Ухвала суду № 136727884, 20.03.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2403/26

Провадження № 1-кс/202/2075/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026052110000016 від 16.03.2026 року у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпропетровська, маючого вищу освіту, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», військово - облікової спеціальності старший розвідник сапер, не одруженого, маючого на утриманні сина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з вищезазначеним клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання вмотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026052110000016, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.03.2026 близько 14:00 у м. Дніпро на вул. Короленка біля буд. 3 ОСОБА_6 , діючи умисно з корисливих мотивів, одержав 3000 доларів США неправомірної вигоди за вплив на працівників ТЦК та СП щодо зняття ОСОБА_7 з реєстру військовозобов`язаних та встановлення йому статусу обмежено придатного, поєднаного з вимаганням такої вигоди.

19.03.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

20.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Зібрані докази у своїй сукупності дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України та підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, доданими до клопотання.

У зв`язку з викладеним виникає необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий вказує, що у слідства є достатні дані вважати, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, об`єктивно наявні, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_6 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а тому він звернувся до слідчого судді з даним клопотанням.

В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, посилаючись на тяжкість вчиненого злочину. У зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_6 , та його захисник ОСОБА_5 , заперечували проти застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, зазначивши, що ризики є необґрунтованими. Підозрюваний раніше не судимий, має на утриманні дитину. Просили відмовити в застосування запобіжного заходу.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026052110000016, відомості про яке до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 16.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

19.03.2026 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

20.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Слідчий суддя проаналізував надані до клопотання докази.

Із доданих до клопотання доказів вбачається, що кримінальне правопорушення мало місце, і є всі підстави вважати що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, а тому на цій стадії процесу підозра є обґрунтованою.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, у зв`язку із чим є загроза, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Слідчий суддя вважає , що існує ризик, що підозрюваний ОСОБА_6 має можливість вплинути на свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який є військовослужбовцем, має на утриманні дитину, раніше не судимий.

Тому, слідчий суддя вважає, що на цій стадії досудового розслідування до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, т.щ. жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 статтею 177 цього Кодексу.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу до підозрюваного у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня затримання підозрюваного.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Тому, користуючись своїм правом, передбаченим ч. 5 ст. 182 КПК України, визначаючи підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави, з урахуванням обставин тяжкості інкримінованого злочину, та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 (вімісдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню

Керуючись ст. ст. 132,176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 17.05.2026 року включно із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 грн (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- повернутися для проходження військової служби ;

- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні;

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

В іншій частині клопотання відмовити.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді діє до 17.05.2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1