Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 190/467/26
Провадження №2-а/190/4/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2026 року м.Пятихатки
П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої - судді Кудрявцевої Ю.В.
за участю секретаря Пронської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №6724956 по справі про адміністративне правопорушення від 25.02.2026 року, складену інспектором ВП №7 (м.П`ятихатки) Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області, лейтенантом поліції Пушкаренко Б.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП до штрафу в сумі 1190 грн.
На обґрунтування своїх вимог зазначив, що 25.02.2026 року, відносно нього ОСОБА_1 , 09.02.2002 року, інспектором відділення поліції №7 (м.П`ятихатки) Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, лейтетнатом поліції Пушкаренком Богданом Володимировичем, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕНА № 6724956. Відповідно до фабули вищезазначеної постанови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.1 ст.121-3 КУпАП, та на нього було накладено адміністративне стягнення в розмірі 1190 гривень. Суть правопорушення полягала в тому що, ОСОБА_1 ., 25.02.2026 року об 20 год.14 хв. в м. П`ятихатки по вул. Свободи, рухався на транспортному засобі марки АЗЛК 21412, державний номерний знак НОМЕР_1 , без підсвідки номерного знаку. Йому не зрозуміла дана постанова про накладення на нього адміністративного стягнення так як підсвітка номерного знаку на транспортному засобі перебувала у робочому стані, працівниками поліції не було надано жодних доказів передбачених ст. 251 КУпАП, а саме фото або відео фіксації про несправність підсвітки номерного знаку. Окрім того в постанові про накладення адміністративного стягнення працівником поліції зазначено, що він рухався транспортним засобом без номерного знаку. Номерний знак на його транспортному засобі був присутній, номер якого зазначений в оскаржуваній постанові. Факт того, що він керував транспортним засобом також не доведений працівником поліції. Та на момент коли до нього під`їхав автомобіль патрульної поліції транспортний засіб перебував на узбіччні автомобілної догороги по вул. Свободи в м. П`ятихатки, біля багатоповерхового будинку № 4, так як йому необхідно було зустріти свого знайомого який проживає в цьому будинку. На узбіччі він стояв з включеними габаритами, з дотриманням правил стоянки, визначених правилами дорожнього руху.
Ухвалою суду від 12.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу запропоновано у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали, подати відзив на позов та заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
27.03.2026 року через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Ковальової А.І. надійшов відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає, просить в задоволенні позову відмовити, розгляд справи здійснювати за її відсутності. Вважає, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25.02.2026 року серії ЕНА №6724956, якою зафіксовано правопорушення позивача, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.121-3 КупАП, законною та складеною з урахуванням норм чинного законодавства.
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило.
Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. Від представника позивача - адвоката Тарасевича С.О. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задоволити.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ковальова А.І. в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлена належним чином, надіслала на адресу суду заяву про проведення розгляду справи без її участі.
Ознайомившись з матеріалами позову та відзиву на позов, дослідивши наявні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1 ст. 55 Конституції України, що, визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Статтею 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серії ЕНА № 6724956 від 25.02.2026 року, поліцейським ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Пушкаренко Б.В. накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, за порушення п.2.9в ПДР України (а.с. 5).
Як вбачається з позовної заяви, позивач вказує на безпідставність накладення на нього адміністративного стягнення та вважає постанову протиправною.
За приписами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Як вбачається з матеріалів справи, жодних доказів на підтвердження обставини скоєння позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, відповідачем суду не надано.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи позивача про протиправність постанови відповідача, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Враховуючи викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанова відповідача підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України - при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем, який не є суб`єктом владних повноважень, при зверненні до суду з позовом сплаченого судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду постановою у справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 року зробила висновок про те, що відповідно до положень статей 3, 5 Закону № 3674-VI «Про судовий збір», серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.
Отже, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, сума судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп. підлягає відшкодуванню позивачу, шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 18, 77, 139, 246, 262, 286 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6724956 від 25 лютого 2026 року винесену поліцейським ВП №7 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Пушкаренко Богданом Володимировичем стосовно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, скасувати, а справу стосовно нього закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя П`ятихатського районного суду
Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева
Судове рішення № 136739963, П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області було прийнято 15.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 190/467/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: