Ухвала суду № 136753250, 21.05.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року 16:00 Справа № 280/1471/26 : Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 03191673); Пенсійного Фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, код ЄДРПОУ 00035323); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2026 у справі №280/1471/26 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, зокрема:

визнано протиправним та скасоавно Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-1756/236 від 17.02.2025;

зобов`язано Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» внести дані через електронну систему охорони здоров`я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності ОСОБА_1 ;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити з 31.03.2025 пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 ;

зобов`язано Пенсійний фонд України внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності ОСОБА_1 .

11.05.2026 до суду від представника позивача надійшла заява (вх. №25676), в якій заявник просить ухвалити додаткове рішення по справі №280/1471/26 яким вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу, які були понесені позивачем у зв`язку із розглядом судом першої інстанції під час подання позову.

Зазначена заява надіслана відповідачу через підсистему «Електронний суд» 09.05.2026.

Ухвалою суду від 12.05.2026 заяву представника позивача призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

До суду від представника відповідача заперечення на заяву не надходили.

У відповідності до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За приписами п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 252 КАС України, суд вважає за можливе провести судове засідання без виклику учасників справі, на основі наявних у суду матеріалів у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з ч.1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення з питань розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З метою надання позивачу професійної правничої допомоги по даній справі, між позивачем та Адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» в особі керуючого Тивоненка Д.Р. укладено Договір про надання професійної правничої допомоги №15/11 від 15.11.2025, за умовами якого розмір гонорару Адвокатського бюро, а також умови і порядок його сплати визначається у додатках до цього Договору.

Відповідно до Акту №1 від 18.02.2026 надання послуг до Договору №15/11 від 15.11.2025 про надання правової допомоги вартість наданих послуг становить 19000,00 грн., що скидається з:

- консультація щодо можливості та доцільності вирішення Справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих Клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду (ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права»), формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта у судовому порядку 3000,00 грн;

- складання чотирьох адвокатських запитів 6000,00 грн;

- складання позову (подається в Запорізький окружний адміністративний суд (далі - Суд), позивач -Клієнт; відповідач-1: Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»; відповідач-2: Пенсійний Фонд України; відповідач-3: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про: визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії (далі - Позов) 6000, грн;

- підготовка до подачі позову до канцелярії Суду через підсистему «Електронний суд», у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до позову, завіряння копій документів 1000,00 грн;

- представництво інтересів Клієнта у Суді 3000,00 грн.

Відповідно до Акту №2 від 09.05.2026 надання послуг до Договору №15/11 від 15.11.2025 про надання правової допомоги вартість наданих послуг становить 13000,00 грн., що скидається з:

складання двох відповідей на відзив, поданих відповідачем-1 та відповідачем-2 12 000,00 грн.

- підготовка до подачі відповідей на відзиви до канцелярії Суду через підсистему «Електронний суд» - 1000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір витрат на правову допомогу понесений позивачем згідно з Актом №1 від 18.02.2026 та Актом №2 від 09.05.2026 становить 32 000,00 грн.

Як вбачається з актів про надання послуг, сторони домовились про сплату гонорару адвокату протягом 30 (тридцяти) робочих днів з моменту набрання законної сили рішенням у справі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У пунктах 134-135 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Також усталеною є практика Верховного Суду стосовно того, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 07.01.2025 у справі №120/19027/23, від 24.12.2024 у справі №380/25725/21, від 07.11.2024 у справі №500/51/24, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Суд вважає, що заявлена сума правової допомоги є неспівмірною відносно складності справи та позивачем не було належним чином враховано витрачений час на вчинення дій та їх обсяг, що пов`язані з розглядом справи.

Так, суд вважає неспівмірною заявлену витрату на підготовку подачі позову та відповідей на відзиви через підсистему «Електронний суд» у загальному розмірі 2000,00 грн, а тому така витрата розподілу не підлягає.

Також, до розміру понесених витрат на правничу допомогу внесено представництво інтересів та заявлено як надану послугу вартістю 3000,00 грн. Суд зауважує, що розгляд даної справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно адвокат не приймав участь у судових засіданнях по даній справі.

Консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у суді та складання чотирьох запитів на загальну суму 9000,00 грн. входить у послугу зі складання позовної заяви, а відтак такі витрати окремо розподілу не підлягають.

Суд зазначає, що дана справа не є достатньо складною в порівняні з розміром гонорару, визначеного у договорі.

Окрім того, заявлені позивачем до відшкодування 6000,00 грн витрат на правничу допомогу зі складання позовної заяви та двох відповідей на відзив 12000,00 грн є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а їх стягнення з відповідача становить надмірний тягар для останнього, що суперечить принципу розподілу таких витрат. Заявлений розмір витрат не є співмірним із виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), із реальним часом, витраченим адвокатом та із обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт).

Обґрунтованим розміром витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню, є 3000,00 грн. за складання та подання позовної заяви та 2000,00 грн. за складання двох відповідей на відзив, що у сукупності становить 5000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог.

Оскільки у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправного рішення Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1, - Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243-246, 252 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення в адміністративній справі №280/1471/26 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (пров. Феодосія Макаревського, буд. 1-А, м.Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 03191673); Пенсійного Фонду України (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 9, код ЄДРПОУ 00035323); Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

В іншій частині вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21.05.2026.

Суддя Ю.В. Калашник