Ухвала суду № 136737983, 20.05.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.05.2026Справа № 910/680/20

За скаргою ОСОБА_1

на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича

у справі № 910/680/20

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до 1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_1

4. ОСОБА_4

5. ОСОБА_5

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Євробанк

про стягнення шкоди в сумі 25 113 069, 66 грн.,

Суддя Ломака В.С.

Секретар судового засідання Видиш А.В.

Представники учасників справи:

від стягувача: Бельмас А.О. за довіреністю від 26.12.2025 № 60-11977/25;

Семенов М.М. у порядку самопредставництва);

від боржника: Абакаров М.М. за ордером від 04.05.2026 серії АІ № 2194402;

від виконавця: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/680/20 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі стягувач, Фонд) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 (далі боржник), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про солідарне стягнення з відповідачів, як пов`язаних з банком осіб, шкоди в сумі 25 113 069,66 грн., заподіяної Публічному акціонерному товариству Комерційний банк Євробанк та його кредиторам.

Рішенням від 01.05.2024 року в справі № 910/680/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 року, господарський суд міста Києва частково задовольнив позов Фонду та солідарно стягнув з відповідачів на користь Фонду заподіяну ПAT КБ ЄВРОБАНК шкоду в розмірі 14 883 361,58 грн., а також, зокрема, стягнув з ОСОБА_1 на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 44 650,08 грн. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

14.03.2025 року на виконання вищевказаного рішення господарський суд міста Києва видав відповідні накази.

Постановою від 02.02.2026 року Верховний Суд рішення господарського суду міста Києва від 01.05.2024 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 року в справі № 910/680/20 залишив без змін.

16.04.2026 року через систему Електронний суд надійшла сформована у вказаній системі 15.04.2026 року скарга ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича (далі Виконавець), в якій скаржник просив суд визнати протиправними дії Виконавця в рамках виконавчого провадження № 80425700 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.03.2025 року в справі № 910/680/20 щодо накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на пенсійному рахунку Нішти Олексія Олександровича № НОМЕР_1 , відкритому в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк; зобов`язати Виконавця в рамках виконавчого провадження № 80425700 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.03.2025 року в справі № 910/680/20 скасувати арешт з грошових коштів, що знаходяться на пенсійному рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк; визнати протиправними дії Виконавця в рамках виконавчого провадження № 80425700 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.03.2025 року в справі № 910/680/20 щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника у розмірі 23 824,49 грн. пенсії, що були списані з пенсійного рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк; зобов`язати Виконавця в рамках виконавчого провадження № 80425700 з виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.03.2025 року в справі № 910/680/20 повернути ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 23 824,49 грн. пенсії, що були списані з пенсійного рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритого в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк.

В обґрунтування поданої скарги ОСОБА_1 посилався на незаконність арешту грошових коштів на рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк, та списання з нього коштів у вищевказаному розмірі, оскільки такий рахунок є пенсійним та має спеціальних режим використання, тоді як накладення арешту та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на означеному рахунку, заборонено в силу положень Закону України Про виконавче провадження.

Ухвалою від 17.04.2026 року господарський суд міста Києва прийняв скаргу ОСОБА_1 від 15.04.2026 року та призначив її до розгляду в судовому засіданні на 05.05.2026 року.

27.04.2026 року через систему Електронний суд надійшли заперечення Виконавця від 27.04.2026 року проти задоволення скарги боржника, в яких останній вказав, що як під час накладення арешту на кошти боржника, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ Ощадбанк, так і на час безспірного списання коштів на підставі платіжної інструкції від 10.03.2026 року, банк не повідомляв Виконавця, що вказаний рахунок має спеціальний режим використання та накладення арешту або звернення стягнення на який заборонено законом. У той же час, грошові кошти в розмірі 23 824,49 грн. на рахунку з обліку депозитних сум Виконавця не перебувають, а були спрямовані на погашення заборгованості за рішенням суду на користь стягувача. Також Виконавець зазначив, що постановою від 19.03.2026 року він визначив боржнику поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ Ощадбанк, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. З 1 січня 2026 року мінімальна заробітна плата в Україні встановлена на рівні 8 647,00 грн. на місяць відповідно до закону про Державний бюджет. Таким чином, боржник може користуватися поточним рахунком НОМЕР_1 , відкритим в АТ Ощадбанк, на суму 8 647,00 грн * 2 = 17 294,00 грн. щомісяця, що більше ніж у п`ять разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб. Відтак, твердження ОСОБА_1 про позбавлення його будь-яких засобів до існування є безпідставним.

Разом із тим, у запереченнях від 27.04.2026 року Виконавець також звернув увагу на те, що 27.04.2026 року він направив на адресу АТ Ощадбанк вимогу з метою отримання інформації про те, чи дійсно рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ Ощадбанк, є рахунком зі спеціальним режимом використання відповідно до вимог постанови НБУ від 19.11.2024 року № 135 та чи можуть зараховуватися на вказаний рахунок інші виплати/надходження, окрім пенсії боржника. Отримання цієї інформації, на переконання Виконавця, матиме важливе значення для дослідження обставин виконання банком постанови від 05.03.2026 року у ВП № 80425700 про арешт коштів боржника та проведення означеною фінансовою установою списання пенсійних коштів з рахунку НОМЕР_1 всупереч прямій вказівці, викладеній у постанові Виконавця про накладення арешту лише на грошові кошти боржника, що містяться на рахунках, крім коштів, звернення стягнення на які заборонено законом.

29.04.2026 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли заперечення Фонду від 28.04.2026 року № 46-3985/26 проти задоволення скарги боржника від 15.04.2026 року. У цих запереченнях стягувач, зокрема, вказав, що у випадку не повідомлення банком приватного виконавця про те, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, дії виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.

У судовому засіданні 05.05.2026 року оголошувалася перерва до 20.05.2026 року.

19.05.2026 року через систему Електронний суд надійшло клопотання Виконавця від 19.05.2026 року, в якому останній повідомив про надходження до нього 19.05.2026 року запитуваної в АТ Ощадбанк інформації щодо визначення статусу банківського рахунку боржника та руху коштів по вказаному рахунку за період з 15.03.2025 року по 27.04.2026 року. З огляду на викладене, Виконавець просив суд долучити до матеріалів листи АТ Ощадбанк від 13.05.2026 року № 46/12-11/68029/2026/БТ та № 46/12-11/67855/2026/БТ з відповідними додатками. Вказані документи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.05.2026 року представник боржника підтримав вимоги скарги від 15.04.2026 року та наполягав на їх задоволенні.

Представники стягувача проти задоволення скарги ОСОБА_1 заперечили з огляду на її необґрунтованість.

Виконавець про дату, час і місце розгляду скарги ОСОБА_1 від 15.04.2026 року був повідомлений належним чином та в установленому законом порядку, проте у призначене на 20.05.2026 року судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 20.05.2026 року суд розглянув скаргу ОСОБА_1 від 15.04.2026 року на дії Виконавця, та вирішив залишити її без задоволення, враховуючи таке.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

За умовами частини 1 статті 5 Закону України Про виконавче провадження (далі Закон) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Закону відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 року в справі № 910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону, а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується правомірна поведінка виконавця.

Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у пункті 4.1 рішення від 14.12.2011 року № 19-рп/2011 (справа за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25.11.1997 року № 6-зп , пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп).

Пунктом 9 статті 2 Закону передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно зі статтею 339-1 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Акт державного органу це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Слід зазначити, що за частинами 1, 4 статті 8 Закону реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що на виконанні у Виконавця перебуває зведене виконавче провадження ЗВП № 80426647 (постанова про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 05.03.2026 року), до складу якого входять: виконавче провадження № 80425700 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.03.2025 року № 910/680/20 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь Фонду шкоди в розмірі 14 883 361,58 грн. (відкрите постановою від 05.03.2026 року); виконавче провадження № 80426159 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 14.03.2025 року № 910/680/20 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Фонду витрат по сплаті судового збору в розмірі 44 650,08 грн. (відкрите постановою від 05.03.2026 року).

Матеріали справи також містять копії винесених Виконавцем 05.03.2026 року постанов про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 80425700 та ВП № 80426159.

В межах зведеного виконавчого провадження 05.03.2026 року Виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, якою наклав арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 16 421 901,81 грн.

Копії цієї постанови вирішено надіслати банкам, небанківським надавачам платіжних послуг, емітентам електронних грошей, іншим фінансовим установам на виконання та сторонам виконавчого провадження до відома (лист Виконавця від 05.03.2026 року № 586).

Слід зазначити, що за змістом поданої боржником скарги від 15.04.2026 року, про наявність відкритого виконавчого провадження ВП № 80425700 та постанови про арешт коштів боржника від 05.03.2026 року йому стало відомо після отримання 05.03.2026 року від АТ Ощадбанк повідомлення про накладення арешту на рахунок ОСОБА_1 у цій банківській установі.

Скаржник також вказував, що 06.03.2026 року Виконавець надіслав, серед інших, до Акціонерного товариства Державний ощадний банк України запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю.

Згідно з частиною 4 статті 19 Закону сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

З огляду на відсутність від сторін виконавчого провадження заяв та повідомлень про повне чи часткове самостійне виконання рішення, про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій тощо, 10.03.2026 року Виконавець підготував платіжну інструкцію про безспірне списання грошових коштів, що знаходяться на рахунках боржника. На виконання цієї платіжної інструкції 11.03.2026 року на рахунок з обліку депозитних сум Виконавця надійшли грошові кошти у розмірі 23 824,49 грн., які через 2 робочих дні 13.03.2026 року були перераховані Виконавцем наступним чином: кошти в розмірі 21 593,84 грн. за платіжною інструкцією від 13.03.2026 року № 22524 перераховані на користь стягувача (Фонду); кошти в розмірі 2 159,38 грн. за платіжною інструкцією від 13.03.2026 року № 22525 стягнуті в якості основної винагороди Виконавця у виконавчому провадженню ВП № 80425700; кошти в розмірі 64,79 грн. за платіжною інструкцією від 13.03.2026 року № 22526 перераховані на користь стягувача; грошові кошти у розмірі 6,48 грн. за платіжною інструкцією від 13.03.2026 року № 22527 перераховані в якості основної винагороди Виконавця у виконавчому провадженню ВП № 80426159.

У поданій скарзі від 15.04.2026 року ОСОБА_1 вказував, що грошові кошти у загальному розмірі 23 824,49 грн. були списані Виконавцем з пенсійного рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритому в АТ Державний ощадний банк України.

Відповідно до пункту 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови: надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку); перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Враховуючи наведені приписи Закону, заявою від 11.03.2026 року (зареєстрованою Виконавцем 19.03.2026 року за вхідним № 134, тобто після фактичного списання коштів з рахунку боржника НОМЕР_1 ) скаржник звернувся до Виконавця із проханням визначити відкритий в АТ Державний ощадний банк України рахунок № НОМЕР_1 поточним рахунком боржника для здійснення видаткових операцій.

Постановою від 19.03.2026 року ВП № 80425700 Виконавець визначив для боржника фізичної особи ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у oschadbank, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.

Разом із тим, у поданій скарзі від 15.04.2026 року ОСОБА_1 вказував, що 20.03.2026 року він намагався зняти частину грошових коштів на власні побутові потреби з рахунку № НОМЕР_1 , після визначення Виконавцем означеного рахунку як поточного рахунку для видаткових операцій боржника у розмірі двох розмірів мінімальної заробітної плати. Однак, скаржник встановив відсутність коштів на цьому рахунку, що, на переконання ОСОБА_1 (який з 27.12.2019 року не працює, є пенсіонером та особою з інвалідністю II групи), свідчить про фактичне позбавлення його Виконавцем джерел до існування.

Так, скаржнику призначено пенсію за вислугу років та пенсію, у зв`язку з інвалідністю, яка виплачується на його спеціальний пенсійний рахунок в АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 , що використовується скаржником виключно для отримання пенсійних виплат та є єдиним джерелом його існування. На підтвердження цих обставин скаржник долучив довідку про доходи від 17.03.2026 року № 0226 1625 7874 8208, яка підтверджує перебування боржника на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у м. Києві, а також довідку АТ Ощадбанк від 19.03.2026 року № 117.40/03-15/2910/2026/c, яка свідчить про відкриття на ім`я боржника рахунку в Головному управлінні в м. Києві та Київській області АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 в тарифному пакеті Пенсійний АРСЕНАЛ, тоді як зарахування виплат на означений рахунок здійснюється з призначенням Оплата пенсійних реєстрів; ОСОБА_7 . Вказана довідка, на переконання скаржника, підтверджує відкриття відповідного рахунку спеціально для здійснення пенсійних виплат (тарифний пакет Пенсійний АРСЕНАЛ від Ощадбанку це спеціальний рахунок для військових пенсіонерів), у той час як з виписки по рахунку боржника № НОМЕР_1 за 2026 рік вбачається отримання ним на цей рахунок лише пенсійних виплат.

З огляду на викладене, боржник звернувся до Виконавця із заявою від 26.03.2026 року (зареєстрованою Виконавцем 31.03.2026 року за вхідним № 164), в якій повідомив останнього про спеціальний пенсійний рахунок в АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 , а також незаконність як арешту цього рахунку, так і повного списання коштів з нього у виконавчому провадженні № 80425700, що на час подання відповідної заяви становило 23 824,49 грн. До наведеної заяви боржник долучив копії свого пенсійного посвідчення та довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 304925, а також оригінали довідки про доходи від 17.03.2026 року № 0226 1625 7874 8208, довідки АТ Ощадбанк від 19.03.2026 року № 117.40/03-15/2910/2026/c про рахунок в тарифному пакеті Пенсійний Арсенал та виписку по рахунку скаржника № НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевказані обставини, у заяві від 26.03.2026 року боржник просив Виконавця зняти арешт з його пенсійного рахунку в АТ Ощадбанк № НОМЕР_1 , не стягувати його пенсійні кошти, що надходять на цей рахунок, вжити заходи для повернення незаконно списаних з означеного рахунку коштів у виконавчому провадженні № 80425700 у розмірі 23 824,49 грн., а також у подальшому здійснювати звернення стягнення виключно у спосіб та в межах, передбачених законом.

Проте, у відповідь на вказану заяву Виконавець листом від 01.04.2026 року № 1170 повідомив боржника про те, станом на день надання цієї відповіді жодних повідомлень від АТ Ощадбанк щодо віднесення рахунку № НОМЕР_1 до рахунків зі спеціальним режимом використання або щодо заборони звернення стягнення на кошти, які знаходяться на цьому рахунку, до Виконавця не надходило. Крім того, статтями 72 та 73 Закону встановлено, що пенсія не є такою виплатою, на яку не може бути звернено стягнення.

Оскільки Виконавцем не було вчинено жодних дій щодо зняття арешту з рахунку № НОМЕР_1 та зупинення стягнення пенсійних коштів боржника, а також не повернуто незаконно списані з цього рахунку кошти боржника, останній звернувся до господарського суду міста Києва з наведеною скаргою від 15.04.2026 року.

Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з положеннями статті 10 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частинами 1-4 статті 13 Закону встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Отже, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону, та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини 1 статті 10 цього закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом, не є однаковим.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.01.2025 року в справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 року в справі № 910/5936/22.

Суд зазначає, що порядок звернення стягнення на майно боржника визначений розділом VII Закону. Водночас у розділі IX цього Закону врегульовано спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Статтею 68 Закону встановлено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

За змістом статті 70 Закону розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже, згідно з наведеними приписами Закону кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами - підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.01.2025 року в справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 року в справі № 910/5936/22.

Водночас суд зазначає, що 26.03.2022 року набрав чинності Закон України № 2129-IX Про внесення зміни до розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про виконавче провадження, яким зазначений розділ Закону України Про виконавче провадження був доповнений, зокрема, пунктом 102.

Підпунктом 3 пункту 102 розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни російської федерації).

З огляду на наведені приписи розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону, суд зазначає, що в період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов`язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.

Проте, за наявними у матеріалах справи доказами Виконавець не виносив постанову про звернення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 , а також не надсилав її для виконання відповідній установі, яка виплачує боржнику пенсію.

Відповідно до частини 3 статті 52 Закону, на яку посилався боржник у поданій скарзі від 15.04.2026 року, не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Як було зазначено вище, 05.03.2026 року Виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника, якою наклав арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 16 421 901,81 грн.

Відтак, постанова Виконавця від 05.03.2026 року про накладення арешту на доходи боржника містить зауваження про звернення стягнення на доходи, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом, що відповідає вищенаведеним імперативним приписам Закону.

Суд зазначає, що зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки відповідно до підпункту 1 частини четвертої статті 59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом. Для боржника надання вказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку із накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною, встановленою законом. Саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно з частиною 4 статті 59 Закону. У разі, якщо банк не повідомив виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, дії такого виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повідомлення АТ Ощадбанк Виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти Нішти Олексія Олександровича, які обліковуються на рахунку боржника № НОМЕР_1 , у зв`язку з забороною, встановленою законом.

Суд також врахував приписи пункту 1 частини 4 статті 59 Закону, за якими підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Однак, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту отримання Виконавцем документів, які свідчить про спеціальний режим використання рахунку боржника № НОМЕР_1 та/або заборону звернення стягнення на такі кошти, тоді як долучені скаржником до адресованої ним Виконавцю заяви від 26.03.2026 року документи (зокрема, довідка банку про відкриття цього рахунку в тарифному пакеті Пенсійний Арсенал) не можуть вважатися такими доказами.

Так, з метою отримання інформації щодо наявності в рахунку боржника НОМЕР_1 статусу рахунку зі спеціальним режимом використання відповідно до вимог постанови НБУ від 19.11.2024 року № 13527, 27.04.2026 року Виконавець направив на адресу АТ Ощадбанк вимогу, в якій також просив повідомити, чи можуть зараховуватися на вказаний рахунок інші виплати/надходження, окрім пенсії боржника, з наданням виписки з вказаного рахунку про надходження за період з 15.03.2025 року по 27.04.2026 року включно.

У відповідь на вимогу Виконавця АТ Ощадбанк листами від 13.05.2026 року № 46/12-11/68029/2026/БТ та № 46/12-11/67855/2026/БТ повідомив, що відкритий Ніштою Олексієм Олександровичем рахунок № НОМЕР_1 є звичайним поточним рахунком, для обслуговування якого банком емітується банківська платіжна картка, та не має статусу рахунку зі спеціальним режимом використання та може використовуватися у тому числі для зарахування соціальних виплат/заробітної плати/пенсійних виплат.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд дійшов висновку про те, що поточний рахунок Нішти Олексія Олександровича № НОМЕР_1 , відкритий в АТ Ощадбанк, не є спеціальним рахунком, а кошти, які містяться на ньому, не мають спеціального режиму використання. Суд також встановив, що згідно з банківською випискою з наведеного рахунку, на цей рахунок можуть надходити та фактично надходять не лише пенсійні кошти.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог скарги Нішти Олексія Олександровича від 15.04.2026 року в частині визнання протиправними дій Виконавця в рамках виконавчого провадження № 80425700 щодо накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку Нішти Олексія Олександровича № НОМЕР_1 , та визнання протиправними дій Виконавця щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника у розмірі 23 824,49 грн., що були списані з пенсійного рахунку боржника № НОМЕР_1 (до моменту винесення постанови Виконавця від 19.03.2026 року ВП № 80425700 про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій), а відтак і відсутність підстав для задоволення решти похідних вимог скарги боржника щодо зобов`язання Виконавця скасувати арешт з наведених грошових коштів та повернути ОСОБА_1 кошти в розмірі 23 824,49 грн. (які, до того ж, не перебувають на рахунку з обліку депозитних сум виконавця та були фактично спрямовані на погашення заборгованості за судовим рішенням на користь стягувача), що були списані з пенсійного рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритого в Головному управлінні по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк.

З огляду на вищевикладене, суд не встановив допущення Виконавцем порушень Закону при накладенні арешту та списанні коштів з рахунку Нішти Олексія Олександровича № НОМЕР_1 , що свідчить про відсутність підстав для задоволення поданої ним скарги від 15.04.2026 року.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Нішти Олексія Олександровича від 15.04.2026 року.

Керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги Нішти Олексія Олександровича від 15.04.2026 року на дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича відмовити.

2. Згідно з приписами статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Повну ухвалу складено та підписано 22.05.2026 року.

Суддя В.С. Ломака