Ухвала суду № 136740695, 22.05.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/1891/26

провадження №: 1-кс/398/661/26

УХВАЛА

Іменем України

"22" травня 2026 р. м. Олександрія

Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150030000695 від 12 липня 2025 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який має професійну освіту, неодружений, фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді курсанта 1 навчальної роти 3 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки ВЧ НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», раніше судимий

03 жовтня 2025 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.249 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ

Заступник начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області звернулася до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 червня 2026 року.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: самовільне залишення військової частини без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене військовослужбовцем в умовах воєнного стану.

У зв`язку з тим, що у кримінальному провадженні необхідно здійснити ряд слідчих та процесуальних дій, а ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, слідчий звернулася до слідчого судді з цим клопотанням.

У судовому засіданні заступник начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та прокурор клопотання підтримали, просили слідчого суддю продовжити строк тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування до 27 червня 2026 року з урахуванням викладених у письмовому клопотанні обставин.

Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що наміру перешкоджати досудовому розслідуванню не має, свідків про яких зазначає прокурор не знає, кримінальні правопорушення не вчиняв раніше і наміру їх вчиняти або переховуватися від слідства не має, щодо викладених у підозрі обставин не заперечував.

Захисник підозрюваного просила відмовити у задоволенні клопотання щодо продовження строку тримання її підзахисного під вартою, наполягала на необґрунтованості наведених у клопотанні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Вважає, що більш м`який запобіжний захід домашній арешт в нічний час доби за адресою фактичного місця проживання або особисте зобов`язання забезпечить належне виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов`язків.

Заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України).

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчим суддею перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати або з`явилися нові ризики.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

З матеріалів клопотання встановлено, що у провадженні СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження № 62025150030000695 від 12 липня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за фактом того, що 17 листопада 2024 року ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби без поважних причин тривалістю понад три доби.

27 березня 2026 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_5 забезпечено право на захист шляхом призначення центром безоплатної правової допомоги захисника ОСОБА_6 .

Досудовим розслідуванням отримано докази про причетність ОСОБА_5 до даного кримінального правопорушення та 27 березня 2026 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

28 березня 2026 року відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 травня 2026 року, визначено заставу в порядку ч. 4 ст. 182 КПК України у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560,00. При обранні запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри та наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Постановою керівника Кропивницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону від 19 травня 2026 року продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців, тобто до 27 червня 2026 року.

Оскільки, поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, то суд бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. ст. 184, 199 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду з прав людини, оскільки обставини зафіксовані в протоколах слідчих дій, висновках експерта, в сукупності містять достатньо даних, які дають можливість зробити висновок про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України. Від слідчого судді, на початковій стадії досудового розслідування, не вимагається визначати правильність кваліфікації, а також: достатність, належність, допустимість, достовірність доказів. Остаточною оцінкою доказів займається суд під час судового провадження. Для вирішення цього клопотання достатньо встановити наявність обґрунтованості пред`явленої підозри, що виконали слідчий з прокурором.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 2 статті 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання не є визначальним елементом при обранні відносно особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Разом з цим, врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.

Отже ОСОБА_5 , усвідомлюючи ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання, може без перешкод залишити своє місце проживання та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що буде перешкоджати кримінальному провадженню (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Отже, за наведених обставин небезпека переховування підозрюваного на переконання слідчого судді здається явно переконливою.

В той же час, слідчий суддя не погоджується з доводами слідчого та прокурора, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення, що є ризиками, передбаченими п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки такі ризики не були доведені під час обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу та реальність таких ризиків наразі також не доведена на цьому етапі кримінального провадження.

При застосуванні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує також обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме те, що ОСОБА_5 неодружений, утриманців не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має негативну характеристику під час проходження військової служби в ЗСУ, на час затримання проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Отже, наведені обставини свідчать, що стороною обвинувачення надано достатньо доказів, які б свідчили про наявність підстав та необхідність застосування до ОСОБА_5 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід не може гарантувати належну поведінку підозрюваного, строк якого слід обліковувати з моменту затримання підозрюваного.

Водночас, стороною захисту не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перестали існувати, а отже не доведено підстав для застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який став підставою для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшився та продовжує існувати.

Обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному підозрюваному запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, не встановлено.

Крім того, відповідно до ч. 8 ст. 176 КК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Зазначені обставини виправдовують тримання підозрюваного під вартою та вказують на неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного для запобігання наведеним ризикам.

Враховуючи те, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою закінчується 25 травня 2026 року, слідчим та прокурором доведено наявність об`єктивних обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, та продовжує існувати ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Застава обвинуваченому визначена відповідно до ч. 5 ст. 183 КПК України у мінімальному розмірі.

Керуючись ст. ст. 176 177, 183, 193, 196, 197, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ

Клопотання заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150030000695 від 12 липня 2025 року, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 27 червня 2026 року включно.

Визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 66560,00 грн, які необхідно внести на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Одержувач коштів: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26241445; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA768201720355219001015002505, застава за підозрюваного ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 62025150030000695.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суду про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

5) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом слідчого, прокурора або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 та прокурора Кропивницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1