Рішення № 136726414, 19.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/2111/26

Провадження № 2/761/7820/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

19 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді: Осаулова А.А.

за участю секретаря: Путря Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в місті Києві в приміщенні суду в заочному порядку цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (позивач) звернулось до Шевченківського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в якому просило суд стягнути з відповідача суму основного боргу - 38702,20 грн, 3 % річних - 2124,39 грн, інфляційні - 6958,38 грн, а всього 47784,97 грн, та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки зареєстрована та проживає у вказаній квартирі.

Позивач зазначає, що вони належним чином виконують функції із утримання будинку, надання житлово-комунальних послуг, але відповідач не виконує свої обов`язки по своєчасному внесенню квартплати та плати за комунальні послуги, внаслідок чого у них виникла заборгованість в загальному розмірі 47784,97 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подав.

Розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (ч.ч. 1, 3 ст. 211 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до вимог суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з відповіддю Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації за адресою: АДРЕСА_1 з 20.07.2010 р. зареєстрована ОСОБА_1 .

Особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва" відповідно до рішень Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м.Києва" та від 09.10.2014 року №270/270 перейменоване з КП "Керуюча дирекція" Шевченківської районної у м.Києві ради від 19.02.2007 року № 187.

Пункт 2.2. Статуту визначає предмет діяльності підприємства, серед якого є утримання житлового і нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади м.Києва та закріплений за підприємством на праві господарського відання, а також обслуговування житлового і нежитлового фонду, що не належить до комунальної власності м.Києва, на договірних засадах у встановленому законом порядку.

Відповідно ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Виконавцем послуг є Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва».

Згідно ст. ст. 64, 66, 67 Житлового кодексу Української РСР, сплачується плата за користування жилим приміщенням, сплачується плата за утримання будинку та прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. Члени сім`ї наймача , які проживають разом із ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки , що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуг (постанова Верховного Суду від 18.03.2019 р. у справі №210/5796/16-ц)

Факт надання житлово-комунальних послуг підтверджується відповідними договорами, які міститься в матеріалах справи, укладеними позивачем з виконавцями послуг.

Факт ненадання послуги або зниження якості наданої послуги повинен бути зафіксований належним чином (постанова Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 640/18143/16-ц).

В ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначений порядок оформлення претензій споживачів, зокрема: 1. У разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. 2. У разі ненадання, надання неналежної якості послуги з управління багатоквартирним будинком споживач має право викликати управителя для перевірки якості наданих послуг . 3. Порядок перевірки якості надання комунальних послуг та якості послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. 4. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). 5. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) зобов`язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості. У разі проведення перевірки якості наданих послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води або постачання природного газу споживач має право здійснити забір проб. Інформація про забір проб включається до акта-претензії. Порядок здійснення забору проб та проведення їх дослідження щодо послуг з централізованого водопостачання, постачання гарячої води та послуг з постачання природного газу затверджується Кабінетом Міністрів України. У разі встановлення за результатами дослідження відібраних проб факту постачання послуг неналежної якості витрати споживача на оплату проведених досліджень проб підлягають компенсації за рахунок виконавця відповідної послуги. 6. У разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом. 7. Виконавець комунальної послуги або управитель (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) протягом п`яти робочих днів вирішує питання щодо задоволення вимог, викладених в акті-претензії, або видає (надсилає) споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензії. У разі ненадання виконавцем (управителем) відповіді в установлений строк претензії споживача вважаються визнаними таким виконавцем (управителем).

Актів-претензій, оформлених у відповідності зі ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» матеріали справи не містять.

Позивачем надано два розрахунки заборгованості:

1. Розрахунок заборгованості за надані та спожиті послуги з утримання будинків і прибудинкових територій за період з березня 2017 р. по березень 2025 р., за яким основна сума боргу - 38702,20 грн, 3 % річних - 2124,39 грн, інфляційні - 6958,38 грн, а всього 47784,97 грн. При цьому, до березня 2017 р. міститься нарахований борг 9595,89 грн.;

2. Розрахунок заборгованості за надані та спожиті послуги з утримання будинків і прибудинкових територій за період з січня 2015 р. по серпня 2018 р., за яким основна сума боргу - 15781,38 грн. При цьому, до січня 2015 р. міститься нарахований борг 7176,59 грн..

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В постановах Верховного Суду від 08.08.2019 р. у справі №450/1686/17 та від 15.07.2019 р. у справі №235/499/17 зазначено, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову.

Звертаючись до суду з позовом, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» у позовній заяві виклало обставини, якими обґрунтовувало свої вимоги, зазначило докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляло клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавало клопотання про їх витребування.

При цьому, представник позивача просила розглянути справу у її відсутність та клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявляла.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року у справі №755/18920/18 (провадження № 61-17205ск19).

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Між тим, саме по собі зазначення в розрахунку заборгованості боргу (до січня 2015- 7176,59 грн), не може вважатися належним, допустимим, достовірним і достатнім доказом такої заборгованості в розумінні ст. 77 - 80 ЦПК України. Детального розрахунку заборгованості представником позивача не надано. При цьому, за який період виникла така заборгованість та як вона розраховувалась, представником позивача не зазначено.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на позивачеві. Не вказавши період, за який позивач нарахував заборгованість в розмірі 7176,59 грн. та не надаючи розрахунку такої заборгованості по щомісячним платежам, позивач не довів розмір вказаної заборгованості, яка виникла у відповідача.

Відповідачем в іншій частині належними та допустимим доказами не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості за надані та спожиті послуги з утримання будинків і прибудинкових території. Вказаний розрахунок детально відображає нарахування, оплати, споживання, тому є належним та допустимим доказом та встановлює надання та споживання таких послуг.

Враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач є споживачем послуг, який не виконував належним чином свої зобов`язання щодо оплати наданих їм послуг.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно з ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч.2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі основної суми боргу - 31 525,61 грн.; інфляційних нарахувань в розмірі - 6958,38 грн та 3% річних від суми боргу у розмірі - 2124,39 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України потрібно стягнути на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» з ОСОБА_1 2 828,80 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 85 %)

Враховуючи викладене, керуючись ст. 509, 525, 526, 610, 612, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 263, 265, 280, 285, 289 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити в частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі основної суми боргу - 31 525,61 грн.; інфляційні нарахування в розмірі - 6958,38 грн та 3% річних від суми боргу у розмірі - 2124,39 грн., та 2 828,80 грн судового збору, а всього 43437,18 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників:

Позивач: комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва», адреса: м.Київ, вул.Білоруська, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя: Осаулов Андрій