Ухвала суду № 136740943, 21.05.2026, Зміївський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у виді тримання під вартою

Справа № 621/837/26

Провадження 1-кс/621/252/26

21 травня 2026 року м. Зміїв Харківської області

Слідчий суддя Зміївського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники справи:

прокурор ОСОБА_3

слідчий ОСОБА_4

підозрюваний ОСОБА_5

захисник адвокат ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_8 ,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вовчанськ Харківської області, громадянина України, армінин, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштованого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 Кримінального кодексу України не судимий, якому повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 ККУ, проводження № 12021221250000276 зупинено, на підставі рішення Київського районного суду м. Харкова перебуває під заставою,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 статті 186 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 , в провадженні якого знаходяться матеріали досудового розслідування ЄРДР №12026221260000148 від 14.03.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що на початку лютого 2026 року, більш точної дати та часу на момент досудового розслідування не встановлено, у раніше засуджених за корисливі злочини ОСОБА_10 та ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення майна, належного ОСОБА_11 , а саме грошових коштів та золотих прикрас, які знаходились у сейфі будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Реалізуючи вказаний спільний умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у приміщення, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 почали готуватись до вчинення злочину, для чого 13.03.2026 в нічний час доби, прибули на автомобілі MERCEDES-BENZ A 150, 2007 р.в., реєстраційний номер « НОМЕР_1 » до будинку АДРЕСА_3 , зупинились неподалік та почали чекати ранку.

14.03.2026 року, о 05 год. 40 хв., ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_3 , побачили, як господар будинку ОСОБА_11 вийшов з двору домоволодіння та поїхав, і реалізуючи свій спільний злочинний умисел, згідно розподілених ролей, суб`єктивно усвідомлюючи протиправність свого злочинного діяння, діючи повторно, із корисливих мотивів, проникли на територію домоволодіння шляхом відсування секції попередньо зламаного паркану та поклавши на землю перед парканом раніше заготовлені сирі курині крильця для відволікання собак.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 зайшли до будинку через відкриті вхідні двері, однак побачили, що в будинку спить ОСОБА_14 .

Зрозумівши, що їх дії перестали бути таємними, у ОСОБА_10 та ОСОБА_5 виник єдиний умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене з проникненням у житло, повторно, в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, для чого 14.03.2026 року, о 05 год. 45 хв., перебуваючи в кімнаті будинку АДРЕСА_3 , реалізуючи свій раптово виниклий єдиний спільний злочинний умисел, діючи умисно, протиправно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер наслідків свого діяння і бажаючи їх настання, ОСОБА_10 , діючи до відведеної ролі, відкрито вихопив з рук ОСОБА_14 мобільний телефон марки «Samsung A71», вартістю, згідно висновку експерта за результатами товарознавчої експертизи № 528/26 від 25.03.2026 3933 грн. 33 коп., а ОСОБА_5 , почав обома руками наносити удари по тулубу потерпілого ОСОБА_14 ..

Від нанесених ударів ОСОБА_14 почав чинити опір, а ОСОБА_10 , розуміючи, що потерпілий має фізичні переваги перед ними, наніс один удар в область спини потерпілого рюкзаком з інструментом, спричинивши ОСОБА_14 тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №12-14/36-Зм/26 від 11.03.2026, у вигляді двох саден на передній поверхні шиї праворуч та ліворуч, що за ступенем тяжкості відносяться до ЛЕГКИХ.

Від вказаного удару потерпілий ОСОБА_15 зігнувся від болю та припинив чинити опір, а ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , вибігли з будинку, покинули місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 3933 грн. 33 коп.

20.05.2026 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.4 статті 186 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим, та наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, а саме те, що:

- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду,

- знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи,

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,

- незаконно впливати на потерпілого та свідків,

слідчий за погодженням з прокурором у клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

В судовому засіданні слідчий наполягав на задоволенні клопотання, вказуючи на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого правопорушення, особу підозрюваного та наявність ризиків, визначених статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначив, що під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на причетність ОСОБА_16 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, за яке, в разі визнання його винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. З огляду на обставини справи та особу підозрюваного, який раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності та під час підготовки до вчинення злочину вживав заходів щодо його приховування шляхом зміни автомобільних номерів, номерів мобільних телефонів, тощо, ризики, зазначені в клопотанні є підтвердженими і обгрунтованими, в зв`язку з чим обрання іншого, менш суворого запобіжного заходу підозрюваному не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Прокурор підтримав думку слідчого та наполягав на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_12 категорично заперечував проти задоволення клопотання та вказав, що пред`явлена йому підозра є необгрунтованою, жодних прямих доказів його причетності до вказаного правопорушення матеріали клопотання не містять. Він не збирається нікуди ховатися, має міцні соціальні зв`язки, самостійно виховує неповнолітнього сина, бо мати дитини кудись зникла, та з`являється до слідчого за кожним викликом. З потерпілим та свідками по справі він особисто не знайомий, тому ризик впливу на свідків є необгрунтованим, як і інші ризики, на які посилаються прокурор та слідчий. Просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_17 категорично заперечував проти задоволення клопотання та вказав, що жоден з доказів, доданих до клопотання не вказує на ОСОБА_16 , як на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення. Предмет злочинного посягання - мобільний телефон, яким заволоділи злочинці, у ОСОБА_16 в ході обшуку не вилучався, на місці злочину знаходився аналогічний автомобіль з іншими реєстраційними номерами, у вилучених в ході огляду місця події болгаркі та акумуляторній батареї не зазначено ідентифікуючих ознак, що не виключає використання злочинцями аналогічних пристроїв. ОСОБА_12 після вручення підозри слідчим не допитувався, не мав можливості надати пояснення по суті пред`явленої підозри, упізнання потерпілим його не проведено до теперішнього часу, в зв`язку з чим захисник заявляє клопотання про допит в цьому судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14 та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_18 . Крім того, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати йому інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

В обгрунтування доводів клопотання в судовому засіданні досліджено письмові докази:

- Витяг з ЄРДР №12026221260000148 від 14.03.2026, внесеного за частиною 4 статті 186 Кримінального кодексу України;

- постанову про створення слідчої групи у кримінальному провадженні,

- постанову про призначення групи прокурорів

- рапорт служби "102" відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 14.03.2026,

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується),

- протокол огляду місця події від 14.03.2026,

- протокол допиту потерпілого від 14.03.2026,

- висновок експерта №12-14/36-Зм/26,

- висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від 19.05.2026

- протоколи допиту свідків,

- матеріали виконання доручень слідчого щодо оперативно-розшукових дій, в тому числі аналітичні досьє на особу, відомості щодо мобільних телефонів та транспортних засобів;

- постанову про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання,

- звіт про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи,

- висновок експерта №528/26,

- копію документів, що характеризують особу підозрюваного, в тому числі характеристику за місцем реєстрації, відомості про наявність судимостей;

- копію повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши письмові докази, додані до клопотання, слідчий суддя зазначає наступне:

1) Щодо клопотання захисника про допиту потерпілого та свідків у судовому засіданні

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 3 КПК України до повноважень слідчого судді судді суду першої інстанції - належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.3 статті 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно ч.5 статті 39 КПК України, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Згідно ч.1 статті 222 КПК України, відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Відповідно до частин 1, 2 статті 225 КПК України, у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я особи, її тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити її допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, стосовно якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такої особи в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворої особи в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

У порядку, визначеному цієї статтею, може бути допитаний свідок, потерпілий, а також особа, стосовно якої уповноваженим органом прийнято рішення про обмін як військовополоненого.

Обгрунтовуючи необхідність допиту потерпілого в судовому засіданні при обранні запобіжного заходу, захисник ОСОБА_17 вказав, що потерпілий зможе впізнати особу, яка здійснила відкрите викрадення його майна по голосу і що злочинець мав кавказький акцент, тоді як ОСОБА_12 такого акценту не має, тому необхідно з`ясувати, чи впізнає він підозрюваного, що підтвердить необгрунтованість підозри.

Тобто, наполягаючи на допиті потерпілого, захисник фактично в судовому засіданні просив провести впізнання особи, що не відповідає положенням ч.3 статті 26 та ч.1 статті 225 КПК України. Необхідність допиту свідків для цілей розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу взагалі не обґрунтована.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання захисника про допит в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14 та свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_18 задоволенню не підлягає.

2) Щодо клопотання про обрання запобіжного заходу.

Згідно пункту 1"с" статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: - законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ч.1 статті 12 Кримінального процесуального кодексу України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 177 Кримінального процесуального України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Частиною 1, частиною 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:

1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов`язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;

2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;

4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років;

5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;

6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч.1 статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

В судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який, у разі визнання винуватим, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (п.32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Наявність обґрунтованої підозри сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бекчієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Суд також приймає до уваги роз`яснення Верховного Суду, який у своєму Листі № 1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» вказав, що слідчим суддям (суду) необхідно зважати на обставини воєнного стану, що введений в Україні з 24.02.2022 в зв`язку з агресією російської федерації, та вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів.

Враховуючи дію в Україні воєнного стану, пов`язаного зі збройною агресією російської федерації, та близькість місця проживання підозрюваного до зони активних бойових дій і тимчасово непідконтрольних державі територій, суд вважає ризик ймовірного переховування та втечі достатньо високим.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що у даному кримінальному провадженні існують ризики, наведені слідчим та прокурором у клопотанні, які підтверджені належними й допустимими доказами, а саме: підозрюваний може переховуватися від органу досудового слідства, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які можуть зберігати на собі сліди злочину та мати значення для справи, незаконно впливати на потерпілого та свідків, місце перебування яких відоме підозрюваному, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати провадженню іншим чином.

При цьому, згідно ч.3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч.1-3 статті 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту його затримання.

Оскільки слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою і при цьому відсутні обставини, визначені частиною 4 цієї статті, підозрюваному належить одночасно визначити запобіжний захід у виді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов`язків, встановлених статтею 194 КПК України

На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором Зміївського відділу Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів), починаючи з 21.05.2026 до 19.07.2026 року (включно), але в межах строку досудового розслідування, у Державній установі "Харківський слідчий ізолятор", взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою підозрюваного рахувати з 21.05.2026 року

Виконання ухвали доручити співробітникам БКС ГУНП в Харківській області та направити підозрюваного до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Зобов`язати слідчого негайно повідомити родичів підозрюваного про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Визначити підозрюваному запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області із встановленою ним періодичністю, та за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв`язку

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого чи прокурора в даному кримінальному провадженні

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання підозрюваним обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та може бути застосовано інший запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 22.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1