Ухвала суду № 136727873, 02.04.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2269/26

Провадження № 1-кс/202/2213/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпра клопотання старшого слідчого в ОВС відділу РОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000001260 від 31.10.2025 року у відношенні:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, маючого на утриманні дитину 2017 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В клопотанні зазначено, що 17.09.2025 року підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яку він отримав особисто.

Підозра обгрунтовується доказами , які додані до клопотання.

31.10.2025 року заступником керівника Дніпровської обласної прокуратури строк досудового розслідування був продовжений до 17.12.2025 року.

31.10.2025 року матеріали щодо підозрюваного ОСОБА_7 були виділені в окреме провадження № 12025040000001260 у зв`язку з тим, що він не з`являвся за викликом до слідчого і 17.09.2025 його було оголошено в державний розшук.

Існують ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Так, підозрюваний переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Перебуваючи на свободі він може впливати на свідків в кримінальному правопорушенні та на інших співучасників злочину.

Може вчинити інший злочин ,тому що встановлено, що він доходу не має , він тривалий час продовжував систематично вчиняти злочин, передбачений ч.2 ст.307 КК України і перебуваючи на свободі він може продовжити злочинну діяльність.

02.04.2026 року підозрюваного доставлено до слідчого судді на підставі ухвали слідчого судді від 26.03.2026 року про дозвіл на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі протоколу затримання підозрюваного на підставі ухвали слідчого судді, підозрюваного було затримано 01.04.2026 року о 18:00

В ході розгляду прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини, наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків, зазначивши про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. У зв`язку з чим просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечували проти застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, зазначивши, що підозра є необґрунтованою, ризики недоведені. Просили відмовити в застосування запобіжного заходу.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

01.04.2026 року в 18:00 підозрюваного було затримано на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 26.03.2026 року про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 було затримано.

В судове засідання ОСОБА_5 доставлено 02.04.2026 року відповідно до вимог ст.191 КПК України до спливу тридцяти шести годин з моменту затримання.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025040000001260 від 31.10.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

17.09.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, в рамках кримінального провадження №12024040000000821 від 24.05.2024.

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання або продовження відповідного запобіжного заходу.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Із доданих до клопотання доказів вбачається, що кримінальне правопорушення мало місце, і є всі підстави вважати що підозрюваний може бути причетний до вчинення кримінального правопорушення, а тому на цій стадії процесу підозра є обґрунтованою.

31.10.2025 заступником керівника Дніпропетровської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024040000000821 від 24.05.2024 продовжено до 17.12.2025.

31.10.2025 прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури матеріали кримінального провадження відносно підозрюваного ОСОБА_5 виділено в окреме кримінальне провадження №12025040000001260.

31.10.2025 року досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено у зв`язку з оголошенням підозрюваного у розшук.

Із аналізу доказів , з урахуванням строків зупинення провадження в справі строк досудового розслідування спливає 15.05.2026 року.

Згідно з ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, у зв`язку із чим є загроза, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Слідчим доведено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування, тому що підозрюваний перебував в розшуку і доставлений до суду на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, суд враховує характер інкримінованого злочину, вчинення його за попередньою змовою групою осіб, а також те, що частина осіб у кримінальному провадженні ще встановлюється, а тому ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є наявним.

Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, слідчим та прокурором належним чином не конкретизований та не підтверджений належними доказами.

Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, суд враховує доводи сторони обвинувачення щодо систематичності інкримінованих дій, однак оцінює цей ризик критично з урахуванням відсутності судимостей.

Слідчим суддею прийнято до уваги відомості про особу підозрюваного, який має на утриманні малолітню, раніше не судимий.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на встановлений факт ухилення від явки та оголошення у розшук.

Разом з тим, слідчий суддя не погоджується з доводами органу досудового розслідування щодо необхідності визначення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

Слідчий просить про визначення застави в розмірі 400 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1211200 грн.

Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави є надмірним.

Разом з тим, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, тяжкості злочину, та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя, користуючись своїм правом, передбаченим ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку слідчого судді, застава саме у такому розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання підлягає частковому задоволенню

Керуючись ст.ст. 132,176-178, 183, 193, 194 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 15.05.2026 року включно із визначенням застави у розмірі 100 (ста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 332 800 грн (триста тридцять дві тисячі вісімсот гривень), які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити підозрюваного з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

- за першим викликом з`являтися до слідчого, прокурора чи суду;

- без поважних причин не відлучатися із населеного пункту в якому він фактичного проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати паспорт для виїзду за кордон до районного відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного в межах строку досудового розслідування.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді діє до 15.05.2026 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1