Ухвала суду № 136756429, 22.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3011/26

Провадження № 2-с/522/225/26

У Х В А Л А

22 травня 2026 року м.Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Абухін Р.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду міста Одеси від 06 березня 2026 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 22 948,48 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 2 419,70 грн інфляційних втрат та 607,65 грн 3 % річних, а також суми витрат по сплаті судового збору у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ, виданий 06 березня 2026 року Приморським районним судом міста Одеси у справі № 522/3011/26.

Матеріали справи разом із заявою про скасування судового наказу передано головуючому 22 травня 2026 року.

Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу та додатками до неї, вважаю, що заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з таких підстав.

Відповідно до п.1 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання заяви про скасування судового наказу, згідно ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір, становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 166,4 грн.

Боржник, разом із заявою про скасування судового наказу подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, зазначаючи, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до частини першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч.5 вказаної статті особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, зменшення його розміру, є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Отже, особа, яка звертається до суду з клопотанням про звільнення, відстрочку або розстрочку сплати судового збору, зобов`язана надати суду не тільки докази того, що вона відноситься до кола осіб, визначених п.2 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», але й надати докази свого майнового стану.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження №61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Проте боржником, на підтвердження скрутного майнового стану заявника та неможливості сплати ним судового збору не надано доказів про наявність чи відсутність інших доходів заявника, рухомого/нерухомого майна та їх обсягу і можливістю розпоряджатися ними.

Саме по собі клопотання про відстрочення сплати судового збору з наведенням аргументів, що боржник не має нарахованого (виплаченого) доходу, не може вважатись достатньою підставою для його задоволення, оскільки не в повній мірі характеризує майновий стан позивача.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відсутні.

Відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України, у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи, що заявником не сплачено судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу, суддя, дійшов висновку про необхідність повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду.

Керуючисьст.170 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про скасування судового наказу.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Приморського районного суду міста Одеси від 06 березня 2026 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ 42114410) про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (РНКОПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 22 948,48 грн заборгованості за спожиту електроенергію, 2 419,70 грн інфляційних втрат та 607,65 грн 3 % річних, а також суми витрат по сплаті судового збору у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 80 (вісімдесят) копійок - повернути заявнику без розгляду.

Роз`яснити заявникові, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Суддя Р. Д. Абухін

22.05.26