Постанова № 13672802, 19.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2011 № 15/102/18

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача - Коваленко Ю.В. (довіреність №3079-5/14 від 28.12.2010р.)

від відповідача 1 не зявився

від відповідача 2 Бунін А.Ю. (довіреність б/н від 18.11.2010 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхове товариство "Гарантія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.10.2010

у справі № 15/102/18 ( .....)

за позовом ВАТ "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"

до ВАТ "Таксосервіс"

ВАТ "Страхове товариство "Гарантія"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 69270грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Чернігівської філії Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВТВ-ЛТД» та Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди в розмірі 69270,00 грн. солідарно.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.08.2009 р. будо замінено первісного відповідача ТОВ «ЄВТВ-ЛТД» на належного відповідача ВАТ «Таксосервіс».

Позивачем неодноразово подавались заяви про уточнення позовних вимог, згідно до заяви про уточнення позовних вимог від 30.09.2010 р., останній просив стягнути з ВАТ «Таксосервіс» матеріальну шкоду в розмірі 43770,00 грн. та стягнути з ВАТ «СТ «Гарантія» матеріальну шкоду у розмірі 25550,00 грн.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2010 р. позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Таксосервіс» 42270,00 грн. шкоди, 422,70 грн. державного мита, 152,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 449,65 грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи. Стягнуто з ВАТ «СТ «Гарантія» 25500грн. шкоди, 255,00 грн. державного мита, 152,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 449,65 грн. витрат на проведення судової автотоварознавчої експертизи. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» на користь ВАТ «СТ «Гарантія» 110,47 грн. витрат за проведення судових автотехнічних експертиз.

Рішення мотивоване тим, що оскільки позивачем було виплачено страхове відшкодування за договором добровільного страхування в сумі 67770,00 грн., то до нього перейшло право вимоги до особи, відповідальної за спричинені збитки.

ВАТ «СТ «Гарантія», не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі в звязку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального чи процесуального права. Скаржник просив стягнути з позивача на користь відповідача 2 судові витрати по оплаті судових експертиз.

Скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи. Також зазначено, що вина страхувальника у вчиненні ДТП повністю доведена належними судовими експертизами, в той час, як вина водія відповідача 1 взагалі відсутня, в звязку з чим відповідальність за спричинену шкоду в результаті ДТП має нести саме водій автомобіля «Міцубіші-Лансер» ОСОБА_2., а не відповідач 1 та відповідач 2.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача 1 в судове засідання не зявився, про причини суд не повідомив.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача 1.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем та ОСОБА_1. було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності з строком дії з 21.07.2008 р. по 20.07.2009р. (поліс №19 G-0175154), яким застраховано автомобіль «Міцубіші-Лансер» д/н НОМЕР_1 на суму 115000 грн., тобто автомобіль застраховано на повну його вартість.

24.07.2008 р. в м.Чернігові на перехресті вул. Щорса та пр.Миру сталася дорожньо-транспортна пригода (далі-ДТП), а саме зіткнення транспортних засобів: «Міцубіші-Лансер» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2. та автомобіля «СПВ 17 Рута» д/н НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3., що на час ДТП працював водієм у відповідача 1.

Автомобіль «СПВ 17 Рута» д/нНОМЕР_2, згідно свідоцтва про його реєстрацію належить ТОВ «ЄВТВ-ЛТД» і був орендований відповідачем 1 за договором оренди (т.1 а.с.74).

Між відповідачами 1 та 2 було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - автомобіля «СПВ 17 Рута» д/нНОМЕР_2, з строком дії з 21.11.2007 р. по 20.11.2008 р., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого встановлено в 25500 грн., що підтверджується полісом НОМЕР_4(т.1 а.с.76).

Згідно довідки відділу ДАІ міста Чернігова від 29.07.2008р., 24.07.2008р. в м.Чернігові по вул.Щорса - пр.Миру сталось ДТП, зіткнення транспортних засобів при порушенні правил проїзду перехрестя. На водія ОСОБА_3. складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення вимог пп.16.11 ПДР України, який разом з матеріалами ДТП передано до районного суду.

