Рішення № 136752775, 12.05.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року Справа № 160/30840/25 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі: секретаря судового засідання Омельченко А.І., представника позивача представника відповідача Присяжнюка Д.В., Братухіна О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

24.10.2025 Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ», у якій просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 03.01.2025 №117/2-5-14.1/24.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваними пунктами 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 03.01.2025 №117/2-5-14.1/24, зазначаючи наступне. Існування між позивачем та ДП «Кривбасшахтозакриття» взаємозв`язку пояснюється тим, що на підставі укладеного Договору № 102 від 01.07.2025 на надання послуг, відповідно до умов (п.1.1) якого Замовник (позивач) доручає, а Виконавець (третя особа) приймає на себе зобов`язання надати послуги по прийому і тимчасовій акумуляції зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова в заявленому об`ємі 652818 м3 та проведенню її скиду шляхом відкачування в річку Інгулець в обсязі 336000 м3. Загальна вартість послуг по договору становить 3453748,73 грн. з ПДВ. Скид шахтної води в річку Інгулець здійснюється відповідно до Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу при наявності Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець». Строк дії договору - з 01.07.2025 по 31.12.2025. До цього, між ПРАТ «СУХА БАЛКА» та ДП «Кривбасшахтозакриття» був кладений аналогічний договір № 387 від 01.01.2025 який діяв до 30.06.2025. У випадку тимчасового припинення діяльності підприємства ДП «Кривбасшахтозакриття» (в тому числі, з підстав невиконання чи неповного виконання оскаржуваного в даній справі припису, чи то за рішенням суду про тимчасове зупинення діяльності), Позивач опиниться у ситуації на межі екологічної катастрофи (загрози підтоплення міста Кривого Рогу), так само, як і ще 3 підприємства, що мають аналогічні договірні відносини з ДП «Кривбасшахтозакриття», вказані в додатку до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.04.2025 №288-р. В даному випадку саме ДП «Кривбасшахтозакриття» є тим державним підприємством, подальша діяльність якого постає під ризиком припинення внаслідок прийняття відповідачем необґрунтованих вимог припису (та його наслідків у вигляді потенційного припинення діяльності підприємства) щодо провадження діяльності за відсутності дозволу з ОВД та дозволу на спеціальне водокористування. В обґрунтування надання дозволу на скид надлишків зворотних вод КМУ посилається на виключну мету - запобігання виникненню аварійної ситуації на гідротехнічних спорудах Криворізького басейну, тобто з одного боку існує ситуація, при якій ДП «Кривбасшахтозакриття» не може не проводити такий скид, а з іншого боку, існують протиправні вимоги п.п. 1, 2 припису відповідача, які за своїми наслідками передбачають заборону для ДП «Кривбасшахтозакриття» надавати такі послуги гірничодобувним підприємствам за відсутності певних документів дозвільного характеру, що тягне за собою повну правову невизначеність дій для ДП «Кривбасшахтозакриття», так само як і для позивача, та інших гірничодобувних підприємств. Тобто відповідні заходи були реагуванням на загрозу виникнення надзвичайної ситуації, які, фактично, вчинялися ДП «Кривбасшахтозакриття» у стані крайньої необхідності для відвернення загрози підтоплення міста Кривий Ріг і не було можливим відвернути цю небезпеку в даній ситуації в інший спосіб. Водночас була відвернена шкода екологічної катастрофи через підтоплення міста, що становило загрозу як суспільному інтересу можливості проживання місцевих жителів на цій території, так і загрозу їх життю та здоров`ю, адже, відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров`я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Таким чином, в даній ситуації оскаржувані пункти припису містять незаконні вимоги відповідача, що ухвалені при неповному з`ясуванні всіх фактичних обставин діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття», відповідачем не було дотримано ані принципу правової визначеності, ані належного урядування, ані верховенства права, внаслідок чого п.п. 1, 2 припису мають бути скасовані, враховуючи й виключну проблематику відкачки зворотних (шахтних) вод. Відповідно до отриманих від ДП «Кривбасшахтозакриття» копій направлення Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) вих. №4-102-5 від 13.12.2024 на проведення позапланового заходу ДП «Кривбасшахтозакриття» підставою для здійснення перевірки є частина перша ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме - звернення гр. ОСОБА_1 від 08.10.2024. Позивач звертає увагу суду на те, що у цьому зверненні відсутнє зазначення місця проживання гр. ОСОБА_1 . Із наданої позивачу копії звернення гр. ОСОБА_1 , яке стало підставою для проведення перевірки, вбачається, що на думку заявника, ДП «Кривбасшахтозакриття» є одним із забруднювачів річки Інгулець у Криворізькому регіоні Дніпропетровської області. У цьому зверненні було вказано наступну адресу. вул. Героїв АТО, З0 В, офіс __, м. Кривий Ріг. За цією адресою у м. Кривий Ріг знаходиться «Громадський діловий центр», а також ця адреса є місцем реєстрації ГС «Досить труїти Кривий Ріг», координаторкою якої є ОСОБА_1 , враховуючи зазначену у зверненні інформацію. Отже, вказівка у адресі «офісу» мала б викликати обґрунтовані сумніви у Відповідача щодо анонімності такого звернення, оскільки були відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання заявника. Окрім цього, звернення не містить жодної конкретизації, яка саме шкода була завдана заявниці діяльністю підприємства. До звернення не додано жодного доказу, який би підтверджував факт завдання їй шкоди. Таким чином, звернення фізичної особи, що стало підставою для проведення позапланової перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття», фактично, не було тією належною підставою для проведення перевірки, як цього вимагає ч. 4 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позивач вважає, що перевірка ДП «Кривбасшахтозакриття» з боку відповідача була призначена із порушенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме перевірка була призначена на підставі звернення, що підлягало відхиленню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 (суддя Олійник В.М.) заяву представника приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено. Поновлено приватному акціонерному товариству «Суха Балка» строк звернення до суду. Провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 (суддя Олійник В.М.) у задоволенні клопотання представника приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про розгляд справи №160/30840/25 за правилами загального позовного провадження - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2025 (суддя Олійник В.М.) у задоволенні клопотання представника приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача в адміністративній справі №160/30840/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» про визнання протиправним та скасування припису - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 (суддя Олійник В.М.) клопотання представника приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження - задоволено.

Подальший розгляд адміністративної справи №160/30840/25 за позовом приватного акціонерного товариства «Суха Балка» до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Кривбасшахтозакриття» про визнання протиправним та скасування припису - здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 (суддя Олійник В.М.) закрито провадження в адміністративній справі №160/30840/25 за позовом приватного акціонерного товариства "Суха Балка" до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне підприємство "Кривбасшахтозакриття" про визнання протиправним та скасування припису.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 (колегія суддів у складі - головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» - задоволено.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 - скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

05.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Третього апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №160/30840/25.

Розпорядженням №685д від 05.05.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи (продовження розгляду) на виконання ч. 1 ст. 37 Кодексу адміністративного судочинства України щодо недопустимості повторної участі судді Віктора ОЛІЙНИКА в розгляді адміністративної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №160/30840/25 розподілено судді Голобутовському Р.З.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2026 прийнято справу до провадження судді Голобутовського Р.З. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.05.2026 о 12:00.

07.05.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2026 заяву представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задоволено. Постановлено забезпечити участь представника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) - Братухіна Олександра Юрійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

08.05.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що після того як судом у справі №160/3091/25 за позовом ДП «Кривбасшахтозакриття» вирішилося питання правомірності припису, який видано Державному підприємству «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ», у жовтні 2025 року, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СУХА БАЛКА» звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування цього ж припису, який видано Державному підприємству «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» (спірна справа №160/30840/25), зазначаючи в позові, що спірний припис має прямий та безпосередній вплив на права та обов`язки позивача (ПрАТ «СУХА БАЛКА»), а в справі №160/3091/25 за позовом ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» до Інспекції ПрАТ «СУХА БАЛКА» не було залучено. Фактично у справі №160/30840/25 позивач (ПрАТ «СУХА БАЛКА») та третя особа (ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ") намагаються повторно оскаржити припис, попри те, що спір вже вирішений у справі №160/3091/25 за позовом ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ". Відповідач наголошує, що повторне оскарження того самого припису з тих самих підстав не допускається. У вказаних справах один і той самий предмет спору та предмет позову. Спір виник з одних і тих підстав. В обох справах йдеться про результат перевірки ДП "КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ" та виданий підприємству припис. Отже, фактично позивач та третя особа у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо правомірності припису. Припис видано Державному підприємству «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» за результатом проведеної перевірки вказаного підприємства (на підставі акта перевірки). Саме на це підприємство покладено обов`язок виконати вимоги припису. У ПрАТ «СУХА БАЛКА» відсутнє власне порушене право, оскільки припис не адресовано ПрАТ «СУХА БАЛКА», не покладає на нього обов`язків і сам по собі не змінює його правового становища. Оскарження акта, адресованого іншій особі, за відсутності доведеного власного порушеного права, не відповідає завданню адміністративного судочинства та перетворює процес на вирішення питання, яке не стосується прав і обов`язків заявника. Провадження діяльності, пов`язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля, а також забезпечення зниження їх мінералізації, є порушенням вимог статей 22 та 72 Водного кодексу України, пункту 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», статей 3 та 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Такі дії можуть завдати істотної шкоди довкіллю, екосистемі басейну р. Інгулець, здоров`ю населення та суспільству в цілому. Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що звернення є анонімним і не підлягає розгляду, так як у зверненні зазначено прізвище, ім`я, по батькові, поштова та електронна адреси, а також звернення підписано власним підписом заявника, як передбачено ст. 5 Закону України «Про звернення громадян». Також звернення містить інформацію про конкретні правопорушення, які підтверджуються матеріалами справи.

12.05.2026 представником третьої особи подано клопотання про відкладення розгляду справи через перебування представника у відпустці.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В підготовчому засіданні, призначеному на 12.05.2026, взяли участь представник позивача в залі суду та представник відповідача в режимі відеоконференції. Судом закрито підготовче провадження у справі та перейдено до розгляду по суті заявлених позовних вимог в судовому засіданні.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні підтримали обрані правові позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «СУХА БАЛКА» (код ЄДРПОУ 00191329) зареєстровано 13.01.1995. Основним видом діяльності за КВЕД є 07.10 Добування залізних руд.

25.01.2024 Державним агентством водних ресурсів України видано ПрАТ «СУХА БАЛКА» дозвіл на спеціальне водокористування №7/ДП/49д-24.

В пункті 3 дозволу вказано фактичне місце здійснення діяльності (водовідведення): Шахтні води передаються на тимчасову акумуляцію у ставок-накопичувач балки Свистунова ДП «Кривбасшахтозакриття» з подальшим скидом у р. Інгулець у межах м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Басейн п. Інгулець, район басейну р. Дніпро.

ДП «Кривбасшахтозакриття» є приймачем зворотних (стічних) вод відповідно до пункту 3 вказаного дозволу.

Між позивачем (ПРАТ «СУХА БАЛКА») та третьою особою (ДП «Кривбасшахтозакриття») укладено договір № 102 від 01.07.2025 на надання послуг.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач доручає, а ДП «Кривбасшахтозакриття» приймає на себе зобов`язання надати послуги по прийому та тимчасової акумуляції зворотних (шахтних) вод у балці Свистунова в заявленому об`ємі 652818 куб.м та проведенню її скиду шляхом відкачування в річку Інгулець в обсязі 336000 куб.м. Загальна вартість послуг по договору становить 3453748,73 грн. з ПДВ.

Скид шахтної води в річку Інгулець здійснюється відповідно до Регламенту скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу при наявності Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець». Строк дії договору - з 01.07.2025 по 31.12.2025.

Враховуючи, що ДП «Кривбасшахтозакриття» є приймачем зворотних (стічних) вод у балці Свистунова, в якій провадить діяльність ПрАТ «Суха Балка», судом встановлено, що діяльність ПрАТ «Суха Балка» напряму залежить від здійснення діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття», відтак, ПрАТ «Суха Балка» не позбавлено можливості звернення до суду з позовом про оскарження пунктів припису, які впливають на можливість реалізації дозволу на спеціальне водокористування №7/ДП/49д-24 від 25.01.2024 та виконання договору №102 від 01.07.2025.

Відповідно до наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.12.2024 №1596 «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)», доручення Державної екологічної інспекції України №2166 від 10.12.2024 (вх. № 6577/6.2-26-24 від 11.12.2024) та погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 10.12.2024 №2.3/209ПГ (вх. № 6568/6.2-26-24 від 10.12.2024), враховуючи звернення Шафранової О.В. Олени Валеріївни від 08.10.2024 (вх. № Ш-167/6.2-24-24 від 08.10.2024), в якому йдеться про порушенням ДП «Кривбасшахтозакриття» вимог природоохоронного законодавства, - Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу у період з 16.12.2024 по 27.12.2024 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) відносно ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ».

За наслідками проведеного заходу державного контролю, результати якого оформлено актом від 27.12.2024 №117/2-5-14.1/24, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) винесено припис від 03.01.2025 №117/2-5-14.1/24, яким приписано:

п. 1 - провадження діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття», пов`язаною з акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скидання у р. Інгулець здійснювати на підставі документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля;

п.2 - спеціальне водокористування у частині скидання забруднюючих речовин із надлишками зворотних вод із ставка-накопичувача балки Свистунова у р. Інгулець здійснювати на підставі документа дозвільного характеру - Дозволу на спеціальне водокористування.

Не погодившись з п.п. 1,2 припису, ДП «Кривбасшахтозакриття» звернулось з позовом до суду.

Неправомірність оскаржуваних пунктів припису ДП «Кривбасшахтозакриття» пов`язувало з тим, що діяльність підприємства не викликає необхідність отримання дозволу на спеціальне водокористування, оскільки підприємство не є суб`єктом спеціального водокористування так як не здійснює забору води у своїй діяльності. ДП «Кривбасшахтозакриття» також зазначало, що ставок-накопичувач шахтних вод у балці Свистунова введений в тимчасову експлуатацію у 1976 році з терміном експлуатації 50 років, ДП "КШЗ" не здійснювало будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання об`єкта (ставка-накопичувача), у зв`язку з чим у підприємства відсутня необхідність отримати Висновок з оцінки впливу на довкілля

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі №160/3091/25 в задоволенні позову - відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 апеляційні скарги Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття», до якої приєдналося Публічне акціонерне товариство «АрселорМіталл Кривий Ріг» та Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №160/3091/25 - залишено без змін.

В постанові від 06.08.2025 Третім апеляційним адміністративним судом зазначено, що спеціальне водокористування включає такі правомочності: а) забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв; б) використання води; в) скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Тобто водокористування охоплює правомочності, які хоча й пов`язані між собою загальним об`єктом - водою, однак можуть реалізовуватися окремо одна від однієї, залежно від мети й виду діяльності підприємства.

Застосовуючи ці висновки в контексті обставин цієї справи, суд першої інстанції обґрунтованого відхилив твердження ДП "Кривбасшахтозакриття" про те, що оскільки воно не здійснює забору води, то не є суб`єктом спеціального водокористування, оскільки таке твердження не ґрунтується на положеннях водного законодавства.

В постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 06.08.2025 зазначено, що суд першої інстанції, прийнявши до уваги наведені норми права, які визначають те, що водокористування є платним та здійснюється тільки на підставі дозволу на спеціальне водокористування, а також встановивши те, що діяльність ДП "Кривбасшахтозакриття", пов`язана з акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець, є водокористуванням, що не належить до загального виду водокористування, не охоплюється винятками, передбаченими ч. 3 ст. 48 Водного кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність п. 2 Припису.

Також, суд апеляційної інстанції зазначив, що будь-які договірні відносини з іншими суб`єктами господарювання, у тому числі і щодо транзиту, прийому і тимчасово акумуляції шахтних вод у ставок-накопичував та проведення їх скиду шляхом відкачування в р. Інгулець, не визначаються законом як підстава для звільнення від отримання Дозволу на спеціальне водокористування з огляду на те, що ДП «КШЗ» скидаються у водні об`єкти зворотні води, які належать іншим суб`єктам господарювання.

У спірному випадку встановлено, що у своїй господарській діяльності ДП "Кривбасшахтозакриття" використовує ставок-накопичувач шахтних вод балки Свистунова, який знаходиться в Широківському районі Дніпропетровської області та призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) згідно регламенту скиду та експлуатує його з 01.09.2004.

Об`єкт не прийнятий в експлуатацію і перебуває з 1976 року в стадії тимчасової експлуатації, обліковується як об`єкт незавершеного будівництва (ця інформація зазначена в Індивідуальному регламенті). Проектна документація на ставок-накопичувач шахтних вод підприємством не надана.

Суд апеляційної інстанції вважав безпідставними аргументи ДП "Кривбасшахтозакриття" про те, що пункт 1 припису суперечить п. 2 ст. 17 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", оскільки ані позитивних висновків державної екологічної експертизи, одержаних до введення в дію Закону України "Про оцінку впливу на довкілля", які за приписами норм статті 17 вказаного Закону зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля, ані результатів оцінки впливу на довкілля, як під час проведення перевірки, так і під час розгляду цієї справи у суду представлено не було.

ДП «Кривбасшахтозакриття» не довело і суд не встановив прийняття рішення про провадження планованої діяльності з використанням ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова до набрання чинності Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи, що у справі №160/3091/25 було встановлено правомірність оскаржуваних пунктів 1,2 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 03.01.2025 №117/2-5-14.1/24 з підстав, визначених ДП «Кривбасшахтозакриття», суд не надає оцінку вже встановленим обставинам, а обмежується виключно підставам незгоди з відповідними пунктами, викладеними ПрАТ «Суха балка» в позовній заяві у справі, що розглядається.

Такими підставами для звернення до суду є:

- необхідність запобігання виникненню надзвичайної ситуації техногенного характеру та дій Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» у стані крайньої необхідності;

- невідповідність звернення громадянина, яке стало підставою для здійснення перевірки, внаслідок якої було винесено оскаржуваний припис, вимогам ч. 1 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» через його анонімність, зокрема відсутність зазначення місця проживання заявника.

Відсутність тотожності підстав звернення до суду у справах №160/3091/25 та №160/30840/25 додатково встановлена в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №160/30840/25.

ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» здійснює провадження діяльності, пов`язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець, без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля, що є порушенням п.п. 13, 14 ч. 3 ст. 3 та 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 74 Водного кодексу України, пункту 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності».

Діяльність ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» відноситься до високого ступеня ризику від провадження господарської діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Одним із основних видів діяльності, згідно Статуту ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ», затвердженого наказом Фонду Державного майна України 10.02.2023 №241, є забезпечення видобування залізної руди шляхом відведення та акумуляції шахтних вод (забезпечення захисту гірничодобувних підприємств Криворізького басейну).

Власником та експлуатуючою організацією ставка-накопичувача шахтних вод балки Свистунова, яка знаходиться на південь від м. Кривий Ріг, в Широківському (Криворізькому) районі Дніпропетровської області є ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ».

