Рішення № 136742609, 20.05.2026, Березанський районний суд Миколаївської області

20.05.2026 Справа № 469/935/25

2/469/234/26 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі :

головуючого судді - Гапоненко Н.О.

за участю секретаря судового засідання - Якубець С.В.

учасники справи:

представник позивача Грибанов Д.В. - не з`явився

відповідач ОСОБА_1 - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 30 липня 2025 року звернувся до з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 26778,00 грн., яка виникла у відповідача за кредитним договором № 8080118 від 13 липня 2024 року, укладеним між відповідачем та ТОВ "Авентус Україна", правонаступником якого є позивач. Просив також стягнути з відповідача судовий збір та розглядати справу у спрощеному провадженні.

Ухвалою суду від 31 липня 2025 року відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, відзив на позовну заяву суду не надав.

Зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

З матеріалів справи суд встановив, що 13 липня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" було укладено електронний договір № 8080118 про надання споживчого кредиту (далі договір) (а.с.6-14). Додатком № 1 до договору про споживчий кредит є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.15).

Договір та Таблиця підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором С882.

У пункті 2.1 зазначено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .

Згідно з умовами договору, зокрема п.п. 1.3, 1.4, сума кредиту (загальний розмір) складає 5000,00 грн., строк кредиту 360 днів.

Тип процентної ставки - фіксована (п.1.5 договору).

Відповідно до п.1.5.1 договору стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту, зазначеного в п.1.4 договору.

Загальні витрати на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 27000,00 грн. (п.1.8.1 договору).

Згідно з п.1.9.1 договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом складає 9089,90% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 32000,00 грн. (п.1.10.1 договору).

13 липня 2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та відповідачем підписано додаткову угоду до договору № 8080118 від 13 липня 20254 року, якою збільшена сума кредиту на 1400,00 грн., загальна сума кредиту складає 6400,00 грн., денна процентна ставка за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 1,50% в день; загальні витрати за стандартною ставкою - 34560,00 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 9089,90% річних, орієнтовна загальна вартість кредиту - 40960,00 грн. (а.с.20). Додатком № 1 до додаткової угоди є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту (а.с.21).

Договір та Таблиця підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором С7160.

Отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 5000,00 грн. та в сумі 1400,00 грн. на платіжну карту НОМЕР_1 підтверджується довідками ТОВ "ПЕЙТЕК" про перерахування коштів (а.с.16, 23), що свідчить про виконання ТОВ "Авентус Україна" зобов`язань, взятих на себе за кредитним договором.

Відповідно до картки обліку договору (розрахунок заборгованості) за період з 13 липня 2024 року до 27 березня 2025 року відповідач здійснив платежі в рахунок погашення процентів на суму 3072,00 грн., але станом на 27 березня 2025 року має заборгованість у сумі 26778,00 грн., у тому числі заборгованість за тілом кредиту становить 6400,00 грн., проценти за користування кредитом - 14400,00 грн. та 9050,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с.32-34).

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду і якості. За договором позики позикодавець має право отримати від позичальника проценти в обумовленому договором розмір або на рівні облікової ставки НБУ (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

У відповідності до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Приписами ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію», визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Абзац другий частини другої ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ст. 652 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу ч.1 ст. 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Кредитний договір № 808011 від 13 липня 2024 року та додаткова угода до договору від 13 липня 2024 року підписані позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який містить набір цифрових та буквенних символів, у договорі та додатковій угоди зазначено електронну адресу позичальника: nikitalytikov20@gmail.com, вказано номера телефонів позичальника, з використанням яких здійснено підписання договору.

Отже, кредитний договір, стягнення заборгованості за яким є предметом розгляду справи, підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання ним цих договорів. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори (договори позики) не були б укладеними.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та ряді інших, тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог та будь-яких доказів відсутності розміру заборгованостей, а тому надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитним договором є чинними.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який долучено до матеріалів справи, первісний кредитор нараховував проценти за несплату заборгованості за кредитним договором до 10 грудня 2024 року, що відповідає умовам договору та вимогам законодавства.

Щодо стягнення заборгованості за пенею у розмірі 9050,00 грн. суд зазначає таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за пенею в сумі 9050,00 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За частиною першою ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

28 березня 2025 рокуміж ТОВ "Авентус Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу № 28032025, за умовами якого ТОВ "Авентус Україна" відступило ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" права вимоги до боржників на умовах, визначених цим договором (а.с.26-28).

Згідно з п. 1.2 вказаного договору, новий кредитор заміняє кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі юоржників, та набуває прав грошових вимог кредитора за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за креждитними договорами.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 28032025 від 28 березня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8080118 від 13 липня 2024 року в сумі 26778,00 грн.,а саме: 6400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11328,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, 9050,00 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами. (а.с.31).

Таким чином, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло статусу кредитора за кредитним договором № 8080118 від 13 липня 2024 року.

З моменту отримання права вимоги до відповідача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"не здійснювалося нарахування штрафних санкцій, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 8080118 від 13 липня 2024 року за період з 13 липня 2024 року по 27 березня 2025 року.

Виходячи з викладеного, позов підлягає частковому задоволенню в розмірі 17728,00 грн., у тому числі 6400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 11328,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача сплачені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн. при ціні позову 26778,00 грн., судом задоволено вимоги на суму 17728,00 грн., тобто підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 3028,00 грн.* 17728,00 грн. : 26778,00 грн.= 2004,65 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 206, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за кредитним договором № 8080118 від 13 липня 2024 року у розмірі 17728,00 грн., у тому числі 6400,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу та 11328,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, а також судовий збір в сумі 2004,65 грн., усього стягнути 19732 (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять дві) гривні 65 копійок.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя