Рішення № 136731776, 21.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5764/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ «ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

17.04.2026 через підсистему «Електронний суд» ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором №1574-3575 від 10.07.2025 в розмірі 116 997,00 гривень, з яких: 29 500,00 грн заборгованість за кредитом; 66 847,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 14 750,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст 625 ЦК; 5 900,00 грн заборгованість по комісії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем належним чином взяті на себе зобов`язання, які визначені вказаним договором, не виконуються, що є підставою для стягнення заборгованості.

13.05.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній визнав позовні вимоги в частині стягнення фактично отриманих та використаних кредитних коштів (тіла кредиту) у розмірі 29 500,00 грн, однак заперечив проти стягнення процентів та комісії, посилаючись на те, що є військовослужбовцем Збройних Сил України, проходить військову службу безперервно з 2013 року по теперішній час, має військове звання майора, у зв`язку з чим просив застосувати положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також щодо нарахування 3 % річних та інших платежів на підставі статті 625 ЦК України відповідач послався на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану позичальник звільняється від відповідальності у вигляді неустойки (штрафу, пені), а також зазначив, що заявлені позивачем судові витрати є неспівмірними та необґрунтованими.

Заяви, ( клопотання) учасників справи.

Разом з позовною заявою позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, клопотання про розгляд справи у відсутності позивача.

13.05.2026 через підсистему «Електронний суд» відповідачем ОСОБА_1 подано до суду клопотання про поновлення процесуального строку для подання відзиву.

Інші процесуальні дії у справі

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.04.2026 справу передано на розгляд головуючого судді Голяни О.В.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито провадження, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Щодо клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву суд зазначає, що ухвалою суду від 20.04.2026 відповідачу було надано п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Копію ухвали про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням № R067152608095, при цьому згідно з інформацією з офіційного сервісу відстеження АТ «Укрпошта» 29.04.2026 поштове відправлення повернуто із відміткою «адресат відсутній». Відповідно до положень статті 128 ЦПК України судова повістка та інші судові документи вважаються врученими, зокрема, у разі проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі є належним чином врученою відповідачу 29.04.2026, а відзив, поданий через підсистему «Електронний суд» 13.05.2026, поданий у межах встановленого судом строку, у зв`язку з чим підстави для його поновлення відсутні.

Сторони, їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

10.07.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1574-3575. Для підписання договору №1574-3575 від 10.07.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами позичальнику ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор A8990.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр кредит фінанс» взяло на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 29 500,00 грн, строк кредитування 300 днів.

Відповідно до п. 4.3 Договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, тип комісії одноразова комісія, що нараховується у день видачі кредиту. Згідно з п. 4.7 Договору комісія за видачу кредиту становить 20 % від суми виданого кредиту та нараховується на суму виданого кредиту у день його видачі.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 29 500,00 грн підтверджується довідками ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» б/н.

В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та допустив заборгованість, яка, за розрахунками позивача, станом на 24.02.2026 становить 116 997,00 грн, з яких: 29 500,00 грн заборгованість за кредитом, 66 847,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 14 750,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 5 900,00 грн заборгованість за комісією.

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.04.2015, виданого на ім`я ОСОБА_1 , останній має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Крім того, ОСОБА_1 має посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 від 19.06.2021 як особа, що перебуває на військовій службі у Збройних Силах України.

Судом встановлено, що відповідач, майор ОСОБА_1 , проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 07.10.2025 по теперішній час, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 №1138 від 08.05.2026. Відповідно до записів у посвідченні офіцера серії НОМЕР_2 відповідачу у період проходження військової служби послідовно присвоювались військові звання від лейтенанта до майора, а також містяться відомості про проходження служби у військовій частині НОМЕР_3 .

Оцінка Суду.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а зміст договору становлять погоджені сторонами умови.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10.07.2025 між ТОВ «Укр кредит фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1574-3575, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 29 500,00 грн строком на 300 календарних днів, а відповідач зобов`язався повернути кредит та виконувати інші умови договору.

Факт укладення кредитного договору та отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 29 500,00 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем не заперечується.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Разом з тим, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів належним чином не виконав, у зв`язку із чим утворилась заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29 500,00 грн.

Оскільки відповідачем не спростовано факт отримання кредитних коштів та не надано доказів їх повернення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 29 500,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає наступне.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту та гарантує військовослужбовцям сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни.

Статтями 1, 2 вказаного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців, що забезпечують реалізацію їх конституційних прав і свобод, а також задоволення матеріальних і духовних потреб відповідно до особливого виду службової діяльності.

Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу під час мобілізації, а також іншим військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім прямо визначених законом випадків щодо кредитних договорів на придбання житла, автомобіля та окремих енергетичних об`єктів.Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період це період функціонування держави та виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію або введення воєнного стану та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 в Україні настав особливий період, який триває на даний час.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, має посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 та проходить військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_3 з 07.10.2025 по теперішній час, що підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 №1138 від 08.05.2026. Крім того, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 24.04.2025 відповідач має статус учасника бойових дій.

Кредитний договір №1574-3575 укладений 10.07.2025, тобто у період дії особливого періоду.

За таких обставин, нарахування позивачем відповідачу процентів за користування кредитом у розмірі 66 847,00 грн суперечить вимогам пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», у зв`язку із чим позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, зазначений Закон не містить положень щодо звільнення військовослужбовців від сплати комісії за видачу кредиту, оскільки пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» прямо передбачено лише ненарахування штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору комісія за видачу кредиту є окремим видом платежу, передбаченим пунктами 4.3, 4.7 Договору, та становить 20 % від суми виданого кредиту.

Оскільки чинним законодавством не встановлено звільнення військовослужбовців від виконання зобов`язань зі сплати комісії за видачу кредиту, а відповідачем не наведено інших підстав для визнання відповідних умов договору недійсними чи такими, що не підлягають застосуванню, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією у розмірі 5 900,00 грн.

Обґрунтовуючи нарахування заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, позивач послався на те, що оскільки кредитний договір укладено після 24.01.2024, тобто, пізніше 30-го дня з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", до відповідача не застосовуються положення пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит.

Разом з тим, згідно пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до абзаців 1 і 2 статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Конституційний Суд України у Рішенні від 18.06.2020 № 5-р(II)/2020 зазначив, що принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori) - «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

З огляду на викладене принцип «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali) може бути застосований виключно за умови співіснування суперечливих норм одного ієрархічного рівня.

Система нормативно-правових актів України за їх юридичною силою (від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили) включає: а) Конституцію України; б) закони, кодекси України; в) підзаконні нормативно-правові акти: постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, накази міністерств, акти інших державних органів, розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти органів місцевого самоврядування, які містять норми права тощо.

Кодекс - єдиний, зведений, внутрішньоузгоджений нормативно-правовий акт, прийнятий вищим органом законодавчої влади у процесі нормотворчої діяльності або народом на всеукраїнському референдумі, який на основі загальних принципів регулює певну сферу суспільних відносин. Кодекс є особливим різновидом закону.

За таких обставин застосуванню в даному випадку підлягає п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія неодноразово продовжувалася.

Оскільки заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач як позичальник на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в будь-якому випадку звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 35 400,00 грн із заявлених 116 997,00 грн, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 805,62 грн із сплачених позивачем 2 662,40 грн.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ «ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ «ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1574-3575 від 10.07.2025 в розмірі 35 400,00 грн, з яких: 29 500,00 грн заборгованість за кредитом; 5 900,00 грн заборгованість по комісії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ «ФІНАНС» 805,62 грн судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА