Постанова № 13672533, 24.01.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.01.2011 р. справа №29/250

Донецький апеляційний господарський суду у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Величко Н.Л.

Суддів Алєєвої І.В., М'ясищева А.М.

При секретарі Натаріній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Мельникова Т.О. - за дов. від 29.10.2009р.

від відповідача 1,3: не з'явились

від відповідача 2: Страшнов І.В. –голова ліквід. комісії рішення № 7 від 12.08.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма", м. Горлівка,

на рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2010р. (підписане 12.11.2010р.) у справі № 29/250 (головуючий суддя Попков Д.О., судді Левшина Г.В., Мартюхіна Н.О.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії "Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Горлівка Донецькій області", м. Горлівка,

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крекинг", м. Горлівка,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бренд-Ойл", м. Горлівка,

до відповідача 3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма", м. Горлівка,

про: солідарне стягнення 9 976 463,37 грн., а саме: заборгованості за кредитом у розмірі 9 000 000,00 грн., процентів за користування кредитними коштами у розмірі 659 460,38 грн., пені у розмірі 317 002,99 грн. та звернення стягнення на майно і зобов’язання вчинити певні дії.

встановив:

1.Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду

Рішенням від 10.11.2010р. (підписане 12.11.2010р.) у справі № 29/250 господарського суду Донецької області (головуючий суддя Попков Д.О., судді Левшина Г.В., Мартюхіна Н.О.) позовні вимоги задоволенні. Cтягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Крекинг”, м. Горлівка, Товариства з обмеженою відповідальністю „Бренд-Ойл”, м. Горлівка та Товариства з обмеженою відповідальністю „Сигма”, м. Горлівка на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка заборгованість за кредитом у сумі 9000000грн., заборгованість за процентами за користування кредитним коштами за період квітень –серпень 2009р. у розмірі 659460,38грн. та пеню в сумі 317002,99грн.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №3-32-08 від 18.07.2008р., укладений між Позивачем та ТОВ "Сигма", м. Горлівка:

· загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті Публічному акціонерному товариству „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка з вартості предмета іпотеки: заборгованість за кредитом у сумі 9000000грн., заборгованість за процентами у сумі 659460,38грн. та пеня в сумі в сумі 317002,99грн.;

· опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя: викладений в п. 1.2. договором іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя №3-32-08 від 18.07.2008р.;

· спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу іпотекодержателем –Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка предмету іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з правом Банку отримати витяг БТІ з реєстру прав власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, з метою подальшої реалізації предмету іпотеки;

· початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації: 7486450грн.

Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави майна №3-33-08 від 18.07.2008р., укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сигма”, м. Горлівка:

· загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка з вартості предмета забезпечувального обтяження: заборгованість за кредитом у сумі 9000000грн., заборгованість за процентами у сумі 659460,38грн. та пеня в сумі в сумі 317002,99грн.;

· опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала: викладений у додатку № 1 до договору застави майна №3-33-08 від 18.07.2008р., заставна вартість 2284150грн.;

· заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації: зобов’язати Відповідача 3 передати Позивачу протягом 5 календарних днів за актом приймання-передачі з моменту набрання чинності рішення оригіналів правоустановчих документів та предмету обтяження;

· спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження: шляхом продажу обтяжувачем –ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка предмету обтяження будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

Звернуто стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів №3-34-08 від 18.07.2008р., укладений між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю „Сигма”, м. Горлівка:

· загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка з вартості предмета забезпечувального обтяження: заборгованість за кредитом у сумі 9000000грн., заборгованість за процентами у сумі 659460,38грн. та пеня в сумі в сумі 317002,99грн.;

· опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувала: викладений у додатку № 1 до договору застави транспортних засобів №3-34-08 від 18.07.2008р., заставна вартість 136740грн.;

· заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації: зобов’язати Відповідача 3 передати Позивачу протягом 5 календарних днів за актом приймання-передачі з моменту набрання чинності рішення оригіналів свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів, ключі та предмет обтяження;

· спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження: шляхом продажу обтяжувачем –Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ (ідентифікаційний код 00039002) в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка (ідентифікаційний код 09334464) предмету обтяження будь-якій особі за договором купівлі-продажу з правом Банку зняти з обліку в МРЕВ транспортні засоби, що є предметом обтяження.

Стягнуто з ТОВ „Крекинг”, м. Горлівка на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 8500 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39,34грн.

