Рішення № 136729111, 19.05.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/777/26

Провадження № 2/366/971/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026 с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючої судді Слободян Н.П.,

розглянувши с-щі Іванків цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Адвокатьского Бюро « Тараненко та Партнери» про визнання трудових відносин припиненими

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позовних вимог

ОСОБА_1 (далі Позивачка) звернулася в суд з позовом до Адвокатське бюро «Тараненко та Партнери» (далі Відповідач), у якому просила визнати трудові відносини припиненими.

Позов мотивований тим, що Позивачка з 09.01.2024 і на даний час перебуває в трудових відносинах з Відповідачем. Керівником Адвокатського Бюро «Тараненко та Партнери» був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Смерть зазначеної особи зумовила відсутність суб`єкта , уповноваженого здійснювати управління Адвокатським бюро та оформлення трудових правовідносин, що унеможливлює належне припинення трудових відносин Позивачку у позасудовому порядку.

Рух справи

01.04.2026 позовна заява надійшла до суду.

02.04.2026 надійшла уточнена позовна заява.

06.04.2026 відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Перше судове призначене на 19.05.2026.

Позиції сторін

Позивачка в поданій заяві до суду просила справу розглядати за її відсутності. Позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явився про дату та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням Укрпошти.

Встановлені судом обставини справи та застосовані норми права.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (пункт 3 частини першої).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи

Згідно із Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське бюро має особливий правовий статус, відповідно до якого його учасник (адвокат) одноособово здійснює повноваження вищого органу управління, а також визначає діяльність виконавчого органу, що підтверджується статутом Адвокатського бюро «Тараненко та партнери» від 30.11.2023. ( а.с.4-8)

Керівником Адвокатського бюро «Тараненко та Партнери» був ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 19.07.2025 (а.с.9)

Виконавчим органом адвокатського бюро є керуючий. Функції виконавчого органу Відповідача здійснював безпосередньо засновник та учасник бюро ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.( а.с.10)

Позивачка з 09.01.2024 року перебуває у трудових відносинах із Адвокатським Бюро «Тараненко та Партнери» на посаді юриста, що підтверджується наказом № 9-к про прийняття на роботу. (а.с.11)

У зв`язку з наміром припинити трудові відносини з Відповідачем, Позивачкою було відправлено рекомендованим листом з описом вкладення на юридичну адресу Відповідача заяву про звільнення за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпПП України, що підтверджується заявою, конвертом, описом та накладною Укрпошти № 0209400523360 від 09.03.2026. (а.с. 14-16)

Вказаний лист не отримано та повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується, зворотною накладною Укрпошти № 0209400521200 від 31.03.2026. (а.с 13)

З огляду на встановлені обставини справи та застосовуючи їм відповідні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Після подання заяви про звільнення Позивачкою та спливом передбаченого законодавством строку, трудові правовідносини між Позивачем та Відповідачем припинилися, однак не оформлені належним чином.

Таким чином, позивач не може у встановленому законом порядку припинити трудові відносини з відповідачем, а тому наявні усі підстави визнані припиненими трудові відносини між сторонами у судовому порядку.

Відповідно до норм ст.46 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Аналогічні положення містяться в Європейській соціальній хартії (переглянута) від 03.05.1996 (ратифікована Україною 14.09.2006).

Стаття 1 Хартії визначає що з метою забезпечення ефективного здійснення права на працю сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та, підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

За ч.1 ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнення працівника за його ініціативою. При цьому, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник та внести відповідні записи до трудової книжки працівника.

Позивачка, яка бажає звільнитися з Адвокатського бюро « Тараненко та партнери», не може цього зробити через смерть засновника адвокатського бюро, то позивака позбавлена можливості розірвати трудові відносини з відповідачем у спосіб, передбачений КЗпП України. Смерть єдиного учасника та керівника Адвокатського бюро фактично унеможливила реалізацію Позивачки права на припинення трудових відносин у позасудовому порядку, оскільки відсутня особа або орган уповноважений :

-прийняти заяву про звільнення;

-видати наказ про припинення трудових відносин;

-внести відповідні записи до трудових документів та податкової звітності;

Відсутність визначеної змоги позасудового механізму припинення трудових відносин у випадку смерті єдиного керівника юридичної особи не може обмежувати гарантування с. 43 КЗпП України право особи на вільне припинення трудових відносин, а тому суд відповідно до ст. 5 ЦПК України ефективний спосіб захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Враховуючи викладене, права Позивачки підлягають захисту шляхом визнання трудових відносин з Відповідачем припиненими за рішенням суду.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права особи, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1 та 2ст. 5 ЦПК України), - про це йдеться в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 лютого 2023 року у справі № 377/169/20.

У постанові від 19 вересня 2019 року у справі № 233/2529/18 Верховний Суд встановивши, що відповідач ні після отримання заяви позивача про розірвання трудового договору, ні після відкриття провадження у справі, не вчинив жодних дій спрямованих на розірвання трудового договору, дійшов висновку, що відповідно до вимог частини другої статті 5ЦПК України та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем і відповідачем, ефективним і таким, що не суперечить закону буде такий спосіб захисту як Припинення трудових відносин на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Викладене свідчить, що за обставин, коли працівник позбавлений можливості розірвати трудовий договір з роботодавцем у порядку, передбаченому КЗпП України, то ефективним способом захисту порушеного права працівника буде ухвалення судом рішення про визнання трудових відносин між сторонами припиненими.

Отже, наявні усі підстави для задоволення даного позову та визнання трудових відносин між Позивачем та Відповідачем припиненими.

На підставі викладеного, керуючись ст. 46 Конституції України, ст.38, 39 КЗпП України, ст.15, 16 ЦК України, ст.ст. 81, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Адвокатського Бюро «Тараненко та партнери» про визнання трудових відносин припиненими задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та до Адвокатським Бюро «Тараненко та партнери» припиненими з 23.03.2026.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 19.05.2026.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Адвокатське бюро «Тараненко та партнери» (02094, м. Київ вул. поправки Юрія, 6 офіс 21. Код ЄДРПОУ:45357047)

Суддя Н.П. Слободян