Ухвала суду № 136748646, 22.05.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Номер провадження № 1-кс/641/899/2026 Справа № 641/4736/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000076 від 23.04.2026 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз 04.10.2024 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 29 днів обмеження волі, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02.10.2025 року,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Слобідського районного суду м. Харкова 22.05.2026 року надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , в якому він просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Визначити розмір застави стосовно підозрюваного ОСОБА_5 в розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що СВ відділу поліції № 2 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області розпочате досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 42026222050000076 від 23.04.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України, за фактом організації місцевим мешканцем "ШКЛ" міста Харкова Харківської області в умовах воєнного стану з корисливих мотивів незаконного перенаправлення осіб через державний кордон України.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленою особою, керуючись корисливим мотивом та з корисливою метою, не пізніше весни 2026 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, в ході знайомства з ОСОБА_9 який шукав офіційні законні шляхи виїзду до європейських країн, повідомив останньому, що може організувати перетин державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску, та вказана послуга коштує 10.000 доларів США. В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, 15.05.2026 приблизно в 13.30 год. ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_9 в районі перехрестя проспекту Аерокосмічного та вулиці Байрона. Також, з ОСОБА_5 був чоловік на ім`я ОСОБА_10 , повних анкетних даних якого наразі не встановлено. Під час зустрічі ОСОБА_5 почав розповідати ОСОБА_9 , що у нього є знайомі спільно з якими він може організувати переправлення його через державний кордон України з Чернівецької області до Румунії. Також, ОСОБА_5 повідомив, що до Чернівецької області ОСОБА_9 будуть вести військові та він також буде під виглядом військового, де він буде знаходитись близько трьох діб поки будуть готувати документи для безперешкодного перетину державного кордону України з Румунією. Далі його зустрінуть інші особи, які переведуть через кордон. З приводу прикордонників, ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_9 , що йому не треба хвилюватись, так як вони теж отримують свою частку грошей з вказаного процесу. В ході розмови, ОСОБА_5 також зазначив, що часу у ОСОБА_9 на роздуми немає, та якщо він вирішить щось, він повинен одразу передавати неправомірну вигоду у розмірі 10.000 доларів США, так як потрібно одразу на всіх етапах заплатити вперед.

В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, 21.05.2026 року, близько 12 години дня, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_9 , та в ході розмови, останній передав ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 10.000 доларів США за перетин ОСОБА_9 державного кордону України за межами встановлених пунктів пропуску, здійснення керівництва такими діями та сприяння їх вчиненню. та 5.000 доларів США за легалізацію громадянина Азербайджану ОСОБА_12 , який має громадянство іноземної держави через зловживання впливом на посадових осіб державної міграційної служби України. Загальна сума отриманої неправомірної вигоди склала 15.000 доларів США. Таким чином ОСОБА_5 за попередньою змовою з невстановленою особою вчинив умисні дії з корисливих мотивів, що полягали в організації незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, здійсненні керівництва такими діями та сприянні їх вчиненню.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинені за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленою особою, керуючись корисливим мотивом та з корисливою метою, в ході розмови 18.05.2026 року, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_9 , що якщо йому потрібно, він також може допомогти громадянину іноземної держави отримати посвідку на місце мешкання в України, через вплив на посадових осіб Державної міграційної служби України. В подальшому, в ході розмови того ж дня, ОСОБА_9 , розповів, що в нього є знайомий ОСОБА_12 , якій є громадянином Азербайджану, та не має законних документів для перебування в Україні. ОСОБА_5 розповів що є два варіанти вирішення питання з посвідкою, які вже неодноразово робили, а саме: іноземця фіктивно працевлаштовують на роботу та роблять йому документальне супроводження, нібито він приїхав на працевлаштування, або інший варіант, через лікарню, яку саме ОСОБА_5 не зазначив, іноземцю роблять документальне супроводження з приводу його тяжкої хвороби, та нібито, він приїхав до України на лікування. ОСОБА_5 запевнив, що і в тому і в іншому варіанті, громадянину іноземної держави будуть зроблені повністю оригінальні документи, які забезпечать повний захист від співробітників міграційної служби. Також, ОСОБА_5 додав, що будь який із варіантів реалізації вказаної послуги з легалізації громадянина іноземної держави в України будуть коштувати 5.000 доларів США.

В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, 21.05.2026 року, близько 12 години дня, ОСОБА_5 зустрівся з ОСОБА_9 , та в ході розмови, останній передав ОСОБА_11 грошові кошти в розмірі 10.000 доларів США за перетин ОСОБА_9 державного кордону України за межами встановлених пунктів пропуску, здійснення керівництва такими діями та сприяння їх вчиненню. та 5.000 доларів США за легалізацію громадянина Азербайджану ОСОБА_12 , який має громадянство іноземної держави через зловживання впливом на посадових осіб державної міграційної служби України. Загальна сума отриманої неправомірної вигоди склала 15.000 доларів США.

Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

21.05.2026 року ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні злочинів було затримано в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_5 у відповідності до ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України відносяться до тяжких, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дев`яти років.

На даний час існує ряд ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є підставою, на думку органу досудового розслідування, для застосування стосовно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду на викладене, слідчий зазначає, що є достатні дані вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, обґрунтовані, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали, просять його задовольнити. Вважають, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, домашнього арешту, не зможе запобігти оголошеним ризикам.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні проти клопотання заперечує, вказує на те, що наведені слідчим та прокурором обставини не відповідають дійсності. Просить не застосовувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначає, що у нього є місце постійного проживання, крім того, від здійснює догляд за хворою сестрою. Просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_6 проти клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує. Вважає, що прокурором та слідчим належними доказами не доведено існування оголошених ризиків. Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту зможе забезпечити подальшу правомірну поведінку підозрюваного.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доданими до клопотання матеріалами, слідчий суддя зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри належить прийняти до уваги дані, які містяться в наданих суду матеріалах.

Крім того, суд приймає до уваги п. 57 рішення Європейського суду з прав людини у справі «K.F. проти Німеччини», згідно з яким наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення, а також рішення ЄСПЛ по справі «Мюрей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, в якому зазначено, що факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування, тобто факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку.

Також належить врахувати правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих його злочинів підтверджується дослідженими у судовому засіданні документами, а саме: заявою ОСОБА_9 від 29.04.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.04.2026 року, рапортом від 27.04.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15.05.2026 року, заявою ОСОБА_9 про вчинене кримінальне правопорушення, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.05.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 19.05.2026 року, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, протоколом огляду місця події від 21.05.2026 року. При цьому суд, ґрунтуючись на принципі презумпції невинуватості, не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміноване підозрюваному діяння.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не працевлаштований, неодружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 04.10.2024 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч. 2 ст. 289 КК України з застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України до 1 року 29 днів обмеження волі, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 02.10.2025 року.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Оцінюючи в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України, у тому числі тяжкість злочинів, які інкримінуються підозрюваному, суд вважає, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду з огляду на покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, а зважаючи на те, що на теперішній час кримінальне провадження знаходиться на стадії досудового розгляду, існують ризики того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків.

В зв`язку з викладеним, суд вважає ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.

Доводи сторони захисту про можливість обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та призначає заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб., що складає 266240 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою рахувати з 12 год 20хв. 21.05.2026 року.

Строк дії ухвали до 19.07.2026року.

Розмір застави визначити в сумі 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на р/р UA208201720355299002000006674 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 26281249, отримувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК України по справі № 641/4736/26, ОСОБА_5 (Слобідський районний суд м. Харкова), до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з місця свого проживання в м. Харкові без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за наявності паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Слобідського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1