Рішення № 136745572, 22.05.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/23219/23

Провадження №2/521/137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСББ «Хвойний» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСББ «Хвойний» заборгованість у розмірі 65932,50 грн. та судові витрати.

Позов обґрунтований такими обставинами.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 з 05 травня 2017 року. Рішенням ОСББ «Хвойний» від 23 липня 2020 року затверджено розмір разового цільового внеску на проектування та будівництво модельної котельні у розмірі 26000 грн. з квартири. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Хвойний» від 22 грудня 2020 року затверджено розмір внеску на тепло та обслуговування котельні на опалювальний період 2020-2021 роки, який становить 5,471 грн. за 1 кв. м. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Хвойний» від 03 вересня 2021 року затверджено розмір внеску на тепло та обслуговування котельні на опалювальний період 2021-2022 роки, який становить 6 грн. за 1 кв. м. Цим же рішенням затверджено розмір щомісячного внеску на утримання багатоквартирного будинку в розмірі 7,98 грн. за 1 кв. м. Рішенням загальних зборів співвласників ОСББ «Хвойний» від 27 березня 2020 року затверджено розмір внеску на утримання та управління будинком в 2020 році в розмірі 5,74 грн. за 1 кв. м., які діяли до вересня 2020 року. Після монтажу модульної котельні, вона почала виробляти теплову енергію для опалення приміщень багатоквартирного житлового будинку, тобто співвласники почали отримувати послуги з теплопостачання шляхом самозабезпечення. Станом на 01 липня 2023 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість по сплаті внесків співвласника на підставі прийнятих загальними зборами рішень у загальній сумі 65932,50 грн., яку самостійно відповідач погашати відмовляється.

06 березня 2024 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, які обґрунтовані тим, що в квартирі відповідача не встановлено батареї централізованих приладів опалення та відсутні комунікації загального домового опалення. З початку введення будинку АДРЕСА_2 не була оснащена підводом комунікацій опалення, а опалювалась за допомогою газового котла АГВ, з отриманням відповідної проектної документації.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відкритому судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши експерта, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності дійшов наступних висновків.

Судом встановлені та підтверджені матеріалами справи такі фактичні обставини.

ОСББ «Хвойний» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується копією статуту (нова редакція), затвердженого загальними зборами ОСББ «Хвойний», протокол № б/н від 03 вересня 2021 р. (т. 1 а. с. 53-61).

Відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 05 травня 2017 року (т. 1 а. с. 10).

Будинок АДРЕСА_3 перебуває на балансі ОСББ «Хвойний» (т. 1 а. с. 62-64).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання має право, зокрема, утворювати органи управління, визначати умови та розмір плати за їхню діяльність; приймати рішення про надходження та витрати коштів об`єднання; виступати замовником робіт з капітального ремонту, реконструкції багатоквартирного будинку; встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі, відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний», оформленим протоколом від 23 липня 2020 року вирішено здійснити будівництво власної модульної котельні та затверджено разовий цільовий внесок на таке будівництво у сумі 26 000,00 грн. із можливістю поетапної сплати у розмірі не менше 9000,00 грн. (т. 1 а.с.18-19).

Після будівництва котельні та подачі на неї природного газу, співвласники квартир у багатоквартирному будинку АДРЕСА_3 отримали послуги з теплопостачання шляхом самозабезпечення.

Згідно із ч. 5 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Тому, ОСОБА_1 має встановлений законодавством обов`язок з виконання рішень співвласників, зокрема, щодо сплати разового цільового внеску на будівництво котельні у сумі 26 000,00 грн.

Що стосується стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та інших внесків, суд зазначає наступне.

Рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Хвойний», затвердженого протоколом від 22 грудня 2020 року, було визначено розмір внеску співвласників на тепло та обслуговування котельні на період 2020-2021 рік, починаючи з 01 січня 2021 року (т. 1 а.с.11-12).

Кошторис витрат на утримання газової котельні на опалювальний період 2020-2021 року становить 5,471 грн. за 1 кв. м. (т. 1 а. с. 14).

Рішенням загальних зборів, що оформлено протоколом б/н від 03 вересня 2021 року, встановлено розмір внесків на обслуговування котельні в опалювальний період 2021-2022 роки у розмірі 6 грн. за 1 кв. м., а на утримання багатоквартирного будинку 7,98 грн. за 1 кв. м. (т. 1 а.с.16-17).

