Рішення № 136729588, 18.05.2026, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/12413/25

Провадження №2-др/524/19/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 м.Кременчук

Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:

головуючого - судді Алексашиної Н.С.,

за участю: секретаря судового засідання Сінельнік В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Л.В., про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука (суддя Колеснікова О.М.) від 31 березня 2026 року у справі №524/12413/25 відмовлено у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

02.04.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Шевцової Л.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Вказана заява зареєстрована у вхідній кореспонденції суду 30.04.2026 року та передана судді 01.05.2026 року.

Заява про ухвалення додаткового рішення обґрунтована тим, що рішенням суду від 31.03.2026 року відмовлено у задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, однак, судом не вирішено питання про розподіл витрат на правничу допомогу. Стверджує, що ОСОБА_1 понесла витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 гривень. Просить стягнути з АТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 гривень.

Від представника відповідачки адвоката Шевцової Л.В. надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення без її участі та без участі ОСОБА_1 .

Позивач АТ «Універсал Банк» у судове засідання свого представника не направив. 08.04.2026 року від банку надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення. У запереченнях позивач навів численні цитати з ЦПК України та постанов Верховного Суду стосовно стягнення правничої допомоги. На думку банку заявлені відповідачкою 10 000 грн. правничої допомоги є неспівмірними, а також необґрунтована їх необхідність. При цьому, позивач навів цитати судових рішень, у яких встановлено, що обсяг робіт і час, витрачений на вчинення процесуальних дій та підготовку документів, явно неспівмірні зі складністю виконаних робіт. Позивач вважає витрати на правничу допомогу необґрунтованими та просить відмовити у їх відшкодуванні. /а.с.228-230/

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Оскільки питання щодо стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення 31.03.2026 року судом не вирішено, наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2026 року представник відповідачки адвокат Шевцова Л.В. подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що попередній розрахунок сум судових витрат, які відповідачка очікує понести у зв`язку з розглядом справи становить 7000 гривень у розмірі витрат на правничу допомогу. /а.с.144-147/

Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення представником відповідачки додано копію угоди №1364272 від 12.01.2026 року, де в графі щодо розміру оплати зазначено: «за домовленістю». /а.с.107/

До заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 10 000 гривень представником відповідачки додано розрахунок суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги та квитанцію про сплату 10 000 гривень за надання правничої допомоги.

Згідно розрахунку суми фіксованого гонорару за надання правової допомоги вартість попередньої правової консультації щодо захисту прав та законних інтересів склала 1000 грн., ознайомлення з матеріалами справи 1500 грн., складання та подання заяви про перегляд заочного рішення 3000 грн., складання та подання до суду відзиву на позовну заяву 3000 грн., представництво інтересів в суді незалежно від витраченого часу 1500 грн.

Відповідно до ч.ч.4, 6 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цій справі позивач не довів неспівмірність понесених відповідачкою витрат на правничу допомогу.

Суд враховує, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (пункт 131 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Представником відповідачки вжито низку заходів щодо захисту її прав та інтересів у суду: ознайомлення з матеріалами справи /а.с.74-78/, складання та подання заяви про перегляд заочного рішення /а.с.95-102/, складання та подання відзиву на позовну заяву /а.с.144-147/. Загалом сума витрат на правничу допомогу на думку суду є співмірною зі складністю справи та наданими послугами.

Разом з тим, суд зауважує, що представник відповідачки - адвокат Шевцова Л.В. не брала участь у судових засіданнях з метою представництва інтересів ОСОБА_1 , що випливає зі змісту журналів судових засідань, поданих клопотань про розгляд справи за відсутності відповідачки та її представника, а також зі змісту судового рішення, у якому зазначено про неявку відповідачки та її представника в судове засідання, та про надходження клопотання про розгляд справи без їх участі. Отже, фактично представництво інтересів відповідачки в суді не відбулося, відповідна послуга не надана.

За таких обставин, суд вважає безпідставним включення до складу витрат на правничу допомогу 1500 гривень за представництво інтересів в суді незалежно від витраченого часу.

Відповідно вимоги відповідачки про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню частково, шляхом їх зменшення до 8500 гривень.

Керуючись ст.ст.133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника відповідачки ОСОБА_1 адвоката Шевцової Людмили Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8500 гривень.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», місце знаходження: вул. Оленівська, буд. 23, м. Київ, ЄДРПОУ 21133352;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Алексашина Н.С.