Рішення № 136732935, 19.05.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/11705/25

н/п 2/766/6413/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді: Майдан С.І.

за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,

представника відповідача: Токаленко В.М. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

АТ «ПУМБ» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , в обгрунтування позову зазначило, щоміж АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 17.08.2020 року було укладено договір № 2001661707301, на підставі якого відповідачу видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 16000 грн., який пізніше було збільшено до 50000 грн. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином. Відповідач не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином довготривалий строк. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.04.2025 року складає 100943,35 грн., з яких: 46422.92 грн. заборгованість за кредитом; 54520.43 грн. заборгованість процентам. Позивач направив письмову вимогу (повідомлення) відповідачу на адресу місця проживання, яку він зазначив у анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість відповідачем погашена не була. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами у розмірі 100943,35 грн, та судовий збір.

Ухвалою суду від 11.08.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.11.2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 до суду надано відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд», в якому представник зазначила, що позов не підлягає задоволенню, оскільки, на думку строни відповідача, відсутні підстави вважати, що при укладенні Договору АТ «ПУМБ» дотрималося вимог, передбачених ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення відповідача про умови кредитування та узгодження з позичальником саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ні паспорт споживчого кредиту, ні Публічна пропозиція не містять істотних умов договору, відсутня сума кредиту, відсутні конкретні умови щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, відсутній строк повернення кредиту (користування ним), тощо. Є неправомірним та безпідставним списання банком внесених на погашення відповідачем коштів в рахунок погашення відсотків. Отже, внаслідок таких дій банку тіло кредиту безпідставно збільшено на суму нарахованих та несплачених відповідачем відсотків за користування кредитом та не враховані в погашення боргу списані суми відсотків. За таких обставин, нарахування заборгованості в частині відсотків здійснювалось банком неправомірно, а отже не підлягає стягненню. У зв`язку з цим кошти, автоматично списані в рахунок відсотків з належного відповідчу карткового рахунку, слід враховувати при визначенні загального розміру заборгованості. Відповідач кілька раз зверталася до позивача з питання перерахунку суми заборгованості та реструктуризації, яке позивачем не було розглянуто. У зв`язку з чим, просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, з підстав, викладених у відзиві на позов від 29.11.2025 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

17.08.2020 року ОСОБА_1 ознайомилася з умовами кредитування та підписала Паспорт споживчого кредиту.

17.08.2020 року відповідака ОСОБА_1 підписала Заяву №2001661707301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та погодилася на наступні умови кредитування, а саме: тип кредиту кредитна лінія; розмір кредиту 10000,00 грн, мета кредиту загальні споживчі цілі, строком на 12 місяців, зі спливом вказаного строку продовжується кожного разу на той самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін, процентна фіксована ставка у розмірі 47,88 % річних; порядок повернення кредиту щомісячно не пізніше настання платіжної дати, протягом встановленого строку кредитування за наявності заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду. Розмір платежів розраховується щомісячно і залежить від суми заборгованості за кредитом на кінець звітного розрахункового періоду (включаючи суму нарахованих процентів за користування кредитом, суми інших обов`язкових платежів). Позичальнику відкрито поточний рахунок в національній валюті.

Заяву №2001661707301 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб відповідачем підписано власноруч, в якій зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згодний з тарифами банку та цілком згодний з ними; усі умови ДКБО зрозумілі та не потребують додаткового тулмачення.

Заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб містить розмір фіксованої відсоткової ставки 47,88% річних та підписана клієнтом. Відсоткова ставка погоджена між банком і клієнтом.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За пунктом 10 частини 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що у кредитному договорі обов`язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися)

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на

одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено

договором або законом.

Згідно зі ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачці було відкрито кредитний ліміт, яким остання користувалася на свій розсуд протягом всього часу дії кредитного договору, про що свідчить рух коштів по рахунку, який відображено у виписках по особовому рахунку клієнта за період з 17.08.2020 року по 09.04.2025 року.

