Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 304/40/26 Провадження № 2/304/521/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 травня 2026 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді Гевці В.М.,
за участі секретаря судового засідання Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 50 960,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивує тим, що 24 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7619355 на суму 14 000,00 грн.23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Таким чином, відповідно до реєстру боржників № б/н від 23 жовтня 2024 року до договору факторингу 1 (додаток №9, №10), до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача. 16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем було укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 16 травня 2025 року за договором факторингу 2 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 57 960,00 грн. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.
Враховуючи зазначене вище, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 57 950,00 грн, яка складається з: 14 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 36 960,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 7 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період з 16 травня 2025 року по 01 листопада 2025 року.
З урахуванням того, що відповідач ОСОБА_1 зазначену заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» не погасив, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 7619355 від 24 лютого 2024 року в розмірі 50 960,00 грн, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 662,40 грн та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження в справі. Постановлено розгляд справи проводити з повідомленням(викликом) сторін. Також ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
У судове засідання позивач не з`явився, однак у поданій позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подавав, про причини неявки суду не повідомив, а тому суд уважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у справі, які є належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що24 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7619355, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу кредит в сумі 12 000,00 гривень строком на 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 цього договору;знижена процентна ставка 1,32% в день та застосовується відповідно до наступних умов: якщо споживач до 25 березня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, у зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Денна процентна ставка на дату укладання договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,13% в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 95 040,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 91 872,00 грн. Орієнтована реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки: 23036,00% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 107 040,00 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 103 872,00 грн.
На виконання умов кредитного договору, 24 лютого 2024 року ТОВ «Авентус Україна» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Пейтек» на платіжну картку № 4149-60ХХ-ХХХХ-1999.
Проте, в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 14 000,00 грн.
23 жовтня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 року ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57 960,00 грн.
16 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» було укладено договір факторингу № 16/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до реєстру боржників № б/н від 16 травня 2025 року до договору факторингу № 16/05/25-Е від 16 травня 2025 року, ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 57 960,00 грн, з яких: 14 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 36 960,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом; 7 000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 7619355 від 24 лютого 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» за кредитним договором станом на 01 листопада 2025 року (включно) в розмірі 57 960,00 грн, а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить: 14 000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами становить: 36 960,10 грн; заборгованість за штрафними санкціями становить: 7 000,00 грн.
Станом на 01 листопада 2025 року, ТОВ «ФК «ЕЙС» повідомляє, що заборгованість за кредитним договором не погашена.
Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.
Згідно з ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно висловленої Верховним Судом України у постанові від 23 вересня 2015 року в справі № 6-979цс15 правової позиції «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».
Відповідач не здійснював свого зобов`язання зі сплати кредитної заборгованості і на рахунок первісного кредитора, який вказаний у кредитному договорі.
Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушує зобов`язання за даним договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 цього Кодексу порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором ст. 612 Цивільного кодексу.
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зі змісту ст. 526 ЦК України вбачається, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача спростувати розмір існуючої заборгованості.
Відповідач ОСОБА_1 на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості не надав альтернативного розрахунку, який би спростовував поданий стягувачем розрахунок. Також відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували погашення суми боргу.
Однак, з таким розрахунком заборгованості суд не погоджується з огляду на таке.
Вказаний кредитний договір було укладено 24 лютого 2024 року, а тому при його укладенні мають бути застосовані норми законодавства, чинні на дату його укладення.
Проте, умови договорів в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані оскільки є нікчемними.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.
Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Зміни до цієї статті набрали чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Натомість відповідачу, всупереч вище наведених норм права нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1% в день, а саме: процентна ставка за кредитним договором становила 2,20% в день.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Укладений 24 лютого 2024 року договір № 7619355 за своєю суттю є договором споживчого кредитування, тому позивач не мав права визначати проценту ставку у розмірі 2,20% в день та розраховувати за нею заборгованість, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% в день.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Зазначений вище кредитний договір з відповідачем укладено 24 лютого 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договорів щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 2,20% є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Тому суд розраховує заборгованість за укладеним між сторонами договором, виходячи з встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки 1%.
Так, 14 000,00 грн (сума отриманого кредиту та не повернута протягом строку дії договору) х 1,00% = 140,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачкою щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Розрахунок заборгованості, згідно зі спірним кредитним договором, позивачем визначено за період з 24 лютого 2024 року (дату видачі кредиту) по 23 липня 2024 року (дата укладення договору факторингу) включно, що становить в сукупності 151день.
Таким чином, заборгованість відповідача за несплаченими відсотками за кредитним договором № 7619355 від 24 лютого 2024 року, становить 21 140,00 грн. (140,00 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачем щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 151 день (строк протягом якого розрахована заборгованість), яка і підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене у своїй сукупності, суд доходить переконання, що позов слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 7619355 від 24 лютого 2024 року у розмірі 35 140,00 грн, з яких: 14 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 21140,00 грн заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафними санкціями (пенею, штрафами) у розмірі 7 000,00 грн, суд дійшов до таких висновків.
Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан. Враховуючи, що кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, то на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п. 18 Перехідних положень ЦК України. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (ч.1 ст.14 ЦК України).
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). На кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та Перехідні положення ЦК України (згідно з висновками у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23, пр. 61-8279св23).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
В постанові Верховного Суду від 31.01.2024 №183/7850/22, пр. 61-14740св23, вказано, що тлумачення п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що нарахування та стягнення штрафних санкцій в сумі 7 000,00 грн є неправомірним, а позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Крім цього, щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно з частиною 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Судом установлено, що в матеріалах справи містяться: копія договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, копія додаткової угоди № 25771055617 до договору про надання правничої допомоги від 11 вересня 2025 року, та копія акту прийому-передачі наданих послуг від 01 листопада 2025 року на загальну суму 7 000,00 грн.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 7 000,00 грн є не обґрунтованим та завищеним.
Так, справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
Так, згідно з поданими документами вартість наданих послуг правничої допомоги складає 7 000,00 грн.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, на користь позивача, як сторони у справі, чиї позовні вимоги задовольняються частково, із відповідача слід стягнути судові витрати у вигляді оплати судового збору у сумі 1 835,89 грн, тобто пропорційно до розміру заборгованості, що підлягає стягненню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-78, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за кредитним договором від 24 лютого 2024 року № 7619355 в розмірі 35 140 (тридцять п`ять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок, з яких: 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту та 21 140 (двадцять одна тисяча сто сорок) гривень 00 копійок заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.
У задоволенні позовних вимог за штрафними санкціями відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956) судовий збір у розмірі 1 835 (одна тисяча вісімсот тридцять п`ять) гривень 89 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ: 42986956) витрати на правничу допомогуу розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956; місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головуюча:Гевці В. М.
Судове рішення № 136743261, Перечинський районний суд Закарпатської області було прийнято 11.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 304/40/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: