Ухвала суду № 136756392, 22.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8646/26-Е

Провадження № 2/522/8274/26

УХВАЛА

про залишення без руху

22 травня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Абухіна Р.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Море» про розірвання договору асоційованого членства, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі представника ОСОБА_2 20.05.2026 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до Споживчого товариства «Будова-Море» про розірвання договорів асоційованого членства, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру з зазначенням ціни позову у розмірі 2 935 916,66 грн. Також заявлено вимогу немайнового характеру щодо розірвання договору.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» та станом на 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Отже, за заявлені вимоги майнового характеру, враховуючи ціну позову, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 16 640 грн.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» та станом на 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Отже, за одну вимогу немайнового характеру сума судового збору становить 1 331,20 грн.

Згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Тобто разом сума судового збору, що підлягає сплаті становить 17 971,20 грн.

Частиною третьою ст.4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У зв`язку з тим, що позов подано в електронній формі, до суми судового збору у розмірі 17 971,20 грн застосовується коефіцієнт 0,8, тому ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір у розмірі 14 376,96 грн.

Проте, позивачем не було сплачено судовий збір.

В якості підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Посилання представника позивача на постанову КЦС ВС від 20.05.2021 у справі № 607/1569/19, яка містить висновок про те, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, відхиляється судом, адже обставини цієї справи не є релевантними.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №357/6883/22 суд дійшов висновку про правильність висновку судів попередніх інстанцій про неможливість застосування положень частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» до спірних правовідносин. Сплачені позивачем кошти є пайовим внеском, який сплачений членом кооперативу на виконання його обов`язків, передбачених статутом кооперативу, а не платою за отримані послуги чи виконані роботи.

Окрім того, Верховний Суд вказав, що посилання заявника на необхідність урахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 361/5893/16-ц, від 16 жовтня 2019 року у справі № 643/14382/16-ц, від 20 травня 2021 року у справі № 607/1569/19 щодо можливості виникнення між асоційованим членом та кооперативом відносин про надання послуг і поширення на них законодавства про захист прав споживачів, за фактичних обставин цієї справи є помилковими.

Велика Палата Верховного Суду України у своїй постанові від 07.04.2020 року по справі 743/534/16-ц визначила, що за пунктом 22 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у значенні цього Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відтак, на правовідносини між позивачем та відповідачем щодо виконання договору фінансового лізингу та договору поруки не поширюються норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Суд вважає, що положення ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюють свою дію на відносини, що заявлені у позові.

Виходячи з ціни позову у розмірі 2 935 916,66 грн., судовий збір підлягає сплаті у розмірі 14 376,96 грн.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суд вбачає, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 14 376,96 грн.

Заяву про усунення недоліків разом з зазначенням всіх вищевказаних недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Приморського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Споживчого товариства «Будова-Море» про розірвання договору асоційованого членства, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.Д. Абухін

"22" травня 2026 р.