Ухвала суду № 136745528, 22.05.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 505/1729/26

Провадження № 1-кс/505/548/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою

22 травня 2026 року місто Подільськ

Слідчий суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Фрунзівка, Роздільнянського району, Одеської області, громадянин України, українець, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та фактично проживає: за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні №12026161180000369, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2026,

ВСТАНОВИВ:

Зміст клопотання про обрання запобіжного заходу

Слідчим відділом Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026161180000369, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 18.05.2026 о 19 годині 12 хвилин за допомогою акаунту в месенджері «Телеграм», який належить останньому, зареєстрованого на мобільний номер телефону НОМЕР_1 звернулись до невстановленої в ході досудового розслідування особи, яка зареєстрована під іменем « ОСОБА_9 » з ім`ям користувача « ОСОБА_10 » з приводу отримання заробітку шляхом пошкодження чужого рухомого майна.

В цей час, невстановлена в ході досудового розслідування особа, зареєстрована у месенджері «Телеграм» під іменем « ОСОБА_9 » запропонувала останнім здійснити підпал автомобіля на території м. Подільськ Одеської області, за грошову винагороду у розмірі від 35 000 гривень до 70 000 гривень, на що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 погодились та в цей час у них виник злочинний умисел направлений на пошкодження чужого рухомого майна шляхом підпалу.

В подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на пошкодження чужого майна, 19.05.2026, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21 години 49 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прибули до провулку Бочковича у м. Подільськ Одеської області, де біля будівлі Міського будинку культури виявили автомобіль марки «MAN» моделі «TGX18.440» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_11 та в цей час у останніх виник умисел на його пошкодження шляхом підпалу.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на умисне пошкодження чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечних наслідків у вигляді пошкодження чужого майна та заподіяння майнової шкоди, бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, 19.05.2026 о 22 годині 29 хвилин ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 прибули до Міського будинку культури, за адресою: Одеська область, м. Подільськ, пров. Бочковича, 1, де розуміючи, що їх дії є таємними та за ними ні хто не спостерігає, маючи при собі 2 пластикові пляшки з пальним та запальничку, ОСОБА_8 облив передню частину автомобіля марки «MAN» моделі «TGX18.440» реєстраційний номер НОМЕР_2 вказаним пальним, після чого за допомогою запальнички здійснив підпал автомобіля, а ОСОБА_6 в свою чергу, в цей час здійснював відеозйомку, з метою подальшого надсилання невстановленій в ході досудового розслідування особі.

В подальшому, впевнившись, що процес горіння не згасне, не вживши заходів до локалізації пожежі, покинули місце вчинення злочину, після чого відеозапис факту підпала автомобіля надіслали у особисті повідомлення в месенджері «Телеграм» невстановленій в ході досудового розслідування особі, яка зареєстрована під іменем « ОСОБА_9 », за що отримали грошові кошти у сумі 10 000 гривень

20.05.2026 о 18 годині 11 хвилин, ОСОБА_8 , затримано в порядку ст. 208 КПК України.

21.05.2026 о 14:40 годин ОСОБА_8 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному пошкодженню чужого майна вчинене шляхом підпалу.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт. Фрунзівка, Роздільнянського району, Одеської області, громадянин України, українець, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та фактично проживає: за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.

Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, а саме:

- протоколом огляду місця події від 20.05.2026;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 ;

- протоколом огляду документу від 21.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 20.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 20.05.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_13 від 20.05.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_13 від 20.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 20.05.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_14 від 20.05.2026;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі ОСОБА_14 від 20.05.2026;

- протоколом обшуку території домоволодіння від 20.05.2026;

- протоколом затримання ОСОБА_8 від 20.05.2026;

- протоколом затримання ОСОБА_6 від 20.05.2026;

- протоколом огляду предмету від 21.05.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Згідно статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання доцільності обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про наявність підстав для обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно враховувати у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість та підвищену суспільну небезпеку інкримінованого злочину, тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному за інкримінований злочин, а також наявність ризиків визначених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризиком можливого переховування від органу досудового розслідування та суду є те, що у зв`язку з близьким розташуванням державного кордону, у підозрюваного є можливості безперешкодно перетнути державний кордон України як з невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, з якою у України відсутні будь - які міжнародно - правові відносини, так із Республікою Молдова. Також останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, оскільки підозрюваний усвідомлює, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачуваних ч. 2 ст. 194 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносять до категорії нетяжких злочинів за вчинення якого підозрюваному у разі визнання його винним може бути призначено покарання на строк від трьох до п`яти років, що дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик можливого незаконно впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваний, будучи повідомленим про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, під загрозою можливого покарання, може почати впливати на свідків, які допитані та яких виникне необхідність допитати під час проведення досудового розслідування, з метою примусу останніх змінити покази на свою користь, шляхом вмовлянь, погроз або підкупу.

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - який полягає в тому, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні, не з`являтись для проведення слідчих та процесуальних дій, що негативно вплине на досудове розслідування.

- п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України - ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що ОСОБА_8 може вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема кримінальні правопорушення, передбачені ст. 194 КК України.

У зв`язку з вищенаведеними обставинами, враховуючи всі ризики в їх сукупності та взаємозв`язку, запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі у подальшому може вплинути на проведення повного та неупередженого розслідування кримінального провадження та не забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Під час досудового слідства встановлено обставини, які слід врахувати при обрані запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 , тяжкого кримінального правопорушення;

- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим у скоєнні вказаного кримінального правопорушення;

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного

ОСОБА_8 , у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з близькістю кордону з не признаною Придністровською Молдавською Республікою та Республікою Молдова, що свідчить про можливість спробувати переховуватися за межами території України від органів досудового розслідування та суду так як інші учасники вказаного кримінального правопорушення знаходяться саме на території не визнаної Придністровської Молдавської Республіки.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_8 , у вигляді особистої поруки пов`язана з тим, що до органу досудового розслідування не надходило відповідних звернень із письмовим зобов`язанням про те, що особа поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України, і зобов`язується за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.

Неможливість застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 , у вигляді домашнього арешту пов`язана з тим, що він може ухилитися від перебування за місцем проживання з метою впливу на свідків, що може призвести до невиправданого затягування досудового розслідування у зв`язку з неможливістю своєчасної явки підозрюваного до органу досудового розслідування та суду та не виключає можливість того, що підозрюваний може переховуватись з метою уникнення покарання.

Згідно з п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відомостей, які б вказували про неможливість перебування підозрюваного в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я не здобуто, а тому вважаємо, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Згідно зі ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 5 ст. 182 КК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що громадянин ОСОБА_8 може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування та суду, при цьому ОСОБА_8 не має будь-яких тісних соціальних стосунків, які давали б змогу останньому забезпечувати покладені на його обов`язки, що у комплексі для дієвості досудового розслідування потребує призначити заставу у розмірі, яка не перевищує вісімдесят прожиткових мінімумів доходів громадян.

Позиція учасників щодо розгляду клопотання

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та просили його задовольнити і обрати підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном на 60 днів із визначенням застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн (80 ? 3328 грн). Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_8 є наявність уникнення ризиків передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України а саме: може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявленого клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою його підзахисному, натомість просила обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний період доби, посилаючись на те, що його підзахисний раніше не судимий та визнає свою вину, зазначила що ОСОБА_8 на даний час є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_3 , якому надано відпустку до 15.06.2026 після отримання поранення пов`язаного із захистом Батьківщини, надавши суду довідку ВЛК № 2 від 14.05.2026 КНП «Хмільницька центральна лікарня», виписку з медичної карти стаціонарного хворого КНП «Хмільницька ЦЛ» № 2413 про проходження стаціонарного лікування з 15.04.2026 до 17.04.2026, а також з 09.04.2025 до 11.04.2026 знаходився на лікуванні в НВМКЦ ГВКГ. З 09.05.2025 по 15.05.2025 проходив стаціонарне лікування в КНП »ООКЛ ООР» Медиком в/ч НОМЕР_3 скерований на консультацію до нейрохірурга ВМКЦ ЦР. З 14.04.2026р госпіталізований в нейрохірургічне відділення ВМКЦ ЦР для проведення планового хірургічного втручання. 15.04.2026р. проведено повне відновлення склепіння черепа «Краніопластика». З 17.04.2026 переведений на лікування в КНП «Хмільницька ЦЛ».

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а зібрані в ході досудового розслідування докази є вагомими, та у разі визнання його винним, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_8 із вчиненням кримінального правопорушення та виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до матеріалів клопотання.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування вказані докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

Слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя, не надаючи оцінку щодо допустимості чи не допустимості доказів зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження, приходить до висновку, що аналіз змісту повідомлення про підозру ОСОБА_6 , дає підстави вважати що висунута підозра містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в можливій причетності (пов`язаності) даної особи з інкримінованим йому кримінальним правопорушенням.

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

Слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування докази наявні в матеріалах кримінального провадження є вагомими та такими, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим йому злочином.

тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_8 , свідчать про те, що підозрюваний, у випадку не застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на території інших держав, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що підтверджується тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені; тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру;

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі на осіб, обізнаних про обставини вчинення кримінального правопорушення, але на даний час не встановлених, що підтверджується тяжкістю покарання, яке передбачене санкцією статті, за якою йому повідомлено про підозру; тим, що всі обставини вчинення кримінального правопорушення на даний час не встановлені; тим, що всі особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення, і свідки на даний час не встановлені і не допитані;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо, зважаючи на вище перелічені ризики.,

Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаних злочинів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до восьми років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо неї.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_8 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: репутацію підозрюваного, а також що кримінальне правопорушення вчинене в умовах російського військового вторгнення в Україну та ведення РФ війни проти України, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що у розмірі застосування щодо ОСОБА_8 , більш м`якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_6 також враховуються, обставини передбачені ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров`я. Слідчому судді не надано доказів щодо наявності медичних показань, які б не дозволяли тримати підозрюваного під вартою.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, доходжу висновку, що ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів із визначенням розміру застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 обов`язків, передбачених Кримінально процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 22.05.2026 складає 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

За таких підстав, суд вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, а відносно підозрюваного ОСОБА_8 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 18.07.2026, включно, із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб.

Керуючись ст. 132, 176 - 178, 183, 186, 193, 164, 196, 197, 205 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадження № 12026161180000369, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2025.

Обрати ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання з 18 години 11 хвилин 20.05.2026, тобто до 18.07.2026 включно.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_8 , передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у розмірі 80 (вісімдесяти) мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що станом на 22.05.2026 складає 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, для внесення на депозитний рахунок: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м. Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , справа № 505/1729/26 провадження №1-кс/505/548/2026, кримінальне провадження № 12026161180000369 від 16.09.2025, згідно ухвали судді Подільського міськрайонного суду Одеської області від 20.05.2026.

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає негайному звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, слідчого судді, суду, прокурора;

- впродовж перебування у відпустці не відлучатися із населеного пункту, а саме: Одеська область, Подільський район, с. Ставки, без дозволу слідчого, прокурора або суду, після завершення відпустки не відлучатись з місця розташування підрозділу військової частини НОМЕР_3 чи іншого військового формування, у складі якого нестиме службу ОСОБА_8 ;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин та подій пов`язаних з вказаним кримінальним провадженням;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з Україну і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя

Подільського міськрайонного суду

Одеської області ОСОБА_15