Ухвала суду № 136748852, 22.05.2026, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1318/26

Провадження №1-кс/713/180/26

УХВАЛА

іменем України

22.05.2026 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 , за участю секретарки судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000172 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

УСТАНОВИВ:

22.05.2026 слідчий СВ ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Вижницької окружної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000172 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

У клопотанні вказував, що 20.05.2026 до Вижницького РВП із письмовою заявою звернулась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерка, жителька АДРЕСА_1 , про те, що 18.05.2026, о 14.30 год, до неї зателефонував невідомий з номера телефону НОМЕР_1 . Відрекомендувавшись майором поліції повідомив, що відносно неї відкрите кримінальне провадження та СБУ здійснює досудове розслідування стосовно неї по факту «Колаборації». Після чого увійшовши в довіру заволодів її грошовими коштами, які вона самостійно перерахувала через касу відділення «Ощадбанку» в м. Вижниця на банківські рахунки НОМЕР_2 суму 99 990,00 грн, НОМЕР_3 суму 85 850,00 грн, UA609358710000067409001112964 суму 95 950,00 грн та на рахунок НОМЕР_4 суму 95 950,00 грн, на загальну суму 377 740,00 грн, чим завдали шкоди на вказану суму.

20.05.2026 по даному факту було внесено відомості до ЄРДР за №12026262060000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що рахунок № НОМЕР_2 належить АТ «Банк Кредит Дніпро», рахунок № НОМЕР_3 належить АТ «Юнекс Банк», рахунок № НОМЕР_5 належить ТОВ «НоваПей», рахунок НОМЕР_4 належить ТОВ «НоваПей».

Просив накласти арешт на всі видаткові операції по банківським рахункам:

НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ: 14352406, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 75;

НОМЕР_3 в АТ «Юнекс Банк», код ЄДРПОУ: 20023569, юридична адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 14;

НОМЕР_5 в ТОВ «НоваПей», код ЄДРПОУ: 38324133, юридична адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1304;

НОМЕР_4 в ТОВ «НоваПей», код ЄДРПОУ: 38324133, юридична адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1304.

На підставі ч.2 ст.172 КПК України розглянути дане клопотання без виклику представників АТ «Банк Кредит Дніпро», АТ «Юнекс Банк» та ТОВ «НоваПей».

У судове засідання слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_5 не з`явилися. До початку судового засідання надали заяви, просили клопотання розглядати за їх відсутності, клопотання підтримують повністю.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують свої доводи, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Слідчим суддею установлено, що 20.05.2026 до ЄРДР за №12026262060000172 внесено відомості про кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст.190 КК України.

Згідно відомостей: 20.05.2026 до Вижницького РВП із письмовою заявою звернулась ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонерка, жителька АДРЕСА_1 , про те, що 18.05.2026, о 14.30 год, до неї зателефонував невідомий з номера телефону НОМЕР_1 відрекомендувавшись майором поліції повідомив, що відносно неї відкрите кримінальне провадження та СБУ здійснює досудове розслідування стосовно неї по факту «Колаборації». Після чого увійшовши в довіру заволодів її грошовими коштами, які вона самостійно перерахувала через касу відділення «Ощадбанку» в м. Вижниця на банківські рахунки НОМЕР_2 суму 99 990,00 грн, НОМЕР_3 суму 85 850,00 грн, UA609358710000067409001112964 суму 95 950,00 грн та на рахунок НОМЕР_4 суму 95 950,00 грн, на загальну суму 377 740,00 грн, чим завдали шкоди на вказану суму.

На обґрунтування викладених у клопотанні обставин дізнавач надав копії: витягу з ЄРДР за №12026262060000172 від 20.05.2026, протоколу прийняття заяви ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення та іншу подію ЄО №7250 від 20.05.2026, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №110 від 19.05.2026 про переказ коштів у сумі 95 950,00 грн на рахунок UA609358710000067409001112964, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №111 від 19.05.2026 про переказ коштів у сумі 95 950,00 грн на рахунок НОМЕР_4 , квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №112 від 19.05.2026 про переказ коштів у сумі 99 990,00 грн на рахунок UA043057490000026202000902749, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №113 від 19.05.2026 про переказ коштів у сумі 85 850,00 грн на рахунок UA213225390000026203541249001, протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6 від 20.05.2026, листа Управління протидії кіберзлочинам у Чернівецькій області Департаменту кіберполіції Національної поліції України №40165-2026 від 21.05.2026.

Відповідно до ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ст.59 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» арешт на майно банку (крім коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку), арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця, приватного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, а також в інших випадках, передбачених договором, Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", іншими законами та/або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, якщо арешт накладено без встановлення такої суми або якщо інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Згідно вимог ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Таким чином, на підставі аналізу вказаних правових норм та досліджених доказів слід дійти висновку про існування достатніх підстав та розумних підозр вважати, що необхідно накласти арешт на видаткові операції по рахунках, на які потерпіла ОСОБА_6 перерахувала свої кошти у загальній сумі 377 740,00 грн.

Слідчим доведено, що незастосування арешту може призвести до перерахування чи зняття коштів з вказаних у клопотанні рахунків та наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч.3 ст.170 КПК України.

З метою забезпечення кримінального провадження, здійснення ефективного досудового розслідування, вважаю наявними підстави, передбачені ст.170 КПК України для накладення арешту на видаткові операції по банківським рахункам, що є розумним та співмірним з метою забезпечення завдань кримінального провадження порівняно із тимчасовим обмеженням прав власника майна.

За наведених вище обставин та норм КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.132, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Вижницького РВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026262060000172 від 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України задовольнити.

Накласти арешт на всі видаткові операції по банківським рахункам:

- НОМЕР_2 в АТ «Банк Кредит Дніпро», код ЄДРПОУ: 14352406, юридична адреса: м. Київ, вул. Жилянська, 75;

- НОМЕР_3 в АТ «Юнекс Банк», код ЄДРПОУ: 20023569, юридична адреса: м. Київ, вул. Васильківська, 14;

- UA609358710000067409001112964 в ТОВ «НоваПей», код ЄДРПОУ: 38324133, юридична адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1304;

- НОМЕР_4 в ТОВ «НоваПей», код ЄДРПОУ: 38324133, юридична адреса: м. Київ, вул. Столичне шосе, 103, корпус 1, поверх 13, офіс 1304.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7