Рішення № 136732010, 21.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7881/25 2-др/335/28/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого - судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання - Кумер А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя, заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Говоров Андрій Валерійович про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі №3357881/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026 позов задоволенено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2398995 від 13.08.2024 у сумі 6 502 (шість тисяч п`ятсот дві) грн 67 коп., яка складається з: 5800,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 13,92 грн заборгованості за нарахованими відсотками; 688,75 грн - комісія за надання позики та витрати по сплаті судового збору у 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 60 коп. Повний текст рішення підписано 04 травня 2026 року.

08 травня 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по вищевказаній справі. Заяву обґрунтовує тим, що всього відповідач отримав правничої допомоги відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт на 15000 грн. Необхідно зазначити, що такий розмір витрат на правничу допомогу у порівнянні із ціною позову зумовлений виключно правовою поведінкою самого позивача, поданням завідомо необгрунтованого позову у частині розміру стягнення заборгованості, необхідністю скасовувати заочне рішення та повертати справу до нового розгляду вже з початку з поданням відзиву та участю у судових засіданнях. Позивач у позовній заяві заявляв про стягнення з відповідача загальної суми заборгованості у розмірі 17508,75 грн. Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково у розмірі 6502,67 грн., тобто задоволено на 37,13% і відповідно відмовлено на 62,86%. Отже, витрати відповідача на отриману правничу допомогу необхідно компенсувати із розрахунку 62,86%, від суми 15000 грн., а тому остаточна сума компенсації витрат на правничу допомогу дорівнює 15000 грн х 62,86% / 100 грн = 9429 грн.

12.05.2026 року на адресу суду надійшли заперечення по справі, де представник позивача зазначив, що заява про ухвалення додаткового рішення не підлягає задоволенню у зв`язку з тим, що відповідачем не надано платіжної інструкції на підтвердження сплати гонорару від відповідача на користь представника відповідача, розмір судових витрат є неспівмірним із складністю справи, тому в задоволенні вимог відповідача просить відмовити, розгляд заяви просив проводити без участі представника позивача.

Представник відповідача та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду заяву в якій просили суд заяву про ухвалення додаткового рішення розглянути за їх відсутності.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі ч.4 ст.270 ЦПК України суд вважає можливим вирішити питання про ухвалення додаткового рішення у відсутність вказаних осіб.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу звукозаписувальними технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 28.04.2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2398995 від 13.08.2024 у сумі 6 502 (шість тисяч п`ятсот дві) грн 67 коп., яка складається з: 5800,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу; 13,92 грн заборгованості за нарахованими відсотками; 688,75 грн - комісія за надання позики та витрати по сплаті судового збору у 1124 (одна тисяча сто двадцять чотири) грн. 60 коп. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

При цьому, у відзиві на позовну заяву представником відповідача було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат, які відповідач очікує понести в зв`язку з розглядом справи. Також зазначено, що протягом 5 днів після ухвалення судового рішення представником відповідача буде подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Рішення судом ухвалено 28.04.2026 за відсутності представників сторін, повний текст рішення складено 04.05.2026 та направлено учасникам. Як свідчать довідки про доставку електронного документу в електронний кабінет, представником відповідача рішення отримано 05.05.2026. Заява про ухвалення додаткового рішення подана представником відповідача через систему «Електронний суд» 08.05.2026, що свідчить про подання відповідної заяви в межах встановленого строку.

Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Також, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18-ц та у постанові від 09.06.2020 року у справі № 466/9758/16-ц, у постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18.

З огляду на викладене, представник відповідача просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 429,00 грн.

В обґрунтування заявленої суми на надання правничої допомоги відповідачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 18.11.2025 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Говоровим А.В.; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги №106 від 18.11.2025 року; копію платіжної інструкції №EX9E7FBLQH від 24.11.2025 щодо сплати ОСОБА_1 5000,00 грн. за підготовку та подання заяви про перегляд заочного рішення у справі №335/7881/25; копію платіжної інструкції №XJPTFJC3GS від 24.11.2025 щодо сплати ОСОБА_1 1500,00 грн. за ознайомлення зі справою №335/7881/25; копію платіжної інструкції №TRZCDDBTHS від 03.03.2026 щодо сплати ОСОБА_1 3 500,00 грн. за представництво у судовому засіданні 03.03.2026 у справі №335/7881/25; копію платіжної інструкції №MMRJVDJYQH від 29.04.2026 щодо сплати ОСОБА_1 3 500,00 грн. за представництво у судовому засіданні у справі №335/7881/25; копію платіжної інструкції №ELPPBWUDYH від 0805.2026 щодо сплати Світличним О.С. 1500,00 грн. за написання та подання відзиву у справі справою №335/7881/25;

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи за цією позовною заявою складають 15 000,00 грн. (5000 +3 500 + 1 500 +3500 +1500).

На підставі викладеного, судом відхиляються доводи представника позивача щодо відсутності платіжної інструкції про сплату гонорару від відповідача на користь представника відповідача, оскільки суду надані достатні докази на підтвердження фактичної сплати витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги.

Розглянувши надані представником відповідача документи, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд виходить з того, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Представник позивача у своїх запереченнях зазначає, що вартість правничої допомоги у сумі 9429,00 грн. є неспівмірною з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву, позивач не погоджується з таким розміром правової допомоги, адже вважає його значно завищеним та таким що не відповідає критеріям реальності наданих адвокатських послуг та розумності їх вартості.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто, суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони».

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах F 10 від 17.10.2014 визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

При вирішенні питання про стягнення витрат за правничу допомогу, суд враховує складність справи, обсяг наданої правничої допомоги адвокатом, наявність документально підтверджених доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, відсутність клопотання позивача про зменшення розміру заявлених до стягнення витрат та приходить до висновку щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 9429,00 грн.

Враховуючи те, що при винесенні рішення судом не було вирішено питання про стягнення з позивача на користь відповідача судових витрат на правничу допомогу, тому суд приходить до висновку про ухвалення додаткового рішення, щодо стягнення вказаних судових витрат з позивача в розмірі 9429,00 грн.

Керуючись ст.133,137,141,247,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Говоров Андрій Валерійович про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по цивільній справі №3357881/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9429 (дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 травня 2026 року.

Інформація про учаснич.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фків справи відповідно до п.4 інансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.К. Сиротенко