Рішення № 136736720, 21.05.2026, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/182/26

Номер провадження 2/383/510/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої - судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ляховецької В.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №390/182/26 за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2026 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.04.2021 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування №E07.00410.007856535. Пунктом 3 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, Позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» (надалі по тексту - Договір), (в редакція яка діяла у цей період) текст якого розміщено на Інтернет-сторінці Банку в розділі Архів публічних договорів за посиланням: https://ideabank.ua/uk/about/public-contracts#4e6d870a-5c4d-49a8-8071-b978c5ec881b. Згідно Кредитного договору відповідач отримав кредит в розмірі 56650,00 грн, зі сплатою 0,01% річних, з поверненням, сплатою кредиту та інших платежів, у тому числі процентів у терміни, передбачені встановленим Кредитним договором графіком щомісячних платежів. Позивач повністю виконав свої зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів видачі кредиту. Станом на дату подання цієї заяви Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений Кредитним договором термін та не сплатив нараховані інші платежі, у тому числі проценти за Кредитним договором, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду. Остання сплату відповідачем/зарахування по Кредитному договору здійснено 25.11.2022. Позичальник свої зобов`язання за Догоровом належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 07.01.2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 72924,83 грн, що складається з простроченого боргу 39034,28 грн, прострочених процентів 7,51 грн та простроченої плата за обслуговування кредиту 33883,04 грн, які позивач просить стягнути, а також судовий збір.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 02 квітня 2026 року прийнято позовну заяву та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в позовній заяві вказує, що позовні вимоги підтримуються позивачем у повному обсязі та просить розглядати справу без участі представника позивача, при цьому, у разі неявки відповідача, надає згоду на заочний розгляд справи (а.с.6).

Відповідач ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду заяв чи клопотань не подав. Відзиву на позовну заяву від відповідача також не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ст. 280 ЦПК України, оскільки належним чином повідомлений відповідач до суду не з`явився, не подав заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі та відзиву на позов, тому враховуючи згоду позивача, суд ухвалює заочне рішення.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази та оцінивши їх у відповідності до вимог ст.89 ЦПК України вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Ідея Банк»).

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач як позичальник, тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 08 квітня 2024 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та позичальником ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та стахування №Е07.00410.007856535 (а.с.46).

Відповідно до п.1. Кредитного договору банк відкриває рахунок та надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на настуних умовах: тип кредиту - єдиний, сума кредиту - 56650,00 грн, процента ставка та тип річних - 0,01 фіксована, строк кредиту - 36 місяців.

Згідно п.1.6. Кредитного договору дата повернення кредиту 08.04.2024 року. Повернення заборгованості за Договором здійснюсться через рахунок НОМЕР_1 , відкритий у Банку відповідно до порядку повернення кредиту, викладеного в Паспорті споживчого кредиту згідно Додатку №1 до даного Договору.

Пунктом 1.7. Кредитного договору банк надас кредит Позичальнику для власних потреб шляхом переказу коштів в розмірі 51128.16 (П ятдссят одна тисяча сто двадцять вісім грн. 16 коп.) гривень на рахунок НОМЕР_2 Позичальника, який відкритий в AT «Ідея Банк», МФО 336310 та Позичальник доручає Банку оплатити страховий внесок за рахунок кредиту в розмірі 5521,84 грн (п`ять тисяч п`ятсот двадцять одна гри. 84 коп.) гривні згідно з умовами Договору добровільного страхування життя, укладеного відповідно до п. 2 цього Договору. Спосіб оплати переказ коштів на рахунок ТДВ «СК» «АРКС ЛАЙФ» в AT «Ідея Банк» НОМЕР_3 через транзитний рахунок, відкритий в AT «Ідея Банк».

Згідно п.2.1. Кредитного договору страхова сума 51125,16 грн, страховий тариф одноразовий -10,80 %, страховий внесок, одноразовий - 5521,84 грн, дата початку дії ДСЖ - 08.04.2021, дата закінчення дії ДСЖ - 08.04.2024.

Під час користування Кредитом Банк надає Позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, що визначені цим Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за надання яких встановлена плата, відповідно до п.5 Додатку №1, як «Плата за обслуговування кредитної заборгованості», Комісійна винагорода за переказ коштів та приймання готівки з подальшим зарахуванням на рахунки в Банку, інші комісії за відкриття і ведення рахунку, сплачується згідно діючих Тарифів Банку. Тарифи є невід`ємною частиною Договору, та розміщені на веб-сайті Банку: https://ideabank.ua.

Відповідно до п.3 Кредитного договору визначено, що нанесенням власноручного підпису цим договором, позичальник акцептує публічну пропозицію про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк», погоджується з тим, що ДКБОФО, Тарифи та Паспорт споживчого кредиту є невід`ємними складовими цього Договору та зобов`язується виконати їх умови, підтверджує, що ознайомлений з Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а також з тим, що вкладає кошти в готівковій або безготівковій форміу будь - якій валюті, які залучені банком від вкладника на умовах ДКБОФО або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки та такі кошти, підтверджує, що номер телефону НОМЕР_4 є його фінансовим номером, встановлення, зміни та умови використання якого вказано у ДКБОФО. Надає згоду, якою просить відкрити поточний рахунок в Банку НОМЕР_5 , у валюті - гривня, на своє ім`я ОСОБА_1 . Йому відомо про те, що даний поточний рахунок забороняється використувати для проведення операцій пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності та нехалежної професійної діяльності.

Сторони дійшли згоди про те, що в Додатку №1, що є невід`ємною частиною Договору, зрозуміло та доступно викладено: а) детальний розпис складових загальної вартості Крелиту та реальної річної відсоткової ставки; б) графік платежів з повернення Кредиту, сплати процентів за його користування; в) сум комісійної винагороди та інших платежів за Договором. Договір та Додаток 1 до Договору були надані позичальнику для ознайомлення до моменту їх укладення (п.4 Кредитного договору).

Договір кредиту та страхування був підписаний позичальником власноручно; від імені банку договір був підписний з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи банку та відтиску печатки банку, відтворених за допомогою технічного пристрою відповідно п.13.3. Публічної пропозиції АТ «Ідея Банк» про приєднання до ДКБОФО в редакції, що діяла з 28.10.2020. Страховий агент, підписуючи договір кредиту та страхування, діяв від імені ТзДВ «СК «АРКС ЛАЙФ» (страховик) також з використанням аналогу власноручного підпису уповноваженої особи та відтиску печатки, відтворених за допомогою технічного пристрою (25-45).

Сторонами погоджено таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 08.04.2024, сума кредиту за договором 56650,00 грн, проценти за користування кредитом 10,82 грн, за обслуговування кредитної заборгованості 69133,50 грн, розархунково - касове обслуговування 100,00 грн, послуги страховика 5521,84 грн (а.с.48).

З Паспорта споживчого кредиту, який підписаний відповідачем 08.04.2021 року власноручним підписом, вбачається, що він містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше, згідно з яким дата повернення кредиту та сплата нарахованих процентів: 08.04.2024, сума кредиту за договором 56650,00 грн, проценти за користування кредитом 10,82 грн, за обслуговування кредитної заборгованості 69133,50 грн, розархунково - касове обслуговування 100,00 грн, послуги страховика 5521,84 грн (а.с.47).

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що відповідач до укладення Кредитного договору був ознайомлений із текстом цього договору та правилами, а також отримав від позивача інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування».

Проте, відповідач у строки, визначені Договором до 08.04.2024 року, свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

На підтвердження виконання Договору позивачем, останнім надано меморіальний ордер №2771940 від 08.04.2021 року, відповідно якого вбачається, що АТ «Ідея Банк» на рахунок відповідача ОСОБА_1 здійснили переказ коштів в сумі 56650,00 грн, 08.04.2021 року, призначення платежу: кошти згідно кредитного договору № Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 (а.с.49).

З меморіального ордеру № 2771944 від 08.04.2021 року вбачається, що АТ «Ідея Банк» на рахунок відповідача ОСОБА_1 здійснили переказ коштів в сумі 51128,16 грн, 08.04.2021 року, призначення платежу: кошти згідно кредитного договору № Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 (а.с.49).

Також з меморіального ордеру № 2771942 від 08.04.2021 року вбачається, що АТ «Ідея Банк» на рахунок Транз рах. ТДВ «СК» «РАКС ЛАЙФ» (кред) здійснили переказ коштів в сумі 5521,84 грн, 08.04.2021 року, призначення платежу: 01- страховий платіж - Е07.00410.007856535 - ОСОБА_1 - НОМЕР_7 (а.с.50).

Позивачем надано довідку-розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором № Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 року станом на 07.01.2026, згідно якої заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 року складає: 39034,28 грн прострочений борг, 7,51 грн прострочені проценти. Також позивачем нараховано 33883,04 грн комісії за обслуговування кредиту (а.с.55).

Згідно виписки рахунку IBAN НОМЕР_1 за період з 07.01.2000 по 07.01.2026 ОСОБА_1 було 08.04.2021 видано кредит згідно кредитного договору №Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 р. Також з даної виписки вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткове погашення боргу (а.с.51-54).

Відповідно до усталеної правової позиції суду касаційної інстанції, викладеної, зокрема, у постановах від 06 травня 2020 року у справі № 372/223/17, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц, від 02 жовтня 2024 року у справі № 761/24252/14-ц, від 04 грудня 2024 року у справі № 755/4205/14, від 12 грудня 2024 року у справі № 298/825/15, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку із невиконанням умов кредитного договору, 02 грудня 2025 року на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями списків про згрупування поштових відправлень. Згідно даної вимоги АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня направлення кредитором цієї вимоги виконати зобов`язання по кредитному договору, а саме повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, тобто до дня фактичного погашення всієї заборгованості за кредитом, а також суму пені, нарахованої на день повного погашення заборгованості та інші платежі за кредитним договором. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості за кредитним договором в тридцятиденний строк з дня направлення цієї вимоги до ОСОБА_1 будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора (а.с.56).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене та досліджені матеріали справи, суд зазначає, що оскільки відповідачем не виконано умови кредитного договору №Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 року то з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» підлягає стягненню заборгованість в загальній сумі 39041,79 грн, з яких 39034,28 грн прострочений борг та 7,51 грн сума заборгованості за процентами.

Проте, щодо стягнення 33883,04 грн простроченої плати/комісії за обслуговування кредиту, то в цій частині позов є необґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із частиною п`ятоюстатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01 січня 2017 року остання редакція до набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливими, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятоїстатті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультра активну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першоїстатті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.09.2019 року у справі №186/1333/16-ц (провадження №61-27618св18), викладено правовий висновок про те, що умовами договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Так, Верховний Суд у постанові від 16.11.2016 року у справі №6-1746цс16 дійшов висновку, що встановлення банком у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без заначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме, як компенсація сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним. Несправедливим є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження №14-44цс21) відступила від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №583/3343/19 (провадження № 61-22778св19) й постанові Верховного Суду від 15 березня 2021 року в справі №361/392/20 (провадження №61-16470св20) та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Із змісту кредитного Договору від №Е07.00410.007856535 від 08.04.2021, а саме п.1.5. Кредитного договору вбачається, що позивачем встановлено розмір комісії за обслуговування кредиту, проте це суперечить вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», за яким надання таких послуг передбачено безоплатно.

Враховуючи те, що позивачем встановлено плату за послуги банку, в тому числі і які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пунктів кредитного Договору, у тому чилі п.1.5.Кредитного договору, укладеного між відповідачкою та Банком щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемним.

Вказаний висновок ґрунтується на правовій позиції викладеній в Постанові від 13.07.2022 Великої Палати Верховного Суду у справі №496/3134/19.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) зазначено, що «за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (частина перша статті 1054 ЦК України). Отже, суть зобов`язання за кредитним договором полягає в обов`язку банку надати гроші (кредит) позичальникові та в обов`язку останнього їх повернути і сплатити за користування ними проценти. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону № 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов`язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку. 10 червня 2017 року набрав чинності Закон № 1734-VIII. Згідно зі змістом статті 11 Закону № 1023-XII дію Закону № 1023-XII звужено до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону № 1734-VIII».

Оскільки банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь, до яких відноситься й комісія за обслуговування кредиту, тому позовні вимоги в частині стягнення за Кредитним договором №Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 року 33883,04 грн заборгованості по комісії за обслуговування кредиту та є необґрунтованими та позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позов до ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскільки позивачем не доведені належними та допустимими доказами всі складові заборгованості за кредитним договором, які зазначені ним у позові, тому стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 39041,79 грн, з яких: 39034,28 грн заборгованість за кредитом та 7,51 грн заборгованості по процентам, відмовивши в задоволенні іншої частини вимог, а саме: у стягненні 33883,04 грн суми заборгованості по платі/комісії за обслуговування кредиту.

У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1425,36 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за договором кредиту та страхування №Е07.00410.007856535 від 08.04.2021 року у загальному розмірі 39041,79 грн, а також судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1425,36 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство «Ідея Банк», код ЄДРПОУ 19390819, місцезнаходження: вул. Валова, 11, м. Львів, п.і. 79008.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 19.09.2007 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 22.05.2026 року.

Суддя І. М. Адаменко