Рішення № 136751567, 20.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6992/21 2-а/760/780/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції командира 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві капітана поліції Шуст Юлії Віталіївни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до інспектора патрульної поліції командира 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві капітана поліції Шуст Ю. В., Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3913297 від 14 березня 2021 року, а також закрити провадження у справі.

Свої вимоги мотивує тим, що згідно з указаною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн за проїзд на червоний сигнал світлофору та відповідно порушення підпункту 8.7.3. «е» пункту 8.7. Правил дорожнього руху.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам закону, правил дорожнього руху він не порушував, вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів його винуватість.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 29 березня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачам був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Відзив відповідачі не подали.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3913297 від 14 березня 2021 року, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеною інспектором патрульної поліції командиром 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві капітаном поліції Шуст Ю. В., 14 березня 2021 року о 00:09 годині, по вул. Яжамбила Жабаєва (Кузьминська), 2 у м. Києві, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив вимоги підпункту 8.7.3. «е» Правил дорожнього руху.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП й застосовано штраф у розмірі 425 грн.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Пунктами 1.3 та 1.9. цих Правил встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати їхні вимоги, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Підпункт 8.7.3. Правил дорожнього руху визначає сигнали світлофора, зокрема, червоний сигнал, який забороняє рух.

Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП проїзд на заборонний сигнал світлофора тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та зазначає, що Правил дорожнього руху не порушував, рухався на дозволений сигнал світлофору.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідач в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі № 524/5536/17.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.

З матеріалів справи видно, що будь-яких доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем правил дорожнього руху, відповідачем не надано, а наявність в матеріалах справи оскаржуваної постанови не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення, зокрема не доведено, що позивач рухався з порушенням правил дорожнього руху й на заборонний сигнал світлофору.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАН №3896976 від 10 березня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , а провадження у справі закрити.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Верховний суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 дійшов висновку, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративне правопорушення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Також, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Шуст Ю. В. як до неналежного відповідача.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №3913297 від 14 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

У задоволенні позовних вимог до інспектора патрульної поліції командира 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві капітана поліції Шуст Юлії Віталіївни відмоитви.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 908 грн.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - інспектор патрульної поліції командир 2 батальйону 7 роти Управління патрульної поліції в м. Києві капітан поліції Шуст Юлія Віталіївна, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9;

відповідач - Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. М. Ішуніна