Ухвала суду № 136734181, 19.05.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/2810/26

Провадження №: 1-кс/332/228/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р. м. Запоріжжя

Слідчий суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника органу досудового розслідування ОСОБА_3 ,

заявника ОСОБА_4 ,

розглянувши скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя 05 травня 2026 року надійшла скарга ОСОБА_4 від 05.05.2026 на бездіяльність службових осіб відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області (надалі Відділення поліції № 1) стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 від 22.04.2026 (ЄО від 23.04.2026 № 7055).

В обґрунтування скарги ОСОБА_4 зазначив, що 23.04.2026 він звернувся до Відділення поліції № 1 із заявою, у якій просив внести його повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 383 КК України до ЄРДР. Але на час складання цієї скарги в порушення вимог норм закону ч. 1 ст. 214 КПК України його повідомлення до ЄРДР не внесене.

Скаржник просить зобов`язати службових осіб відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України внести до ЄРДР вищезазначене повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді від 05.05.2026 відкрито провадження у справі, витребувані від відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області матеріали, що стосуються наведених у скарзі заявника обставин.

Листом від 19.05.2026 Відділення поліції № 1 надало до суду матеріали звернення ОСОБА_4 , яке зареєстроване у інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журнал єдиного обліку) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 23.04.2026 за № 7055.

Також Відділенням поліції № 1 надані копії матеріалів звернення відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради щодо заяви ОСОБА_5 стосовно викрадення ОСОБА_4 свого малолітнього сина, яке зареєстроване у інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" (журнал єдиного обліку) Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області 23.04.2026 за № 7060.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_4 підтримав скаргу, просив її задовольнити.

Представник відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_3 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на законність дій службових осіб Відділення поліції № 1 щодо невнесення відомостей до ЄРДР за заявою скаржника.

Дослідивши надану сторонами скарги інформацію та матеріали скарги, слідчий суддя доходить такого висновку.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини на стадії досудового розслідування.

Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303, 304 КПК України свідчить, що предметом судового контролю слідчого судді може бути бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.

Слідчий суддя уповноважений здійснювати контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, яке здійснюється на засадах, у тому числі, диспозитивності та змагальності сторін.

Вирішуючи скаргу, слідчий суддя встановила такі обставини.

Виходячи зі змісту скарги, ОСОБА_4 звернувся до відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення його колишньою дружиною ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України.

Так, заявник повідомив орган поліції, що 21 квітня 2026 року ОСОБА_5 подала до служби у справах дітей по Заводському району м. Запоріжжя заяву, у якій завідомо неправдиво звинуватила його у вчиненні тяжкого злочину у викраденні малолітньої дитини (ст. 146 КК України) та в умисному невиконанні судового рішення (ст. 382 КК України).

З матеріалів, наданих Відділенням поліції № 1, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 звернулася до відділу по Заводському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради із заявою про невиконання ОСОБА_4 судового рішення по справі № 332/1992/25 від 11.09.2025 та порушення прав дитини. У заяві ОСОБА_5 просила вжити заходи щодо колишнього чоловіка ОСОБА_4 , який, на думку заявниці, безпідставно утримує у себе дитину ОСОБА_6 , 2013 року народження, та умисно не виконує рішення суду щодо визначення місця проживання дитини.

У ході проведення перевірки заяви ОСОБА_4 службові особи Відділення поліції № 1 дійшли висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про внесення відомостей до ЄРДР, про що повідомлено заявника листом від 09.05.2026 № 69295-2026.

У ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Зміст цієї норми передбачає, що така скарга до слідчого судді може бути подана, зокрема, заявником.

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України.

Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні, і вказана заява чи повідомлення повинні містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Отже, певне звернення особи можна розглядати саме як заяву чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, якщо воно містить реальні об`єктивні дані, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення. При цьому навіть якщо заявник прямо назве певне діяння злочином, то це не означатиме автоматично, що подія злочину насправді мала місце, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України та Положенням про ЄРДР, порядком його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, до Реєстру вносяться, крім іншого, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в них об`єктивних фактичних даних, які б дійсно свідчили про наявність фактів та обставин, які у своїй сукупності вказують на ознаки вчинення кримінального правопорушення.

Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі № 556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ними приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Такими вагомими обставинами є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак складу злочину та підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тобто за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато.

Зазначене також узгоджується із правовими позиціями, викладеними у постановах ККС Верховного суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 та від 30.09.2021 у справі № 556/450/18.

Така законодавча конструкція ч. 1 ст. 214 КПК України має на меті забезпечити виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, та його дієвості.

Саме тому слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У разі ж відсутності таких даних слідчий, прокурор з метою недопущення вказаних негативних наслідків не повинні вносити такі відомості до ЄРДР (Ухвали Вищого антикорупційного суду від 07.10.2022 у справі № 991/4166/22, провадження № 1-кс/991/4185/22 та від 13.10.2022 у справі № 991/4442/22, провадження № 1-кс/991/4459/22).

Разом з цим, у разі невнесення відомостей (бездіяльність слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР ) заявник має право оскаржити таку відмову до слідчого судді.

Так, відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Такий висновок слугує гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Як встановлено зі змісту заяви ОСОБА_4 від 22.04.2026 (ЄО від 23.04.2026 № 7055), останній підозрює ОСОБА_5 у завідомо неправдивому повідомленні про вчинення тяжкого злочину (ч. 2 ст. 383 КК України).

Однак, виходячи з диспозиції ч. 2 ст. 383 КК України, дії особи можуть бути кваліфіковані за вказаною частиною статті у разі вчинення нею завідомо неправдивого повідомлення суду, прокурору, слідчому, дізнавачу або органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, поєднане з обвинуваченням особи в тяжкому чи особливо тяжкому злочині або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів.

Фактів повідомлення ОСОБА_5 суб`єктам, визначеним ст. 383 КК України, слідчим суддею не встановлено.

Будь-яких інших об`єктивних даних, які свідчать про ознаки кримінального правопорушення, заява ОСОБА_4 від 22.04.2026 (ЄО від 23.04.2026 № 7055) про вчинене кримінальне правопорушення не містить.

Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів ст. 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за ст. 214 КПК України), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в ст. 2 КПК України.

Враховуючи наведене вище, у задоволені скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 303, 304 ч.2 п.1, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність службових осіб відділення поліції № 1 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 22.04.2026 (ЄО від 23.04.2026 № 7055) відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 22 травня 2026 року о 09 годині 00 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1