Згідно довідки про збільшення кредитного ліміту за договором №2001661707301 від 17.08.2020 року ОСОБА_3 17.08.2020 року було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн, який у подальшому неодноразово змінювався, останній раз 03.03.2022 року кредитний ліміт було збільшено до 50000,00 грн, статус діючий.

Суд не бере до уваги твердження сторони відповідача, що ні Заява на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, ні паспорт споживчого кредиту, ні Публічна пропозиція не містять істотних умов договору, так як в них відсутня сума кредиту, відсутні конкретні умови щодо розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, відсутній строк повернення кредиту (користування ним), тощо, оскільки вказані документи, які були досліджені судом, містять усі істотні умови кредитування та погодженні сторонами.

Представником відповідача в судовому засіданні не оспорювалося та обставина, що Заява на на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та ппаспорт споживчого кредиту було підписано саме відповідачем.

Крім того, стороною відповідача у відзиві на позов зазначалося, що відповідачем вчинялися дії щодо перерахунку суми заборгованості та реструктуризації боргу, що свідчить про усвідомлення відповідачем наявності боргового зобов`язання перед позивачем.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З розрахунків заборгованості за вказаним договором, який наданий позивачем, вбачається,що станом на 09.04.2025 року, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язання, утворилася заборгованість у розмірі 100943,35 грн, яка складається з: 46422,92 грн заборгованіст за кредитом; 54520,43 грн заборгованість за процентами.

З метою досудового врегулювання спору 10.04.2025 року на адресу відповідача було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних забов`язань, яка залишена відповідачембез задоволення, порушення не усунуті.

В свою чергу, факт отримання коштів стороною відповідача не оспорювався, при цьому відповідач користувався кредитними коштами та здійснював відповідні операції щодо зняття готівки та поповнення рахунку. Відповідач лише заперечував заявлений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором, а згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У зв`язку з тим, що відповідачка лише частково здійснювала операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був значно меншим за поточні витрати по картковому рахунку, виникла заборгованість.

В свою чергу, поповнення, які проводила відповідачка свідчать про те, що остання усвідомлювала, що винна банку кошти, які використала з кредитного ліміту, а отже повною мірою розуміла наслідки та була ознайомлена з умовами використання наданих їй коштів.

Оскільки, банк надав кошти шляхом встановлення кредитного ліміту, таким чином між банком і відповідачко було укладено договір, який ніким не оспорений.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 617 ЦПК України відсутність у боржника необхідних коштів не є пдставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Доказів належного виконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором у повному обсязі стороною відповідача не надано. Відповідач лише заперечував заявлений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором. Також, суд не приймає до уваги позицію відповідача, який вважав, що наданий позивачем розрахунок, є необґрунтованим, оскільки відповідач не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. Однак свого контрозрахунку стороною відповідача не надано.

Під час судового розгляду цієї справи позивачем були надані належні, допустимі, достовірні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, на підставі яких судом встановлені обставини та факти, що обґрунтовують вказані вимоги.

Згідно зі ст.1049 Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенням ст.12,81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов`язань та спростування вимог позивача.

Суд бере до уваги, що розрахунок заборгованості за кредитним договором, наданий позивачем, який ні стороною відповідача, ні матеріалами справи не спростовується, та виписку з особового рахунку позичальника, є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Оскільки відповідачка свої зобов`язання щодо повернення кредиту за користування кредитними коштами не виконує, вимога позивача про стягнення з відповідача вищевказаної заборгованості є обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов`язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір сплачений позивачам за подання даного позову до суду в розмірі 2422,40 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.526,610,617,1054 ЦК України, ст. ст.77-81,141, 263, 265, 280-283, 287 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829; вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) заборгованість станом на 09.04.2025 року за кредитним договором №2001661707301 від 17.08.2020 року у розмірі 100943,35 грн, яка складається з: 46422,92 грн заборгованість за кредитом; 54520,43 грн заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (код ЄДРПОУ 14282829, вул. Андріївська, буд.4, м. Київ, 04070) витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області в порядку ст. 355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС. І. Майдан