Рішення № 136738660, 18.05.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/8378/25

№ 2/207/2155/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Кам`янське .

Південний районний суд міста Кам`янського у складі головуючого судді Скиби С.А. , при секретареві Куцевол Л.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське справу № 207/8378/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В

У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовною заявою , у якій просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12270 гривень 00 копійок , оскільки 21 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 5359389 , який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 гривень 00 копійок , строком на 100 днів , шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача . 28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без їх участі , заявлений позов підтримав повністю .

Представник відповідачки ОСОБА_2 у судове засідання не явився , письмово просив розглядати справу без його участі та без участі відповідачки . У відзиві на позовну заяву зазначив , що як на підставу позову , позивач посилається на те , 21 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит (кредитний договір) № 5359389 в електронній формі на умовах : Позикодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором , на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п.1.2. Договору 3000 гривень , а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит , сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений Договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни , що визначені Договором . Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000 гривень 00 копійок . Кредит надається строком на 100 днів з 21 квітня 2023 року і складається з пільгового та поточного періодів . Комісія за надання кредиту : 570 гривень 00 копійок , яка нараховується за ставкою 19,00% від суми кредиту одноразово . З додатку до договору № 1 , а саме графіку платежів (розрахунків) вбачається , що сума кредиту за договором становить 3000 гривень , проценти - 8700 гривень , комісія за надання кредиту 570 гривень , а разом становить 12270 гривень . Дата платежу 30 липня 2023 року . Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості , заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором за період з 21 квітня 2023 року по 11 грудня 2025 року становить 12270 гривень , з яких : 3000 гривень - заборгованість за тілом кредиту ; 8700 гривень - прострочена заборгованість за сумою відсотків ; 570 гривень - заборгованість за комісією . Умови договору є несправедливими , якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів») . Як було зазначено , відповідно до розрахунку заборгованості , наданого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» , загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором за період з 21 квітня 2023 року по 11 грудня 2025 року становить 12270 гривень . Тобто , нараховані первісним позикодавцем відсотки за користування кредитом , які фактично заявлені до стягнення майже у три рази перевищують розмір заборгованості . Таким чином , визначений ТОВ «Мілоан» у змісті оспорюваного договору розмір процентів (16597306% річних) є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальниці (споживачці) , відтак пункти 1.5. , 1.5.2 , 1.5.3 , 1.6 Договору є несправедливими і суперечать принципам розумності та добросовісності , оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад 50 %) у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором . Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами , а не іншими умовами , які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації , оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості , добросовісності , розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права . Отже , вимога про нарахування та сплату відсотків , які є явно завищеними , не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 , частинах першій , другій статті 627 ЦК України засадам справедливості , добросовісності , розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права . Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України . Позивач у наданих суду розрахунках заборгованості з процентів за період поза межами строку кредитування нарахував суми саме як проценти за правомірне «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі статті 625 ЦК України . Відповідно до умов кредитного договору , укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , останній надано кредит у розмірі 3000 гривень строком на 100 днів , тобто до 30 липня 2023 року . За таких умов , правильним та належним є розрахунок заборгованості за процентами період з 21 квітня 2023 року по 30 липня 2023 року у розмірі 1500 гривень (50% від тіла кредиту) . Тому , позивач - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» має право на стягнення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 1500 гривень . Вважає , пункти 1.5.1 , 2.2.1 , 2.3.1 , 2.4.1 , 2.4.3 кредитного договору № 5359389 укладеного 21 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» в частині стягнення комісії є нікчемними . Отже , ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» , окрім заборгованості за процентами (1500 гривень) також має право на стягнення заборгованості за тілом кредиту 3000 гривень , а разом 4500 гривень , з яких : заборгованості за тілом кредиту - 3000 гривень , за процентами - 1500 гривень . Просив позовні вимоги задовольнити частково , стягнувши суму , що не перевищує 4500 гривень . Також , просить відмовити ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» у стягненні з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу , оскільки заявлені витрати в частині правового аналізу обставин спірних правовідносин не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі , оскільки сам по собі аналіз обставин , формування позиції , не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовою) підготовкою та подання позову , що заявлені як окремі послуги , тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид робіт , виконаних адвокатом . Час нібито витрачений адвокатом не відповідає критерію реальності надання послуг , оскільки спірні правовідносини стосуються справи , яка не є складною , містять усталену судову практику , більше того , первісний позивач є юридичною особою , яка подає безліч одноманітних (ідентичних) позовів у рамках інших справ .

Суд , вивчивши матеріали справи , вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав .

У судовому засіданні встановлено , що 21 квітня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 5359389 ( а.с. 9 14 ) , підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ( а.с. 16 ) , згідно якого відповідачка отримала кредит у розмірі 3000 гривень 00 копійок , строком на 100 днів , шляхом перерахування коштів на поточний рахунок споживача ( а.с. 17 ) . 28 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 103-МЛ ( а.с. 20 24 ) , згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором ( а.с. 29 ) . Відповідачка отримала кошти , але своїх зобов`язань за кредитним договором у повному обсязі не виконала .

Згідно ст. 1054 ЦК України 2003 року за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов`язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірах та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти .

Кредитний договір , який було укладено з відповідачкою , було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису відповідачки одноразовим ідентифікатором .

Підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила , що вона ознайомлена з усіма умовами надання кредитних коштів .

Договір , укладений в електронній формі , є таким , що укладений у письмовому вигляді (ст. 205 , 207 ЦК України 2003 року) . Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 , від 7 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» вбачається , що за кредитним договором № 5359389 ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 12270 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 8700 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 570 гривень 00 копійок ( а.с. 18 19 ) .

Згідно виписки з особового рахунку ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» вбачається , що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 5359389 від 21 квітня 2023 року станом на 11 грудня 2025 року складає 12270 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 8700 гривень 00 копійок , заборгованість за комісіями у розмірі 570 гривень 00 копійок ( а.с. 19 ) .

Відповідно до позиції Верховного Суду , котра міститься у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року по справі № 367/4970/13-ц , провадження № 61-19992св заперечуючи розмір кредитної заборгованості , розрахований банком , боржник та його представник не надали до суду докази , які б спростовували як факт надання кредиту у розмірі , визначеним кредитним договором так і розмір боргу , що є процесуальним обов`язком боржника .

Згідно з правовою позицією Верховного Суду , викладеній у постанові від 8 липня 2020 року по справі № 464/4985/15-ц , провадження № 61-43538св18 , твердження заявника про те , що позивач не надав належних доказів на підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором є неспроможними , оскільки в матеріалах справи , серед інших письмових доказів , наявний розширений розрахунок заборгованості . Доказів , які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором , боржником не надано . У позиції Верховного Суду , викладеній у постанові Верховного Суду від 2 липня 2020 року по справі № 753/16745/15-ц , провадження № 61-40036св18 , Верховним Судом було підтримано позицію суду апеляційної інстанції , про те що розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом .

Відповідачка ОСОБА_1 зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в сумі , строки та на умовах , що передбачені кредитним договором , однак зобов`язання у повному обсязі не виконала , у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором .

Згідно ст. 611 ЦК України 2003 року у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки , встановлені договором або законом , зокрема : припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання , якщо це встановлено договором або законом , або розірвання договору ; зміна умов зобов`язання ; сплата неустойки тощо .

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України 2003 року боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання .

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України 2003 року зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови , які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства .

Згідно ст. 629 ЦК України 2003 року договір є обов`язковим для виконання сторонами .

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України 2003 року договір є укладеним , якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору . Істотними умовами договору є умови про предмет договору , умови , що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду , а також усі ті умови , щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України 2003 року зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку .

Згідно ст. 526 ЦК України 2003 року зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться .

Згідно ст. 599 ЦК України 2003 року зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином .

Згідно ст. 11 ЦК України 2003 року цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб , що передбачені актами цивільного законодавства , а також із дій осіб , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки . Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків , зокрема , є : договори та інші правочини .

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень , крім випадків, встановлених цим Кодексом .

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування .

Відповідачка ОСОБА_1 підписала Договір про споживчий кредит № 5359389 від 21 квітня 2023 року , у якому було зазначено про розмір процентів та комісії за надання кредиту . Отже , відповідачка була обізнаною з умовами Договору до його підписання і не може посилатися на свою необізнаність та спонукання з боку первісного кредитора до підписання Договору на невигідних для себе умовах , тому суд не вбачає підстав для застосування розрахунку заборгованості, наданого представником відповідачки , оскільки позивачем була нарахована заборгованість за процентами згідно умов кредитного договору . Також , суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення комісії у розмірі 570 гривень 00 копійок , оскільки позивачем була нарахована комісія за надання кредиту згідно умов кредитного договору .

Згідно ст. 1049 ЦК України 2003 року позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі , визначені родовими ознаками , у такій самій кількості , такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором .

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів) , що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи , та інших обставин , які мають значення для вирішення справи .

Згідно ч. 1 , 3 ст. 512 ЦК України 2003 року кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) . Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений , якщо це встановлено договором або законом .

Статтею 514 ЦК України 2003 року передбачено , що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах , що існували на момент переходу цих прав , якщо інше не встановлено договором або законом .

В обґрунтування суми заборгованості за кредитним договором позивачем надано розрахунки заборгованості , з яких вбачається , що у період дії кредитного договору , ОСОБА_1 свої зобов`язання порушила , внаслідок чого у неї утворилася заборгованість .

Доказів , які б спростовували правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором , відповідачем не надано . Заперечення щодо правильності розрахунків відповідачем обґрунтовані не були . Крім того , представник відповідачки не заперечував факт отримання кредиту та користування кредитними коштами .

Укладений між сторонами кредитний договір , підписаний сторонами , містить строк повернення . Враховуючи , що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті , а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України 2003 року , згідно якої , якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги , кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час , що свідчить про порушення його прав , тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів .

Таким чином , стягненню підлягає заборгованість у розмірі 12270 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 8700 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 570 гривень 00 копійок , оскільки відповідачка отримала грошові кошти та користувалася ними .

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати , пов`язані з правничою допомогою адвоката , несуть сторони , крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави .

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами . Для цілей розподілу судових витрат :

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката , в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу , пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду , збір доказів тощо , а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості , що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою ;

2) розмір суми , що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката , необхідних для надання правничої допомоги , встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів , які підтверджують здійснення відповідних витрат .

Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом , та здійснених ним витрат , необхідних для надання правничої допомоги .

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та (або) значенням справи для сторони , в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката здійснюється за наявності документального підтвердження витрат , а саме платіжного доручення про сплату коштів . У разі неподання відповідних документів у суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум .

Розмір відшкодування не повинен бути неспіврозмірним , тобто явно завищеним . Суд з урахуванням матеріалів конкретної справи , зокрема ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність .

Розумна необхідність це врахування часу , який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець , тривалість розгляду і складність справи ; вартість відповідних послуг адвокатів , яка склалася в країні або в регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг ; ціна позову ; докази , що підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката .

Докази , які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката , повинна подавати сторона , що вимагає відшкодування таких витрат .

На підтвердження факту надання правової допомоги представником позивача надано копію : договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 1 липня 2025 року , детального опису наданих послуг від 11 грудня 2025 року , акту № Д/10958 наданих послуг від 11 грудня 2025 року , з якого вбачається, що вартість витрат на правничу допомогу складає 8000 гривень 00 копійок , які позивач просить стягнути з відповідачки . Однак , суд вважає , що ці витрати є неспівмірними .

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу , враховуючи об`єм та характер наданих послуг , їх складність , суд приходить до висновку , що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 гривень не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи , сталою правовою позицією і безумовно є завищеними .

Таким чином , стягненню підлягає сума витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 гривень 00 копійок , що є співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; часом , витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт ; ціною позову та значенням справи для сторони .

При розподілі судових витрат суд враховує , що позов задоволено повністю , тому судові витрати підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача . Судові витрати складаються з : судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок , витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2500 гривень 00 копійок , оскільки такі витрати позивачем понесені і ці витрати відповідають критерію розумності .

Керуючись ст. 525 , 526 , 530 , 1054 ЦК України 2003 року , ст. 10 , 19 , 81 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В

Заявлений позов задовольнити повністю .

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання : АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків : НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» , місцезнаходження : м. Львів , вулиця Смаль-Стоцького , 1 , 28 корпус , ідентифікаційний код юридичної особи : 35234236 , заборгованість за кредитним договором № 5359389 від 21 квітня 2023 року у розмірі 12270 гривень 00 копійок , з яких : заборгованість за сумою кредиту у розмірі 3000 гривень 00 копійок , заборгованість за відсотками у розмірі 8700 гривень 00 копійок , заборгованість за комісією у розмірі 570 гривень 00 копійок , судові витрати у сумі 4922 гривні 40 копійок .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Суддя С.А. Скиба