Постановою ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 15.09.2008р. відмовлено в порушенні кримінальної справи за фактом даного ДТП. Прийнято рішення про притягнення водія ОСОБА_3. до відповідальності за ст.124 КУпАП та матеріали перевірки направлено до суду для розгляду та прийняття рішення.

В постанові Деснянського райсуду м. Чернігова від 12.11.2008р.(12.12.2008р.) зазначено, що 16.09.2008 р. відносно ОСОБА_3. складено протокол про адміністративне правопорушення в тому, що 24.07.2008 р., о 23 год. 20 хв., ОСОБА_3., в м.Чернігові на перехресті вул. Щорса пр. Миру керував транспортним засобом марки «Рута», д/н НОМЕР_2 і при виїзді на перехрестя з другорядної дороги на головну при непрацюючому світлофорі не переконався в безпечності виконання даного маневру, не надав переваги в русі автомобілю Міцубіші д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2., який рухався по головній дорозі, в результаті чого трапилось зіткнення транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди постраждав водій автомобіля «Міцубіші» та пасажири автомобіля «Рута». Автомобілі отримали механічні пошкодження. Водій ОСОБА_3. порушив пп.16.3, 16.11 Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цією ж постановою суду закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_3. до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у звязку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 21.01.2009 р. скаргу ОСОБА_3. залишено без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 12.12.2008 р. щодо ОСОБА_3. про закриття справи про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП без змін.

ОСОБА_2. звернувся до позивача з заявою від 28.07.2008 р. про виплату страхового відшкодування, відповідно до укладеного договору страхування №0175154 транспортного засобу.

За проханням позивача, 31.07.2008 р. спеціалістом-автотоварознавцем в присутності власника автомобіля «Міцубіші-Лансер» та представників позивача, було оглянуто пошкоджений в ДТП автомобіль, який знаходився на майданчику для затриманого транспорту, про що складено акт огляду дорожнього транспортного засобу.

За висновком спеціаліста №370 експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу від 22.08.2008 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Міцубіші-Лансер» внаслідок його пошкодження в ДТП 24.07.2008 р., складає 109215,02 грн. Загальна середня ринкова вартість найбільш ліквідних, придатних для подальшого використання складових автомобіля, з урахуванням значення їх коефіцієнту фізичного зносу та станом цін на час проведення дослідження, складає 45178,14 грн.

На підставі заяви страхувальника, довідки ДАІ, акта технічного огляду та висновку спеціаліста №370 від 22.08.2008 р. позивачем було складено страховий акт №36432 від 29.08.2008р. про виплату страхового відшкодування в розмірі 69270 грн.

За видатковими касовими ордерами від 01.12.2008р., 28.11.2008р. позивачем було виплачено ОСОБА_1. 11600 грн. страхового відшкодування, а платіжними дорученнями №1398 від 03.12.2008р. та №1396 від 02.12.2008р. перераховано 56170 грн., тобто всього позивачем сплачено страхове відшкодування у розмірі 67770 грн.

В процесі розгляду даної господарської справи з метою встановлення вини одного чи іншого водія в ДТП, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2009р. було призначено судову автотоварознавчу експертизу з метою визначення вартості матеріального збитку автомобіля «Міцубіші-Лансер», завданого внаслідок ДТП та загальної ринкової вартості придатних для подальшого використання складових вказаного автомобіля.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.09.2009 р. було призначено судову автотехнічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання щодо відповідності чи невідповідності Правилам дорожнього руху дій обох водіїв в даній дорожній обстановці, що передувала ДТП, а також встановлення дії якого саме з водіїв безпосередньо стали причиною ДТП.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №1558/1-Ц від 25.02.2010 р. (т.1 а.с. 28), необхідними умовами виникнення ДТП є дії водія ОСОБА_2., повязані із значним перевищенням гранично допустимої швидкості та незастосуванням екстреного гальмування - тобто порушенням Правил дорожнього руху, а саме п.п.12.4, 12.9 б) та 12.3. В той же час, дії водія Відповідача 1 не могли стати причиною ДТП.

Таким чином, згідно висновку судової автотехнічної експертизи, дії виключно водія автомобіля «Міцубіші-Лансер» ОСОБА_2. щодо порушення Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному звязку з настанням ДТП, в якому було пошкоджено його автомобіль.

Господарський суд обґрунтував своє рішення тим, що при розгляді адміністративної справи №3-43772/08, Деснянським районним судом м.Чернігова було винесено постанову від 12.11.2008 р. (12.12.2008 р.), якою винним у ДТП, а саме в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАПУ, визнано було ОСОБА_3.

Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки висновок судової експертизи про те, що причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору є дії водія автомобіля «Міцубіші-Лансер» ОСОБА_2., повязані з невідповідністю вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху і несвоєчасним гальмуванням керованого автомобіля, суперечить встановленим обставинам ДТП у постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.11.2008 р. (12.12.2008р.), яка набрала законної сили, то вказаний висновок судової експертизи судом було відхилено.

В постанові Деснянського районного суду м. Чернігова від 12.11.2008 р. (12.12.2008р.) в адміністративній справі міститься текст, в якому йдеться про винність ОСОБА_3. у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАПУ (вчинення ДТП). Проте аналіз змісту вказаного абзацу постанови вказує на те, що суддя не встановлює факт наявності вини ОСОБА_3. в ДТП, а описує протокол про адміністративне правопорушення, складений працівниками ДАІ відносно ОСОБА_3. по звинуваченню його у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАПУ, який (протокол) і став підставою для розгляду адміністративної справи.

Однак, в подальшому Деснянським районним судом м. Чернігова досліджувались також і інші докази (показання свідків, висновки автотехнічних експертиз тощо).

За результатами розгляду даної адміністративної справи, Деснянським районним судом м. Чернігова було винесено рішення про закриття провадження у даній адміністративній справі, у звязку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. При цьому вина будь-якого з водіїв в ДТП судом не встановлена.

Враховуючи вищезазначене, господарським судом при винесення рішення про стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 суми шкоди було визнано, що вина ОСОБА_3 в ДТП доведена постановою Деснянського районного суду м. Чернігова. Але такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що вина страхувальника позивача у вчиненні ДТП повністю доведена відповідними судовими експертизами та матеріалами справи, в той час, як вина водія відповідача 1 відсутня(згідно висновків судових експертиз). У звязку з чим, відповідальність за спричинену шкоду в результаті ДТП має нести водій автомобіля «Міцубіші-Лансер» ОСОБА_2., а не відповідач 1 та відповідач 2.

Юридична або фізична особа, відповідно до ст.1172 ЦК України, відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

Відповідно до ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. За загальними правилами, шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом - джерелом підвищеної небезпеки.

Водночас статтею 1188 ЦК України передбачено правила відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, яка застосовується на загальних підставах із застосуванням принципу вини сторін.

Позивач, як вбачається з позовної заяви, просить стягнути в порядку регресу шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки під час дорожньо-транспортної пригоди.

Отже для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як відшкодування заподіяної шкоди, суду необхідно зясувати наявність всіх елементів складу правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому на позивача покладається обовязок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного звязку між порушенням зобовязання та шкодою.

Вказані обставини підлягають доведенню належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач 2 обґрунтував апеляційну скаргу належним чином у звязку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2010р. у справі №15/102/18 не відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути скасоване з прийняттям нового рішення, яким необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 104, ст.105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2010 р. у справі №15/102/18 задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.10.2010 р. у справі №15/102/18 скасувати.

У позові відмовити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (м.Київ, пров. Ново-Печерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 21390910, р/р 2650100016573 в ФВАТ «Укрексімбанк» м.Чернігів МФО 353649), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01001, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, поштова адреса 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 14229456) 5101 (пять тисяч сто один) грн. 44 коп. за проведення судових автотехнічних експертиз.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (м.Київ, пров. Ново-Печерський, буд. 19/3, код ЄДРПОУ 21390910, р/р 2650100016573 в ФВАТ «Укрексімбанк» м.Чернігів МФО 353649), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» (01001, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, поштова адреса 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 5, код ЄДРПОУ 14229456) 346(триста сорок шість) грн. 35 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді