Ухвала суду № 136745241, 29.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14487/26

Провадження № 1-кс/947/5823/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162480000929 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025162480000929 від 21.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

У клопотанні сторона обвинувачення, з метою збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, що вилучено 09.04.2026 року за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 27, в приміщенні ТОВ «СОЮЗФАРМСЕРВІС».

Учасники кримінального провадження у судове засідання не з`явились, слідчий надав заяву про розгляд клопотання без його участі. У зв`язку з неявкою учасників процесу, керуючись вимогами ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду такого клопотання за відсутності наведених осіб.

Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області в здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025162480000929 від 21.07.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що В ході проведення оперативно - розшукових заходів та відпрацювання осіб раніше судимих за вчинення злочинів щодо незаконного виробництва, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту, збут отруйних або сильнодіючих речовин, що не є наркотичними або психотропними чи їх аналогами, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, а також здійснення таких дій щодо обладнання, призначеного для виробництва чи виготовлення отруйних або сильнодіючих речовин, або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу було отримано інформацію, шо громадяни України ОСОБА_5 та 'Н' здійснюють збут отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, без відповідних на це документів на території м. Одеси та Одеської області. ЄО 23539.

З метою встановлення осіб, причетних до вчинення вказаного кримінального правопорушення, та обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчим надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих (розшукових) дій (у порядку ст. 40 КПК України).

За результатами виконання доручення встановлено, що до даного кримінального правопорушення може бути причетна громадянка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка офіційно працевлаштована в ТОВ «СОЮЗФАРМСЕРВІС», код ЄРДПОУ № 30747098, за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 27.

Крім того встановлено, що за місцем роботи, а саме: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 27, вищевказана громадянка може переховувати наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги.

09.04.2026 в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Київського суду м. Одеси за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 27, в приміщенні ТОВ «СОЮЗФАРМСЕРВІС», код ЄРДПОУ № 30747098 було виявлено та вилучено: копія наказу № 56/2 від 15.02.2019 на 1 арк.; копія диплому спеціаліста С16 № 009538 на 1 арк.; копія диплому молодшого спеціаліста ХА № 29610720 на 1 арк.; копія наказу № 86 від 28.10.2024 на 1 арк.; копія наказу № 27662247 від 08.04.2026 на 2 арк.; копія наказу № 7084100 від 19.03.2026 на 1 арк.; копія сертифікату провідного спеціаліста № 87 на 1 арк.; наказ № 7099643 від 31.03.2026 на 1 арк.; копія ліцензії серія АЕ № 193199 на 1 арк.; копія ліцензії серія АЕ № 193199 на 1 арк.; поміщено до спеціального сейф пакету RIC 2007943.

09.04.2026 постановою слідчого вилучене в ході обшуку майно визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до положень ст.170 КПК України майно, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину може бути арештоване на підставі рішення слідчого судді. Арешт майна може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться чи зберігаються в банках або інших фінансових установах. Арешт майна може бути застосований з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

При вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження, досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання, про те, що вилучені документи (копії наказів, дипломів, ліцензій, сертифікатів) безпосередньо стосуються професійної діяльності ТОВ «СОЮЗФАРМСЕРВІС» громадянки та працівників, в тому числі і ОСОБА_6 . Зазначені документи можуть містити відомості про: законність/незаконність діяльності ТОВ «СОЮЗФАРМСЕРВІС»; повноваження ОСОБА_6 ; походження та обіг сильнодіючих речовин; службові підробки або інші порушення, пов`язані зі збутом заборонених засобів.

Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення арешту.

Так, приймаючи до уваги викладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення ( ч. 2 ст. 307 КК України), за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, даних про необхідність призначення відповідних судових експертиз, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на вилучене майно .

Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні,

Мета судового контролю полягає в тому, щоб досудове розслідування в кримінальних провадженнях проводилось із дотриманням принципу верховенства права.

У порядку встановленому КПК, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення даного клопотання.

Одночасно слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт із забороною користування, розпорядження та відчуження на: копію наказу № 56/2 від 15.02.2019 на 1 арк.; копію диплому спеціаліста С16 № 009538 на 1 арк.; копію диплому молодшого спеціаліста ХА № 29610720 на 1 арк.; копію наказу № 86 від 28.10.2024 на 1 арк.; копію наказу № 27662247 від 08.04.2026 на 2 арк.; копію наказу № 7084100 від 19.03.2026 на 1 арк.; копію сертифіката провідного спеціаліста № 87 на 1 арк.; наказ № 7099643 від 31.03.2026 на 1 арк.; копію ліцензії серії АЕ № 193199 на 1 арк.; копію ліцензії серії АЕ № 193199 на 1 арк., які поміщено до спеціального сейф пакету RIC 2007943.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали надіслати прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1