Стягнуто з ТОВ „Бренд-Ойл”, м. Горлівка на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 8500 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39,33грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Сигма”, м. Горлівка на користь ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ в особі філії „Центрально-міське відділення ПАТ Промінвестбанк у м. Горлівка Донецької області”, м. Горлівка відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 8500 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39,33грн.

2. Підстави, з яких порушене питання про перегляд рішення

Відповідач 3 з прийнятим рішенням господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати .

Апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення судом першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, не правильно дана оцінка доказам у справі, неповно відображені обставини, які мають значення для даної справи.

Скаржник посилається на те, що постановою Господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. по справі № 5/154Б товариство з обмеженою відповідальністю „КРЕКИНГ", м. Горлівка, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. ТОВ «Крекінг»в особі ліквідатора прийняло вимоги банку в повному обсязі, як заставного кредитора., які підлягають погашенню, за рахунок продажу заставних майнових прав на загальну суму 10 млн.грн. На думку скаржника, ТОВ "Крекінг" самостійно має можливість погашення обов'язків, тому відповідальність іпотекодавця (ТОВ «Сигма») не може вважатись такою, строк якої настав.

Заявник апеляційної скарги вважає, що на теперішній час з боку позивача немає підтвердження, щодо непогашення суми боргу, з боку позичальника ТОВ "Крекінг". Також скаржник вважає, що після реалізації заставного майна, та розрахунку з банком, в разі залишку заборгованості, Банк повинен звернутись, для погашення кредиторської заборгованості, до ліквідатора ТОВ "Крекинг", а лише після закінчення процедури ліквідації, у разі не погашення вимог, Банк набуває права звернути стягнення с ТОВ «Сигма», як іпотекодавця, згідно вимог діючого законодавства.

Скаржник вважає, що строк виконання зобов'язань з боку Іпотекодавця не настав, тому Іпотекодержатель не отримав права розпоряджатися майном та не набув права продажу майна іпотекодавця (ТОВ «Сигма»), розташоване: 84619, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, буд.37-б.

Апелянт також посилається на те, що підставою для припинення договору іпотеки згідно ст.17 ЗУ «Про іпотеку», ст. 28 «Про заставу»служить припинення основного зобов'язання або закінчення терміну дії договору. Згідно договору іпотеки й договору змін № 159\3-32-08\10 дія договору установлена до 30.10.2010 року, додаткові договори або угоди дії, що збільшують строк договору підписані не були. Згідно ст. 4 п.4 Закону «Про іпотеку», обов'язковою умовою є термін дії договору іпотеки, за своїм змістом договір іпотеки не може бути безстроковим, і підлягає припиненню.

Скаржник вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, які стосуються змісту договору про внесення змін № 159/3-32-08/10 від 27.05.2009р. до договору іпотеки №32-08 от 18.07.2008 р., щодо терміну виконання зобов'язань за кредитною угодою, а саме іпотечний договір повинен містити таку істотну умову, як зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання.

Вважає, що спірний іпотечний договір № 3-32-08 від 18.07.2008р. (зі змінами від 27.05.2009 р.). суперечить положенням ч. 4 ст.3 та ч. 2 ст. 7 Закону України "Про іпотеку ", тому такий договір, як і договір № 159/3-32-08/10 від 27.05.2009р. про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, були укладені з порушенням вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України, на підставі ч.1 ст.215 цього ж Кодексу.

3. Доводи, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги відповідача 3, які викладені у пунктах 2 та 3 скарги.

Відповідач 1 відзив на апеляційну скаргу не надав та своїх представників у судові засідання не направляв.

Відповідач 3 своїх представників у судове засідання не направив.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідачів 1 та 3 за наявними у матеріалах справи доказами, оскільки їх явка при порушенні апеляційного провадження у справі була визнана необов'язковою, та за їх клопотання розгляд справи вже відкладався. Відповідачі 1 та 3 про день та час судового засідання повідомлені належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

4.Апеляційною інстанцією встановлено:

18.07.2008р. між Позивачем та Відповідачем 1 (Позичальником) укладено генеральну кредитну угоду №2-15-08 (а.с.а.с.16-19 т.1), згідно п. п. 1.1. якого Банк та Позичальник дійшли згоди про співпрацю відносно щорічного кредитування Позичальника на протязі 3 років шляхом відкриття відновлюваних кредитних ліній в порядку та на умовах, визначених цією угодою та додатковими угодами, укладеними в рамках генеральної угоди, які є її невід’ємними частинами. Загальний розмір заборгованості Позичальника за відкритими кредитними лініями в межах угоди не повинен перевищувати 10000000,00грн.

Протягом дії генеральної кредитної угоди між Позивачем та Відповідачем 1 були укладені додаткові угоди (а.с.а.с.20-40 т.1), якими змінювалися умови щодо термінів виконання зобов’язань в частині надання і повернення кредитів та інших умов кредитування, визначався термін виконання зобов’язань, востаннє (27.05.2009р.), визначаючи термін повернення кредиту до 30.10.2009р. або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплати відсотків у випадках, вказаних в п. 4.3.3. кредитної угоди, та встановлюючи ліміт кредитної лінії на рівні 9000000грн.

Для забезпечення всіх грошових зобов’язань Відповідача 1 за вказаною кредитною угодою та відповідальності за їх порушення (пеня, інфляційна індексація та 3% річних) сторонами були укладені:

1. Договір застави майна (Позивач –Заставодержатель, Відповідач 3 –Заставодавець), перелік якого викладений у додатку № 1 (а.с.а.с.59-62 т.1), №3-33-08 від 18.07.2008р. (а.с.а.с. 56-58), із змінами, запровадженими додатковими угодами (а.с.а.с.63-76 т.1).

Згідно умов п. 5.1. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на майно та його реалізацію зокрема у випадку, якщо на момент настання строку виконання зобов’язань за кредитними угодами вони не будуть виконані повністю, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитних угод строки суми кредиту; та/або при несплаті або частковій несплаті строки сум відсотків за користування кредитом (сум комісійної винагороди за управління кредитом) (у тому числі відсотків за неправомірне користування кредитом) тощо.

Відповідно до п. 5.2. договору застави майна звернення стягнення на майно відбувається у відповідності до чинного законодавства будь-яким з наступних позасудових способів на вибір Заставодержателя: Застоводержатель самостійно реалізує майно попередньо узгодивши із Заставодержателем ціну продажу, умови оплати, суб’єктний склад купівлі-продажу. В іншому випадку Заставодержатель звертається до суду з позовом про звернення стягнення на майно та його реалізацію.

2. Договір застави транспортних засобів (Позивач –Заставодержатель, Відповідач 3–Заставодавець) №3-34-08 від 18.07.2008р. (а.с.а.с.77-80 т.1), перелік яких приведений у додатку №1 до договору, із змінами (до договору), запровадженими Додатковими угодами (а.с.а.с. 82-92 т.1).

Умови пунктів 5.1., 5.2., 5.3. договору застави транспортних засобів щодо підстав для звернення стягнення на предмет застави, способу такого звернення та подання відповідної вимоги до суду тотожні вказаним вище аналогічним умовам договору застави майна.

3. Договір іпотеки з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя (Позивач – Іпотекодержатель, Відповідач 3 –Іпотекодавець) №3-32-08 від 18.07.2008р. (а.с.а.с. 41-45 т.1) щодо об’єктів нерухомості, зазначених в п. 1.2. договору, із договорами про внесення змін (а.с.а.с. 46-55 т.1).

Відповідно до п. 5.1. іпотечного договору, підставою для набуття Іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію по заставній вартості є, зокрема, неналежність (неповнота і несвоєчасність) виконання будь-яких грошових зобов’язань позичальника (Відповідача 1) за кредитним договором.

Положеннями п. 5.2.2. іпотечного договору встановлене право Іпотекодержателя на свій вибір звернути стягнення на предмет іпотеки зокрема шляхом звернення до господарського суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію.

Приналежність майна, переданого Відповідачем 3 в заставу та іпотеку за вказаними вище договорами, підтверджується копіями відповідних правоустановчих документів –свідоцтвами про право власності на нерухоме майно з витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічними паспортами, підрядними договорами та актами виконаних робіт за ними, договорами поставки з специфікаціями та видатковими накладними, договорами купівлі-продажу транспортних засобів з актами приймання-передачі автомобілів та платіжними документами тощо (а.с.а.с.13 –150 т.3, а.с.а.с.1-123 т.4).

Як вбачається із наданих Позивачем витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.а.с.121-123 т.1), про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.124 т.1) та про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (а.с.125 т.1), Позивач 18.07.2008р. зареєстрував у відповідних реєстрах обтяження відносно майна Відповідача 3 за вказаними договорами застави та іпотеки як єдиний обтяжувач (іпотекодержатель).

Позивачем та Відповідачем 3 у зв’язку із внесенням вказаних вище змін до кредитного договору вносилися відповідні зміни до договорів іпотеки та застави (а.с.а.с.45-55, 63-72, 83-92 т.1)

Крім того, між Позивачем (Кредитор), Відповідачем 2 (Поручитель) та Відповідачем 1 (Боржник), а також між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем 3 (Поручитель) 27.05.2010р. були укладені договори поруки №19-04-09 (а.с.а.с.93-94 т.1) і №19-05-09 (а.с.а.с.95, 96 т.1) відповідно, згідно пунктів 1.1., 1.1.2., 1.2., 2.1., 2.3. та 5.1. яких :

- Поручитель забезпечує вимоги кредитора по сплаті сум, що випливають з Генеральної кредитної угоди №2-15-08 від 18.07.2008р. (з додатковими угодами та договорами про внесення змін між Кредитором та Позичальником), із зазначенням умов останньої щодо обов’язку Відповідача 1 повернути позивачеві кредит у розмірі 9000000грн. в строк до 30.10.2009р. включно, або протягом 10 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора про повернення кредиту та сплаті відсотків та комісійних винагород у випадках, вказаних в п. 4.3.3. кредитної угоди, сплати проценти за користування кредитом у розмірі 25% річних у національній валюті, відсотки за неправомірне користування кредитом у розмірі 26% річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Кредитору всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Позичальником умов кредитної угоди у розмірі і випадках, передбачених останньою;

- Поручитель у будь-якому разі відповідає за несплату (або несплату в повному обсязі) Позичальником Кредитору грошових сум, незалежно від причин їх несплати. Підставою для сплати грошових сум Поручителем Кредитору є факт їх неотримання (та/або отримання не у повному обсязі) Кредитором, незалежно від наявності вини Позичальника;

- у випадку невиконання (неналежного виконання), або прострочення виконання Позичальником зобов’язань по сплаті грошових сум, що випливають із кредитної угоди, Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник у повному обсязі, у тому числі за спричинені Кредитору таким невиконанням збитки та шкоду;

- у випадку невиконання (неналежного виконання) зобов’язань по сплаті грошових коштів Позичальником у строки та обсязі, що визначені кредитною угодою, Кредитор має право звернутися з письмовою вимогою на адресу Поручителя, яку той повинен задовольнити не пізніше 5 робочих днів з дня отримання вимоги, але не пізніше 10 календарних днів з моменту її направлення;

- договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного погашення Позичальником зобов’язань зі сплати грошових сум в повному обсязі за кредитною угодою, в забезпечення якої надано поруку.

Згідно платіжних доручень №2425 та 2426 від 18.07.2008р. (а.с.91 т.2) Позивач шляхом перерахування коштів з позичкового рахунку Відповідача 1 на користь його кредитора Відповідача 3 надав кредит Позичальнику в межах вказаної кредитної угоди у загальному розмірі 10000000грн., з яких згідно довідки від 10.08.2009р. (а.с.15 т.1) не повернуто було 9000000грн. із нарахуванням заборгованості за процентами за період з квітня по серпень 2009р. в сумі 659460,38грн.

Як вбачається із наданих Позивачем документів (а.с.а.с.16, 17, 19, 20-22 т.5) на момент прийняття рішення стан виконання грошових зобов’язань не змінився.

У зв’язку з порушення умов кредитного договору Відповідачем 1, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою №677 від 06.05.2009р. (а.с.84 т.2) про виконання у повному обсягу зобов’язань за кредитним договором не пізніше 08.05.2009р., а саме –сплати заборгованості по кредиту та процентах і комісійній винагороді з урахуванням індексу інфляції, процентів за неправомірне користування кредитом і пенею.

Крім того, від 12.05.2009р. №692 (а.с.85 т.2) та №693 (а.с.86 т.2) Позивач звернувся до Відповідача 3 з повідомленнями про порушення Відповідачем 1 умов генеральної кредитної угоди №2-15-08 від 18.07.2008р. в порядку ст. 27 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” і в порядку ст. 35 Закону України „Про іпотеку ” з вимогами про усунення протягом 30-ти денного строку з моменту отримання повідомлення відповідних порушень кредитної угоди (сплатити заборгованість за кредитом, процентами, комісією з урахуванням процентів за неправомірне користування кредитом та неустойкою) або передати за актом приймання-передачі у володіння Банку предмет застави з огляду на реалізацію останнім права розпочати процедури звернення стягнення на заставне майно (предмет іпотеки).

