Рішення № 136740340, 22.05.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2395/26

Провадження № 2/345/2016/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.05.2026 р. м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Сухарник І.І.

за участю секретаря судового засідання Рибчук Ю.М.

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в м. Калуш в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник Акціонерного товариства «Акцент-Банк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 19489,52 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 08.04.2025 року ОСОБА_1 (Клієнт, Позичальник, Відповідач) уклав з АТ «А-Банк» (Банк, Кредитор, Позивач) кредитний договір № ABH0CT155101744115057792, щодо надання кредиту в розмірі 15000.00 грн. строком на 60 місяців (тобто до 07.04.2030 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). В порушення умов кредитного договору відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав і станом на 16.04.2026 року заборгованість Відповідача за даним кредитним Договором становить суму в розмірі 19489.52 грн, яка складається з: 14822.75 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4499.86 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 0.00 грн - загальний залишок заборгованості за комісією; 166.91 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідача викликано в судове засідання шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак в позовній заяві просив про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та відсотків відповідач визнає, проте просить не стягувати з нього пеню.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що 09.12.2023 року Відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (Умови та Правила) з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 09.12.2023 року відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку.

08.04.2025 між АТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № ABH0CT155101744115057792 шляхом підписання заяви про надання послуги «Швидка готівка».

Із заяви про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101744115057792 від 08.04.2026 року вбачається, що відповідачу надано кредит за послугою "Швидка готівка" на умовах: вид кредиту послуга "Швидка готівка"; тип кредиту - кредит строковий; мета отримання кредиту придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг; сума кредиту 15000,00 грн; строк кредиту - 60 місяців з 08.04.2025 року по 07.04.2030 року включно; процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік; розмір щомісячного платежу 1095,45 грн. У випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.

Із паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» вбачається, що сума кредиту 15000.00 грн, строк кредитування - 60 місяців, спосіб надання кредиту - безготівковим шляхом. Процентна ставка - 85% річних, тип процентної ставки фіксована.

З меморіального ордеру №TR.45485815.47890.65455 від 08.04.2025 року вбачається факт перерахунку АТ «А-Банк» на рахунок відповідача грошових коштів у розмірі 15000.00 грн.

Таким чином, АТ "Акцент-Банк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

З наданого банком розрахунку та виписки по кредиту за період з 08.04.2025 року по 16.04.2026 вбачається, що відповідачем здійснювалася часткова оплата по кредиту за період з травня по грудень 2025 року оплачено 6840,35 грн., проте повністю борг не погашено. Станом на 16.04.2026 року заборгованість відповідача становить 19489.52 грн, яка складається з: 14822.75 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 4499.86 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 166.91 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «Акцент-Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, суд вважає підставними позовні вимоги в частині стягнення боргу по тілу кредиту в сумі 14822,75 грн та по відсотках в сумі 4499,86 грн (загальний розмір боргу 19322,61 грн.)

Однак, щодо вимоги про стягнення пені в сумі 166,91 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст.ст.549, 551 ЦК України, за якими неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У зв`язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України, значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов`язаннях. У зв`язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IXП «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».

Відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року за № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, на території України введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку, і є чинним на даний час.

Беручи до уваги наведене, в умовах воєнного стану позичальник (боржник) за кредитним договором не несе відповідальності за невиконання грошового зобов`язання, з нього не може бути стягнуто нараховану пеню за укладеним договором, тобто у період воєнного стану.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 166,91 грн - не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, є безпідставними, а тому відсутні підстави визнати відповідача боржником за цим платежем.

З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, беручи до уваги, що відповідач істотно порушив умови укладеного ним кредитного договору № ABH0CT155101744115057792 від 08.04.2025, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, внаслідок чого позивач позбавлений можливості отримати кошти, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту у розмірі 14822,75 грн, боргу по відсотках в сумі 4499,86 грн (загальний розмір боргу 19322,61 грн) необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача, а у задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому із відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2639,50 грн (99,14%).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11) заборгованість за Кредитним договором №ABH0CT155101744115057792 від 08.04.2025 в розмірі 19322,61 гривень, з яких: заборгованість за кредитом 14822,75 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 4499,86 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2639,50 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В задоволенні решти позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий