Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №752/20886/25
Провадження №2/752/3523/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3 відсотків річних,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Ковалевська Дар`я Сергіївна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (далі - ПрАТ «СК «Євроінс Україна) про стягнення страхового відшкодування з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3 відсотків річних.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 06.12.2024 в м. Ірпінь відбулась дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Транспортний засіб Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .
Після зіткнення водії обох транспортних засобів за спільною згодою оформили повідомлення про ДТП (Електронний Євро протокол), згідно з яким ОСОБА_2 є винною у вчиненні ДТП.
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс Україна», згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №220336995 від 12.04.2024, відповідно до якого франшиза становить 3200 грн.
07.01.2025 позивач звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.
Однак, без узгодження розміру страхового відшкодування страховиком 02.04.2025 здійснено виплату позивачу у розмірі 20876,42 грн., які було виплачено на підставі звіту про оцінку вартості збитків №48364 від 06.12.2024, складеного ФОП ОСОБА_4 на замовлення відповідача.
Разом з тим, страховик без доручення власника майна не може замовляти проведення оцінки матеріального збитку у суб`єкта оціночної діяльності.
ОСОБА_1 не замовляв проведення оцінки у оцінювача ОСОБА_4 та не давав доручення страховій компанії ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на проведення оцінки його майна.
У зв`язку з цим оцінювач ОСОБА_4 , дотримуючись ст. 10, 29, 31 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" після встановлення факту належності пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 та відсутності доручення від імені останнього на проведення ним оцінки повинен був відмовитися від проведення оцінки майна неналежному замовнику.
Отже, звіт про оцінку №48364 є недійсним, оскільки проведення оцінки та результат зазначеного звіту складений з порушенням ст. 10, 11, 31 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Виплата страхового відшкодування здійснена на підставі неналежного доказу, який містить в собі суттєві порушення, які штучно зменшили вартість матеріального збитку.
Звіт про оцінку на замовлення страховика без узгодження її результатів з потерпілою особою не є належною підставою для здійснення страхового відшкодування у розмірі, визначеному результатами такого звіту.
Між позивачем та страховиком не було погоджено суму страхового відшкодування.
Страховик має право здійснювати страхове відшкодування на підставі оцінки, але тільки в разі отримання доручення на проведення оцінки його майна від потерпілого та узгодження його результатів з потерпілим.
На 3 аркуші звіту про оцінку №48364 зазначено, що особисто оцінювачем КТЗ не оглядався, а використано матеріали з огляду спеціаліста.
Вартість однієї нормо-години за ремонтні та малярні роботи обрана помилково у розмірі 650 грн., в той час як правильним є вартість 780 грн. згідно даних Довідника "Бюллетень автотоварознавця". Також безпідставно не враховано необхідність заміни задньої правої боковини та направляючої зсувних дверей, які не підлягають відновленню шляхом ремонтних робіт та підлягають заміні на нові.
Крім того, оцінювачем на замовлення страховика безпідставно зменшено матеріали на 85%, що є неприпустимим та штучним зменшенням розміру збитку тощо.
З метою визначення розміру матеріального збитку, спричиненого транспортному засобу в результаті ДТП, позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Клевер Експерт».
10.02.2025 ТОВ «Клевер Експерт» було складено звіт про оцінку транспортного засобу № 58/02-25, відповідно до якого вартість матеріального збитку без ПДВ становить 47106,78 грн.
Отже, розмір страхового відшкодування, що має бути виплачений відповідачем позивачу становить 43906,78 грн., що складає різницю між розміром матеріального збитку без урахування ПДВ на підставі звіту про оцінку №58/02-25 (47106,78 грн.) та франшизою (3200 грн).
14.05.2025 позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою про здійснення доплати страхового відшкодування, проте була проігнорована.
Таким чином, недоплачений розмір страхового відшкодування становить 23030,36 грн., що становить різницю між вартістю матеріального збитку без ПДВ відповідно до звіту № 58/02-25 (47106,78 грн.), сплаченою сумою страхового відшкодування (20876,42 грн.) та франшизою (3200 грн.)
Відповідачем здійснено неузгоджену виплату страхового відшкодування 02.04.2025, тому позивач вважає правомірним розрахувати пеню у розмірі 2738,36 грн., 3% річних у розмірі 265 грн. та інфляційні витрати у розмірі 23 030,36 грн. за період з наступного дня 03.04.2025 по 21.08.2025 (до дати написання позовної заяви).
Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які поніс позивач, складається з судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Просила стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23030,36 грн.; пеню у розмірі 2738,36 грн., 3% річних у розмірі 265 грн.; збитки від інфляції у розмірі 603,28 грн. та судові витрати.
01.12.2025 представник позивача адвокат Ковалевська Д.С. подала до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просила стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 23030,36 грн.; пеню у розмірі 3579,43 грн., 3% річних у розмірі 458 грн.; збитки від інфляції у розмірі 839,68 грн. та судові витрати.
02.09.2025 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
09.09.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
26.09.2025 представник відповідача адвокат Пилипець А.Ю. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог. У разі задоволення позовних вимог, просив зменшити судові витрати на правничу допомогу з 20000 грн. до 2500 грн.
Зазначив, що з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту із врахуванням фізичного зносу транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , відповідачем було замовлено проведення відповідної оцінки.
Відповідно до звіту № 48364 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_4 , матеріальний збиток, завданий транспортному засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 24162,42 грн. з ПДВ.
Сума страхового відшкодування у розмірі 20876,42 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 2300 грн.) була виплачена на користь позивача.
Позивачем було підписано заяву щодо досягнення згоди в частині розміру та способу здійснення страхового відшкодування, а відповідачем було виплачено вищезазначену страхову суму.
У відповідача відсутній обов`язок приймати наданий позивачем звіт, оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку.
У позовній заяві позивач не зазначає, що суд має надавати перевагу його звіту та не брати до уваги звіт відповідача. Позивач не наводить жодних належних та допустимих доказів, які б доводили, що звіт відповідача не може братися до уваги.
Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 10000 грн. і складається з витрат на правничу допомогу.
01.12.2025 представник позивача адвокат Ковалевська Д.С. подала до суду відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позовні вимоги.
Зазначила, що страховиком була проведена виплата на вказані в заяві про страхове відшкодування реквізити та в строк передбачений ст. 36 Закону про ОСЦПВВНТЗ. Проте, спір стосується не порядку або строків виплати страхового відшкодування, а справедливого розрахунку суми страхового відшкодування, адже така сума повинна бути такою, що відповідає дійсності, справедливою, обґрунтованою та ґрунтуватись на належних доказах.
Сама наявність виплати страхового відшкодування не позбавляє права потерпілої особи оскаржити цю суму страхового відшкодування.
У відзиві представник відповідача зазначає, що позивачем ніби-то було узгоджену виплачену добровільно суму страхового відшкодування, але відповідачем це абсолютно нічим не доведено.
Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.
06.12.2024 в м. Ірпінь відбулась ДТП за участю транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Згідно наданих позивачем документів, встановлено, що ДТП, яка відбулась 06.12.2024, була оформлена без виклику працівників Національної поліції України, шляхом складання повідомлення про ДТП (Європротокол).
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс України», поліс №220336995, відповідно до якого страхова сума за шкоду майну становить 160000 грн., франшиза - 3200 грн.
07.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування.
Як вбачається із заяви про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_1 у відповідності до п. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згоден, що сума страхового відшкодування буде письмово узгоджена із заявником шляхом направлення простого листа на адресу, що зазначена в даній заяві.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №58/02-25 від 10.02.2025, складеного ТОВ «Клевер Експерт» на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 51255,34 грн. Вартість матеріального збитку, без урахування ПДВ, завданого власнику автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 47106,78 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , без урахування фізичного зносу вузлів і деталей, становить 77553,08 грн.
02.04.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 20876,42 грн.
Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №48364 від 28.03.2025, складеного ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс України», вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 25753,70 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування). Також зазначено, що особисто транспортний засіб оцінювачем не оглядався, використано матеріали з огляду спеціаліста.
14.05.2025 представник позивача адвокат Ковалевська Д.С. звернулася до ПрАТ «СК «Євроінс України» з досудовою вимогою про доплату страхового відшкодування у розмірі 26230,36 грн., яка була отримана представником відповідача 19.05.2025.
Згідно примітки до ст. 124 КУпАП особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
У ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦПК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний: дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов`язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди; вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди; поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси; невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально (ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, яка має містити певні відомості та визначені Законом додатки до заяви (п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Згідно зі ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
Статтею 12 Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
10.09.2003 постановою Кабінету Міністрів України №1440 затверджено Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», який є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.
Так, згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна (незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу його оцінки) передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.
Разом із цим, вимогами п. 56 Національного стандарту №1 визначено, що звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість, а також додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки.
Отже, виходячи з наведених норм, не зважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі № 753/3055/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року по справі №752/16797/14-ц сформувала висновок про неналежність доказу, як звіту про оцінку майна, який складений без особистого огляду транспортного засобу.
Відповідно до п. 5.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Фондом державного майна України Міністерства юстиції України від 24.11.2003 №142/5/2092 (далі - Методика) визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.
Відповідно до п. 5.5 Методики під час технічного огляду КТЗ оцінювач (експерт) повинен: а) перевірити відповідність ідентифікаційних даних КТЗ записам у наданих документах; б) перевірити укомплектованість КТЗ, установити комплектність, наявність додаткового обладнання; в) установити пробіг за одометром; г) зафіксувати інформативні ознаки раніше виконаного відновлювального ремонту КТЗ; ґ) установити характер і обсяги пошкоджень на момент огляду та інші ознаки, які характеризують технічний стан КТЗ, з обов`язковою їх фіксацією шляхом фотографування.
Судом встановлено, що 06.12.2024 в м. Ірпінь відбулась ДТП за участю транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , та транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Daewoo Lanos, д.н.з НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «СК «Євроінс України» за полісом №220336995.
07.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду та заявою про виплату страхового відшкодування.
На виконання положень п. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 17.01.2025 представник страховика у присутності ОСОБА_3 здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу, про що склав протокол огляду транспортного засобу.
10.02.2025 ТОВ «Клевер Експерт» на замовлення ОСОБА_1 складено звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №58/02-25, відповідно до умов якого, вартість матеріального збитку, без урахування ПДВ, завданого власнику автомобіля Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 47106,78 грн.
28.03.2025 ФОП ОСОБА_4 на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс України» складено звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №48364, відповідно до умов якого, вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Renault Trafic, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 25753,70 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування).
02.04.2025 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 20876,42 грн.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача, що позивачем було погоджено суму страхового відшкодування, оскільки у заяві про виплату страхового відшкодування позивач погодився, що сума страхового відшкодування буде письмово узгоджена із заявником шляхом направлення простого листа на адресу, що зазначена в даній заяві.
Разом з тим, матеріали цивільної справи не містять жодних доказів, що відповідачем було направлено простий лист з запропонованою сумою страхового відшкодування на зазначену у вищезазначеній заяві адресу.
Також матеріали справи не містять жодних заяв, щодо погодження ОСОБА_1 конкретної суми страхового відшкодування та підтвердження про відсутній будь яких вимог чи претензій у майбутньому до страховика.
Крім того, суд враховує, що ФОП ОСОБА_4 склав звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, без огляду пошкодженого транспортного засобу, про що зазначено в самому звіті. Зазначена обставина ПрАТ «СК «Євроінс Україна» спростована не була.
Таким чином, звіт №48364 від 28.03.2025, зроблений на замовлення ПрАТ «СК «Євроінс Україна», є неналежним доказом, оскільки складений без особистого огляду транспортного засобу.
Суд приймає наданий позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу №58/02-25 від 10.02.2025, згідно з яким вартість матеріального збитку без урахування ПДВ становить 47106,78 грн., а коефіцієнт фізичного зносу - 0,66.
Відповідач ПрАТ «СК «Євроінс Україна» не спростував звіт №58/02-25 від 10.02.2025. Жодного доказу з приводу відомостей, наведених у цьому звіті, відповідач не надав, не зважаючи на те, що з врахуванням принципу змагальності обов`язок доведення своєї позиції покладено на обидві сторони по справі. При цьому відповідач, у разі наміру спростувати представлений позивачем звіт мав право як подати до суду власні докази, так і клопотати перед судом про призначення по справі відповідної судової експертизи. В той же час наданими йому процесуальним законом повноваженнями відповідач не скористався.
Доводи відповідача в частині того, що позивач не мав права самостійно замовляти звіт про оцінку майна з посиланням на порушення статті 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» судом до уваги не приймаються.
Наведена норма регулює дії страховика та МТСБУ після отримання інформації про ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). На страховика покладений обов`язок направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і у випадку невиконання цього обов`язку і обрання потерпілим самостійно експерта для визначення збитків, на страховика покладається обов`язок також щодо оплати послуг такого експерта.
Разом із тим, наведена норма не забороняє потерпілій особі самостійно запрошувати експерта або оцінювача для визначення розміру збитків. Суд вважає, що позивач надав суду докази розміру спричинених йому збитків, та довів, що страховик не відшкодував збитки в повному обсязі в межах ліміту страхування.
Зважаючи на те, що жодних доказів досягнення між страховиком і потерпілим згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування суду не надано, то суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає відшкодування шкоди, пов`язану з пошкодженням належного йому транспортного засобу.
Враховуючи, що вартість матеріального збитку пошкодженого в ДТП 06.12.2024 транспортного засобу позивача становить 47106,78 грн. без врахування ПДВ, а відповідачем виплачене страхове відшкодування в розмірі 20876,42 грн., то з урахуванням франшизи в розмірі 3200 грн. до стягнення на користь позивача підлягає недоплачене страхове відшкодування у розмірі 26230,36 грн.
Відповідно до п. 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Вимоги про стягнення пені з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у розмірі 3579,43 грн. є необґрунтованими, оскільки страхова компанія прийняла рішення про виплату страхового відшкодування позивачу за його заявою від 07.01.2025 в розмірі 20876,42 грн., тобто в межах 90-денного строку виплатила його в повному розмірі.
Та обставина, що позивач не погодився з розміром виплаченого йому страхового відшкодування жодним чином не свідчить про наявність підстав для стягнення зі страхової компанії пені.
Щодо решти вимог про стягнення з відповідачів 3% річних та інфляційних втрат, суд відзначає наступне.
Зважаючи на юридичну природу правовідносин, які склались між сторонами, відповідачі у випадку невиконання своїх зобов`язань, можуть нести відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.
Чинним цивільним законодавством не визначений строк виконання страховиком зобов`язання з відшкодування шкоди, однак цей строк пов`язаний із моментом пред`явлення відповідною особою зворотної вимоги до відповідача. Зокрема, приписами частини другої статті 530 ЦК України передбачено, що у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк з дня пред`явлення вимоги.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що у досудовій вимозі про доплату страхового відшкодування від 13.05.2025, встановлений строк виконання страховиком обов`язку доплати страхового відшкодування у розмірі 26230,36 грн., а саме 5 днів з дня отримання цієї вимоги.
Оскільки правовідносини, в яких страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату, є грошовим зобов`язанням, а правовідносини з відшкодування шкоди, які склалися між сторонами у справі, також є грошовим зобов`язанням, то відповідачі зобов`язані сплатити позивачу інфляційні втрати та 3 % річних, нараховані на суму недоплаченого страхового відшкодування. Проте зазначені нарахування мають здійснюватися не з наступного дня після отримання неповної суми страхового відшкодування, а починаючи з шостого дня від дня отримання претензії позивача відповідачем.
Відповідач отримав досудову вимогу про доплату страхового відшкодування 19.05.2025. Таким чином, 24.05.2025 був останнім днем визначеного позивачем строку для виконання обов`язку щодо доплати страхового відшкодування. Отже, період, за який нараховуються 3% річних та інфляційні втрати, обраховується з 25.05.2025 по 01.12.2025.
За розрахунком суду, інфляційне збільшення становить 527,52 грн., а 3% річних - 411,78 грн.
На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97,36%) у розмірі 1179,22 грн.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги представник позивача адвокат Ковалевська Д.С. надала до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2025 № 03/07, копію ордера від 21.08.2025 серії АА №1615965 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Представником позивача був наданий до суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.
Крім того, у п 5.3.1.договору про надання професійної правничої допомоги від 03.07.2025 № 03/07 сторони погодили розмір гонорару в сумі 20000 грн.
Представник відповідача просив зменшити витрати на правничу допомогу до 2500 грн., посилаючсь на те, що ця справа не є складною.
Суд відхиляє зазаначені доводи та вважає, що витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та їх обсягом.
Отже, відповідно до розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 19472 грн.
Керуючись ст.ст. 12 - 13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354 - 355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс України» на користь ОСОБА_1 недоплачене страхове відшкодування у розмірі 26230 (двадцять шість тисяч двісті тридцять) 36 коп.; інфляційне збільшення, нараховане на суму заборгованості за період з 25.05.2025 по 01.12.2025, у розмірі 527 (п`ятсот двадцять сім) грн. 52 коп, та 3% річних, нараховані на суму заборгованості за період з 25.05.2025 по 01.12.2025, у розмірі 411 (чотириста одинадцять) грн. 78 коп.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс України» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1179 (одна тисяча сто сімдесят дев`ять) грн. 22 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 19472 (дев`ятнадцять тисяч чотриста сімдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс України», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 102, код ЄДРПОУ 22868348.
Рішення складене 21.05.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова
Судове рішення № 136749670, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 21.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 752/20886/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: