Ухвала суду № 136754385, 22.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/1134/26

У Х В А Л А

про залишення заяви без розгляду

22 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м.Львові заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (місцезнаходження: вул. Об`їздна, 4, м. с.Сокільники, 81130; код ЄДРПОУ 44752993) звернулося з позовною заявою до Львівської митниці (місцезнаходження: вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79007; код ЄДРПОУ: 43971343), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900441/2 від 22.07.2025;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/001138.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2026 року у справі №380/1134/26 позов задоволено. Визнано протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900441/2 від 22.07.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/001138 від 22.07.2025. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці сплачений судовий збір в сумі 6126 (шість тисяч сто двадцять шість) грн 88 коп.

12.05.2026 представник позивача звернулася до суду зі заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у цій справі, а саме просить суд: стягнути з Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок та судові витрати, понесені позивачем за переклади документів та їх завірення у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок шляхом винесення додаткового судового рішення у справі №380/1134/26.

13.05.2026 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. Вказана заява обґрунтована тим, що заявлені до відшкодування витрати є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову. Звертає також увагу, що витрати позивача на переклад документів без залучення перекладача судом не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи, а відтак і не підлягають розподілу.

Розглянувши заяву позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу та перекладача, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 та ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зазначені вимоги процесуального закону кореспондуються з положеннями ч.3 ст. 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

З огляду на приписи ч.3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат можуть бути подані після закінчення судових дебатів та ухвалення рішення лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 160/21030/21, а також від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19.

Частиною восьмою статті 262 КАС України передбачено, що при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи викладене, оскільки дана справа розглядалася судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та без проведення судових дебатів, то позивач повинен був подати докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, або ж заяву про те, що докази розміру судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення - до закінчення розгляду справи, виходячи з приписів частини третьої статті 143 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі №380/3999/21, яку суд в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України враховує при вирішенні поданої заяви.

При цьому, під час вирішення тотожних спорів суд враховує саме останню правову позицію Верховного Суду.

Застосовуючи зазначені висновки Верховного Суду до правовідносин, що виникли у цій справі, суд зазначає, що за змістом позовної заяви позивач вказував, що докази несення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката та на переклади документів будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що за приписами ч.3 ст. 143 КАС України, докази на підтвердження судових витрат хоча й можуть бути подані після ухвалення рішення, однак лише за наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі таких доказів до закінчення судових дебатів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 160/21030/21, а також від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19.

Вирішуючи питання відшкодування витрат на правову допомогу Верховний Суд у постанові від 22.11.2024 у справі №420/15183/23 сформував наступні висновки:

«…за загальними правилами частини першої статті 143 КАС України, питання щодо судових витрат суд вирішує у рішенні, постанові або ухвалі.

Як виключення з цього правила, частиною 3 цієї статті передбачено можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Однак, така можливість допускається лише за наявності поважних причин неможливості надати до закінчення судового розгляду докази понесених судових витрат.

Визначення частиною 7 статті 139 КАС України судових витрат не лише таких що сплачені, а й таких, що мають бути сплачені, не відміняє положень статті 143 КАС України, якою передбачено загальні підходи до порядку вирішення розподілу судових витрат саме під час постановлення рішення, постанови, ухвали.

Застосування положень статей 139 та 143 КАС України передбачає обов`язкове системне тлумачення цих норм, яке передбачає, що учаснику справи недостатньо лише «задекларувати» понесення в майбутньому судових витрат, а тим паче витрат на правову допомогу, а необхідно також довести неможливість з поважних причин оплатити її до прийняття рішення (постанови, ухвали) і на підтвердження таких причин надати відповідні докази.

Інакший підхід до розуміння природи судових витрат (зокрема витрат на правову допомогу) та порядку їх відшкодування, певною мірою узалежнить їх розмір від результатів розгляду справи і ускладнить можливість ревізії судом їх розміру на предмет розумності та співмірності відповідно до вимог частини 5 статті 134 та частини 9 статті 139 КАС України».

Аналогічна висновки викладені в постанові Верховного Суду від 16.06.2025 у справі №160/8292/23.

Водночас, усупереч ч.3 ст. 143 КАС України, як у заяві від 12.05.2026 про ухвалення додаткового рішення, так і у позовній заяві, представником позивача не було наведено наявності поважних причин, які зумовили неможливість подачі доказів понесених витрат на правову допомогу та переклад документів до закінчення розгляду справи.

Між тим, докази, якими представник позивача обґрунтовує понесені позивачем витрати, а саме: Договір про надання правових послуг №04/10/23 від 11.10.2023, додаткова угода №1 від 09.10.2024 до Договору №04/10/23 від 11.10.2023, акт від 23.02.2026 приймання-передачі наданих послуг за Договором №04/10/23 від 11.10.2023 на суму 12500,00 грн (вартість послуг правової допомоги) та 1000,00 грн (вартість послуг перекладу документів), рахунок на оплату №02/02 від 23.02.2026 на загальну суму 13500,00 грн, рахунок фактура №12/01/26 від 16.01.2026 на суму 1000,00 грн та акт виконаних робіт (наданих послуг) б/н від 16.01.2026 від ПП «Азбука Світу» на суму 1000,00 грн, були наявні ще до ухвалення рішення у даній справі, проте суду не подані з невідомих причин, як і не зроблена заява про наявність поважних причин неможливості їхнього завчасного подання. У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивача покликається також на платіжну інструкцію №118 від 24.02.2026, яку взагалі до матеріалів справи не додано.

Відтак, за період часу з моменту відкриття провадження у цій справі і до прийняття рішення у ній, в позивача було більше ніж достатньо часу, щоб визначитися як із заявою про стягнення витрат на правову допомогу, так і для надання доказів на підтвердження розміру таких витрат.

Верховний Суд в постанові від 12.08.2020 у справі № 340/2449/19 дійшов висновку, що за умови відсутності будь-яких належних і беззаперечних доказів на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України строку подання доказів понесених стороною судових витрат, неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод, заява про відшкодування таких витрат підлягає залишенню без розгляду.

При цьому, вказана позиція є обов`язковою для врахування з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, подання представником позивача заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, без обґрунтування поважності причин, які обумовлюють неможливість підтвердження витрат до завершення розгляду справи, спонукає до висновку про залишення такої заяви без розгляду відповідно до ч.7 ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 121, 139, 143, 248, 252, 256, 293-297 КАС України суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна