Ухвала суду № 136736938, 21.05.2026, Зміївський районний суд Харківської області

639/1076/25

2-о/621/11/26

У Х В А Л А

іменем України

21 травня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

заявник - ОСОБА_1 ,

представники заявника - Ключник О. М., Шевченко О. О.,

заінтересована особа - Харківська міська рада,

представник заінтересованої особи - Громов О. В.,

розглянувши у порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа - Харківська міська рада,

в с т а н о в и в:

18.02.2025 адвокат Шевченко О. О. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою, в якій просив встановити: - факт перебування з січня 2022 року фізичної особи ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на утриманні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ; - факт проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , з грудня 2018 року із ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , однією сім`єю в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.02.2025 передано цивільну справу за підсудністю до Чугуївського міського суду Харківської області.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 21.04.2025 прийнято до провадження цивільну справу та призначено відкрите судове засідання на 11.06.2025.

11.06.2025 судовий розгляд справи відкладено на 22.07.2025.

21.07.2025 представник заінтересованої особи Громов О. В. надіслав додаткові пояснення по справі, в яких зазначено, що у цій справі існує спір про право.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 22.07.2025 цивільну справу направлено за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області.

03.09.2025 матеріали цивільної справи надійшли до Зміївського районного суду Харківської області.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.09.2025 прийнято справу за заявою ОСОБА_2 в провадження Зміївського районного суду Харківської області (головуючий суддя - Овдієнко В. В.), призначено судовий розгляд справи у порядку окремого провадження на 09.10.2025.

09.10.2025 представник заявника ОСОБА_4 подав заяву про виклик свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6

09.10.2025 розгляд справи не відбувся через перебування судді Овдієнка В. В. на навчанні. Судове засідання призначено на 30.10.2025.

30.10.2025 за клопотаннями представників заявника ОСОБА_4 та ОСОБА_7 судовий розгляд відкладено на 16.12.2025.

16.12.2025 допитано свідка ОСОБА_6 та за клопотанням представника заявника ОСОБА_4 судовий розгляд відкладено на 10.02.2026.

10.02.2026 представник заінтересованої особи Громов О. В. надіслав додаткові пояснення, в яких просив залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 , оскільки існує спір про право. На обґрунтування пояснень зазначив, що згідно з позицією Верховного Суду, сформованою у справах № 175/423/18 від 23.12.2019, № 265/4631/19 від 09.12.2020, під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

Тобто визначальною обставиною при розгляді заяви про встановлення певних фактів в порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язано з наступним вирішенням спору про право.

Метою звернення до суду з заявою про встановлення юридичних фактів, є спадкування після померлого ОСОБА_3 . Також, ОСОБА_2 визначено Харківську міську раду заінтересованою особою за його заявою, що обумовлено тим, що розгляд справи може вплинути на її права та обов`язки.

Отже, вбачається юридичний інтерес Харківської міської ради, який в умовах відсутності інших спадкоємців, полягає в її обов`язку звернення до суду з заявою про визнання спадщини - квартири АДРЕСА_1 , відумерлою та у разі ухвалення відповідного судового рішення подальшого переходу цього майна у власність територіальної громади, що узгоджується з положеннями ст. 1277 Цивільного кодексу України.

Вважав, що під час розгляду цієї справи Зміївським районним судом Харківської області вбачається певний спір про право цивільне, про що, крім іншого, свідчить залучення Харківської міської ради до розгляду даної справи в якості заінтересованої особи. Харківська міська рада оспорює право ОСОБА_2 на спадкове майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 1277 Цивільного кодексу України.

10.02.2026 за заявою представника заявника ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд на 31.03.2026.

31.03.2026 за клопотанням представника ОСОБА_4 відкладено судовий розгляд на 21.05.2026.

20.05.2026 представник заявника ОСОБА_4 надіслав заяву, в якій повідомив, що 15.12.2025 заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 15 грудня 2025 року складено відповідний актовий запис №5148, та після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 змінив прізвище на ОСОБА_9 .

20.05.2026 представник заявника ОСОБА_4 надіслав заяву про виклик свідка ОСОБА_10

20.05.2026 представник заявника ОСОБА_4 надіслав заперечення, в яких просив залишити без задоволення клопотання представника заінтересованої особи - Харківської міської ради Громова Олександра Вікторовича щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_11 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У запереченнях зазначив, що Харківська міська рада може претендувати на майно тільки тоді, коли спадкоємців немає взагалі, вони усунені від права, або не прийняли спадщину. Але, в даному випадку у фактично існує спадкоємець ОСОБА_12 , який вже вчинив дії для прийняття спадщини, а саме він подав заяву нотаріусу про прийняття спадщини та проживав разом із померлим на момент смерті (автоматичне прийняття відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Харківською міською радою, яка є заінтересованою особою по справі, не надано жодних доказів, на підставі яких вони обґрунтовують свою вимогу до суду щодо залишення без розгляду заяви ОСОБА_13 про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Під час судового розгляду представники заявника ОСОБА_4 , ОСОБА_14 підтримали подані заперечення.

Представник заінтересованої особи Громов О. В. причини неявки не повідомив.

Вислухавши представників заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного:

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правила визначення компетенції судів щодо розгляду цивільних справ передбачені в частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частинами першою, другою статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб; 12) розкриття професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

У порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Відповідно до частини четвертої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 752/20365/16-ц, від 05 грудня 2019 року у справі № 750/9847/18, від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19, від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 641/5187/20.

Так, зі змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається наявність спору про право заявника, оскільки у заяві вимагається встановити факт утримання заявником померлої особи та постійного проживання заявника та померлого чоловіка його тітки, тобто зі спадкодавцем, що необхідно для оформлення спадщини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до частини 4 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що заявлені вимоги не можуть бути вирішені шляхом встановлення факту у порядку, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, і вказують на наявність спору про право на спадщину, який належить вирішувати у порядку позовного провадження.

Зі змісту заяви, пояснень представників заявника ОСОБА_4 , ОСОБА_14 та заперечень проти заяви представника заінтересованої особи - Харківської міської ради, вбачається, що у цій справі наявний спір про право.

Так, на наявність спору про право вказують ті обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_15 відкрилася спадщина на спадкове майно квартиру АДРЕСА_2 .

Заявник ОСОБА_1 у заяві просить встановити факти, що мають юридичне значення, з метою оформлення спадщини після смерті ОСОБА_15 .

Відповідно до абзацу першого частини 1, частини 2 статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що з часу відкриття спадщини сплив один рік, передбачений ст. 1277 ЦК України, Харківська міська рада має право на подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

За таких обставин заявлені вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення не можуть бути вирішені у порядку окремого провадження, оскільки під час розгляду заяви виявлений спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження. Тому заяву належить залишити без розгляду і роз`яснити заявнику та заінтересованій особі, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Керуючись ст. ст. 13, 19, 259-261, 293, 294, 335, 352-354 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересована особа - Харківська міська рада, залишити без розгляду та роз`яснити заявнику та заінтересованій особі, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повна ухвала складена 22.05.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко