Рішення № 136731892, 18.05.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1508/26

Провадження № 2/317/1113/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у заочному провадженні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщ. 2) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», в особі представника Столітнього М.М., за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу Запорізького районного суду Запорізької області надіслано позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 25 042,49 грн. та стягнення понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 04.12.2024 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 1974596, який укладено в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний застосунок «SlonCredit») з використанням надісланого споживачу одноразового ідентифікатора «Н090», що є електронним підписом споживача. Підписанням електронним підписом договору Овсяніков С.Л. підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладення якого підтверджено. Відповідач погодився та зобов`язався виконувати його умови, повернути кошти кредиту, сплати проценти за користування ним та виконати обов`язки, передбачені Договором. На підставі укладено відповідачем Кредитного договору № 1974596 від 04.12.2024 з ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відповідачу було надано кредит загальний розмір якого становить 4500,00 грн. строком на 360 днів - з 04.12.2024 р. по 28.11.2025, і сплатою процентної ставки - 3 % в день, яка є стандартною процентною ставкою та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 02.01.2025 включно, при цьому періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, знижена процентна ставка становить 1,05% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 02.01.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Відповідно до умов Кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, що відображений у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК» «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту Відповідача». В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість. За даними поденного розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1974596 від 04.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у період з 04.12.2024 р. по 13.08.2025 відповідачу нараховані відсотки за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі - 7931,25 грн.

13.08.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 13082025-1 на підставі якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача.

Станом на дату укладання Договору факторингу № 13082025-1 від 13 серпня 2025 року, строк дії Договору № 1974596 від 04.12.2024 року не закінчився, тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 14.08.2025 року по 28.11.2025 року (107 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 3611,25 грн., таким чином заборгованість нарахованих процентів за користування грошовими коштами, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 11 542,50 грн.

Відповідно до укладеного договору факторингу № 13082025-1 від 13 серпня 2025 р. до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 1974596 від 04.12.2024 року загальна сума заборгованості склала 25 042,49 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 4499,99 грн., заборгованості за процентами нарахованими первісним кредитором - 7931,25 грн., процентів нарахованими ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 107 календарних днів - 3611,25 грн., а також штрафні санкції 9000,00 грн.

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», та 10.12.2024 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Загальна заборгованість відповідача перед Позивачем за Договором № 1974596 від 04.12.2024 року становить 25 042,49 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7931,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 3611,25 грн., штрафні санкції 9000,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Позивач, представник позивача будучи належним чином повідомленим про розгляд справи (а.с.114,133), в судове засідання не з`явилися. У п. 4 прохальної частини позовної заяви представником позивача було зазначено про розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.13-зворот).

Відповідач ОСОБА_1 до суду повторно не з`явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності з ч. 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку (а.с.117,134). Крім того, відповідача про розгляд судом вказаної цивільної справи було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення через додаток «Viber» на номер мобільного телефону належного відповідачу, яке останнім отримувалось, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.112,122), а також шляхом направлення судових повісток на належну відповідачу електронну скриньку, яку останнім отримано, про що свідчать довідка про доставку електронного листа (а.с.113). Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 04.12.2024 р. між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» (далі Кредитний договір) (оферти) (а.с.18-24).

Відповідно до умов Кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 4500,00 грн. (п.1.3 Договору), строком на 360 днів з 04.12.2024 по 28.11.2025, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п.1.4 Договору). Стандартна процента ставка становить 3,0% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 02.01.2025 р. включно (п.п.1.5.2 Договору). Знижена процентна ставка становить 1,05% в день та застосовується на наступних умовах. Якщо Споживач до 02.01.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою (п.1.5.2.1Договору ).

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_2 .

Кредитний договір укладено в електронній формі за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується через Веб-сайт (Мобільний за стосунок «SlonCredit») з використанням надісланого споживачу одноразового ідентифікатора «Н090», що є електронним підписом споживача (п.9.6 Договору). Підписанням електронним підписом договору, ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з умовами публічної пропозиції на укладення договору про надання споживчого кредиту ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в повному обсязі, з урахуванням Паспорту споживчого кредиту, Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, Тарифів та складають договір про надання споживчого кредиту, укладення якого підтверджено. Відповідач погодився та зобов`язався виконувати його умови, повернути кошти кредиту, сплати проценти за користування ним та виконати обов`язки, передбачені Договором (а.с.18-24,27-28).

Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком № 1 до Кредитного договору, яку також підписано відповідачем), за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Н090» (а.с.25-26).

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед Овсяніковим виконало та надало йому кредит в сумі 4500,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 .

Зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через платіжну систему на підставі укладеного Договору №31102024-4 про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 31.10.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Пейтек Україна» (а.с.32-34).

Згідно листа ТОВ «Пейтек Україна» від 20.08.2025 за вих. № 20250820-1582 відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ»: 04.12.2024 16:37:21 на суму 4500,00 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 71d554e6-f5e4-47a5-aae5-ffb96b22ee64, номер транзакції в системі ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» -19745961733323037, Session ID -028442608511, Сайт торгівця: htt://sloncredit.ua, код авторизації: 560078, Банк-еквайр: АТ «ПУМБ», дата і час створення - 2024-12-04 16:37:18, дата і час прийняття в роботу - 2024-12-04 16:37:21, дата і час виконання - 2024-12-04 16:37:21, призначення платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 4314140003266084 (а.с.34а).

Крім того, факт перерахування кредитних коштів на карту відповідача ОСОБА_1 підтверджується витребуваною судом інформацією наданою АТ «ПУМБ», згідно якої на ім`я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 до поточного рахунку НОМЕР_4 у гривні. Операція на суму 4500,00 грн. 04.12.2024 о 16:37:20 проведена з використанням сервісу переказу коштів через АТ «ПУМБ». Між Банком та ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» було укладено договір відповідно до якого Банк надав послуги переказу коштів. В Банку наявна інформація щодо операції, а саме, що кошти направлені на карту НОМЕР_5 , яка випущена на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на суму 4500,00 грн. 04.12.2024 р. о 16:37:20 (а.с.118).

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість. За даними поденного розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1974596 від 04.12.2024 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» у період з 04.12.2024 р. по 13.08.2025 відповідачу нараховані відсотки за користування грошовими коштами у межах погодженого строку дії Договору у розмірі - 7931,25 грн. (а.с.29).

Як зазначено представником позивача та прослідковується з розрахунку заборгованості, у період з 04.12.2024 по 13.08.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 1228,51 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 1228,5 грн. (а.с.29).

13.08.2025 ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 13082025-1 на підставі якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача (а.с.58-68), про що відповідача було повідомлено ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» в особистому кабінеті боржника про відступлення права вимоги за кредитним договором (а.с.57).

Станом на дату укладання Договору факторингу № 13082025-1 від 13 серпня 2025 року, строк дії Договору № 1974596 від 04.12.2024 року не закінчився, тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» у період з 14.08.2025 року по 28.11.2025 року (107 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 3611,25 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за договором № 1974596 про надання споживчого кредиту від 04.12.2024 за 106 календарних днів (а.с.30-31). Таким чином заборгованість нарахованих процентів за користування грошовими коштами, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 11 542,50 грн.

Відповідно до укладеного договору факторингу № 13082025-1 від 13 серпня 2025 р. до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 1974596 від 04.12.2024 року загальна сума заборгованості склала 25 042,49 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7931,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 3611,25 грн., штрафні санкції 9000,00 грн., що підтверджується витягом з реєстру боржників, та Додатком № 1 до Договору факторингу № 13082025-1 від 13 серпня 2025 р. (а.с.62).

Рішенням №251124/1 єдиного учасника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» (а.с.71), та 10.12.2024 внесено відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с.73-76).

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 1974596 від 04.12.2024 року становить 25 042,49 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7931,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 3611,25 грн., штрафні санкції 9000,00грн.

Після укладення договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», ані на рахунки первісного кредитора.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед Позивачем за Договором № 1974596 від 04.12.2024 року загальною сумою 25 042,49 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7931,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 3611,25 грн., штрафні санкції 9000,00грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, Договір № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 04.12.2024 року, укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписано сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора «Н090», та за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Із копії вказаного Договору також видно, що ОСОБА_1 , як позичальник та споживач за договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариству свої персональні дані (РНОКПП НОМЕР_1 , паспортні дані, місце проживання, номер телефону, номер електронного платіжного засобу (банківський рахунок) та відомості про електронну пошту).

Таким чином, Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «Н090», а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

У частині першій статті 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді ( статті 205, 207 Кодексу ).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач у повному обсязі отримав інформацію про умови кредитування, ознайомлений з порядком повернення кредиту та інших платежів. Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

З матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив нарахування відсотків за користування кредитними коштами у межах строку дії кредитного договору (з 15.08.2025 по 28.11.2025 - за 107 календарних днів), розрахунок яких було здійснено на підставі боргу по тілу кредиту, що підтверджується наданим суду розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 1974596 від 04.12.2024, який не спростований відповідачем, як і не спростовано відсутність його волевиявлення на погодження вказаної процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту.

Згідно з вищевказаним розрахунком, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 1974596 від 04.12.2024 року становить 25 042,49 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7931,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 3611,25 грн., штрафні санкції 9000,00грн.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем 04.12.2024 року ОСОБА_1 було укладено Договір № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» за невиконання зобов`язань за яким у останнього виникла заборгованість.

Надана позивачем засвідчена належним чином копія договору факторингу № 13082025, що укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінстраст Капітал» підтверджує факт відступлення права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється на підставі правочину. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 513 ЦК України.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Правомірність укладеного між сторонами Договору № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 04.12.2024 року, як правочину сторонами не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Первинним кредитором відповідачу надано кредитні кошти, які останній повинен був повернути. Проте, відповідач зобов`язання за Договором № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 04.12.2024 року належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

З розрахунку заборгованості за Договором №1974596 від 04.12.2024 р. слідує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість в розмірі 25 042,49 грн., що складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 4499,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 7931,25 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 3611,25 грн., штрафні санкції 9000,00 грн. (а.с.29, 30-31).

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Разом з тим, визначаючись щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд звертає увагу, що позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції (неустойку) в сумі 9000,00 грн. Нарахування неустойки на підставі п.6.4.1,6.4.2 за своїм змістом є мірою відповідальності позичальника, що відповідає положенню ст. 549 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів - підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15). Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Так, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штрафні санкції за Договором № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 04.12.2024 року в розмірі 9000,00 грн., від сплати яких позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для їх стягнення.

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі Договору № 1974596 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» від 14.12.2024 року отримав кредитні кошти в розмірі 4500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів та процентів не виконує, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини і враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає частковому задоволенню у розмірі 16 042,49 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1705,55 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн., позивачем до суду надано наступні копії документів: Договір про надання правової допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та адвокатом Столітнім М.М. (а.с.95-96). заявка №16186 на виконання доручення по Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 (а.с.97-98), Акт №16186 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 з переліком виду виконаних робіт (наданих послуг) (а.с.99), зразок заповнення платіжного доручення (рахунок на оплату № 19186-10/03-2026 від 10.03.2025 р.) з зазначенням видом робіт (наданих послуг) (а.с.100), ордер на надання правничої допомоги Серії АІ № 2148338, яким ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору про надання правничої допомоги № 10/12-2024 від 10.12.2024 доручує адвокату Столітньому М.М. представляти їх інтереси в Запорізькому районному суді Запорізької області (а.с.101), свідоцтво про право на зайняття Столітнім М.М. адвокатською діяльність, серії КС № 9422/10 (а.с.102).

Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правову допомогу.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п`ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то у розумінні п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що в даному випадку складає - 6406,11 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 512,513, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 617, 625, 1048-1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 191, 223, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщ. 2, ЄДРПОУ: 44559822) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» № 1974596 від 04.12.2024 року в розмірі 16 042 (шістнадцять тисяч сорок дві) гривні 49 копійок, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1705 (одна тисяч сімсот п`ять) гривень 55 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6406 (шість тисяч чотириста шість) гривень 11 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка