Рішення № 136740357, 22.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2192/26

Провадження № 2/345/1932/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

22.05.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі судді Миговича О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін і без проведення судового засідання цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В

представник ТОВ «Деал Фінанс Груп» Велікданов С.К. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 12 692,67 грн., а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.02.2022 ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 уклали договір позики № 74237354, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 7 850,00 грн, строк позики - 30 днів, зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Договір підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану позичальником електронну адресу, у порядку визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Того ж дня, позикодавець передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 7 850 грн, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок останнього за посередництвом платіжної установи (ТОВ "ФК Фінекспрес"), що підтверджується електронною платіжною інструкцією, яка є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Надалі ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" уклали договір факторингу № 028-290922 від 29.09.2022, відповідно до якого останній набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 74237354. 05 грудня 2025 року ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" відступило право вимоги до відповідача за спірним договором ТОВ "ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП" на підставі договору факторингу № 05/12/25-01 на суму заборгованості 12 692,67 грн, із яких 7850 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 842,67 грн - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.

У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подавав, будь яких інших клопотань та заяв від відповідача до суду подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача у поданій заяві вказав, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.02.2022 року ТОВ 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 уклали договір позики № 74237354. Вказаний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора (електронного підпису) 3tiRaGhV11.

Довідка про ідентифікацію підтверджує, що ОСОБА_1 був ідентифікований ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" шляхом направлення йому одноразового ідентифікатора 3tiRaGhV11 на електронну адресу hudzovataolena@gmail.com.

Відповідно до п. 1 договору позики, Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахунку на банківський картковий рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 договору позики визначено: сума позики - 78500 грн, строк позики 30 днів. Базова процентна ставка за день користування позикою (фіксована) - 1,99%. Дата надання позики 04.02.2022. Дата повернення позики 06.03.2022. Базова процентна ставка/день - 1,99 %, знижена процентна ставка 0,995%, процентна ставка за понаднормове користування позикою/день - 2,70 %.

Згідно із п. 4 договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

У п. 5.2 передбачено, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, що розміщені на сайті http://mycredit.ua/ua/documents-llicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

До матеріалів справи на підтвердження погоджених із відповідачем умов кредитування позивач також долучив Правила надання грошових коштів у позику ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Однак суд звертає увагу на те, що такі правила не містять підпису відповідача, а відтак не має підстав уважати, що саме ці правила розумів ОСОБА_1 ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики. Роздруківка ж із сайту позивача та посилання на нього належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, на що звернув свою увагу Верховний Суд України в постанові від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15). За вказаних обставин суд не знаходить підстав для того, щоб уважати долучені до матеріалів справи Правила частиною договору позики № 74237354, а вказані у них умови - такими, що сторони взаємно погодили.

Згідно з даними із платіжної інструкції та довідки, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» на картку НОМЕР_1 , 04.02.2022 через ТОВ "ФК "ФІНЕКСПРЕС" перерахувало 7850,00 грн.

Як установив суд із наданої АТ КБ «Універсал Банк» відповіді № БТ/Е-17480 від 29.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську картку № НОМЕР_2 , на яку 04.02.2022 зараховано 7850,00 грн, про що свідчить відповідна виписка (а.с.18,20).

Відповідно до розрахунку заборгованості, який провело ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ», заборгованість ОСОБА_1 станом на 16.02.2026 становила 12 692,67 грн, із яких 7850 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 842,67 грн - сума заборгованості за відсотками. Проценти нараховані за період із 04.02.2022 до 24.02.2022 (20 днів) та з 25.04.2022 до 04.06.2022 (41 день).

29.09.2022 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» та ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" уклали договір факторингу № 028-290922, згідно з яким від першого до другого перейшло право вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 74237354 від 04.02.2022.

На підтвердження факту реального відступлення права вимоги за вказаним вище договором факторингу позивач надав витяг з Реєстру прав вимог № 29/09/22, в якому серед іншого зазначено, що за ОСОБА_1 за кредитним договором № 74237354 від 04.02.2022 рахувалася заборгованість в загальному розмірі 12 692,67 грн, із яких 7850 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 842,67 грн - сума заборгованості за відсотками.

05 грудня 2025 року ТОВ "СІРОКО ФІНАНС" та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» уклали договір факторингу № 05/12/25-01, на підставі якого від першого до позивача перейшло право вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором № 74237354 від 04.02.2022.

На підтвердження факту реального переходу прав вимоги позивач надав Реєстр прав вимог № 30/01/26 та платіжну інструкцію, відповідно до яких за ОСОБА_1 за кредитним договором № 74237354 від 04.02.2022 рахувалася заборгованість в загальному розмірі 12 692,67 грн, із яких 7850 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 842,67 грн - сума заборгованості за відсотками.

Як установив суд із розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості, строку, за який проводиться стягнення, та відміткою стягувача про непогашення заборгованості за договором позики № 74237354 від 04.02.2022, ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» будь-яких нарахувань не проводили. Позивач заявив до стягнення заборгованість, яка була нарахована первісним кредитором у розмірі 12 692,67 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП», непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та ЗУ Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, в якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Виходячи з описаних норм законодавства, на підставі досліджених письмових доказів суд висновує, що відповідач 04.02.2022 в електронній формі уклав із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» договір позики № 74237354, який підписав електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказане свідчить про виникнення між відповідачем та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» кредитних правовідносин, до яких слід застосовувати вимоги ст. 509, 1054 ЦК України.

Так, у частинах 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За умовами укладеного договору позики, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» надало відповідачу кредит у розмірі 7850 грн на 30 днів (до 06.03.2022), за користування якого мав право нараховувати 1,99 % в день, знижена процентна ставка 0,995%, процентна ставка за понаднормове користування позикою/день - 2,70 %.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджений належними доказами, що описано вище. Даний факт відповідач не заперечив, доказів на його спростування не надав. Договір позики, як і його певні умови недійсними не визнавалися.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Як установив суд, 29.09.2022 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 028-290922, відповідно до умов якого від першого до другого перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . У свою чергу ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025 відступило своє право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП».

Оскільки під час розгляду справи знайшли своє підтвердження як факт укладення між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» та ОСОБА_1 договору позики, так і факт перерахування першим останньому кредитних коштів на зазначений ним у договорі рахунок, натомість доказів повернення таких матеріали справи не містять, позивач набув права вимоги до відповідача на підставі договорів, що описані вище, суд уважає, що в останнього виникло право вимагати повернення позики (право дійсної вимоги), а у відповідача обов`язок по поверненню тіла кредиту в розмірі 7850 грн.

Доказів належного виконання зобов`язань по поверненню позичкових коштів відповідач суду не надав, не подав будь-яких доказів на спростування користування наданими йому коштами, натомість право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають до задоволення.

Щодо виникнення за договором позики № 74237354 від 04.02.2022 обов`язку зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та періоду, протягом якого вони нараховувалися, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточнюючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа № 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Позивач, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 просив, у тому числі, крім тіла позики (суми, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики встановлено, що заборгованість за процентами за користування кредитними коштами нарахована за період із 04.02.2022 до 24.02.2022 (20 днів) та з 25.04.2022 до 04.06.2022 (41 день)за зниженою (акційною ставкою), яка становить 0,995%.

Однак суд звертає увагу на те, що кредит надавався на 30 днів і датою його повернення в укладеному сторонами договорі визначено 06.03.2022. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.

Посилання ж позивача на те, що продовження строку кредитування на 90 днів визначено в Правилах надання грошових коштів у позику не заслуговують на увагу, оскільки, як установлено вище, такі Правила не можна вважати частиною укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» договору позики № 74237354. Таким чином, у вказаного Товариства законних підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування не було. Більше того, в даному випадку також не вбачається підстав для нарахування в межах 41 дня відсоткової ставки саме в розмірі 1,99%, оскільки доказів на підтвердження погодження сторонами такого розміру в цей період матеріали справи не містять.

Тому, з урахуванням викладеного, суд уважає, що підставними до нарахування є відсотки, розрахунок яких проводився в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Так, в договорі позики № 74237354 його сторони погодили, що строк позики становить 30 днів, дата повернення позики - 06.03.2022, відсоткова ставка за користування кредитом 1,99% в день, знижена (акційна ставка), становить 0,995%.

Виходячи з указаного, заборгованість за процентами станом на 06.03.2022 (на дату повернення позики) за спірним кредитним договором могла становити 4 686,45 грн (7250,00 грн *1,99%= 156,21 грн відсотків у день * 30 днів).

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку нарахування відсотків ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ АКТИВІВ» здійснено за зниженою (акційною ставкою), яка становить 0,995% за 20 днів.

Враховуючи поданий розрахунок, суд вважає за необхідне нарахувати проценти за ставкою 0,995%/день у межах укладеного договору позики за повних 30 календарних днів (78,10 грн*30 днів становить 2 343,22 грн).

З огляду на зазначене вище, враховуючи, що відповідач порушив умови укладеного договору позики № 74237354 від 04.02.2022, право вимоги за яким набув позивач, у встановленому порядку та строки не погашала заборгованість, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» слід стягнути 7850,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 343,22 грн заборгованості за процентами, що становить загальну суму 10 193,22 грн, а позов задовольнити частково, відмовивши у стягненні процентів, нарахованих поза межами погодженого строку кредитування.

Розподіл судових витрат:

Відповідно ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 138,11 грн.

2662,40 грн х 10 193,22 грн. / 12692,67 грн. = 2 138,11 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4500,00 грн. позивач надав суду: договір про надання правничої допомоги від 22.08.2025 укладеного між Адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною та ТОВ "Деал Фінанс Груп", Витяг з Акту 8-ДІЛ приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025.

Оскільки позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу, суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 613,85 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

4500 грн х 10 193,22 грн. / 12692,67 грн. = 3 613,85 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.626,628,1048,1050,1054 ЦК України,ст.ст.81,137,141,263-265,280-282 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп", код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: вул. Садова, буд.31/33, офіс 40/3, м. Ірпінь заборгованість за договором позики № 74237354 від 04.02.2022 у розмірі 10 193,22 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2 138,11 грн. та 3 613,85 грн за надання професійної правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя