Вирок № 136726142, 20.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/2263/20 1-кп/760/645/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі : головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретарів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження,що зареєстроване в ЄРДР за № 12020100090000415 від 20.01.2020 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня,

не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в

АДРЕСА_1 , раніше судимого :

- 12.10.2018 Оболонським районним судом м.Києва за ст.15,

ч.2,185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.;

- 19.12.2018 тим же судом за ст.15 ч.2,185 ч.2 КК України

до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, на

підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання

з випробуванням - іспитовим строком на 2 роки;

- 04.10.2023 Оболонським районним судом м. Києва за ст.15

ч.2, 185 ч.4, 71 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення

волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України ,-

за участю прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_6

потерпілої - ОСОБА_7

в с т а н о в и в :

20.01.2020 приблизно об 11г.00хв. обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи в громадському транспорті, а саме в тролейбусі №3 за адресою: м. Київ, вул. Солом`янська,3, помітив у раніше незнайомої ОСОБА_7 , рюкзак чорного кольору, який у останньої знаходився на лівому плечі ззаду.

ОСОБА_4 звернув увагу, що у вказаному рюкзаку відкрита блискавка кишені, з якої виглядали грошові кошти і саме в цей момент у нього виник умисел на таємне повторне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел,спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна з метою наживи та особистого незаконного матеріального збагачення за рахунок чужого майна,діючи умисно,переконавшись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, ОСОБА_4 своєю лівою рукою проник через відкриту блискавку до кишені рюкзака ОСОБА_7 ,який в той час висів в неї на лівому плечі ззаду та дістав грошові кошти в сумі 2300 гривень, документ з реєстраційним номером облікової картки платника податків,який матеріальної цінності не має.

В подальшому, обвинувачений ОСОБА_4 вийшов із салону тролейбуса та направився в протилежну сторону руху транспорту.

В цей час, злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 були викриті потерпілою ОСОБА_7 ,яка висловлювала словесну вимогу зупинитись, а ОСОБА_4 усвідомлюючи, що його дії були викриті та стали носити відкритий характер, утримуючи при собі викрадене чуже майно,вказану вимогу проігнорував,з місця вчинення злочину втік, тим самим повторно відкрито викрав вказане вище чуже майно,розпорядившись ним на власний розсуд.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 2300 гривень.

Однак, згодом пересічний перехожий наздогнав обвинуваченого ОСОБА_4 та його затримав.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав себе винуватим частково у вчиненні злочину.

Підтвердив,що дійсно 20.01.2020 року біля 11.00. він перебував в тролейбусі № 3 , який рухався по вулиці Солом`янській в м.Києві. Побачив дівчину,яка стояла перед ним і у якої на плечі висів рюкзак, блискавка якого була відкрита. Він побачив, що в рюкзаку лежать грошові кошти, які він вирішив викрасти. Своєю рукою витягнув ці гроші та поклав в кишеню свого одягу, потерпіла не бачила його дій і тому він вийшов з тролейбуса на першій же зупинці. Став швидко відходити і коли повернув за ріг житлового будинку, побачив що ця дівчина йде за ним. Він злякався та викинув гроші на землю. Ця дівчина стала просити перехожих затримати його і один чоловік його зупинив, викликали поліцію.

Отже,обвинувачений вважає, що його дії неправильно кваліфіковані як відкрите відкладення майна, бо він вважає що вчинив таємне викрадення майна.

Обвинувачений просив суд його дії кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України, бо саме в цих діях він розкаявся.

Суд вважає, що не дивлячись на таку позицію обвинуваченого ОСОБА_4 щодо вчиненого злочину, його винуватість знайшла своє підтвердження зібраними по провадженню доказами.

Потерпіла ОСОБА_7 в суді пояснила,що 20 січня 2020 року біля 11.00. вона перебувала в салоні тролейбусу № 3 та на вулиці Солом`янській в місті Києва, вийшла на зупинці, виявила що в її рюкзаку відкрита блискавка та відсутні гроші в сумі 2300 гривень. Вона звернула увагу на те, що з тролейбусу вийшов тільки один чоловік і це був раніше незнайомий їй обвинувачений ОСОБА_4 ..

Вона запідозрила, що саме він міг викрасти її гроші, стала за ним йти і кричати йому зупинитись, віддати гроші. Потерпіла стверджувала, що обвинувачений чув її звернення, але навпаки намагався швидше тікати та казав, що нічого не брав.

Також потерпіла вказала, що просила у перехожих допомогу про зупинку обвинуваченого і один чоловік його затримав.

Обвинувачений після цього одразу викинув на землю гроші та документ, який їй належав і який також був ним викрадений. Вона викликала на місце поліцію та розповіла всі обставини. Після цього поїхала у відділення поліції, де написала заяву, а також вказала на обвинуваченого при проведенні впізнання.

Гроші в подальшому поліція їй повернула і вона матеріальних претензій до обвинуваченого не має,в частині призначення покарання обвинуваченому покладається на розсуд суду.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 20 січня 2020 року, вранці приїхав по роботі на вулицю Солом`янську в м.Києві, вийшов з автомобіля і чекав біля шлагбауму. Побачив, як повз нього пробіг чоловік, а за ним бігла дівчина, яка кликала на допомогу, кричала що в неї щось вкрали. Він вирішив допомогти ,а тому наздогнав цього чоловіка, затримав його, заламав йому руку, а дівчина викликала поліцію. Також пам`ятає,що дівчина щось забрала з рук цього чоловіка. Він залишився на місці і дочекався прибуття співробітників. Також свідок стверджував,що чоловік втікав саме від цієї дівчини.

Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, 20.01.2020р. ОСОБА_7 звернулась із заявою про вчинення відкритого викрадення її майна незнайомим чоловіком, що мало місце 20.01.2020 року в тролейбусі № 3, який рухався по вулиці Солом`янській в м. Києві. (а.п.211,т.1).

Протоколом огляду місця події від 20.01.2020 р. встановлено, що була оглянута ділянка місцевості,що знаходиться по вулиці Солом`янській,3 в м.Києві між житловими будинками № 3 та АДРЕСА_2 , де перебував гр. ОСОБА_4 , на якого вказала потерпіла ОСОБА_7 , стверджуючи, що останній викрав з її рюкзаку грошові кошти та документ, які потім викинув на землю в момент його затримання перехожим.

На місці, на землі були виявлені грошові кошти в сумі 2300 гривень ( 2 купюри по 500 гривень, 5 купюр по 200 гривень, 3 купюри по 100 гривень, а також картку платника податків). Вказані дії зафіксовані на відеозаписі. (а.п.223- 229,т.1) .

Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 20.01.2020р. встановлено,що потерпіла ОСОБА_7 серед пред`явлених їй чоловіків, вказала на особу під №1 та пояснила, що саме вона вчинила відносно неї злочин, заволоділа її майном.

Під № 1 знаходився затриманий ОСОБА_4 (а.п. 235-237, т.1)

При проведенні слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 , останній відтворив обставини вчиненого ним злочину 20.01.2020 року, що зафіксовано протоколом від 21.01.2020 р. та на відеодиску, долученого до протоколу.(а.п. 238-240, т.1)

Наведені вище докази суд вважає належними та допустимими, та такими що узгоджуються між собою.

Аналіз наведених вище доказів, приводить суд до висновку про те,що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії,що виразились у відкритому викраденні чужого майна(грабіж),вчиненому повторно.

Його дії суд вважає необхідним кваліфікувати за ст.186 ч.2 КК України.

Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілої, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за більш тяжкий злочин.

Суд вважає встановленим,що дії обвинуваченого ОСОБА_4 20.01.2020 року розпочались як таємне викрадення,оскільки дійсно потерпіла ОСОБА_7 не бачила обставин заволодіння її майном. Однак, потерпіла ОСОБА_7 виявила його дії, одразу викрила саме його, стала переслідувати та вимагати від нього повернення свого майна. Крім того, дії обвинуваченого не були ним закінчені за його власним бажанням,він не відмовився від вчинення злочину, а гроші викинув тільки тому що був затриманий свідком ОСОБА_8 , при цьому і сам обвинувачений теж розумів що його викрито.

Отже,суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4

на ст.185 КК України,як на вчинення таємного викрадення чужого майна.

При призначенні покарання обвинуваченому суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину - відповідно до ст.12 КК України який віднесений до не тяжких, особу обвинуваченого, раніше судимого, осудного і вважає, що він заслуговує на покарання у виді позбавлення волі, бо його виправлення без ізоляції від суспільства не є можливим.

Також в суді встановлено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Оболонського районного суду м.Києва від 04.10.2023 року за ст.15 ч.2, 185 ч.4, 71 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі та на даний час відбуває покарання.

Отже, остаточне покарання суд вважає необхідним призначити за сукупністю кримінальних правопорушень підставі ст.70 ч.4 КК України, тобто до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2023 року,відраховуючи строк покарання з моменту його затримання .

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обставин ,які б обтяжували покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України ,суд-

з а с у д и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим за ст.186 ч.2 КК України і призначити йому покарання - у виді 5 (п`яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.70 ч.4 КК України остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень призначити шляхом приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання призначеного вироком Оболонського районного суду м.Києва від 04.10.2023 року у виді - 5 (п`яти) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі,відраховуючи строк покарання з 27.09.2022 року,зарахувавши в строк відбуття покарання знаходження останнього під вартою з 20.01.2020 року по 22.01.2020 року включно.

Речові докази: грошові кошти в сумі 2300 гривень, ідентифікаційний код на ім`я ОСОБА_7 залишити в розпорядженні потерпілої. (а.п. 234,т.1)

Вирок може бути оскаржено до Київського Апеляційного суду через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору .

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

СУДДЯ :