Постанова № 136732588, 21.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 3/490/1018/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

Справа № 490/2552/26

П О С Т А Н О В А

20.05.2026р. суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Дірко І.І., розглянувши протокол про вчинення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

У відношенні ОСОБА_1 складено протокол серії ЕПР1 №616667 від 16.03.2026р. про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно протоколу, 16.03.2026р. близько 16:50 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки "BMW X5" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по пр. Центральному зі сторони вул. 3 Слобідська в напрямку вул. Садової в районі буд. №140 та в порушення п.п. 2.3 "б", 13.1 Правил дорожнього руху України проявив неуважність до дорожньої обстановки та особливостей її змін, при перестроюванні в іншу смугу руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення із транспортним засобом марки "Volkswagen Tiguan" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Після вказаного зіткнення транспортний засіб "Volkswagen Tiguan" реєстраційний номер НОМЕР_2 продовжив самовільний рух та здійснив зіткнення із припаркованим у правій смузі транспортним засобом марки "Kia Sorento" реєстраційний номер НОМЕР_3 , водій якого, ОСОБА_3 , знаходився поза межами вказаного автомобіля. Внаслідок вказаної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не погодився із обставинами правопорушення, викладеними у протоколі та пояснив, що керуючи т/з "BMW X5" реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Миколаєві по вул. 3 Слобідській, після чого повернув ліворуч на пр. Центральний у середню смугу та продовжив рух прямо. Попереду в попутному напрямку рухався автобус, який почав зменшувати швидкість руху. У зв`язку із вказаним ОСОБА_1 виконав маневр його об`їзду по траекторії - частково середньою, частково крайньою лівою смугою. Після об`їзду та випередження, повністю змістився у середню смугу та продовжив рух прямо, не змінюючи смуги. В цей час, в районі пішохідного переходу, водій т/з "Volkswagen Tiguan" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований у крайній правій смузі попутного напрямку з порушенням вимог ПДР (близько 5 метрів після пішохідного переходу), різко почав рух зі зміщенням у середню смугу, попереду т/з "BMW X5" під керуванням ОСОБА_1 , не надаючи переваги у русі, внаслідок чого здійснив зіткнення.

Додав, що зіткнення відбулось у середній смузі, але не пам`ятав які значення замірів були встановлені працівниками поліції та відображені у схемі ДТП.

Адвокат Калитаєв В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернув увагу суду на те, що водій ОСОБА_2 , починаючи рух з перестроюванням у середню смугу, повинна була дотриматись вимог ПДР України, впевнитись у безпеці маневру та надати перевагу у русі транспортному засобу "BMW X5" під керуванням ОСОБА_1 . В той же час наявними доказами протоколу не підтверджено того, що водій ОСОБА_1 був неуважним або не дотримувався безпечного бокового інтервалу, оскільки на момент зіткнення останній вже рухався у середній смузі та наявними доказами цього не спростовано. Його дії за п. 10.3 ПДР України працівниками поліції не кваліфіковано. Більше того, інспектори поліції неналежно підійшли до оцінки дій водіїв та збору доказів, зокрема наявна схема з місця ДТП містить некоректні заміри, що унеможливлює встановлення обставин, які є предметом доведення. Окрім того не було встановлено чиї дії перебували у причинно-наслідковому зв`язку із настанням ДТП, через що протоколи за ст. 124 КУпАП складено відносно обох водіїв.

В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що керувала автомобілем "Volkswagen Tiguan" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який був припаркований у крайній правій смузі пр. Центрального за напрямком руху в бік Сіті Центру, після вул. 3 Слобідської. Увімкнувши лівий покажчик повороту, очікувала, пропускаючи транспортні засоби, які рухались по пр. Центральному. В середній смузі попутного напрямку позаду рухався автобус, який почав зменшувати швидкість свого руху та надав фарами сигнал, тим самим надаючи можливість безперешкодного виїхати т/з під керуванням ОСОБА_2 . Таким чином ОСОБА_2 почала рух шляхом виїзду у середню смугу та в наступний момент стався удар у ліву сторону її автомобіля. Від удару автомобіль "Volkswagen Tiguan" відкинуло праворуч та сталося зіткнення із припаркованим у правій смузі попутного напрямку автомобілем "Kia Sorento" реєстраційний номер НОМЕР_3 . При цьому ОСОБА_2 додала що взагалі не бачила траекторію руху автомобіля "BMW X5", його поява була раптовою, у зв`язку з чим припустила, що він рухався із перевищенням швидкості.

Таким чином ОСОБА_2 вважала, що водій ОСОБА_1 , рухаючись із великою швидкістю, здійснюючи об`їзд та випередження автобуса, заїхав у середню смугу руху, де не переконавшись у відсутності перешкоди для руху у виді автомобіля "Volkswagen Tiguan", не дотримався безпечного бокового інтервалу та спричинив зіткнення.

Додала, що зіткнення відбулось у середній смузі, але не пам`ятає які саме заміри щодо точки зіткнення визначали працівники поліції та що відобразили у схемі ДТП.

Адвокат Діяментович Д.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 , не заперечуючи про наявні недоліки схеми з місця ДТП щодо коректності замірів точок контактування зі слів обох водіїв та смуг руху, попри це вважав, що сукупність наявних доказів у справі свідчить про доведеність провини водія ОСОБА_1 та порушення ним п.п. 2.3 "б", 13.1 ПДР України.

У підтвердження такої позиції надав суду оптичний диск з відеозаписом, яким зафіксовано обставини ДТП - зокрема перестроювання т/з "BMW X5" з крайньої лівої смуги у середню, та фотознімками з розташуванням автомобілів після зіткнення та їх механічними пошкодженнями.

Заслухавши наведені пояснення, вивчивши матеріали додані до протоколу, суд приходить до наступних висновків.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Системний аналіз норм ст. 124 КУпАП, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (частині 2 статті 251 КУпАП).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення - передбаченої нормами права сукупності об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе: а) об`єкт; б) об`єктивну сторону; в) суб`єкт; г) суб`єктивну сторону.

Відповідно до ст. 124 КУпАП, відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад). Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку). Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Ст. 124 КУпАП є бланкетною нормою. Адміністративна відповідальність настає в разі порушення суб`єктами адміністративного правопорушення відповідних пунктів ПДР України.

Згідно Закону України "Про дорожній рух" та п. 1.1 Правил дорожнього руху (далі - Правила) єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюється названими Правилами.

Так, згідно протоколу серії ЕПР1 №616667 від 16.03.2026р. дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП у зв`язку із порушенням вимог п.п. 2.3 "б", 13.1 ПДР України.

Положеннями п. 2.3 "б" ПДР України Положеннями п. 2.3 "б" ПДР України на водіїв для забезпечення безпеки дорожнього руху покладається обов`язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно із п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до фабули правопорушення ОСОБА_1 інкримінується недотримання безпечного правого бокового інтервалу. У підтвердження провини ОСОБА_1 до протоколу додані наступні докази: схема з місця ДТП, письмові пояснення трьох учасників ДТП. Окрім того стороною потерпілої надано суду диск з фото та відео з місця ДТП.

В ході судового розгляду та у письмових поясненнях до протоколу обидва водії надали взаємовиключні пояснення щодо механізму ДТП. Зокрема ОСОБА_1 стверджував, що випередивши автобус по крайній лівій (та частково середній) смузі, повністю перемістився у середню смугу та продовжив рух, а водій ОСОБА_2 в цей час лише виконувала маневр перестроювання у середню смугу з крайньої правої, не надавши йому переваги. В свою чергу ОСОБА_2 пояснила, що з крайньої правої смуги перестроїлась в середню смугу, оскільки позаду в попутному напрямку в середній смузі її пропускав автобус та первинне зіткнення із т/з "BMW" відбулось, коли остання вже перебувала у середній смузі.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що безпечний інтервал - відстань між боковими частинами транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об`єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху.

Для визначення дотримання/недотримання водієм безпечного інтервалу необхідно враховувати взаємне положення транспортних засобів відносно сталих об`єктів на момент первинного контактування, смуг руху, а також з огляду на точку контактування, яка є головним орієнтиром для відтворення механізму ДТП й траекторії руху транспортних засобів безпосередньо перед зіткненням.

До протоколу серії ЕПР1 №616667 працівниками поліції додано схему з місця ДТП, в ході аналізу якої встановленні грубі порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015р. №1395 (далі - Інструкція №1395).

Так, Інструкцією №1395 визначено, що схема місця дорожньо-транспортної пригоди - графічне зображення місця дорожньо-транспортної пригоди з відображенням та фіксацією на ньому всіх об`єктів та обставини, що стосуються події та можуть мати значення для об`єктивного визначення її причин, яке оформлюється з дотриманням вимог цієї Інструкції на місці пригоди і підписується її учасниками.

Розділом ІХ Інструкції №1395 передбачено, що на схемі місця ДТП графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

Між тим у схемі до протоколу в порушення наведених вимог взагалі не зазначена загальна ширина проїзної частини пр. Центрального. Наявна ширина крайньої правої смуги - 2,20м. є некоректною, з огляду на те, що мінімальна технічна ширина смуги становить 2,75м.

Точка зіткнення зі слів водія ОСОБА_2 розташовується на відстані 4,80м. від правого бордюрного каменю (позначення №4), в той час як точка зіткнення зі слів водія ОСОБА_1 розташовується на відстані 4,30м. від правого бордюрного каменю (позначення №5). Вказані значення є технічно неспроможними, оскільки графічно точка зіткнення зі слів водія ОСОБА_1 відображена на більшій відстані відносно точки зіткнення зі слів водія ОСОБА_2 , що додаткового узгоджується із його власними поясненнями, за такого не може мати меншого значення відстані.

З огляду на викладені недоліки, суд позбавлений можливості встановити траекторію руху обох автомобілів до зіткнення та безпосередньо в момент контактування; встановити взаємне розташування автомобілів відносно смуг руху, розташування точок контактування відносно смуг руху, а отже - і обставини щодо дотримання бокових інтервалів між автомобілями.

В судовому засіданні сторони не пам`ятали конкретних значень замірів, які встановлювались працівниками поліції, однак погодились, що наявні у схемі заміри є некоректними та не відповідають об`єктивним обставинам.

На підставі викладеного оскільки, даними зі схеми з місця ДТП неможливо прямо чи опосередковано підтвердити або спростовувати обставини, які входять до предмета доказування в даній справі, та які мають значення для правильного вирішення справи, отже наведена схема є неналежним доказом.

Письмові пояснення до протоколу третього учасника ДТП - ОСОБА_3 не містять відомостей щодо обставин ДТП, оскільки останній не був очевидцем події.

В ході дослідження наданого представником потерпілої, адвокатом Діяментович Д.Г., диску з фото та відеозаписом з місця події, судом встановлено наступне.

Так відеозаписом з камери спостереження зафіксовано ділянку проїзної частини пр. Центрального за напрямком руху від вул. 3 Слобідської до вул. Садової. На проміжку відео 16:49:15 год. у кадрі з`являється автобус, який рухається у середній смузі пр. Центрального в напрямку вул. Садової та поступово зменшує швидкість руху, не доїжджаючи до пішохідного переходу. На проміжку відео 16:49:17 у кадрі з`являється автомобіль "BMW X5" реєстраційний номер НОМЕР_1 , який рухається у крайній лівій смузі пр. Центрального в напрямку вул. Садової, випереджає автобус із одночасним перестроюванням попереду автобуса у середню смугу безпосередньо перед пішохідним переходом та продовжує рух прямо й зникає з кадру. Подальшим відеозаписом не зафіксовано, ані траекторії руху автомобіля "Volkswagen Tiguan" реєстраційний номер НОМЕР_2 , ані подальших зіткнень між автомобілями.

Оглянутими фотознімками з місця ДТП підтверджено лише наслідки ДТП у виді розташування автомобілів та їх механічних пошкоджень.

Таким чином з відеозапису та фотознімків також неможливо встановити траекторію руху обох автомобілів до зіткнення та безпосередньо в момент контактування; встановити взаємне розташування автомобілів відносно смуг руху в момент зіткнення; встановити черговість перестроювань, а отже - і обставини щодо дотримання бокових інтервалів між ними.

Інших доказів винуватості ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.3 "б", 13.1 ПДР України матеріали справи не містять, а версія події, яка викладена у змісті протоколу про адміністративне правопорушення, особами, які уповноважені на його складання, не доведена за допомогою належних та допустимих доказів перед судом поза межами розумного сумніву.

Сторона потерпілої, не заперечуючи недоліки схеми та відсутність безпосередньої фіксації на фото чи відео механізму ДТП, поряд із цим вважала наявні докази достатніми для підтвердження провини ОСОБА_1 . У зв`язку з чим від останніх не надходило жодних клопотань про надання суду додаткових доказів, наприклад - про виклик та допит у судовому засіданні інспекторів поліції, які здійснювали заміри та складали схему з місця події; про виклик та допит у судовому засіданні свідка - водія автобуса, який очевидно безпосередньо спостерігав розвиток події та дії кожного із її учасників; про проведення судової автотехнічної експертизи механізму ДТП, тощо.

В свою чергу суд, дотримуючись засад змагальності, не має права за власною ініціативою здобувати докази по справі, а досліджує виключно докази, які надані сторонами.

На підставі викладеного, враховуючи вимоги статті 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог статті 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення ("поза розумним сумнівом"), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростовними доказами порушення ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 "б", 13.1 ПДР України, та наявності у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття адміністративного провадження.

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 124, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Суддя Дірко І.І.