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальним споживачем за цим законом є фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до комунальних послуг відносяться послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений ст. 7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором, крім того, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

За правилами ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», ст. 360 ЦК України усі власники житлових та нежитлових приміщень зобов`язані, зокрема, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, сплачувати кошти за спожиті житлово-комунальні послуги.

Частиною третьою ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, зокрема своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Обов`язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію встановлені в с т. 19 Закону України «Про теплопостачання».

ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 .

Поставка теплової енергії у зазначений житловий будинок в опалювальний період 2020-2023 роки здійснювалася шляхом самозабезпечення.

Отже, ОСББ «Хвойний» є виконавцем комунальної послуги теплопостачання відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за надані послуги з теплопостачання, та сплаті інших внесків до ОСББ «Хвойний», за період з 2020-2023 роки складає 65932,50 грн. (т. 1 а. с. 8-9).

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст. 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії, заборгованість стягується в судовому порядку.

Заперечуючи проти позову в частині стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання, відповідач виходив із того, що з 2004 року відповідно до проектної документації, що відповідає чинним нормам і правилам в квартирі АДРЕСА_1 числиться газовий котел-комбі. Оскільки відповідач є індивідуальним споживачем послуг з газопостачання, у нього відсутнє зобов`язання щодо сплати внеску на тепло та обслуговування газової котельні на підставі прийнятих загальними зборами рішень за опалення, за розподіл газу, за цільовий внесок на будівництво котельні. Крім того, відповідач посилався на відсутність у відповідача перед АТ «Одесагаз» заборгованості з розподілу природного газу. На підтвердження цих доводів стороною відповідача надано довідки АТ «Одесагаз» (т. 1 а. с. 95-95 об.).

Відповідно до висновку № 23/2024 судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі № 521/23219/23, складеного судовим експертом Чорною Ю.П. 04 липня 2024 року квартира АДРЕСА_4 не підключалась до загальної будинкової мережі опалення будинку АДРЕСА_3 . На момент обстеження квартира АДРЕСА_4 має систему індивідуального опалення (теплопостачання), яка здійснюється від встановленого газового котла у відповідності до технічних умов за № 1748 від 23 жовтня 2001 року на підключення до газопостачання додаткового газового обладнання квартири АДРЕСА_4 . Передача тепла від загальної будинкової системи опалення до квартири АДРЕСА_4 станом на момент проведення дослідження технічно не можлива, у зв`язку з відсутністю фактичного підключення квартири АДРЕСА_4 до загальної будинкової системи опалення. Індивідуальна система опалення квартири АДРЕСА_4 , яка є незалежною (окремо функціонуючою) від загальної будинкової системи опалення здійснюється від встановленого газового котла, що відповідає технічним умовам за № 1748 від 23 жовтня 2001 року та робочому проекту «Газопостачання кв. АДРЕСА_1 », виготовленого ООО «ВИВА» в 2001 році (т. 1 а. с. 138-147).

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо відсутності фактичного підключення квартири АДРЕСА_4 до загальної будинкової системи опалення та того, що індивідуальна система опалення квартири АДРЕСА_4 є незалежною (окремо функціонуючою) від загальної будинкової системи опалення, представником позивача заявлено про визнання висновку експерта таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, тобто, недопустимим доказом.

У відкритому судовому засіданні експерт Чорна Ю.П. надала усні пояснення щодо її висновку, та пояснила, що висновок про відсутність підключення квартири відповідача до загальної будинкової мережі опалення будинку АДРЕСА_3 зроблено нею на підставі дослідження приміщення санвузла, під час якого встановлено прокладання у конструкції штроби загально будинкової системи каналізації, водопостачання та вертикально прокладеної труби опалення в ізоляції. При цьому, при огляді експертом не було виявлено підключення квартири АДРЕСА_4 до загальної будинкової мережі опалення будинку АДРЕСА_3 .

Заперечуючи проти висновку експерта, представник позивача посилався на розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 04 січня 2003 року № 1/01-04, яким затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом 2-х секційного 10-ти поверхового житлового будинку, розташованого у АДРЕСА_3 . Вказаним розпорядженням будинку присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_3 . Відповідно до акту державної приймальної комісії будинок має однотрубну систему опалення з верхньою тупиковою розводкою магістралей.