Зазначені листи та вимоги отримувалися співробітниками Відповідачів, що вбачається з відміток на цих листах.

Листом №815/1 від 03.06.2009р. (а.с.87 т.2) Позивач знову звернувся до Відповідача 1 з вимогою про повернення кредиту і сплату процентів, згідно якої вказував про необхідність дострокового повернення кредиту в сумі 9000000грн. зі сплатою процентів, комісії і неустойки протягом 10 календарних днів з моменту отримання цього листа, яке (отримання) згідно відмітки відбулося 05.06.2009р. У зв’язку зі незадоволенням цієї вимоги 16.06.2009р. листами №911 (а.с.88 т.2) та №910 (а.с.89 т.3) Позивач звернувся до Відповідачів 2 і 3 як до поручителів згідно укладених договорів поруки, про які згадувалося вище з вимогами про погашення заборгованості за кредитом у розмірі 9000000грн., процентами за квітень-травень 2009р. з урахуванням індексу інфляції у розмірі 211818,2грн. та пені в розмірі 5502,78грн. станом на 15.06.2009р.

Із змісту Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) (а.с.106 т.1) вбачається реєстрація Позивачем звернення стягнення за договором застави майна № 3-33-08 від 18.07.2010р. та договором застави транспортних засобів №3-34-08 від 18.07.2008р.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті постанови

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1,3 ст. 1049 Цивільного кодексу України визначає обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалась на банківський рахунок позикодавця.

Матеріалами справи підтверджено,що Відповідач 1 не виконав належним чином зобов’язань з повернення Позивачу суми кредиту, сплати процентів та сплати комісії за весь період користування ним згідно умов генеральної кредитної угоди №2-15-08 від 18.07.2008р.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України та вимоги №815/1 від 03.06.2009р. (а.с.87 т.2) у Банку виникло право на дострокове повернення кредиту зі сплатою нарахованих процентів.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитом у розмірі 9 000 000,00 грн. та за процентами, нарахованими станом на 09.08.2009р. у розмірі 659 460,38грн.

Щодо позовних вимог про стягнення пені, нарахованої на суму заборгованості за кредитом та відсотками і комісією.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі –сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

У п. 5.3 кредитної угоди передбачено застосування пені у разі прострочення повернення кредиту та відсотків .

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розрахунок пені позивачем здійснений правомірно та підлягає задоволенню у розмірі 317002,99грн.

Щодо позовних вимог позивача щодо солідарного стягнення суми пені та суми заборгованості по кредиту і процентах з відповідачів, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив ці позовні вимоги з наступних підстав:

Пунктом 2.2. Кредитної угоди встановлений строк повернення Позичальником всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту -30.10.2009р.

Однак, в порушення прийнятих на себе зобов'язань Позичальником у встановлений п.2.2. Кредитної угоди строк кредит банку не повернуто. Сума заборгованості за кредитом становить 9 976 463,37грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 9 000 000,00грн., заборгованість за процентами - 659 460, 38грн., нарахована пеня - 317 002,99грн.

Відповідно до укладених між Позивачем та Відповідачем 2 та Відповідачем 3 договорів поруки 27.05.2010р. (а.с.а.с.93-96 т.1), останні набули статусу поручителів за зобов’язаннями Відповідача 1 перед Позивачем за кредитним договором.

Згідно пунктів 1.2. кожного з договорів поруки, забезпечення Відповідачів 2 та 3 розповсюджується як на заборгованість по кредиту і відсоткам, так і щодо пені.

Відповідно до ст. 554 ЦК України в разі порушення боржником ТОВ "Крекинг" зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель (ТОВ "Сигма", ТОВ "Бренд-ойл") відповідають перед кредитором (Банком) як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.

За таких підстав, ствердження Відповідача 3, ТОВ "Сигма" про те, що банк повинен спочатку звернутися з вимогами до основного боржника, ТОВ "Крекинг", а вже потім, у разі не погашення ТОВ "Крекинг" вимог банку - до ТОВ "Сигма", як поручителя, є необґрунтованими.

Щодо доводів скаржника про те, що позичальник визнаний банкрутом та перебуває на стадії ліквідаційної процедури, а вимоги банку, як заставного кредитора, прийняті ліквідатором в повному обсязі.

Факт перебування Позичальника (Відповідача 1) в стадії ліквідації в межах справи про банкрутство, порушеної в порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, і визнання ліквідатором заявлених вимог Позивача як кредитора не може вважатися підставою для відмови у задоволені позовних вимог щодо поручителів або для припинення провадження у справі, оскільки із вказаними обставинами ст. 559 Цивільного кодексу України і ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не пов’язує припинення поруки .

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив ці позовні вимоги з огляду на наступне:

Згідно із ст.572 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про заставу” в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

З змісту іпотечного договору №3-32-08 від 18.07.2008р. та кредитної угоди основним зобов’язанням, забезпеченим іпотекою, є грошові зобов’язанні Відповідача 1 перед Позивачем, у тому числі –з повернення кредиту та сплати процентів і комісії, що цілком відповідає приписам ст. 7 Закону України „Про іпотеку”.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України „Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Наявний в матеріалах справи лист №693 від 12.05.2009р. (а.с.86 т.2) свідчить про належне виконання Позивачем вимог ст.ст. 35, 38 Закону України „Про іпотеку” та ст.27 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, щодо письмового повідомлення відповідача 3 (заставодавця) про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання.

Факт порушення Відповідачем 1 основного зобов’язання встановлений судом, тому позивач правомірно заявив позовні вимоги про звернення стягнення на нерухоме майно, передане в іпотеку за іпотечним договором №3-32-08 від 18.07.2008р., заставною вартістю 7 486 450 грн. та стягнення на рухоме майно (обладнання, мережі, транспортні засоби), що є предметом застави згідно договору застави майна №3-33-08 від 18.07.2008р. та договору застави транспортних засобів №3-34-08 від 18.07.2008р., розмір заставної вартості якого (майна) визначений у сумі 136740грн.

Згідно із ч. 6 ст. 20 Закону України „Про заставу”, ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 24 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, що узгоджується із змістом згаданих договорів застави.

Вимоги щодо зобов’язання Відповідача 3 передати Позивачу оригінали правоустановчих документів, ключів від транспортних засобів та передання рухомого майна у володіння Банку за актом приймання-передачі також правомірно задоволенні судом першої інстанції, оскільки безпосередньо пов’язані із можливістю дійсного звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Щодо доводів скаржника про те, що строк дії Договору іпотеки закінчився, оскільки Договором іпотеки визначений строк його дії - до 30.10.2010р., то судова колегія вважає ці ствердження скаржника помилковими з наступних підстав:

Відповідно до п.6.3. Кредитної угоди угода діє до повного погашення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту, плати процентів за користування ними та виконання у повному обсязі всіх інших грошових зобов'язань, встановлених Кредитною угодою.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про іпотеку" дія іпотеки припиняється у разі закінчення основного зобов'язання або закінчення строку дії договору іпотеки. Відповідно до ст.28 Закону України "Про заставу" дія застави припиняється у разі закінчення зобов'язання, забезпеченого заставою, або при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави.

Згідно ст.3 Закону України "Про заставу" застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання. Згідно ст.3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Крім того, відповідно до п.1.1. Договору іпотеки, та п.п. 1.1. Договору застави 1 та Договору застави 2 сторони договорів (Позивач та Відповідач) дійшли згоди, що дія іпотеки/застави зберігається до повного виконання зобов'язань за Кредитною угодою.

Щодо доводів скаржника про те, що Договір іпотеки суперечить положенням ч.4ст.3 та ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку" , оскільки не містить ціни та строку дії договору, то судова колегія не бере ці доводи скаржника до уваги. Як вбачається укладений договір іпотеки містить посилання на кредитну угоду , визначені умови та порядок видачі кредиту суму ліміту кредитної лінії,строк на який видано кредит, п.1.1 договору іпотеки передбачено,що іпотека діє до повного виконання зобов’язань за кредитною угодою.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст.99, ст.101, ст.102, п.1 ст.103, ст.105, Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Донецької області від 10.11.2010р. (підписане 12.11.2010р.) по справі № 29/250 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма", м. Горлівка, - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий суддя-доповідач Н.Л. Величко

Судді І.В. Алєєва

А.М. М'ясищев

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26.01.2011р.

Надруковано 7 примірників:

4 –сторонам по справі

1 - у справу

1 - господарському суду

1- апеляц. господ. суду