Вирок № 136747259, 21.05.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року Соборний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем: ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Соборного районного суду міста Дніпра матеріали кримінального провадження № 201/7267/18 (пр. № 1-кп/201/358/2026), відомості про яке 22 грудня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000001523, стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Новомосковськ, Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працевлаштованого заступником головного лікаря в ТОВ «Ендоскопічна нейрохірургія», раніше не судимого відповідно до ст. 89 КК України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2017 року, близько 20 години 40 хвилин, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , виданий ТЦ 1241, належить йому на праві власності, рухався зі швидкістю 94 км/год., тобто з перевищенням дозволеного швидкісного режиму в межах населеного пункту, у третій смузі для руху справа по проїзній частині вул. Набережної Перемоги в м. Дніпро, зі сторони вул. Космічна в напрямку центру м. Дніпро.

Під час руху, у третій смузі для руху справа по проїзній частині вул. Набережної Перемоги у м. Дніпро, в районі електричної опори № 237, водій автомобіля «Subaru Forester» реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_6 , приблизно о 20 годині 45 хвилин не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи на відвернення наслідків, маючи об`єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_9 , яка рухалася по регульованому пішохідному переході на забороняючий червоний сигнал світлофору, перетнула чотири смуги для одностороннього руху транспорту з ліва, після чого, не зупиняючись перетнула розділову смугу та вибігла на смуги по напрямку руху автомобіля «Subaru Forester» реєстраційний номер НОМЕР_3 , перетнула ще півтори смуги проїзної частин, таким чином, рухалася з ліва на право відносно напрямку руху вказаного автомобіля, не вжив своєчасно заходів для зменшення швидкості аж до зупинки вказаного транспортного засобу, а також застосування своєчасного екстреного гальмування, у результаті чого, скоїв наїзд на регульованому пішохідному переході, передньою частиною керованого ним автомобіля «Subaru Forester» реєстраційний номер НОМЕР_4 , на пішохода ОСОБА_9 .

Своїми діями водій ОСОБА_6 грубо порушив вимоги п. п. 1.3., 1.5., 2.3.6), 12.3., 12.4. відповідно до яких:

п. 1.3. «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.3. (б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п. 12.3. «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;

п. 12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год».

Порушення п. 12.3 Правил Дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілій ОСОБА_9 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді сумісної тупої травми тіла: ділянка осадження шкірних покривів на обличчі праворуч, забійна рана у правій надбрівній ділянці, синець на верхній та нижній повіках правого ока, синець на верхній повіці лівого ока, поверхневі забійні ранки на тлі синця та ділянка осадження шкірних покривів на правій вушній раковині, синець на тлі з саднами на підборідді праворуч, з розповсюдженням на піднижнощелепну ділянку, синець у правій ключичній, ділянки осадження шкірних покривів на внутрішній поверхні лівого передпліччя у середній третині (у кількості не менше 1) у нижній третині (у кількості не менше 1), у правій пахвовій ділянці (у кількості не менше 2) рвано-забійна рана на тлі синця у проекції правого ліктьового суглобу, масивна ділянка осадження шкірних покривів на передній та правій поверхнях черевної стінки, частково з розповсюдженням на проекцію правої реберної дуги, садна на передній черевній стінці (у кількості не менше 7), ділянка осадження шкірних покривів на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, численні садна у проекції правого колінного суглобу по передній та частково зовнішній поверхнях, розлитий масивний синець на зовнішній, передній та частково задній поверхнях правого стегна, з розповсюдженням від верхньої третини до проекції колінного суглобу по задній та зовнішній поверхнях, синець на внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, синець на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, синці (у кількості не менше 6) на правій гомілці, садно у проекції правого гомілково-стопного суглобу по передній поверхні, рвано-забійна рана на внутрішній та задній поверхнях правої гомілки у верхній третині, синець на внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, масивний розлитий синець на внутрішній поверхні лівого стегна у середній та нижній третинах з розповсюдженням на проекцію колінного суглобу по внутрішній та частково задній поверхнях та з розповсюдженням на внутрішню та задню поверхні лівої гомілки у верхній та середній третинах, група рвано-забійних ран (у кількості не менше 4) на внутрішній та частково задній поверхнях лівого стегна у нижній та частково середній третинах з розповсюдженням на проекцію колінного суглобу по внутрішній поверхні, садно на внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, крововиливи у товщі м`яких покривних тканин голови в лобній ділянці праворуч з розповсюдженням на надбрівну ділянку та у правій тім`яній ділянці, вдавлений перелом лобної кістки праворуч, перелом кісток основи черепа у передній черепній ямці праворуч, основної кістки, передньої черепної ямки зліва, крововиливи під м`якими мозковими оболонками у проекції обох лобних часток, на всьому протязі, частково з розповсюдженням на скроневі частки, велико-та дрібновогнищеві крововиливи на іншому протязі обох півкуль мозку та мозочку, ознаки набряку головного мозку, рідка кров у плевральних та черевній порожнинах, дефекти (рани) у товщі легеневої тканини у проекції нижньої частки правої легені по задній поверхні, у товщі верхньої частки правої легені по передній та бічній поверхнях, смугоподібні крововиливи під ендокардом на сосочкових м`язах у лівому шлуночку, розриви капсули з надривами паренхіми на передній поверхні правої частки печінки, крововилив у товщі м`язів спини праворуч, по задній та правій бічній поверхнях грудної клітини, від біля хребтової лінії до передньо-пахвової, у проекції від 5-го до 10-го міжребер?їв, крововилив у товщі м`язів на задній поверхні шиї, з розповсюдженням на ліву поверхню грудної клітини до рівня 4-го міжребер?я від біля грудинної до лопаткової ліній, та у товщі м`язів лівої ключичної ділянки, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини на задній поверхні тулубу в поперековій ділянці, у проекції крижів справа, кишеньоподібний розшаровуючий крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини по зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, кишеньоподібний розшаровуючий крововилив, що розпочинається у нижній третині правого стегна по передній та зовнішній поверхнях та розповсюджується на проекцію колінного суглобу та гомілку до середньої третини по вищезазначеним поверхням, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини та підлеглих м?яких тканинах у нижній та середній третинах правої гомілки по внутрішній поверхні, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини правого стегна по задній поверхні, на межі верхньої та середньої третин, масивний кишеньоподібний розшаровуючий крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини по внутрішній поверхні лівої нижньої кінцівки, від рівня середньої третини стегна до середньої третини гомілки, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини та підлеглих м`яких тканинах по зовнішній та частково задній поверхнях у середній третині правого плеча, перелом правої плечової кістки у верхній третині з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, переломи латерального та медіального надмищелків правої плечової кістки та ліктьового відростку правої ліктьової кістки, з крововиливом у товщі м`яких тканин, поперечний перелом у нижній третині лівої стегнової кістки з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, розрив суглобової капсули правого гомілково-стопного суглобу, 3 поперечних переломи правої малогомілкової кістки з крововиливами у товщі м`яких тканин довкола переломів, косо-поперечний перелом у середній третині тіла правої ключиці з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, розрив правого клубово-крижового зчленування, переломи правих клубової та лобкової кісток тазу з крововиливами у товщі м`яких тканин довкола переломів, масивний розлитий крововилив у товщі м`яких тканин передньої поверхні грудної клітини, по передній та задній поверхнях грудини, з розповсюдженням на міжреберні м`язи від рівня 1-го до 5-го міжребер?їв, переломи грудини, переломи правих 1-10 ребер та лівих 1-9 ребер по біля грудинним лініям, переломи 1-3 ребер праворуч по біля хребтовій лінії, 11-12 ребер праворуч по лопатковій лінії, 2-го ребра ліворуч по передньо-пахвовій лінії з крововиливами у товщі міжреберних м`язів довкола переломів, розрив зв`язок, що з?єднують череп з шийним відділом хребта, переломи тіл 3-го та 9-го грудних хребців, розрив міжребцевого диску між п`ятим поперековим хребцем та крижею. Ознаки загального струсу тіла: крововиливи у проекції воріт нирок, селезінки, у товщі зв`язкового апарату печінки. Сумісна тупа травма тіла виникла прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів), чи при ударі об такий (такі), відноситься до ушкоджень тяжкого ступеню тяжкості та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої. Враховуючи характер, механізм утворення та локалізацію вищезазначених тілесних ушкоджень, можна припустити, що вони можуть відповідати фазам автомобільної травми, а саме, удар виступаючими частинами автомобіля, що рухався, закидання тіла на автомобіль, відкидання тіла на дорожнє покриття з послідуючим ударом та ковзанням по ньому.

Смерть ОСОБА_9 настала 21 грудня 2017 року, приблизно о 20 годині 45 хвилин, на місці пригоди, від сумісної тупої травми тіла з переломами кісток склепіння та основи черепа, правої ключиці, грудини, ребер, тазу, хребта, правої плечової кістки, правої малогомілкової кістки, лівої стегнової кістки, з ушкодженням легенів, печінки, нирок, селезінки, серця, яка ускладнилась розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.

Дії ОСОБА_6 , які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, кваліфіковано як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав, та пояснив суду, що 21 грудня 2017 року, близько 21 години 40 хвилин, він їхав з роботи по вул. Набережної Перемоги в м. Дніпро, зі сторони вул. Космічна, в напрямку центра міста, на автомобілі «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у третій смузі руху, зі швидкістю приблизно 70 км/год. У четвертій смузі руху, в одному напрямку з ним, їхав автомобіль «Mercedes». Рухаючись на зелене світло світлофора, він почув звук удару об автомобіль, після чого він зупинився, вийшов за автомобіля та побачив, що на асфальті лежить жінка. Він намагався надати їй допомогу, однак перехожі повідомили, що вони вже викликали швидку допомогу. Зазначив, що він не міг запобігти дорожньо-транспортній пригоді, оскільки він взагалі не бачив потерпілу.

Незважаючи на викладені обвинуваченим ОСОБА_6 показання, його винуватість повністю підтверджується показаннями потерпілого, свідків, безпосередньо допитаних в суді, а також дослідженими письмовими доказами, наявними у матеріалах кримінального провадження, а саме:

-показання потерпілого ОСОБА_4 , який суду пояснив, що загибла внаслідок ДТП ОСОБА_9 була його матір`ю. 21 грудня 2017 року, приблизно о 21.00 годині, йому зателефонував невідомий чоловік та повідомив, що його матір загинула внаслідок ДТП, після чого, він відразу приїхав на місце пригоди, а саме: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги. На місці ДТП він побачив, що його матір знаходиться в лежачому положенні на асфальті без ознак життя, а також автомобіль «Subaru Forester», який стояв неподалік. На місці пригоди також знаходилась швидка допомога та працівники поліції. Зазначив, що внаслідок втрати матері він зазнав значних моральних страждань;

-показання свідка ОСОБА_10 , який суду пояснив, що 21 грудня 2017 року до нього в гості прийшла ОСОБА_9 , яка є близькою подругою його сім`ї. Близько 20.00 години, вона почала збиратись додому, на що він сказав їй, що проведе її до зупинки. Підійшовши до світлофора на зупинці біля кільцевої розв`язки на вул. Набережна Перемоги у м. Дніпро, вони зупинились та почали розмовляти, оскільки на світлофорі горів червоний сигнал для пішоходів, тоді як на зупинку на протилежному боці дороги під`їхав тролейбус та зупинився. Після чого, ОСОБА_9 сказала «я встигну» та почала перебігати дорогу на червоний для пішоходів сигнал світлофору. Перетнувши перші чотири полоси руху та розділову смугу, вона продовжила рух, та, в подальшому, автомобіль «Subaru Forester» чорного кольору передньою частиною здійснив наїзд на потерпілу, від чого її відкинуло до бордюру, а автомобіль «Subaru Forester» зупинився. Після того як на світлофорі загорілось зелене для пішоходів світло, він підбіг до ОСОБА_9 та зрозумів, що вона загинула;

-показання свідка ОСОБА_11 , який суду пояснив, що взимку 2017 року, більш точного часу не пам`ятає, він повертався з роботи на тролейбусі, по вулиці Набережна Перемоги у м. Дніпро, в напрямку центру міста. Тролейбус зупинився на зупинці, перед пішохідним переходом, в цей час він побачив, як жінка перебігає дорогу по переходу на червоне для неї світло, відносно напрямку його руху зліва направо. Жінку він побачив вже після того, як вона перейшла 4 полоси зустрічного руху. Після чого, приблизно на другій полосі попутного руху, автомобіль «Subaru Forester», темного кольору, передньою стороною скоїв на неї наїзд. При цьому, він не бачив, щоб автомобіль, який скоїв наїзд на пішохода, застосовував засоби гальмування до наїзду. Зазначив, що інших автомобілів, окрім «Subaru Forester», на момент ДТП він не бачив. Після наїзду, водій «Subaru Forester» зупинився, вийшов з автомобіля та намагався надати допомогу потерпілій, однак перехожі не дозволили йому відвезти її до лікарні, оскільки потерпіла вже не проявляла ознак життя. Зазначив, що освітлення, дорожня обстановка та погодні умови не обмежували його огляд;

-показання свідка ОСОБА_12 , який суду пояснив, що в грудні 2017 року, більш точної дати не пам`ятає, приблизно о 21.00 годині, на вул. Набережна Перемоги в м. Дніпро, він рухався в напрямку центру міста. На світлофорі горіло зелене світло, попереду нього їхало декілька автомобілів, зокрема, «Subaru Forester», які різко почали зупинятись, у зв`язку з чим він зрозумів, що щось трапилось, та зупинив автомобіль. Вийшовши з автомобіля, він побачив, що на асфальті, біля бордюру, перед автобусом, лежить жінка без ознак життя. Після чого, він та інші особи викликали швидку допомогу та поліцію. Зазначив що особисто очевидцем наїзду на пішохода він не був. Після того як приїхала швидка допомога та поліція, він поїхав з місця пригоди;

-показання свідка ОСОБА_13 , яка суду пояснила, що ОСОБА_6 є її батьком. 21 грудня 2017 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, вона чекала батька на вул. Набережній Перемоги у м. Дніпро. В цей час їй зателефонував товариш, та запитав, який номерний знак у автомобіля «Subaru Forester», що належить її батьку, на що вона відповіла. Товариш сказав їй, що її батько потрапив у ДТП. Вона направилась на місце ДТП, яке сказав їй товариш. Коли вона прибула на місце ДТП, вона побачила там ОСОБА_6 та багато інших людей. Після чого, вона розпитувала перехожих, що сталося, та записувала контактні номери свідків. В подальшому, ОСОБА_6 сів в її автомобіль та чекав там до закінчення слідчих дій. Після чого, ОСОБА_6 відвезли на експертизу, а автомобіль забрали на штрафний майданчик. На місці ДТП вона побачила сліди гальмування, які були за переходом, осип елементів автомобіля та потерпілу яка лежала біля бордюру. Зазначила, що дорожня обстановка, освітлення та погодні умові були нормальні;

-показання свідка ОСОБА_14 , який суду пояснив, що в середині грудня 2017 року, у вечірній час, більш точного часу не пам`ятає, він знаходився на вул. Набережна Перемоги у м. Дніпро та почув сигнал декількох автомобілів. Повернувшись на звук, він побачив, як жінка перебігає дорогу на червоне для пішоходів світло, після чого відбувся наїзд автомобілем на зазначену жінку. Зазначив, що на момент наїзду на дорозі було багато автомобілів, на кожній з чотирьох полос руху, у зв`язку з чим, він не побачив, який саме автомобіль здійснив наїзд на потерпілу. Всі автомобілі рухались приблизно з однаковою швидкістю, звук гальмування він почув вже після наїзду;

-показання свідка ОСОБА_15 , який суду повідомив, що в грудні 2017 року, він стояв на вул. Набережна Перемоги у м. Дніпро, та побачив, як жінка почала перебігати дорогу по пішохідному переходу на червоне для неї світло. Через дорогу стояв тролейбус та він подумав, що жінка поспішає на тролейбус. На цій же вулиці рухалось декілька автомобілів, зокрема, «Subaru Forester», який проїхав кільцеву розв`язку та рухався в напрямку центру міста зі швидкістю приблизно 60 км/год. Жінка продовжувала рух, не зупиняючись, в результаті чого, автомобіль «Subaru Forester» здійснив наїзд на потерпілу на другій смузі руху. При цьому, звук гальмування він почув вже після наїзду. Після наїзду, водій «Subaru Forester» зупинився, вийшов з автомобіля та намагався надати допомогу потерпілій;

-показання свідка ОСОБА_16 , яка суду пояснила, що 21 грудня 2017 року, після 20.00 години вона поверталась додому з роботи на таксі по вул. Набережна Перемоги, в напрямку вул. Космічна та побачила, як жінка починає перебігати дорогу на червоне світло для пішоходів. Очевидцем наїзду вона не була, наступного дня в соціальних мережах дізналась, що вищевказана жінка загибла внаслідок ДТП;

-допитаний у судовому засіданні слідчий ОСОБА_17 надав пояснення щодо досудового розслідування у цьому кримінальному провадженню, та пояснив суду, що ним було проведено слідчий експеримент за участі обвинуваченого, за результатами якого було складено протокол проведення слідчого експерименту, який було підписано всіма учасниками слідчої дії. При цьому, показання свідків під час проведення слідчого експерименту, відрізнялись від показів, які надавав ОСОБА_6 ;

-протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21 грудня 2017 року із фотознімками та схемою до нього (т. 1, а.с. 126-137), згідно з яким, органом досудового слідства, за участі експертів, у присутності потерпілого та двох понятих були, зокрема, зафіксовані місце дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась на вул. Набережна Перемоги в м. Дніпро, вид та стан покриття, дорожня розмітка, умови освітленості на даній ділянці шляху, розташування транспортного засобу на проїзній частині, відсутність обставин, обмежуючих оглядовість з місця водія, а також локалізація пошкоджень на транспортному засобі «Subaru Forester» НОМЕР_5 ;

- висновок експерта № 2562 від 05 січня 2018 року (т. 1 а.с. 148-158), складений за результатами проведення судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого, при експертизі трупа встановлено: сумісна тупа травма тіла - ділянка осадження шкірних покривів на обличчі праворуч, забійна рана у правій надбрівній ділянці, синець на верхній та нижній повіках правого ока, синець на верхній повіці лівого ока, поверхневі забійні ранки на тлі синця та ділянка осадження шкірних покривів на правій вушній раковині, синець на тлі з саднами на підборідді праворуч, з розповсюдженням на піднижньощелепну ділянку, синець у правій ключичній, ділянки осадження шкірних покривів на внутрішній поверхні лівого передпліччя у середній третині (у кількості не менше 1), у нижній третині (у кількості не менше 1), у правій пахвовій ділянці (у кількості не менше 2), рвано-забійна рана на тлі синця у проекції правого ліктьового суглобу, масивна ділянка осадження шкірних покривів на передній та правій поверхнях черевної стінки, частково з розповсюдженням на проекції правої реберної дуги, садна на передній черевній стінці (у кількості не менше 7), ділянка осадження шкірних покривів на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині численні садна у проекції правого колінного суглобу по передній та частково зовнішній поверхнях, розлитий масивний синець на зовнішній, передній та частково задній поверхня правого стегна, з розповсюдженням від верхньої третини до проекції колінного суглобу по задній та зовнішній поверхнях, синець на внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, синець на зовнішній поверхні правої гомілки у верхній третині, синці (у кількості не менше 6) на правій гомілці, садно у проекції правого гомілково-стопного суглобу во передній поверхні, рвано-забійна рана на внутрішній та задній поверхнях правої гомілки у верхній третині, синець на внутрішній поверхні правого стегна у нижній третин. масивний розлитий синець на внутрішній поверхні лівого стегна у середній та нижній третинах з розповсюдженням на проекцію колінного суглобу по внутрішній та частково задній поверхнях та з розповсюдженням на внутрішню та задню поверхні лівої гомілки, верхній та середній третинах, група рвано-забійних ран (у кількості не менше 4) на внутрішній та частково задній поверхнях лівого стегна у нижній та частково середній третинах з розповсюдженням на проекцію колінного суглобу по внутрішній поверхні, садно на внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, крововиливи у товщі м`яких покривних тканин голови в лобній ділянці праворуч з розповсюдженням на надбрівну ділянку та у правій тім`яній ділянці, вдавлений перелом лобної кістки праворуч, перелом кісток основи черепа у передній черепній ямці праворуч, основної кістки, передньої черепної ямки зліва, крововиливи під м`якими мозковими оболонками у проекції обох лобних часток. на всьому протязі, частково з розповсюдженням на скроневі частки, велико-та дрібновогнищеві крововиливи на іншому протязі обох півкуль мозку та мозочку, ознаки набряку головного мозку, рідка кров у плевральних та черевній порожнинах, дефекти (рани), у товщі легеневої тканини у проекції нижньої частки правої легені по задній поверхні, у товщі верхньої частки правої легені по передній та бічній поверхнях, смугоподібні крововиливи під ендокардом на сосочкових м`язах у лівому шлуночку, розриви капсули з надривами паренхіми на передній поверхні правої частки печінки, крововилив у товщі м`язів спини праворуч, по задній та правій бічній поверхнях грудної клітини, від біляхребтової лінії до передньо-пахвової, у проекції від 5-го до 10-го міжребер?їв, крововилив у товщі м`язів на задній поверхні шиї, з розповсюдженням на ліву поверхню грудної клітини до рівня 4-го міжребер?я від білягрудинної до лопаткової ліній, та у товщі м`язів лівої ключичної ділянки. крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини на задній поверхні тулубу в поперековій ділянці, у проекції крижів справа, кишеньоподібний розшаровуючий крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини по зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, кишеньоподібний розшаровуючий крововилив, що розпочинається у нижній третині правого стегна по передній та зовнішній поверхнях та розповсюджується на проекцію колінного суглобу та гомілку до середньої третини по вищезазначеним поверхням, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини та підлеглих м`яких тканинах у нижній та середній третинах правої гомілки по внутрішній поверхні, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини правого стегна по задній поверхні, на межі верхньої та середньої третин, масивний кишеньоподібний розшаровуючий крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини по внутрішній поверхні лівої нижньої кінцівки, від рівня середньої третини стегна до середньої третини гомілки, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини та підлеглих м`яких тканинах по зовнішній та частково задній поверхнях у середній третині правого плеча, перелом правої плечової кістки у верхній третині з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, переломи латерального та медіального надмищелків правої плечової кістки та ліктьового відростку правої ліктьової кістки, з крововиливом у товщі м`яких тканин, поперечний перелом у нижній третині лівої стегнової кістки з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, розрив суглобової капсули правого гомілково-стопного суглобу, З поперечних переломи правої малогомілкової кістки з крововиливами у товщі м`яких тканин довкола переломів, косо-поперечний перелом у середній третині тіла правої ключиці з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, розрив правого клубово-крижового зчленування, переломи правих клубової та лобкової кісток тазу з крововиливами у товщі м`яких тканин довкола переломів, масивний розлитий крововилив у товщі м`яких тканин передньої поверхні грудної клітини, по передній та задній поверхнях грудини, з розповсюдженням на міжреберні м`язи від рівня 1-го до 5-го міжребер?їв, переломи грудини, переломи правих 1-10 ребер та лівих 1-9 ребер по білягрудинним лініям, переломи 1-3 ребер праворуч по біляхребтовій лінії, 11-12 ребер праворуч по лопатковій лінії, 2-го ребра ліворуч по передньо-паховій лінії з крововиливами у товщі міжреберних м`язів довкола переломів, розрив зв`язок, що з`єднують череп з шийним відділом хребта, переломи тіл 3-го та 9-го грудних хребців, розрив міжребцевого диску між п`ятим поперековим хребцем та крижею. Ознаки загального струсу тіла: крововиливи у проекції воріт нирок, селезінки, у товщі зв?язкового апарату печінки. Атеросклероз судин мозку та аорти. Кардіосклероз, коронаросклероз. Жовчнокам`яна хвороба.

При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа встановлена група 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.

За життя потерпіла страждала на атеросклероз судин мозку, серця, аорти, жовчнокам?яну хворобу.

При експертизі трупа встановлено: сумісна тупа травма тіла - ділянка осадження шкірних покривів на обличчі праворуч, забійна рана у правій надбрівній ділянці, синець на верхній та нижній повіках правого ока, синець на верхній повіці лівого ока, поверхневі забійні ранки на тлі синця та ділянка осадження шкірних покривів на правій вушній раковині, синець на тлі з саднами на підборідді праворуч, з розповсюдженням на піднижньощелепну ділянку, синець у правій ключичній, ділянки осадження шкірних покривів на внутрішній поверхні лівого передпліччя у середній третині (у кількості не менше 1). у нижній третині (у кількості не менше 1), у правій пахвовій ділянці (у кількості не менше 2), рвано-забійна рана на тлі синця у проекції правого ліктьового суглобу, масивна ділянка осадження шкірних покривів на передній та правій поверхнях черевної стінки, частково з розповсюдженням на проекцію правої реберної дуги, садна на передній черевній стінці (у кількості не менше 7), ділянка осадження шкірних покривів на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, численні садна у проекції правого колінного суглобу по передній та частково зовнішній поверхнях, розлитий масивний синець на зовнішній, передній та частково задній поверхнях заднього стегна, з розповсюдженням від верхньої третини до проекції колінного суглобу по задній та зовнішній поверхнях, синець на внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, синець на зовнішній поверхні право гомілки у верхній третині, синці (у кількості не менше 6) на правій гомілці, садно у проекції правого гомілково-стопного суглобу по передній поверхні, рвано-забійна рана на внутрішні та задній поверхнях правої гомілки у верхній третині, синець на внутрішній поверхні правого стегна у нижній третині, масивний розлитий синець на внутрішній поверхні лівого стегна у середній та нижній третинах з розповсюдженням на проекцію колінного суглобу по внутрішній та частково задній поверхнях та з розповсюдженням на внутрішню та задню поверхні лівої гомілки у верхній та середній третинах, група рвано-забійних ран (у кількості не менше 4) на внутрішній та частково задній поверхнях лівого стегна у нижній та частково середній третинах з розповсюдженням на проекцію колінного суглобу по внутрішній поверхні, садно на внутрішній поверхні лівої гомілки у верхній третині, крововиливи у товщі м`яких покривних тканин голови в лобній ділянці праворуч з розповсюдженням на надбрівну ділянку та у правій тім`яній ділянці, вдавлений перелом лобної кістки праворуч, перелом кісток основи черепа у передній черепній ямці праворуч, основної кістки, передньої черепної ямки зліва, крововиливи під м`якими мозковими оболонками у проекції обох лобних часток ямки зліва, крововиливи під м`якими мозковими оболонками у проекції обох лобних часток на всьому протязі, частково з розповсюдженням на скроневі частки, велико-та дрібновогнищеві крововиливи на іншому протязі обох півкуль мозку та мозочку, ознаки набряку головного мозку, рідка кров у плевральних та черевній порожнинах, дефекти (рани) у товщі легеневої тканини у проекції нижньої частки правої легені по задній поверхні, у товщі верхньої частки правої легені по передній та бічній поверхнях, смугоподібні крововиливи під ендокардом на сосочкових м`язах у лівому шлуночку, розриви капсули з надривами паренхіми на передній поверхні правої частки печінки, крововилив у товщі м`язів спини праворуч, по задній та правій бічній поверхнях грудної клітини, від біляхребтової лінії до передньо-пахвової, у проекції від 5-го до 10-го міжребер?їв, крововилив у товщі м`язів на задній поверхні шиї, з розповсюдженням на ліву поверхню грудної клітини до рівня 4-го міжребер?я від білягрудинної до лопаткової ліній, та у товщі м`язів лівої ключичної ділянки, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини на задній поверхні тулубу в поперековій ділянці, у проекції крижів справа, кишеньоподібний розшаровуючий крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини по зовнішній поверхні правого стегна у верхній кишеньоподібний розшаровуючий крововилив, що розпочинається у нижній третині правого стегна по передній та зовнішній поверхнях та розповсюджується на проекцію колінного суглобу та гомілку до середньої третини по вищезазначеним поверхням, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини та підлеглих м`яких тканинах у нижній та середній третинах правої гомілки по внутрішній поверхні, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини правого стегна по задній поверхні, на межі верхньої та середньої третин, масивний кишеньоподібний розшаровуючий крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини по внутрішній поверхні лівої нижньої кінцівки, від рівня середньої третини стегна до середньої третини гомілки, крововилив у товщі підшкірно-жирової клітковини та підлеглих м`яких тканинах по зовнішній та частково задній поверхнях у середній третині правого плеча, перелом правої плечової кістки у верхній третині з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, переломи латерального та медіального надмищелків правої плечової кістки та ліктьового відростку правої ліктьової кістки, з крововиливом у товщі м`яких тканин, поперечний перелом у нижній третині лівої стегнової кістки з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, розрив суглобової капсули правого гомілково-стопного суглобу, З поперечних переломи правої малогомілкової кістки з крововиливами у товщі м`яких тканин довкола переломів, косо-поперечний перелом у середній третині тіла правої ключиці з крововиливом у товщі м`яких тканин довкола перелому, розрив правого клубово-крижового зчленування, переломи правих клубової та лобкової кісток тазу з крововиливами у товщі м`яких тканин довкола переломів, масивний розлитий крововилив у товщі м`яких тканин передньої поверхні грудної клітини, по передній та задній поверхнях грудини, з розповсюдженням на міжреберні м`язи від рівня 1-го до 5-го міжребер?їв, переломи грудини, переломи правих 1-10 ребер та лівих 1-9 ребер по білягрудинним лініям, переломи 1-3 ребер праворуч по біляхребтовій лінії, 11-12 ребер праворуч по лопатковій лінії, 2-го ребра ліворуч по передньо-пахвовій лінії з крововиливами у товщі міжреберних м`язів довкола переломів. розрив зв`язок, що з?єднують череп з шийним відділом хребта, переломи тіл 3-го та 9-го грудних хребців, розрив міжхребцевого диску між п`ятим поперековим хребцем та крижею. Ознаки загального струсу тіла: крововиливи у проекції воріт нирок, селезінки, у товщі зв`язкового апарату печінки. Сумісна тупа травма тіла виникла прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмету (предметів), чи при ударі об такий (такі), відноситься до ушкоджень ТЯЖКОГО ступеню тяжкості та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої. Враховуючи характер, механізм утворення та локалізацію вищезазначених тілесних ушкоджень, можна припустити, що вони можуть відповідати фазам автомобільної травми, а саме, удар виступаючими частинами автомобіля, що рухався, закидання тіла на автомобіль, відкидання тіла на дорожнє покриття з послідуючим ударом та ковзанням по ньому.

Смерть її настала від сумісної тупої травми тіла з переломами кісток склепіння та основи черепа, правої ключиці, грудини, ребер, тазу, хребта, правої плечової кістки, правої малогомілкової кістки, лівої стегнової кістки, з ушкодженням легенів, печінки, нирок, селезінки, серця, яка ускладнилась розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.

Смерть її настала від сумісної тупої травми тіла з переломами кісток склепіння та основи черепа, правої ключиці, грудини, ребер, тазу, хребта, правої плечової кістки, правої малогомілкової кістки, лівої стегнової кістки, з ушкодженням легенів, печінки, нирок, селезінки, серця, яка ускладнилась розвитком шоку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Сумісна тупа травма тіла відноситься до ушкоджень ТЯЖКОГО ступеню тяжкості та перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілої.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа не виявлені: метиловий, етиловий, зопропіловий, пропіловий, ізобутіловий, бутіловий, ізоміловий, аміловий спирти.

Враховуючи характер, механізм утворення та локалізацію вищезазначених тілесних ушкоджень можна припустити, що в момент первинного контакту з автомобілем, що рухався, потерпіла перебувала у вертикальному, чи близькому до нього положенні.

Враховуючи характер, механізм утворення та локалізацію вищезазначених тілесних ушкоджень на нижніх кінцівках, можна припустити, що на момент первинного контакту автомобіля, що рухався з пішоходом, остання перебувала у процесі руху.

Враховуючи характер, механізм утворення та локалізацію вищезазначених тілесних ушкоджень, можна припустити, що на момент первинного контакту з автомобілем, що рухався, потерпіла була звернена правою бічною та дещо передньою поверхнями тіла;

- висновок експерта № 5/10.4/24 від 09 лютого 2018 року (т. 1 а.с. 162-166), складений за результатами проведення судової автотехнічної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 (дослідження технічного стану транспортних засобів), згідно якого, оцінюючи ознаки, що вказують на розташування місця наїзду та слідову інформацію, наявну в матеріалах кримінального провадження, необхідно дійти висновку, що визначити експертним шляхом розташування місця наїзду, як геометричну крапку (у метрах) щодо меж проїзної частини і нерухомих орієнтирів не надається можливим. Однак, аналіз наведених даних з матеріалів провадження та літературних джерел дає підставу стверджувати, що місце наїзду в повздовжньому напрямку розташовувалося на деякій відстані перед елементом слідової інформації №4 (осип пластика) в межах смуги руху автомобіля за напрямком руху, якщо рухатися від ж/м Перемоги до центру м. Дніпра.

Виходячи із сліду гальмування (слід гальмування лівих коліс 37,70 м. та спареного сліду правих коліс (33,1 м. та 45,3 м.), швидкість руху автомобіля «Subaru Forester» реєстраційний номер НОМЕР_3 була не менше, ніж 93,9 км/год;

- висновок експерта № 5/10.2/23 від 15 березня 2018 року (т. 1 а.с. 170-175), складений за результатами проведення судової автотехнічної експертизи за експертною спеціальністю 10.2 (дослідження технічного стану транспортних засобів), згідно якого, робоча гальмова система автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 на момент дослідження знаходиться в технічно працездатному стані, при якому відсутні які-небудь несправності, які впливають на вихідні параметри.

Рульове керування автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на момент проведення дослідження, знаходиться у технічно працездатному стані, при якому відсутні які-небудь несправності, які впливають на вихідні параметри;

- лист № 183 від 14 лютого 2018 року від КП «ДНІПРОСЕРВІС» ДМР (т. 1 а.с. 176), відповідно до якого, по вул. Набережна Перемоги, з боку ж/м Перемоги у напрямку м. Дніпро в районі електричної опори № 237 встановлений дорожній знак 5.35.2 «Пішохідний перехід» - 1 од. Роботи з нанесення горизонтальної дорожньої розмітки холодним пластиком за номером 1.14.2 в районі електричної опори № 237 по вул. Набережна Перемоги, проведено у 2017 році;

- лист № 60/4 від 15 січня 2018 року від КП «МІСЬКСВІТЛО» ДМР (т. 1 а.с. 177), відповідно до якого, зовнішнє освітлення на ділянці автодороги по вул. Набережна Перемоги у напрямку центра м. Дніпро, в районі електроопори № 237, станом на 21 грудня 2017 року, з 20.00 години до 21.00 години працювало в штатному режимі. Під час роботи зовнішнього освітлення аварій, ушкоджень або порушень у роботі зовнішнього освітлення на вищевказаній ділянці не зареєстровано;

- лист № 04.27/039 від 11 січня 2018 року від Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології ДСНС (т. 1 а.с. 178), відповідно до якого, в період з 19.00 години по 22.00 годину 21 грудня 2017 року, опадів, явищ погоди у м. Дніпро зафіксовано не було;

-протокол проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2018 року зі схемою до нього (т. 1 а.с. 179-184), згідно з яким, свідок ОСОБА_10 у присутності спеціаліста, понятих та слідчого, добровільно, послідовно та впевнено уточнив відомі йому відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21 грудня 2017 року, вказавши напрямок руху автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 та дії потерпілої, їх взаємне розташування, місце наїзду, розташування транспортного засобу після наїзду, при цьому, слідчим були зроблені відповідні заміри і складена схема, підписана всіма учасниками даної слідчої дії;

-протокол проведення слідчого експерименту від 06 березня 2018 року зі схемою до нього (т. 1 а.с. 185-189), згідно з яким, ОСОБА_6 у присутності захисника, спеціаліста, понятих та слідчого, добровільно, послідовно та впевнено уточнив відомі йому відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21 грудня 2017 року, вказавши напрямок руху автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 та дії потерпілої, їх взаємне розташування, розташування попутних транспортних засобів в момент наїзду, при цьому, слідчим були зроблені відповідні заміри і складена схема, підписана учасниками даної слідчої дії;

-протокол проведення слідчого експерименту від 21 лютого 2018 року зі схемою до нього (т. 1 а.с. 190-193), згідно з яким, свідок ОСОБА_11 у присутності спеціаліста, понятих та слідчого, добровільно, послідовно та впевнено уточнив відомі йому відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21 грудня 2017 року, вказавши напрямок руху автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 та дії потерпілої, їх взаємне розташування, місце наїзду, розташування транспортного засобу після наїзду, при цьому, слідчим були зроблені відповідні заміри і складена схема, підписана всіма учасниками даної слідчої дії;

- висновок експерта № 64 від 13 квітня 2018 року (т. 1 а.с. 198-228), складений за результатами проведення комплексної транспортно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи, відповідно до якого, згідно аналізу судово-медичної документації («Висновок експерта» № 2562), комісією експертів встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_9 спричинені від травматичної дії тупих твердих предметів, що діяли зі значною силою, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався. Механізм виникнення тілесних ушкоджень відбувався за фазами:

- 1 фаза: первинний контакт виступаючих частин транспортного засобу відбувся з правою боковою поверхнею правої нижньої кінцівки (права малогомілкова кістка, колінний суглоб, зовнішня поверхня правого стегна та правої гомілки, область правого тазостегнового суглобу і кісток тазу), внутрішньою поверхнею лівого стегна. Під час першої фази виникли тілесні ушкодження у вигляді: переломів малогомілкової кістки на рівні 34 см, 23 см, 15 см від опорної поверхні (з урахуванням висоти підборів відповідно 41 см, 30 см, 22 см), травми правого колінного суглобу (забійно-рвані рани) на висоті 39,5 см (46,5 см), крововиливу в м`які тканини зовнішньої поверхні правого стегна, правої гомілки (нижній рівень крововиливу стегна 42 см (49 см), верхній рівень крововиливу гомілки 36 см (43 см), переломів вертлюжної западини справа, верхньої та нижньої гілок правої лобкової кістки, розрив правого крижово-клубового з`єднання (на рівні 84 см (91 см)), з крововиливом в м`які тканини зовнішньої поверхні правого клубо-стегнового суглобу, перелому лівої стегнової кістки на рівні 44 см (51 см) з крововиливом в м`які тканини по внутрішній поверхні нижньої третини лівого стегна, лівої гомілки до рівня середньої третини, забійно-рвані рани задньої поверхні лівого колінного суглобу на рівні 41,5 см (48,5 см), розрив капсули правого гомілко-ступневого суглобу;

- 2 фаза: закидання тіла на капот і переднє вітрове скло та ударі о них, під час якого виникли переломи правого ліктьового відростку, мищелків правої плечової кістки, багатоуламковий перелом правої плечової кістки в верхній третині, перелом правої ключиці, переломи рукоятки та тіла грудини, численні переломи ребер (1-10 ребер справа, 1-9 ребер зліва по білягрудинним лініям, 1- 3-го ребер справа по біляхребтовій лінії, 11,12-го ребер справа по лопатковій лінії, перелом 2-го ребра зліва по передньо-пахвинній лінії), переломи 3 та 9-го грудних хребців, розрив міжхребцевого диску між 5-м поперековим та 1-м крижовим хребцями, крововиливи в м`які тканини задньої поверхні тулубу, в області крижі та поперекової ділянки, в м`язах шиї зліва, в м`які тканини правого плеча, правого ліктьового суглобу;

- 3 фаза: падіння тіла на дорожнє покриття (опорну поверхню) з автомобіля, який рухався, та удар правою передньою боковою поверхнею голови (під час якого виникли переломи лобної та виличної кісток справа, садна, синці, забійна рана обличчя справа, субарахноїдальний крововилив), ковзання по опорній поверхні (під час якого виникли смугасті садна обличчя, передньої поверхні грудної клітини).

Під час первинного контакту тіло ОСОБА_9 було у вертикальному положенні і звернуто правою половиною до виступаючих частин транспортного засобу, нижні кінцівки перебували у кроковому положенні.

Висота розташування встановлених тілесних ушкоджень відповідає висоті розташування пошкоджень на автомобілі «Subaru Forester».

Сукупність встановлених тілесних ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до настання смерті, і відповідають вимогам п.п. 2.1.3.б.л.о. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.

Встановлені тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_9 , за фазами механізму виникнення, висотою розташування тілесних ушкоджень, відповідають пошкодженням, встановленим на автомобілі «Subaru Forester». Об?єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити про попередній контакт з іншим транспортним засобом, можливо з «Мерседес Гелентваген», відсутні.

Враховуючи характер, локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень, комісія експертів приходить до висновку, що в момент первинного контакту з транспортним засобом, пішохід ОСОБА_9 перебувала в вертикальному чи близькому до нього положенні, нижні кінцівки її знаходились в кроковому стані.

- висновок експертів № 1381/1382-18 від 17 квітня 2018 року (т. 1 а.с. 229-266), складений за результатами проведення комісійної комплексної судово автотехнічної, транспортно-трасологічної та судово-медичної експертизи, відповідно до якого, згідно аналізу судово-медичної документації («Висновок експерта» № 2562), комісією експертів встановлено, що тілесні ушкодження у ОСОБА_9 спричинені від травматичної дії тупих твердих предметів, що діяли зі значною силою, якими могли бути виступаючі частини транспортного засобу, що рухався. Механізм виникнення тілесних ушкоджень відбувався за фазами:

- 1 фаза: первинний контакт виступаючих частин транспортного засобу відбувся з правою боковою поверхнею правої нижньої кінцівки (права малогомілкова кістка, колінний суглоб, зовнішня поверхня правого стегна та правої гомілки, область правого тазостегнового суглобу і кісток тазу), внутрішньою поверхнею лівого стегна. Під час першої фази виникли тілесні ушкодження у вигляді: переломів малогомілкової кістки на рівні 34 см, 23 см, 15 см від опорної поверхні (з урахуванням висоти підборів відповідно 41 см, 30 см, 22 см), травми правого колінного суглобу (забійно-рвані рани) на висоті 39,5 см (46,5 см), крововиливу в м`які тканини зовнішньої поверхні правого стегна, правої гомілки (нижній рівень крововиливу стегна 42 см (49 см), верхній рівень крововиливу гомілки 36 см (43 см), переломів вертлюжної западини справа, верхньої та нижньої гілок правої лобкової кістки, розрив правого крижово-клубового з`єднання (на рівні 84 см (91 см)), з крововиливом в м`які тканини зовнішньої поверхні правого клубо-стегнового суглобу, перелому лівої стегнової кістки на рівні 44 см (51 см) з крововиливом в м`які тканини по внутрішній поверхні нижньої третини лівого стегна, лівої гомілки до рівня середньої третини, забійно-рвані рани задньої поверхні лівого колінного суглобу на рівні 41,5 см (48,5 см), розрив капсули правого гомілко-ступневого суглобу;

- 2 фаза: закидання тіла на капот і переднє вітрове скло та ударі о них, під час якого виникли переломи правого ліктьового відростку, мищелків правої плечової кістки, багатоуламковий перелом правої плечової кістки в верхній третині, перелом правої ключиці, переломи рукоятки та тіла грудини, численні переломи ребер (1-10 ребер справа, 1-9 ребер зліва по білягрудинним лініям, 1- 3-го ребер справа по біляхребтовій лінії, 11,12-го ребер справа по лопатковій лінії, перелом 2-го ребра зліва по передньо-пахвинній лінії), переломи 3 та 9-го грудних хребців, розрив міжхребцевого диску між 5-м поперековим та 1-м крижовим хребцями, крововиливи в м`які тканини задньої поверхні тулубу, в області крижі та поперекової ділянки, в м`язах шиї зліва, в м`які тканини правого плеча, правого ліктьового суглобу;

- 3 фаза: падіння тіла на дорожнє покриття (опорну поверхню) з автомобіля, який рухався, та удар правою передньою боковою поверхнею голови (під час якого виникли переломи лобної та виличної кісток справа, садна, синці, забійна рана обличчя справа, субарахноїдальний крововилив), ковзання по опорній поверхні (під час якого виникли смугасті садна обличчя, передньої поверхні грудної клітини).

Під час первинного контакту тіло ОСОБА_9 було у вертикальному положенні і звернуто правою половиною до виступаючих частин транспортного засобу, нижні кінцівки перебували у кроковому положенні.

Висота розташування встановлених тілесних ушкоджень відповідає висоті розташування пошкоджень на автомобілі «Subaru Forester».

Сукупність встановлених тілесних ушкоджень має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до настання смерті, і відповідають вимогам п.п. 2.1.3.б.л.о. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995р. № 6.

Експертним шляхом визначити розташування місця наїзду автомобіля «Subaru Forester» на пішохода ОСОБА_9 , як геометричної точки, з повздовжніми та поперечними координатами по відношенню до об`єктів прив`язки слідової інформації - не надається можливим.

Однак, виходячи з зафіксованої інформації у протоколі огляду місця ДТП від 21 грудня 2017 року та схемі до нього, місце наїзду автомобіля «Subaru Forester» на пішохода ОСОБА_9 знаходиться перед початком осипу пластику на проїзній частині.

Встановлені тілесні ушкодження на тілі трупа ОСОБА_9 , за фазами механізму виникнення, висотою розташування тілесних ушкоджень, відповідають пошкодженням, встановленим на автомобілі «Subaru Forester». Об?єктивні судово-медичні дані, які б могли свідчити про попередній контакт з іншим транспортним засобом, можливо з «Мерседес Гелентваген», відсутні.

Враховуючи характер, локалізацію та механізм виникнення тілесних ушкоджень, комісія експертів приходить до висновку, що в момент первинного контакту з транспортним засобом, пішохід ОСОБА_9 перебувала в вертикальному чи близькому до нього положенні, нижні кінцівки її знаходились в кроковому стані.

Виходячи з того, що колеса автомобіля при гальмуванні могли заблокуватися відразу, і частина слідів могла не відобразитися на проїзній частині, а також без врахування частини кінетичної енергії, що була витрачена на утворення деформацій, врахувати сумарний вплив якої не надається можливим, оскільки на даний час відсутня достатньо обґрунтована та апробована методика даного виду досліджень (в частині наїзду на пішохода), тому розраховане значення швидкості руху «Subaru Forester» становить не менше Vaf = 90,6/94,6 км./год.

У заданій постановою слідчого дорожній обстановці, водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 , повинен був діяти згідно до вимог п. 12.3, 12.4, 12.9 (б) Правил дорожнього руху України.

При заданих постановою слідчого вихідних даних, по слідчому експерименту від 21 лютого 2018 року за участю свідка ОСОБА_11 , водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП - наїзду на пішохода ОСОБА_9 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з зупинкою керованого ним автомобіля до місця наїзду на пішохода ОСОБА_9 .

У заданій постановою слідчого дорожній обстановці, по слідчому експерименту від 21 лютого 2018 року за участю свідка ОСОБА_11 , в діях водія автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з технічним характером ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_9 .

У заданій постановою слідчого дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.4., 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв`язку з технічним характером ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_9 .

При заданих постановою слідчого вихідних даних, по слідчому експерименту від 21 лютого 2018 року за участю свідка ОСОБА_10 , водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП - наїзду на пішохода ОСОБА_9 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування з зупинкою керованого ним автомобіля до місця наїзду на пішохода ОСОБА_9 .

У заданій постановою слідчого дорожній обстановці, по слідчому експерименту від 21 лютого 2018 року за участю свідка ОСОБА_10 , в діях водія автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з технічним характером ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_9 .

У заданій постановою слідчого дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності технічним вимогам п. 12.4., 12.9. (б) Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв`язку з технічним характером ДТП - наїздом на пішохода ОСОБА_9 .

Провести дослідження за заданими вихідними даними, отриманими в ході проведення слідчого експерименту від 06 березня 2018 року за участю водія ОСОБА_6 , експертним шляхом не надається можливим.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_18 надав пояснення щодо проведеної ним експертизи, зазначивши, що він також брав участь при проведенні слідчого експерименту за участі свідків, та підтвердив висновки, викладені ним у висновку експерта. При цьому, провести дослідження за даними, отриманими в ході проведення слідчого експерименту від 06 березня 2018 року за участі ОСОБА_6 не надалось можливим, у зв`язку з технічною неспроможністю вихідних даних;

-протокол проведення слідчого експерименту від 23 березня 2021 року зі схемою та фото-таблицею до нього (т. 2 а.с. 107-114), проведеного на підставі ухвали суду від 28 вересня 2020 року згідно з яким, обвинувачений ОСОБА_6 за участі слідчого, захисника, спеціаліста, прокурора, потерпілого та представника потерпілого, у присутності понятих, добровільно, послідовно та впевнено уточнив відомі йому відомості щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 21 грудня 2017 року, вказавши напрямок руху автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 та дії потерпілої, їх взаємне розташування, розташування попутних транспортних засобів в момент наїзду, при цьому, слідчим були зроблені відповідні заміри і складена схема, підписана учасниками даної слідчої дії.

Допитаний у судовому засіданні слідчий ОСОБА_19 надав пояснення щодо проведеного слідчого експерименту, зазначивши, що всі дані, зазначені в протоколі слідчого експерименту, були зазначені безпосередньо ОСОБА_6 , в подальшому, протокол проведення слідчого експерименту було підписано всіма учасниками слідчої дії, а представником потерпілого було написано зауваження щодо проведення слідчої дії, яке зафіксовано безпосередньо у протоколі;

- висновок експерта № 22189-21 від 10 червня 2021 року (т. 2 а.с. 132-138), складений за результатами проведення судової автотехнічної експертизи на підставі ухвали суду від 14 квітня 2021 року, відповідно до якого, з урахуванням визначених обставин даної ДТП та розрахованої мінімальної швидкості руху автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , дії водія ОСОБА_6 слід розглядати у відповідності до вимог п.п. 12.3,12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху України. Згідно вимогам п.п.12.4 та 12.9 б) водій ОСОБА_6 під час руху в межах населеного пункту повинен був формувати швидкісний режим керованого ним автомобіля з таким розрахунком, щоб не перевищувати дозволену швидкість - 60 км/год, при цьому йому заборонялось перевищувати дозволену швидкість. З моменту виникнення небезпеки для руху водій ОСОБА_6 , діючи у відповідності до вимог п. 12.2 ПДР, повинен був негайно вжити заходів на зменшення швидкості руху аж до зупинки.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 , в частині допущеного наїзду на пішохода не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України і перебували в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. В частині руху з перевищенням дозволеної швидкості руху дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху України, однак дані невідповідності не перебували в причинному зв?язку з настанням даної ДТП.

В даній дорожній обстановці водій автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом своєчасного зменшення швидкості руху аж до зупинки.

З урахуванням наведених обставин переміщення пішохода, а також з огляду на зміст терміну «небезпека для руху» та існуючі методичні рекомендації, моментом виникнення небезпеки для руху водію автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 , слід вважати момент виходу пішохода з розділової смуги на сторону проїзної частини вул. Набережна Перемоги, яка призначена для руху від вул. Космічна в бік центру м. Дніпро.

Через технічну неспроможність показань ОСОБА_6 , які він надав під час проведення слідчого експерименту від 23 березня 2021 року, питання - «Чи мав водій ОСОБА_6 можливість побачити пішохода в момент його виходу на проїзну частину в умовах, що між передніми частинами автомобілів «Гелендваген» та «Субару Форестер», яким він керував, згідно даних слідчого експерименту від 23 березня 2021 року, була відстань 10,5 метрів, а з моменту коли він побачив пішохода, його автомобіль подолав 20 метрів», не вирішувалось.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_20 надав пояснення щодо проведеної ним експертизи та пояснив, що технічна неспроможність вихідних даних, наданих ОСОБА_6 під час проведення слідчого експерименту від 23 березня 2021 року полягала в тому, що проаналізувавши надані параметри, експерт прийшов до висновку, що вказані свідком ОСОБА_6 координати розташування місця наїзду на відстані 5,3 м. від розділової смуги, знаходяться поза межами фактичної смуги руху автомобіля, а відтак, його покази щодо обставин даної ДТП є технічно неспроможними;

- висновок експерта № 21150/25159/25160 від 30 вересня 2021 року (т. 2 а.с. 154-158), складений за результатами проведення судової автотехнічної експертизи на підставі звернення адвоката ОСОБА_21 від 11 серпня 2021 року, відповідно до якого, в даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

Виходячи з даних вказаних у протоколі слідчого експерименту від 23 березня 2021 року за участю водія ОСОБА_6 , в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_22 не мав технічної можливості уникнути виникнення даної ДТП шляхом виконання ним вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.

