Ухвала суду № 136744546, 21.05.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2351/26

Провадження №2-з/944/12/26

УХВАЛА

про відмову з забезпеченні позову

21.05.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Яворові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини,

встановив:

19.05.2026 позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Заяць Н.Я., звернулася до суду із заявою про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених вимог покликається на те що, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після відкриття спадщини позивачем було подано заяву про відмову від прийняття спадщини від 10.06.2009, посвідчену нотаріусом Зворецькою Л.П. Оскільки позивач перебував у нетверезому стані, то навіть не зрозумів зміст і значення своїх дій і їх наслідків. Позивач від народження до моменту подачі позову проживав за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується показами свідків. Про підписану заяву позивач взнав тільки 23.12.2025 від нотаріуса. Вважає, що зазначена заява була подана за таких обставин: під впливом помилки (не розумів правових наслідків); під впливом обману сестри ОСОБА_2 ; під тиском / примусом сестри ОСОБА_2 ; без належного роз`яснення нотаріусом правових наслідків. Фактично воля позивача не відповідала внутрішньому волевиявленню, що свідчить про недійсність правочину. Відповідач оформила на себе і будинок за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку 4625883600:08:001:0069 без відома позивача і з порушенням йог майнових прав. З наведених підстав просить забезпечити позов, шляхом накладення арешту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 і земельну ділянку 4625883600:08:001:0069, оскільки це єдине місце проживання позивача.

Згідно з ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позову, суд встановив наступне.

Відповідно до положень статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до положень ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Суд забезпечує позов, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

При цьому, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігати ситуації, при якій у разі задоволення позову може бути ускладнено чи стане неможливим виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Разом з тим, наявність достатньо обґрунтованих фактичних обставин, які б слугували підставою для забезпечення позову, має бути підтверджена належними доказами, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи ОСОБА_1 заявляє позовні вимоги до ОСОБА_2 про визнання недійсною заяву про відмову від прийняття спадщини, визнати за ним право на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , скасувати право власності ОСОБА_2 на будинок та земельну ділянку.

Позов просить забезпечити шляхом накладення арешту на будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку 4625883600:08:001:0069, оскільки це єдине місце проживання позивача.

Представником позивача в обґрунтування доводів, викладених у заяві про забезпечення позову не надано доказів, які б свідчили про те, що житловий будинок та земельна ділянка, на які він просить накласти арешт належать на праві власності відповідачеві. Будь-яких обставин про те, що відповідач ОСОБА_2 вчиняє дії по відчуженню спірного нерухомого майна, а також інші дії, які в подальшому можуть ускладнювати виконання рішення суду, позивачем не наведено.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому в задоволенні такої слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.М.Карпин