Відповідно до технічного проекту, ставок-накопичувач призначений для тимчасової акумуляції надлишку шахтних вод у вегетаційний період, із наступним його повним спорожненням (до рівня мертвого обсягу) в осінньо-зимовий період (міжвегетаційний період) з паралельним транзитом шахтних вод через чашу накопичувача в період їх скиду. Ставок-накопичувач шахтних вод балка Свистунова, побудований в 1976 році згідно з технічним проектом «Відвод шахтних вод Кривбасу», є об`єктом незавершеного будівництва. Скидання надлишків зворотних вод зі ставка-накопичувача в балці Свистунова у р. Інгулець у міжвегетаційний період відбувається щорічно у відповідності до розпоряджень Уряду та розглядається як вимушений тимчасовий захід, який не вирішує головної проблеми - зменшення обсягів скидання високомінералізованих зворотних вод в р. Інгулець та негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно із п. «є» ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», одним з основних принципів охорони навколишнього природного середовища є обов`язковість оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Отже, провадження діяльності, пов`язаної із акумуляцією надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачу балки Свистунова та їх скиданням у р. Інгулець без документа дозвільного характеру - Висновку з оцінки впливу на довкілля, а також забезпечення зниження їх мінералізації, є порушенням вимог статей 22 та 72 Водного кодексу України, пункту 4 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», статей 3 та 9 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

Такі дії можуть завдати істотної шкоди довкіллю, екосистемі басейну р. Інгулець, здоров`ю населення та суспільству в цілому.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» до правопорушень у сфері оцінки впливу на довкілля відноситься провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності

Крім того, постановою Верховного Суду у складі суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі №160/10310/20 Судова палата констатує, що Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» поширюється на спірні правовідносини і зобов`язує ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» здійснити оцінку впливу на довкілля у процесі прийняття рішень про впровадження планової діяльності.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Виходячи з викладеного, ДП «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» здійснюється скид надлишків зворотних вод із ставка-накопичувача у балці Свистунова у р. Інгулець без документу дозвільного характеру - дозволу на спеціальне водокористування, чим порушує вимоги п. 9 ст. 44, ст. ст. 48, 49 Водного кодексу України.

Твердження позивача про те, що зупинення діяльності ДП «Кривбасшахтозакриття» створює ризики, які є критично неспівмірними із негативними наслідками, які можуть настати, у випадку реального припинення підприємством відкачки зворотних (шахтних) вод, суд вважає необґрунтованим, оскільки третя особа ДП «Кривбасшахтозакриття» незалежно від статусу та виду діяльності повинно здійснювати таку діяльність у відповідності до норм чинного законодавства.

Правомірне рішення, в даному випадку п.п. 1, 2 оскаржуваного припису, не можуть бути скасовані лише з підстав припущення заінтересованих сторін про настання можливих негативних наслідків.

Вказані твердження позивача фактично зводяться до наявності в провадженні судів адміністративної справи №160/7495/25 за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградські області) до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» про застосування заходів реагування, в якій позовними вимогами є застосування до Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, під час яких здійснюється акумуляція надлишків зворотних вод у ставку-накопичувачі балки Свистунова та їх скидання у р. Інгулець за відсутності Висновку з оцінки впливу на довкілля, до повного усунення вказаного порушення.

Проте, суд звертає увагу, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі №160/7495/25 у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2025 Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградські області) залишено без задоволення, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 залишено без змін.

Відтак, посилання позивача на негативні наслідки у вигляді на зупинення діяльності Державного підприємства «Кривбасшахтозакриття» не підтверджуються ані обставинами справи, що розглядаються, ані судовими рішення у справі №160/7495/25.

Також, суд вважає доцільним звернути увагу на ч. 11 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», відповідно до якої у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Але, невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб`єкта господарювання згідно із законом (ч. 9 ст. 4 Закону №877-V).

Відтак, у випадку виконання Державним підприємством «Кривбасшахтозакриття» законних вимог оскаржуваного припису, жодних негативних наслідків як для учасників судового процесу, так і для стану довкілля не може настати.

Отже, доводи, покладені в основу скасування пунктів 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 03.01.2025 №117/2-5-14.1/24 в цій частині не є обґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування законно прийнятого по суті припису.

Стосовно порушення призначення перевірки за зверненням фізичної особи, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Судом встановлено, що 08.10.2024 до начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) надійшло звернення від ОСОБА_1 з питання проведення перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття». В заяві вказані адреса, електронна пошта та номер телефону заявника.

Судом встановлено, що Державною екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) отримано доручення Державної екологічної інспекції України №2166 від 10.12.2024 (вх. №6577/6.2-26-24 від 11.12.2024) та погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 10.12.2024 №2.3/209ПГ (вх. №6568/6.2-26-24 від 10.12.2024).

Отже, відповідачем дотримано процедуру проведення перевірки.

Стосовно тверджень позивача, що за цією адресою у м. Кривий Ріг знаходиться «Громадський діловий центр», а також ця адреса є місцем реєстрації ГС «Досить труїти Кривий Ріг», координаторкою якої є ОСОБА_1 , враховуючи зазначену у зверненні інформацію. Отже, вказівка у адресі «офісу» мала б викликати обґрунтовані сумніви у Відповідача щодо анонімності такого звернення, оскільки були відсутні відомості щодо реєстрації місця проживання заявника.

Зі змісту звернення ОСОБА_1 встановлено, що остання є координаторкою ГС «Досить труїти Кривий Ріг» та є її членкинею, мешкає в м. Кривий Ріг.

Стаття 50 Конституції України передбачає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Орхуська конвенція ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» від 06.07.1999 № 832-ХІV та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.

Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво).

Так, відповідно до положень ст. 2 Орхуської конвенції «Громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою (пункт 4).

Зміст наведених норм Орхуської конвенції свідчить, що ця конвенція закріпила фундаментальне право громадськості, в тому числі однієї фізичної особи, оскаржити рішення, дії чи бездіяльність якими порушуються норми чинного законодавства, що стосується охорони навколишнього середовища.

Для забезпечення запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, допустимого рівня безпеки населення та навколишнього природного середовища здійснюється державний нагляд (контроль) спеціально уповноваженими органами, яким делеговано повноваження здійснювати відповідні заходи державного нагляду (контролю).

Метою Орхуської конвенції є «сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту».

Відтак, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного «екологічного» результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.

Преамбулою до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII) закріплено, що невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України визначено забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.

Статтею 9 цього Закону до екологічних прав громадян віднесено право на безпечне для їх життя та здоров`я навколишнє природне середовище; об`єднання в громадські природоохоронні формування.

Відповідно до ст. 11 Закону №1264-XII Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.

Пунктом «г» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

За положеннями Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Громадська організація є організацією, яка відповідно до положень Орхуської Конвенції, законодавства України, а також своєї статутної діяльності має право на представництво екологічних інтересів суспільства та окремих його членів, інших осіб з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.

При цьому право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і через об`єднання громадян (громадськість).

З огляду на викладене, звернення ОСОБА_1 , яка є координаторкою та членкинею ГС «Досить труїти Кривий Ріг», з питання проведення перевірки ДП «Кривбасшахтозакриття» не суперечить відповідає положенням міжнародного та національного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2025 у справі №420/38011/24. Верховний Суд ухвалою від 29.10.2025 відмовив у відкритті касаційного провадження.

Відтак, судом під час розгляду справи не підтверджені доводи позивача, покладені в основу незгоди з оскаржуваними пунктами 1, 2 припису Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 03.01.2025 №117/2-5-14.1/24.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Позивач вмотивованих доводів на підтвердження позову не надав, натомість, відповідач виконав покладений на нього ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» (вул. Конституційна, буд. 5, м. Кривий Ріг, 50029, код ЄДРПОУ 00191329) до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, буд. 92, м. Кривий Ріг, 50103, код ЄДРПОУ 43877118), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державне підприємство «КРИВБАСШАХТОЗАКРИТТЯ» (вул. Дарвіна, буд. 7Б, м. Кривий Ріг, 50069, код ЄДРПОУ 32975178) про визнання протиправними та скасування пунктів припису - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення буде складено 22 травня 2026 року.

Суддя Р.З. Голобутовський