 . З 1995 по дату смерті ОСОБА_4 проживала з заявником за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 здійснювала догляд за ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно. Заявник не зверталась в нотаріальну контору з метою оформлення спадщини. Заявник вважає що прийняла спадщину, так як проживала зі спадкодавцем на момент смерті, однак позасудового способу встановлення факту проживання зі спадкодавцем на момент його смерті законодавство не передбачає.

Заінтересовані особи: Ковельська міська рада Волинської області та ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату та час судового засідання.

Заявник та його представник у судове засідання не прибули, представник заявника подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та заявника, також просила повернути зайво сплачений судовий збір.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану.

В порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.

Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності такого юридичного факту або стану , і факт або стан, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Відповідно до ч. 6 ст. 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Така правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 23 травня 2022 року у справі №539/4118/19.

У частині четвертій статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

З матеріалів спадкової справи №2-2016 від 13.01.2016, яка надійшла на вимогу суду, видно, що після ОСОБА_4 , із заявою про прийняття спадщини звернулася її донька ОСОБА_3 , яка була подана у строк визначений ст. 1270 ЦК України.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі №205/2102/19-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/96309986), зазначив, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 січня 2025 року у справі № 441/1215/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124486971), вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суди мають встановити між ким саме існує спір про право, а також зазначити, хто є спадкоємцями у порядку, передбаченому нормами ЦК України, які б оспорювали право заявника на прийняття спадщини. Саме по собі зазначення у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, як підстави для звернення до суду в порядку окремого провадження, те, що заява подається, зокрема з метою реалізації права на спадщину, не підтверджує наявність спору про право. Судам слід встановлювати між ким існує спір про право, зокрема коло осіб, які оспорюють право заявника. Сама по собі мета встановлення юридичного факту не може свідчити про наявність спору про право.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_5 є спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, встановлення факту постійного проживання заявника із спадкодавцем на момент його смерті вплине на права та обов`язки ОСОБА_3 як спадкоємця та може призвести до зменшення її частки у спадковому майні, відтак існує спір про право. Тому, встановлення такого факту, в поєднанні із вимогою про захист права, має відбуватися не в окремому провадженні, а в межах розгляду відповідного спору в порядку позовного провадження.

На підставі наведеного, керуючись положеннями ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного співльного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, належить залишити без розгляду, роз`яснивши, що вона вправі звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

Представник заявника подав клопотання, в якому вона просить повернути судовий збір, який сплачений у більшому розмірі ніж встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З долученої до заяви квитанції № 51 від 12.12.2025 вбачається, що судовий збір в сумі 1211,20 грн був сплачений ОСОБА_1 на рахунок Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.

Тобто, заявником сплачено судовий збір у більшому розмірі ніж встановлено законом, у зв`язку з чим заявнику необхідно повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 605,60грн.

Відповідно до «Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 (зі змінами та доповненнями), з урахуванням змін до механізму повернення судового збору, які набули чинності з 07.01.2025 відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606, органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого відповідним судовим органом.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі № 170/129/21.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.294, 353 ЦПК України, ст. 7 ЗУ Про судовий збір, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , заінтересовані особи Ковельська міська рада Волинської області, ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без розгляду

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона вправі звернутися до суду із відповідним позовом у порядку позовного провадження.

Заяву представника заявника ОСОБА_2 про повернення надміру сплаченого судового збору задовольнити.

Зобов`язати фінансовий орган Головне управління Державної казначейської служби України у Волинської області повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надміру сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн, який був сплачений на р/р UA41 899998 0313 1712 0600 0003 564, код отримувача 38009371, відповідно до квитанції № 51 від 12 грудня 2025 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий: Р.Я.Смалюх