Рішення № 136747870, 22.05.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/526/26

Провадження №2/338/705/26

22 травня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Рибки Л.Я.,

з участю секретаря Мороз Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

сторони у справі:

Представник позивача адвокат Волчок Т.В.

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Волчок Т.В. звернулася в Богородчанський районний суд Івано-Франківської області з позовною заявою до Дзвиняцької сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , 1959 року народження, батько позивача ОСОБА_1 .

Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалася з права на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами та земельних ділянок, які знаходяться в АДРЕСА_1 .

Зазначає, що він є єдиним сином своїх батьків, інших братів та сестер не має.

13 березня 2026 року ОСОБА_3 звернулась представник ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О.П. із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 . Зазначає, що нотаріус повідомив, що він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, а тому рекомендує звернутись до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Позивач пропустив строк подачі заяви про прийняття спадщини з поважних причин, через існування об`єктивних перешкод.

Повідомляє, що він є єдиним сином своїх батьків, інших братів та сестер не має, навіть попри те, що його батьки шлюб розірвали та не проживали разом. У батька другої сім`ї не було.

З огляду на викладене, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Волчок Т.В. просить позов задовольнити та визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Стислий виклад позиції учасників справи, відомості про рух справи, процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 14 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

17 квітня 2026 року від державного нотаріуса Богородчанської державної нотаріальної контори Войташека І.І. на виконання ухвали суду надійшла інформація, що спадкова справа не заводилась, інформація про спадкоємців відсутня.

22 квітня 2026 року від приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О.П. на виконання ухвали суду надійшло повідомлення із додатками.

06 травня 2026 року від старости Росільнянського старостинського округу надійшла відповідь на запит суду.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Не заперечувала щодо розгляду справи без участі довірителя ОСОБА_1 .

Представник відповідача Дзвиняцької сільської ради територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення повідомлений у встановленому законом порядку, 06 травня 2026 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд підготовчого судового засідання та судового засідання без їхньої участі, позовні вимоги визнає повністю, просить позовну заяву задовольнити.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачами, оскільки таке визнання не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 14 травня 2021 року, виданим Богородчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) (а.с. 9).

13 березня 2026 року приватний нотаріус Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О.П. рекомендувала позивачу ОСОБА_1 звернутись до суду із позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки останній пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України (а.с.10).

Відповідно до витягу зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84502551 від 13 березня 2026 року, у спадковому реєстрі інформація щодо реєстрації спадкової справи відсутня (а.с. 11).

З поданої копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1 , серії НОМЕР_2 , яке видане 07 травня 1983 року, вбачається, що у графі "Батьки" вказано: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_4 (а.с. 12).

Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке видано 23 січня 1995 року серії НОМЕР_3 , шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 08 квітня 1994 року зроблено запис №4 (а.с. 13).

В поданій довідці від 06 березня 2026 року №104, яка видана виконкомом Дзвиняцької сільської ради с. Росільна Івано-Франківського району Івано-Франківської області зазначено, що померлий ОСОБА_2 на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . Разом із померлим на момент смерті за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_5 , 1980 року народження, який не є родичем померлого. Також дана інформація підтверджується відповіддю на запит суду від 27 квітня 2026 року, яка надана старостою Росільнянського старостинського округу (а.с.14, 52).

Заповіт від імені ОСОБА_2 в Росільнянському старостинському окрузі Дзвиняцької сільської ради не посвідчувався (а.с. 14).

Щодо підтвердження того, що позивач мав поважні причини пропуску строку для подачі заяви для прийняття спадщини подано копії квитків до Республіки Польща (а.с. 15).

Копія інформації про стан рахунку застрахованої особи в закладі соціальних страхувань підтверджує, що позивач працевлаштований в Республіці Польща та сплачував внески на пенсійне страхування, а також його постійне місце проживання (а.с. 16-22).

Відповідно до виписки лікувально-діагностичного центру "СіМедГруп" від 17 квітня 2018 року магнітно-резонансної томографії пацієнта ОСОБА_1 , 1983 року народження, виявлено остеохондроз поперекового відділу хребта. ОСОБА_6 дисків L4-L5 L5-S1 (а.с. 23).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ч.1 ст.1223 ЦК України).

Згідно зі статтею 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до роз`яснень наданих у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 "Про судову практику у справах про спадкування", особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За таких обставин для прийняття спадщини позивач мав звернутись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, але не зробив цього вчасно і пропустив строк подання заяви про прийняття спадщини. Причиною цьому стало те, що позивач офіційно працевлаштований в Республіці Польща, та продовжував виїжджати на роботу впродовж 2021 року не мав змоги вчасно звернутись до нотаріуса.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_2 , виданого 07 травня 1983 року, актовий запис №17 (а.с. 12), де у графі "Батьки" вказано ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 23 січня 1995 року, яке зареєстровано Богородчанським райвідділом ЗАГСу, актовий запис № 44, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 08 квітня 1994 року зроблено запис. Після розірвання шлюбу присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_8 , дружині - ОСОБА_9 (а.с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 14 травня 2021 року, яке зареєстровано Богородчанським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис № 411, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9).

Відповідно до довідки виданої виконкомом Дзвиняцької сільської ради с. Росільна Івано-Франківського району Івано-Франківської області, на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ОСОБА_2 за вказаною адресою був зареєстрований ОСОБА_5 , який не є родичем померлого (а.с. 14, 52).

Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається з права на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, земельних ділянок, які знаходяться в селі розсільна, АДРЕСА_1 .

Отже, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.

Статтею 1272 ЦК України передбачено: якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови "Про судову практику у справах про спадкування" № 7 від 30 травня 2008 року роз`яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України у абз.3 п.24 своєї постанови № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснив судам, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

В абз. 6, 7 п. 24 вище зазначеної постанови Верховного Суду України вказано, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Як установлено судом, за результатами розгляду заяви представника ОСОБА_1 адвоката Волчок Т.В., 17 квітня 2026 року приватним нотаріусом Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О.П. відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постановах від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17; від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц; від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20; від 03 березня 2020 року у справі

№ 145/148/20.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Суд вважає поважною причиною пропуску шестимісячного строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України, постійне працевлаштування та перебування за межами території України .Позивач є спадкоємцем першої черги.

Суд вважає, що у випадках, коли спадкоємцем є особа, яка прямо визначена законом (перша черга) і яка діяла добросовісно, але пропустила строк внаслідок важких життєвим обставин, це слід кваліфікувати як поважну причину, що є обґрунтованою з позицій соціальної справедливості та захисту приватного права власності. Це відповідає суті правозастосовної практики, яка вимагає від суду оцінки усіх обставин, що створювали об`єктивні перешкоди для своєчасного прийняття спадщини.

Суд також враховує додаткові фактори, що підтверджують необхідність задоволення позову.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зокрема відповідач Дзвиняцька сільська рада (с. Росільна) протягом більш ніж трьох років не вчинила жодних юридично значущих дій щодо визнання спадщини відумерлою (ст. 1277 ЦК України) та не довела наявність публічного інтересу, який би переважав право позивача на спадкування майна ОСОБА_2 . Спадкова справа не заведена. Також суд враховує фактичне визнання відповідачем позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що пропуск строку на прийняття спадщини відбувся з поважної причини, а задоволення позову є необхідним для реалізації права позивача на спадкування як єдиного спадкоємця за законом, що відповідає принципам розумності та справедливості. Визначений позивачем додатковий строк тривалістю два місяці є достатнім для завершення ним процедури прийняття спадщини.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 244, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дзвиняцької сільської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 травня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач:Дзвиняцька сільська рада Івано-Франківського району Івано-Франківської області, адреса місця знаходження: 77750 Івано-Франківська область Івано-Франківський район, село Дзвиняч, вулиця Степаняка, будинок 21а, код ЄДРПОУ 04357101.

Суддя Л.Я. Рибка