Виходячи з даних вказаних у протоколі слідчого експерименту від 23 березня 2021 року за участю водія ОСОБА_6 , в даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_23 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Дії водія автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 , який рухався в населеному пункті зі швидкістю більшою ніж 60 км/год, не відповідали вимогам п. 12.4 Правил дорожнього руху України, однак дані невідповідності, з технічної точки зору, не знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП;

- висновок експертів № 38742/21-52/38743/21-52 від 29 березня 2022 року (т. 2 а.с. 196-207), складений за результатами проведення судової автотехнічної експертизи на підставі ухвали суду від 29 листопада 2021 року, відповідно до якого, з технічної точки зору, водій автомобіля «Subaru» повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.4, 12.9 б) ПДР, а з моменту виникнення небезпеки для руху останньому у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР.

Дії водія автомобіля «Subaru» ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п. 12.4 та 12.9 б) ПДР. Невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР у діях водія автомобіля «Subaru» не вбачається. Разом з цим, з причин, детально наведених у дослідженні, у експертів немає підстав технічного характеру вбачати в діях водія автомобіля «Subaru» невідповідності вимогам п.п. 12.4, 12.9 б) та 12.3 ПДР України, які б знаходились у причинному зв`язку із настанням даної пригоди.

В даній дорожній обстановці за встановлених в рамках кримінального провадження характеристик виникнення даної пригоди (виходячи з вказаного в матеріалах провадження моменту настання видимості пішохода з робочого місця водія (у відповідності до даних слідчого експерименту за участю водія автомобіля «Subaru»), водій автомобіля «Subaru» ОСОБА_6 не мав технічної можливості зупинити керований ним транспортний засіб до лінії руху пішохода та тим самим уникнути наїзду на неї шляхом застосування екстреного гальмування керованого ним транспортного засобу, як за умови його руху як з обраною (94...98 км/год) так і за умови його руху з допустимою в межах населеного пункту швидкістю руху (60 км/год).

Небезпека для руху водію автомобіля «Subaru» виникає з моменту настання об`єктивної можливості виявлення (рух) пішохода, яка перетинала проїзну частину зліва направо, з робочого місця водія автомобіля «Subaru».

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_24 та ОСОБА_25 надали пояснення щодо проведеної ними експертизи та пояснили, що при наданні відповіді на поставлені питання, експертами брались до уваги всі матеріали кримінального провадження, проте, відстань видимості пішохода з робочого місця водія міститься лише у слідчому експерименті за участі ОСОБА_6 від 23 березня 2021 року, у зв`язку з чим, в основу висновку експерта покладені дослідження за вихідними даними саме із зазначеного слідчого експерименту. Провести відповідні розрахунки за варіантами показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 є неможливим;

- висновок експерта № КСЕ-19/111-23/19477-ІТ від 03 серпня 2023 року (т. 3 а.с. 3-12), складений за результатами проведення комплексної комісійної судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи на підставі ухвали суду від 09 лютого 2023 року, відповідно до якого, в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.2., п. 12.3. та п.п. б) п. 12.9.Правил дорожнього руху України.

За даних дорожніх обставин, при умові виникнення небезпеки для руху водію автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на відстані 20 м, то в діях водія автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з технічної точки зору вбачаються невідповідності у виконанні вимог п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, які не знаходяться у причинному зв`язку з виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно показів свідків ОСОБА_11 , та ОСОБА_10 , встановити чи вбачаються в діях водія автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , невідповідності у виконанні вимог п. 12.3. та п.п. б) п. 12.9. Правил дорожнього руху України, та чи знаходяться вони у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не надається можливим з причини вказаної в дослідницькій частині висновку.

Встановити чи відповідали з технічної точки зору дії водія автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , вимогам п. 12.2. Правил дорожнього руху України, не надається можливим, з причини вказаної в дослідницькій частині висновку.

В заданій дорожньо-транспортній ситуації, відповідно показів ОСОБА_6 , водій автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , не мав технічної можливості попередити наїзд на пішоходів шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху, рухаючись як з допустимою на даній ділянці швидкістю руху 60 км/год так із обраною.

Встановити наявність чи відсутність в діях водія автомобіля «Subaru Forester» технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для руху, відповідно показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , в рамках проведеного дослідження по наданим матеріалам провадження не надається можливим з причини вказаної в дослідницькій частині висновку.

За наявних дорожніх обставин, враховуючи покази ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , з технічної точки зору, момент виникнення небезпеки для руху водію автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , виникає в момент виявлення пішохода на проїзній частині.

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_26 та ОСОБА_27 надали пояснення щодо проведеної ними експертизи та зазначили, що встановити наявність чи відсутність в діях водія автомобіля «Subaru Forester» технічної можливості попередити наїзд на пішохода шляхом застосування екстреного гальмування, відповідно до показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , по наданим матеріалам провадження не надається можливим, у зв`язку з тим, що в матеріалах справи відсутні данні видимості пішохода з робочого місця водія автомобіля «Subaru Forester»;

- висновок експерта № СЕ-19/121-24/33430-ІТ від 05 лютого 2025 року (т. 3 а.с. 50-61), складений за результатами проведення комісійної судової автотехнічної експертизи на підставі ухвали суду від 14 жовтня 2024 року, відповідно до якого, згідно показів свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , отриманих при проведенні слідчих експериментів 21 лютого 2018 року, у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_6 , ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.л. 12.3, 12.4 та 12.9 6) Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_6 є невідповідності вимогам п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Невідповідності дій водія ОСОБА_6 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку з ДТП.

Водій автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Згідно показів ОСОБА_6 , отриманих при проведенні слідчого експерименту 06 березня 2018 року: з підстав, зазначених у дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «як повинен був діяти в дорожній обстановці, яка склалася, водій автомобіля «Subaru Forester» ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , згідно правил дорожнього руху?», в частині запобігання ДТП, не є можливим.

У частині руху автомобіля «Subaru Forester», p.н. НОМЕР_7 , з перевищенням максимальної швидкості в населеному пункті, водій ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_6 є невідповідності вимогам п.п. 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Через неможливість провести технічну оцінку дій водія автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_6 в аспекті запобігання ДТП, відповісти на запитання стосовно того, чи є невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_6 , які знаходяться в причинному зв`язку з фактом настання події даної ДТП, не є можливим.

З підстав, зазначених у дослідницькій частині висновку, відповісти на запитання: «Чи мав технічну можливість водій автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , своїми односторонніми діями запобігти даній ДТП?», не є можливим.

Згідно показів ОСОБА_6 , отриманих при проведенні слідчого експерименту 23 березня 2021 року: у даній дорожній ситуації водій автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_6 , повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.3, 12.4 та 12.9 6) Правил дорожнього руху.

У діях водія автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_6 є невідповідності вимогам п.п. 12.4 та 12.9 б) Правил дорожнього руху.

Через неможливість провести технічну оцінку дій водія автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_8 , ОСОБА_6 в аспекті запобігання ДТП, запитання стосовно того, чи є невідповідності вимогам Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_6 , які знаходяться в причинному зв`язку з фактом настання події даної ДТП, не вирішувалось.

З підстав, зазначених у дослідницькій частині висновку, запитання: «Чи мав технічну можливість водій автомобіля «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 , своїми односторонніми діями запобігти даній ДТП?», не вирішувалось.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_28 надав пояснення щодо проведеної ним та експертом ОСОБА_29 комісійної судової автотехнічної експертизи та пояснив, що покази свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 не суперечили вихідним даним, отриманим з протоколу огляду місця ДТП, у зв`язку з чим, їх покази були технічно спроможними, а отже, взяті до уваги під час надання відповіді на поставлені питання. Натомість, покази ОСОБА_6 про механізм ДТП не узгоджуються з відображеною на місці ДТП слідовою інформацією, таким чином, експертами було зроблено висновок про технічну неспроможність вказаних водієм ОСОБА_6 вихідних даних.

Таким чином, дослідивши всі обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, оцінюючи надані суду докази та пояснення учасників кримінального провадження з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, суд приходить до висновку, що вони у своїй сукупності повною мірою підтверджують винуватість обвинуваченого і не викликають будь-яких сумнівів у правильності фактичних даних про обставини вчиненого обвинуваченим суспільно-небезпечного діяння.

При цьому, суд враховує, що в рамках кримінального провадження було проведено декілька автотехничних експертиз, висновки яких суперечать один одному.

Так, зазначені висновки експертиз отримані відповідно до положень ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України. Висновок експерта сам по собі не є доказом, а лише процесуальним джерелом доказів, а доказами є фактичні данні отримані у передбаченому КПК України порядку, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Пунктом 17 Пленуму ВСУ від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» зазначено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинний з`ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, у постанові від 02 вересня 2024 року у справі № 689/477/23 визначив, що вирішення питання про те, діяння якого учасника ДТП є головною умовою заподіяння наслідків, належить до компетенції суду, адже за вимогами процесуального закону висновки експертів не є обов`язковими для органу, який здійснює провадження (ч. 10 ст. 101 КПК України) і вони підлягають оцінці у сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами.

Таким чином, суд, беручи до уваги всі висновки експертів у цьому кримінальному провадженні, вирішуючи питання щодо вини обвинуваченого ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, враховує насамперед висновок експерта № СЕ-19/121-24/33430-ІТ від 05 лютого 2025 року, оскільки зазначений висновок експерта був проведений на підставі всіх наявних матеріалів кримінального провадження, зокрема, і інших висновків експертів. В ході проведення експертизи № СЕ-19/121-24/33430-ІТ, експертами було надано найбільш вичерпні відповіді на поставлені питання, допитаний у судовому засіданні експерт надав пояснення щодо проведеної експертизи та роз`яснив питання щодо технічної неспроможності вихідних даних, на які вказував обвинувачений ОСОБА_6 в ході проведення слідчих експериментів за його участі.

При цьому, позицію обвинуваченого ОСОБА_6 , який у судовому засіданні наполягав на тому, що він не бачив потерпілу, яка перебігала дорогу на червоний сигнал світлофора, суд не може прийняти до уваги як достовірну, а відносить вказані показання обвинуваченого до способу його захисту в рамках наданих йому кримінальним процесуальним законом прав, спрямованого на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, враховуючи, що дане твердження сторони захисту спростовується, зокрема, показаннями свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , протоколами проведення слідчих експериментів за участі вказаних свідків, а також висновком експерта № СЕ-19/121-24/33430-ІТ від 05 лютого 2025 року, згідно якого, водій автомобіля «Subaru Forester», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_6 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. Зазначені докази є такими, що підтверджують обставини, які підлягали доказуванню у цьому кримінальному провадженні і мають значення для встановлення фактичних даних, не спростованих жодними іншими доказами, наданими сторонами кримінального провадження, при цьому, всі ці докази у своїй сукупності не містять суперечностей, доповнюють один одного.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості доказів, суд виходить з наступного.

Так, стороною захисту було заявлено ряд клопотань про визнання висновків експерта недопустимими, а саме, сторона захисту зазначає, що висновок експерта № 2562 від 05 січня 2017 року є недопустимим доказом, оскільки з наданого висновку експерта вбачається, що експертиза проводилась на підставі постанови слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області від 21 грудня 2017 року (яка винесена до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань), а також на підставі постанови слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області від 27 грудня 2017 року. При цьому, судово-медична експертиза почата 22 грудня 2017 року, що свідчить про те, що вона проводилась на підставі постанови від 21 грудня 2017 року, а отже, на думку сторони захисту, вказаний висновок експерта є недопустимим доказом.

З приводу допустимості висновку експерта № 1381-1382/18 від 17 квітня 2018 року, а також висновку експерта № 64 від 13 квітня 2018 року, сторона захисту зазначає, що у висновку вказано, що на дослідження надійшли матеріали кримінального провадження у 1 томі, листи якого прошнуровано та не пронумеровано, що свідчить про те, що експерт досліджував не оформлені належним чином матеріали, що ставить під сумнів законність проведення вказаної експертизи. Крім того, у постанові слідчого про призначення експертиз відсутнє попередження експерта про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених обов`язків та за надання завідомо неправдивого висновку.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту щодо недопустимості вказаних висновків експертів, суд виходить з того, що, деякі неточності в оформленні постанови слідчого про призначення експертизи жодним чином не позначилися на допустимості відомостей, викладених у висновку експерта, який був складений за результатом виконання постанови. Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду від 04 червня 2025 року по справі № 686/20198/22.

Більш того, ККС зазначив, що оцінювати як допустимі можна лише докази, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення. Самі по собі процесуальні рішення, такі як постанови і доручення, ухвалені під час досудового розслідування, судові рішення, витяги з ЄРДР, а також змагальні документи (клопотання, заяви, скарги тощо) не можуть оцінюватися крізь призму допустимості, оскільки вони не є доказами у значенні ст. 84 КПК України (№ 520/2703/17 від 13 червня 2023 року). Таким чином, формальні недоліки у постанові слідчого про призначення експертизи не ставлять під сумнів законність отримання висновків експертиз та їх допустимість.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні перебувати права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

На користь відповідного висновку свідчить зміст ст. 87 КПК України, якою визначено критерії недопустимості засобів доказування, у зв`язку з недотриманням законного порядку їх одержання. Згідно з ч. 1 цієї статті недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, одержаній унаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Отже, у кожному з вищезазначених випадків простежується чіткий зв`язок правил допустимості доказів з фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Так, викладені стороною захисту обставини не свідчать про істотність недоліків та суттєвого порушення умов отримання доказів у даному кримінальному провадженні та жодним чином не впливають на встановлені обставини. Інші відомості, які б свідчили про те, що докази у цьому кримінальному провадженні, були отримані з порушенням визначеного кримінально-процесуальним законом порядку, суду не надані. Тому суд вважає, що будь-які правові підстави для визнання доказів у цьому кримінальному провадженні недопустимими відсутні.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно працевлаштований. При цьому пом`якшуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_6 обставин, передбачених ст. 66 КК України, судом не встановлено. Обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_6 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом також не встановлено.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому ОСОБА_6 слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі, однак не в максимальному його розмірі, оскільки саме таке покарання буде в повній мірі відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії неумисних тяжких кримінальних правопорушень, його конкретним обставинам і наслідкам у вигляді заподіяння смерті іншій людині, даним про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який хоча й офіційно працевлаштований, при цьому вину у вчиненому кримінальному правопорушенні не визнав та не розкаявся, спричинені збитки не відшкодував, а також відсутністю обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 і відсутністю таких, що його пом`якшують, а отже, сукупність всіх цих даних свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України, при цьому, на думку суду, призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання саме у виді реального позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам справедливості, достатності і розумності. Крім того, враховуючи конкретні обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити останньому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Також, в ході судового розгляду цього кримінального провадження потерпілим ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов, який суд вважає за необхідне вирішити наступним чином.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у своєму цивільному позові просить стягнути з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень.

Під час судового розгляду, обвинувачений ОСОБА_6 заявлений цивільний позов не визнав у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги потерпілого ОСОБА_4 , в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 (один мільйон) гривень з ОСОБА_6 , суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, які особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Поняття джерела підвищеної небезпеки визначено у статті 1187 ЦК України, відповідно до якої під джерелом підвищеної небезпеки розуміють діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для осіб, які цю діяльність здійснюють, та інших осіб.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, відповідно до якого джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості.

Таким чином, автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні частини першої статті 1187 ЦК України.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Також, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи, має бути не більш аніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен приводити до її збагачення. На це вказав Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2024 року (справа №293/174/23).

Таким чином, суд, враховуючи вимоги ст.ст. 23, 1187 ЦК України, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, оскільки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди дійсно загинула матір потерпілого ОСОБА_4 , беручи до уваги ступінь спорідненості між загиблою ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_4 , враховуючи, що вказана подія спричинила йому моральні страждання, зазначена ситуація для нього була екстремальною та стресовою, яка внесла значні зміни в його житті, призвело до неможливості задовольняти актуальні для нього потреби в повноцінній сім`ї та її благополуччі, були порушені актуальні життєві плани, внаслідок чого відбулися негативні зміни в його житті, а отже, суд вважає, що моральна шкода у розмірі 300 000,00 грн., з урахуванням принципу справедливості і розумності, а також майнового стану відповідача, буде відповідати завданим йому моральним стражданням.

Також, представником потерпілого адвокатом ОСОБА_5 , в інтересах потерпілого ОСОБА_4 , було подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу в розмірі 165 500,00 гривень, в обґрунтування якої було зазначено, що під час розгляду даної справи потерпілим було понесено судові витрати на професійну правничу допомогу, які мають бути розподілені судом під час ухвалення рішення по суті. На підтвердження поданої заяви було долучено договір про надання правової допомоги з додатками до нього, а також акти приймання-передачі послуг за договором про надання правової допомоги.

Вирішуючи питання щодо можливості стягнення з обвинуваченого на користь потерпілого судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Статтею 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати, зокрема, складаються із витрат на правову допомогу.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного суду від 21 листопада 2018 року у справі № 462/6473/16-ц (провадження № 14-400цс18), процесуальні витрати, понесені у кримінальному провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову до обвинуваченого. Такі витрати повинні бути розподілені судом у межах розгляду того кримінального провадження, у ході розгляду якого вони виникли.

Відповідно до п. п. 47, 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» судам роз`яснено, що право на правову допомогу гарантовано ст. 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013). Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

З огляду на зазначене, врахувавши характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності і розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також дослідивши надані суду документи щодо понесених потерпілим витрат на залучення адвоката, суд доходить висновку, що понесені потерпілим витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 165 500,00 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_6 .

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів, суд вважає за необхідне вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Також, на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на проведення експертиз під час досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з часу приведення вироку до виконання.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 000,00 гривень задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 300 000,00 (триста тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 165 500,00 (сто шістдесят п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Арешт на майно, який було накладено в рамках кримінального провадження № 12017040000001523, ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_30 від 29 грудня 2017 року, після набрання вироком суду законної сили скасувати.

Речовий доказ автомобіль «Subaru Forester», реєстраційний номер НОМЕР_3 повернути за належністю власнику.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у цьому кримінальному провадженні у розмірі 71 145,48 (сімдесят одна тисяча сто сорок п`ять) гривень, 48 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: ОСОБА_1