При цьому, в судовому засіданні було встановлено, що експертом не досліджувались наявні точки підключення загальної будинкової мережі опалення, а досліджено тільки через ревізійний отвір частину однієї магістралі, після чого зроблено висновок про відсутність підключення до загальної будинкової мережі теплопостачання. Разом із цим, такий висновок експерта може стосуватись одного приміщення санвузлу, а не всієї квартири АДРЕСА_4 .

Із висновку експерта та її пояснень, наданих у відкритому судовому засіданні вбачається, що дослідженню підлягала система опалення та газопостачання спірної квартири. При цьому, дослідження було проведено влітку, не в опалювальний сезон, що ставить під сумнів результат дослідження, який міг би бути іншим, якщо б саме дослідження проводилось під час запуску загальної системи опалення будинку АДРЕСА_3 , що і не було спростовано ні експертом при поясненні висновку, ні стороною відповідача.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 102 ЦПК України).

Всі вказані та встановлені обставини дають суду підстави дійти висновку про те, що висновок експерта № 23/2004 судової будівельно-технічної експертизи від 04 липня 2024 року не відповідає критеріям достовірності доказу, та, відповідно, відхиляється судом як такий, із якого неможливо встановити дійсні обставини справи.

Разом з тим, суд зауважує на тому, що той факт, що у відповідача відсутня заборгованість перед АТ «Одесагаз» жодним чином не спростовує обов`язок по виконанню рішення загальних зборів по сплаті внесків та платежів співвласників.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їхньою спільною власністю.

Тож, придбання об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку власної котельні на підставі рішення загальних зборів робить таку котельню спільним майном багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Тому наявність у відповідача договірних відносин із АТ «Одесагаз» та власне споживання природного газу не позбавляє його обов`язку нести витрати на загальне майно багатоквартирного будинку відповідно до ст. 382 ЦК України.

При цьому доводи сторони відповідача про те, що квартира АДРЕСА_1 ніколи не була підключена до загальної системи теплопостачання будинку на вказані висновки суду не впливають.

Що стосується заперечень відповідача в частині стягнення з нього на користь позивача інших витрат по оплаті внесків до ОСББ «Хвойний» із посиланням на копії квитанцій на підтвердження відсутності у відповідача заборгованості по сплаті за СДПТ, водопостачання та інші послуги, суд зауважує на наступному.

В обґрунтування своїх заперечень в цій частині позову відповідачем надано копію квитанції про сплату на р/р ОСББ «Хвойний комунальних платежів на суму 1211,48 грн. (т. 1 а. с. 86). При цьому, датою операції є 22 лютого 2024 року, тобто через 5 місяців від дати пред`явлення позову до суду. Відомостей про те, що вказана оплата здійснена в рахунок погашення заборгованості за період 2020-2023 року, а не за поточний період, матеріали справи не містять.

Із наданої відповідачем копії рахунку № 31074 від 31 січня 2024 року вбачається, що до сплати з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хвойний» належить 74908,86 грн. (т. 1 а. с. 87).

Тобто, надані відповідачем документи не дають суду підстав дійти висновку щодо належного виконання відповідачем свого обов`язку по оплаті інших, ніж опалення, витрат, в належному обсязі.

За таких обставин, враховуючи, що в період 2020-2023 роки ОСОБА_1 отримував послуги з теплопостачання та інші комунальні послуги від ОСББ «Хвойний», матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо відключення квартири відповідача від мереж централізованого теплопостачання, вимоги ОСББ «Хвойний до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за наданні житлово-комунальні послуги в розмірі 65932,50 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд зазначає, що позивач надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1, п. п.1-3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хвойний» підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи у суді у розмірі 2684,00 грн., які буди сплачені позивачем на підставі платіжної інструкції № 308 (т. 1 а. с. 38).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 319, 360, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 10, 12, 19, 81, 89, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» (65029, м. Одеса, провулок Хвойний, 8, ЄДРПОУ 32642058) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» заборгованість в розмірі 65932 (шістдесят п`ять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хвойний» судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Ю.В. Тополева