Рішення № 136754496, 22.05.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 р. № 400/4546/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачівГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. Пятницька, буд. 83А, м. Чернігів, 14005 Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання протиправним та скасування рішення від 07.04.2026 №143250025992, зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до адміністративного суду із вимогами до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі-відповідач1), Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі-відповідач2):

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07.04.2026 №143250025990 щодо відмови у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком трудовий стаж згідно із записами в трудовій книжці серії номер НОМЕР_1 з 05.11.1990 по 31.07.1995, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Головним управлінням ПФУ в Чернігівській області позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. До страхового стажу не зараховані періоди роботи з 05.11.1990 по 31.07.1995. Позивач вважає, що зазначений перiод його роботи неправомiрно та безпiдставно не було включено вiдповiдачем до страхового стaжу, що надає право на призначення пенсiї за віком.

Ухвалою суду від 30.04.2024 відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач 2 позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні. В письмовому відзиві на позов зазначив, що згідно пункту 2.14. Інструкції № 58 у графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. Пунктом 4.1. Інструкції № 58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Аналогічні за змістом положення містить також Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (Інструкція № 162), що була чинною на момент заповнення трудової книжки позивача. Відтак, не має підстав зарахувати до страхового стажу Позивача спірні періоди роботи. Отже, Позивачем документально не підтверджено право на призначення пенсії за віком, згідно вимог вищенаведених норм законодавства, в зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Відповідач 1 відзив не надіслав, свою позицію не висловив.

Дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2026 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Заява позивача про призначення пенсії була опрацьована за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління ПФУ в Чернігівській області від 07.04.2026 №143250025990 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо пенсійного забезпечення регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Законодавством, що діяло до 01.01.2004, зокрема, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), основним документом, що підтверджує стаж роботи, визначено трудову книжку (стаття 62). Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»).

Порядок ведення трудових книжок у спірний період (1981-1990 рр.) регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі Інструкція № 162), а в подальшому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58 (аналогічні положення містила й Інструкція № 162), усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Суд наголошує, що обов`язок щодо належного оформлення трудової книжки, внесення до неї правильних і точних записів, а також належного засвідчення цих записів печаткою відповідного підприємства, покладається саме на роботодавця. Працівник, як правило, не має можливості контролювати дотримання роботодавцем усіх формальних вимог при веденні його трудової книжки.

Тому будь-які недоліки в оформленні трудової книжки, допущені з вини роботодавця (наприклад, нечіткий відбиток печатки, розбіжність у назві підприємства на печатці та у записі, відсутність запису про перейменування тощо), не повинні призводити до негативних наслідків для працівника у вигляді позбавлення його права на зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу та, як наслідок, права на пенсійне забезпечення.

У цій справі Відповідач 1 відмовив у зарахуванні періоду роботи позивача з 05.11.1990 по 31.07.1995 на посаді радіомеханік через те, що назва організації при прийнятті на роботу не відповідає назві організації на печатці, якою завірений запис про звільнення з роботи.

Суд вважає такий підхід Відповідача 1 надмірно формальним. Наявність розбіжності у назві підприємства на печатці та у записі, за умови, що інші дані (номери наказів, дати, посада, підписи) не викликають сумнівів у дійсності запису та факті роботи Позивача на відповідному підприємстві, не може бути єдиною та безумовною підставою для незарахування стажу.

Верховний Суд у своїх численних рішеннях послідовно дотримується позиції, що формальні неточності в документах, що підтверджують стаж, не повинні бути перешкодою для реалізації громадянами права на пенсійне забезпечення.

Наприклад, у постанові від 30.06.2019 у справі № 638/18467/15-а, Верховний Суд зазначив, що органи пенсійного фонду не можуть відмовити особі у призначенні пенсії через формальні неточності у документах.

У постанові від 21.02.2018 у справі № 560/1917/16-а Верховний Суд вказав, що сам факт неправильного або неточного запису в трудовій книжці відомостей про роботу не може бути безумовною підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/10989/18, від 04.03.2021 у справі № 300/2470/20 та багатьох інших.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відмова Відповідача 1 у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 05.11.1990 по 31.07.1995, є протиправною. Зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. Пятницька, буд. 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 07.04.2026 №143250025990 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) для призначення пенсії за віком трудовий стаж згідно із записами в трудовій книжці серії номер НОМЕР_1 з 05.11.1990 по 31.07.1995, та повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. Пятницька, буд. 83А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на суму 665,60 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір на суму 665,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. С. Брагар